ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі
07 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 500/1490/26 пров. № А/857/49427/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Валюха В. М.
суддів - Бруновської Н. В.
Хобор Р. Б.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільводоканал» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у справі № 500/1490/26 за позовом Комунального підприємства «Тернопільводоканал» до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Тернопільська міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області, Міністерство фінансів України, Міністерство розвитку громад та територій України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування подань,
В С Т А Н О В И В :
Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати: подання Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області №1 від 27.01.2026; подання Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області №2 від 27.01.2026; подання Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області №1 від 27.01.2026.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу та заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/16585/26.
Дослідивши наявні у справі матеріали та доводи клопотання в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, виходячи з такого.
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачені як підстави обов`язкового зупинення провадження у справі так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, на яку посилається представник позивача, як на правову підставу для зупинення провадження у справі, суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Із змісту наведеної норм слідує, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі лише за наявності обставин, що створюють об`єктивні перешкоди в розгляді справи.
Неможливість розгляду однієї справи до вирішення іншої справи пов`язується зі встановленням обставин, які мають значення для вирішення цієї справи (щодо якої виникла потреба зупинити провадження), але водночас не можуть - з об`єктивних причин - бути встановлені під час її розгляду. Конкретні правові ситуації, які вимагатимуть подібного процесуального рішення, можуть по-різному проявляти цей взаємозв`язок залежно від обставин справи. Але він обов`язково має бути, адже цим власне і пояснюється мета зупинення провадження у справі.
Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином справа, яка розглядається даним судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Так, предметом розгляду у цій справі є вимоги КП «Тернопільводоканал» про визнання протиправними та скасування подань Головного управління Державної казначейської служби в Україні у Тернопільській області №1 та №2 від 27.01.2026 про стягнення заборгованості за договором субкредитування №13010-05/95, та №1 від 27.01.2026 про стягнення заборгованості за договором субкредитування №13010-05/96.
Отже, до предмету доказування у межах даної справи належать обставини щодо прийняття відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, оскаржених індивідуальних актів з дотриманням критеріїв, визначених статтею 2 КАС України, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136051121), у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/16585/26 за позовом Комунального підприємства «Тернопільводоканал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо неналежного виконання: пункту 16.1.1 статті XVI Договору від 20.11.2014 між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад та територій України, Тернопільською міською радою, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Комунальним підприємством «Тернопільводоканал» №13010-05/95 про використання Позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Угода про позику «Другий проект розвитку міської інфраструктури») №8391-UA від 26 травня 2014 року та пункту 16.1.1 статті XVI Договору від 20.11.2014 між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад та територій України, Тернопільською міською радою, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Комунальним підприємством «Тернопільводоканал» №13010-05/96 про використання Позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (діючим в якості виконавця від імені Фонду чистих технологій) (Угода про позику «Другий проект розвитку міської інфраструктури») №TF017112 від 26 травня 2014 року у вигляді невжиття усіх необхідних заходів щодо встановлення до завершення дії цих Договорів тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на рівні, який покриває економічно обґрунтовані планові витрати на виробництво, в тому числі на обслуговування Субкредиту, та враховує витрати (амортизація, фінансові витрати) та плановий прибуток у достатньому обсязі.
Тобто, у справі №320/16585/26 доказуванню є обставини щодо належного чи неналежного виконання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як однією із договірних сторін, умов договорів субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96, укладених між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад та територій України, Тернопільською міською радою, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Комунальним підприємством «Тернопільводоканал».
Апеляційний суд зазначає, що Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області не є стороною договорів субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96 та, відповідно, не є безпосереднім учасником договірних відносин, які виникли на підставі вказаних договорів.
Положеннями нормативно - правових актів, які врегульовують спірні правовідносини у даній справі, зокрема Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України та Порядком обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженим постановою КМУ від 02.03.2011 №174, не передбачено умов, за яких органи Державної казначейської служби України мали б управлінські функції чи повноважння втручатись у договірні відносини учасників договорів кредиту чи субкредитування, за виконанням яких здійснюється відповідний нагляд.
Також, з наявних у матеріалах справи договорів про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96 не вбачається умов, які б безпосередньо визначали права, обов`язки чи повноваження органів Державної казначейської служби України у разі невиконання або неналежного виконання однією з договірних сторін, у даному випадку НКРЕКП, визначених вказаними договорами зобов`язань.
Натомість, Державна казначейська служба України та її територіальні органи є органами казначейського обслуговування бюджетних коштів та їх обліку, тобто мають статус фінансово-операційного органу держави, який взаємодіє між Міністерством фінансів України, як фінансовим агентом Уряду та головним представником держави щодо залучення міжнародних кредитів та подальшого субкредитування, та боржником, у даному випадку КП «Тернопільводоканал», і вирішення спору між договірними сторонами за договорами субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96 не впливає на зміст повноважень, на реалізацію яких винесені подання, що є предметом оскарження у даній справі.
Таким чином, аналізуючи суб`єктний склад сторін та предмет спірних правовідносин у справі №320/16585/26, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати вказану справу пов`язаною зі справою, що розглядається, та такою, що створює об`єктивну неможливість розгляду останньої у розумінні пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України.
Керуючись статтями 236, 321, 325 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
в задоволенні клопотання Комунального підприємства «Тернопільводоканал» про зупинення провадження у справі № 500/1490/26, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Валюх
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор