Ухвала № 140440112 у справі № 420/5558/26 від 08.10.2026

УХВАЛА

08 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 420/5558/26

адміністративне провадження № К/990/44647/26

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 420/5558/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 15 травня 2025 року щодо визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за 2024 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- № 0233847-2408-1502- UA5108009[телефон приховано] на суму 44 126,50 грн;

- № 0233848-2408-1502- UA5108009[телефон приховано] на суму 50126,00 грн;

- № 0233845-2408-1502- UA5108009[телефон приховано] на суму 74344,10 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року позов задоволено.

На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав порушення вимог, установлених статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в частині сплати судового збору.

На адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, в якому заявник просив продовжити строк на усунення недоліків.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2026 року Головному управлінню ДПС в Одеській області продовжено строк на усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали скаржник подав клопотання про продовження строку.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

29 липня 2026 року Головне управління ДПС в Одеській області вдруге подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 295 КАС України.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в касаційній скарзі не викладено передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Суд звертає увагу скаржника на те, що положеннями частини четвертої статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону; застосування закону, який не підлягає застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Положення статті 330 КАС України встановлюють вимоги до форми та змісту касаційної скарги.

Згідно з частиною другою цієї статті, у касаційній скарзі мають бути зазначені:

- підстави подання скарги з визначенням відповідних підстав, передбачених статтею 328 КАС України (пункт 4);

- обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного судового рішення (абзац четвертий).

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права або неправильність її (їх) застосування. У скарзі мають бути зазначені конкретні порушення, які, на думку скаржника, є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), а також наведені аргументи на підтвердження цієї позиції.

У касаційній скарзі не викладено передбачених абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень. Скаржник чітко не зазначив, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, та не навів відповідних посилань на норми права.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника з оскаржуваним судовим рішенням по суті спору.

Скаржником не спростовано правильність застосування судом апеляційної інстанції частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга прокурора або суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень не був повідомлений про розгляд справи або не був залучений до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України,

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 420/5558/26 - повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов