Номер провадження: 22-з/813/276/26
Справа № 522/20976/19
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів Вадовської Л.М., Сегеди С.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та визнання права користування жилим приміщенням та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року,-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просив зменшити суму витрат на правничу допомогу стягнуту додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі з 16 000 до 0 грн.
Своє клопотання обґрунтував тим, що адвокат Лях І.Д., представник ОСОБА_2 , як в Приморському районному суді м. Одеси, так і Одеському апеляційному суді, так і Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду представляв інтереси ОСОБА_2 за одним і тим же бланком ордера - серія ВН порядковий номер 1034360 по двом справам: №522/20976/19 та №522/15864/22 підписаних за 2022 та 2025 роки, при тому що 29 листопада 2022 року справа №522/20976/19 по якій представлялись інтереси адвокатом довірителю перебувала в суді апеляційної інстанції і в апріорі не могла перебувати в суді касаційної інстанції з підстав, що її розгляд по суті в суді апеляційної інстанції не відбувся, тобто один із бланків ордера серії ВН порядковий номер 1034360 використаний був заздалегідь, авансом на перед.
24 березня 2026 року ОСОБА_5 також звернулася до апеляційного суду з заявою про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просила зменшити суму витрат на правничу допомогу стягнуту додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі з 16 000 до 0 грн.
Свою заяву ОСОБА_5 обґрунтувала тим, що адвокат Лях І.Д., представник ОСОБА_2 , як в Приморському районному суді м. Одеси, так і Одеському апеляційному суді, так і Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду представляв інтереси ОСОБА_2 за одним і тим же бланком ордера - серія ВН порядковий номер 1034360 по двом справам: №522/20976/19 та №522/15864/22 підписаних за 2022 та 2025 роки, при тому що 29 листопада 2022 року справа №522/20976/19 по якій представлялись інтереси адвокатом довірителю перебувала в суді апеляційної інстанції і в апріорі не могла перебувати в суді касаційної інстанції з підстав, що її розгляд по суті в суді апеляційної інстанції не відбувся, тобто один із бланків ордера серії ВН порядковий номер 1034360 використаний був заздалегідь, авансом на перед.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 травня 2026 року клопотання ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_5 про зменшення суми витрат на правничу допомогу стягнутої додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року повернуто заявникам.
14 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив постановити додаткову окрему ухвалу щодо ухвали Одеського апеляційного суду від 04 травня 2026 року в якій зазначити про доведення до відома Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області факт порушення норм чинного законодавства та правил адвокатської етики адвокатом Лях І.Д.
У обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначив, що апеляційний суд, в ухвалі Одеського апеляційного суду від 04 травня 2026 року, не вирішив питання про постановлення окремої ухвали якою довести до відома Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області факт порушення норм чинного законодавства та правил адвокатської етики адвокатом Лях І.Д., а саме використання ним як в Приморському районному суді м. Одеси, так і в Одеському апеляційному суді, так і в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду одного і того ж бланку ордера для представлення інтересів ОСОБА_2 .
Перевіривши заяву, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та визнання права користування житловим приміщенням, в якому просив: - визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1 ; - визнати за ОСОБА_1 право користування кімнатою № НОМЕР_1 ?А сімейного гуртожитку на АДРЕСА_2 .
У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська міська рада, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про виселення та вселення, в якому просила: - виселити ОСОБА_1 з житлового приміщення кімнати № НОМЕР_2 сімейного гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 ; - вселити ОСОБА_2 в житлове приміщення кімнати АДРЕСА_1 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 залишений без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволений. Виселено ОСОБА_1 з жилого приміщення кімнати № НОМЕР_2 сімейного гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Вселено ОСОБА_2 в жиле приміщення кімнати № НОМЕР_2 сімейного гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 , як особа, яка не приймала участі у розгляді справи, однак вважає, що оскаржуваним рішенням суду порушені її права, звернулася 29 листопада 2022 року, до суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року скасувати, постановити нове, яким визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_1 право користування кімнатою №285-А сімейного гуртожитку по АДРЕСА_2 , відмовити у задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та визнання права користування жилим приміщенням та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення та вселення - закрито.
02 вересня 2025 року адвокат Лях І.Д., представник ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду у якому просив стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.
Додатковою постановою від 21 жовтня 2025 року заяву адвоката Лях І.Д., представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - задоволено. Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 16 000 грн.
Апеляційним судом звернуто увагу, що ОСОБА_5 отримавши засобами поштового зв`язку копію заяви адвоката Лях І.Д., представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду, надала до суду пояснення, однак у них не ставила питання про зменшення витрат на правничу допомогу щодо розподілу судових витрат, які адвокат Лях І.Д., представник ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_5
ОСОБА_5 скористалася своїм правом визначеним у ч. 5 ст. 270 ЦПК України та оскаржила до Верховного Суду додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року про стягнення витрат на правову допомогу.
Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року залишено без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 травня 2026 року клопотання ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_5 про зменшення суми витрат на правничу допомогу стягнутої додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року повернуто заявникам, оскільки апеляційний суд позбавлений можливості зменшувати витрати на правничу допомогу після того як дане питання вирішилося апеляційним судом при ухваленні додаткової постанови та залишено без змін касаційною інстанцією при перегляді.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів, стосовно вимог заяви про постановлення окремої ухвали, щодо адвоката Лях І.Д., зазначає наступне.
Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.
У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року в справі №800/500/16 (провадження № 11-115бзаі18) зазначено, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
Отже, вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
У суду є право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (див. пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року в справі № 990/131/22 (провадження № 11-137заі23).
У даному випадку, враховуючи те, що справа вже розглянута судами усіх інстанції та враховуючи, що заява про ухвалення окремої ухвали надійшла на стадії вирішення питання про зменшення суми витрат на правничу допомогу вже після перегляду касаційною інстанцією, апеляційний суд не вбачає таких обставин, які б свідчили про необхідність реагування суду у формі постановлення окремої ухвали.
При цьому заявник не позбавлений права самостійно звернутись до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з відповідною скаргою на дії адвоката, якщо вважає, що поведінка адвоката досягає рівня очевидності, зухвалості та систематичності, що свідчить про можливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 270 ЦПК України, апеляційний суд ,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та визнання права користування жилим приміщенням та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Головуючий ________________О.С. Комлева
Судді ________________Л.М. Вадовська
________________С.М. Сегеда