УХВАЛА
09 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 278/692/24
провадження № 61-9759ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та як законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_2 , на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватної багатопрофільної фірми «ЯНІЦЬКИЙ», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання частки у статутному капіталі,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Приватної багатопрофільної фірми «ЯНІЦЬКИЙ», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання частки у статутному капіталі.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 31 березня 2026 року, позов ОСОБА_5 до Приватної багатопрофільної фірми «ЯНІЦЬКИЙ», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання частки у статутному капіталі задоволено.
Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на 120 грн у статутному капіталі Приватної багатопрофільної фірми «ЯНІЦЬКИЙ», що становить 60% статутного капіталу приватної багатопрофільної фірми «ЯНІЦЬКИЙ».
Визнано за ОСОБА_5 право на частку у статутному капіталі Приватної багатопрофільної фірми "ЯНІЦЬКИЙ", код ЄДРПОУ 13565910, у розмірі 60 грн, що становить 30 % статутного капіталу приватної багатопрофільної фірми «ЯНІЦЬКИЙ», в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У червні 2026 року ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та як законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_2 , вперше звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 березня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2026 року касаційну скаргу заявника на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 березня 2026 року було повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України (провадження № 61-8690ск26).
У липні 2026 року ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та як законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_2 , повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 березня 2026 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2026 року наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Запропоновано заявнику надати до суду касаційної інстанції документ, що підтверджує сплату судового збору; подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, зокрема, докази на підтвердження дати отримання копії судового рішення, якими можуть бути оригінал поштового конверту разом із супровідним листом (зі штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею строк для усунення недоліків заявник частково усунула недоліки касаційної скарги та направила клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, яке мотивовано тим, що в межах наданого Верховним Судом строку вона вжила залежних від неї заходів для отримання доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. Зазначає, що фактичний строк надання відповіді судом від неї не залежить, а без відповіді заявник не має можливості надати Верховному Суду належні докази щодо направлення та вручення оскаржуваної постанови Житомирського апеляційного суду від 31 березня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року продовжено ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та як законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_2 , строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 04 серпня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та як законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_2 , направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2026 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконала.
До заяви ОСОБА_1 надає копію відповіді Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2026 року та вказує, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копія оскаржуваної постанови направлялася їй паперовою поштою лише 02 червня 2026 року і повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому вона об`єктивно не могла знати про зміст рішення до моменту самостійного ознайомлення в ЄДРСР.
Дослідивши матеріали касаційного провадження, надані документи та заяву про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що зазначені в ухвалі від 04 серпня 2026 року недоліки касаційної скарги в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку заявником не усунуто, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Згідно із частинами першою-п`ятою статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із частиною сьомою статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до картки руху документа в системі «Електронний суд» щодо постанови Житомирського апеляційного суду від 31 березня 2026 року, повний текст судового рішення було автоматично доставлено в електронний кабінет представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука Ігоря Миколайовича 19 травня 2026 року о 12:58, що підтверджується сформованим у системі повідомленням про вручення. Отже, оскаржуване судове рішення в силу закону вважається належно врученим заявнику 19 травня 2026 року, а процесуальний строк на його оскарження закінчився 18 червня 2026 року.
Крім того, з огляду на додану заявником відповідь Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2026 року копія оскаржуваної постанови також направлялася судом апеляційної інстанції в паперовій формі за адресою місця проживання заявника, яка була нею особисто зазначена в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ).
Посилання заявника на неотримання паперової копії рішення поштою у червні 2026 року не спростовують факту його своєчасного вручення представнику заявника в електронний кабінет. Наявність професійного представника покладає на сторону процесуальні ризики, пов`язані з відстеженням руху справи. Неперевірка електронного кабінету представником або несвоєчасне повідомлення довірителя не є об`єктивними та непереборними обставинами для поновлення пропущеного строку.
Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 08 жовтня 2026 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2026 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та як законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_2 , на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 березня 2026 року потрібно вважати неподаною та повернути.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та як законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_2 , на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватної багатопрофільної фірми «ЯНІЦЬКИЙ», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання частки у статутному капіталі вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець