ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ
м. Запоріжжя
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року Справа № 310/3898/16-ц
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Губанова Р.О.,
секретарка судового засідання Владчиченко І.В.,
за участю: представниці заінтересованої особи (боржниці) - адвокатки Деменкової Є.С.,
представника стягувача - адвоката Александрова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представниці заінтересованої особи (боржниці) - адвокатки Деменкової Є.С. про розподіл судових витрат в рамках судового провадження (далі - Заява) за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр»)
заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,
ОСОБА_1 ,
приватний виконавець Проценко Дмитро Юрійович,
про заміну стягувача правонаступником,
керуючись ст. ст. 142, 258, 260, 261, 263 - 265 ЦПК України,
встановив:
25.09.2026 від представниці заінтересованої особи (боржниці) - адвокатки Деменкової Є.С. надійшла вказана Заява, узагальненими доводами якої є те, що в рамках згаданого судового провадження заінтересованій особі (боржниці) ОСОБА_2 адвокаткою Деменкової Є.С. надавалась правнича допомога вартість якої склала 11000,00 грн. Крім цього ОСОБА_2 понесла витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг. До заяви додані копії: квитанцій про сплату судового збору від 29.12.2025 в сумі 484,48 грн і від 14.05.2026 в сумі 532,48 грн; розрахункових квитанцій від 27.11.205 в сумі 3000,00 грн, від 27.11.2025 в сумі 5000,00 грн і від 13.05.2026 в сумі 2000,00 грн; договорів про надання правничої допомоги від 27.11.2025 (щодо представництва інтересів в суді першої інстанції і (щодо представництва інтересів в суді апеляційної інстанції) і від 13.06.2026.
ТОВ «Коллект Центр» на Заяву подані заперечення. Узагальненим доводами цього заперечення є те, що надані представницею боржниці докази на підтвердження судових витрат не є достатніми для ухвалення рішення про їх стягнення з ТОВ «Коллект Центр»; що Заява подана з порушенням порядку і строків; що розмір витрат не відповідає критерію розумності.
На вказані заперечення адвокаткою Деменковою Є.С. подані заперечення, зміст яких зводиться до того, що Заява подана відповідно до положень ст. 142 КПК України після ухвалення судового рішення по суті заяви ТОВ «Коллект Центр» про заміну стягувача правонаступником, строк на подачу не пропущений, витрати підтверджені належними доказами.
В судовому засіданні представники підтримали кожний свою позицію.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розподілу судових витрат пов`язаних із розглядом даного судового провадження суд виходить з такого.
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 липня 2016 року у справі № 310/3898/16-ц задоволено позов ПАТ «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
18 лютого 2021 року ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 310/3898/16-ц стягувача у виконавчому провадженні - АТ «АЛЬФА-БАНК» замінено на ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».
12 вересня 2025 року відповідачка ОСОБА_2 в особі представниці адвокатки Деменкової Є.С. звернулася до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя із заявою про перегляд заочного рішення.
25 листопада 2025 року Олександрівським районним судом міста Запоріжжя задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, у зв`язку з чим заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 липня 2016 року, скасовано.
Вказана цивільна справа по суті не розглянута.
7 листопада 2025 до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ТОВ «Коллект Центр» про заміну стягувача правонаступником, заінтересовані особи ТОВ «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. (далі - Заява про заміну сторони).
Ухвалою від 25 листопада 2025 року Олександрівський районний суд м. Запоріжжя задовольнив заяву про заміну сторони.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 10.02.2026, скасовано ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2025 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надалі ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 3 квітня 2026 року заяву ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про заміну стягувача правонаступником було залишено без розгляду на підставі заяви стягувача.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 липня 2026 року вказану ухвалу скасовано.
Ухвалою суду від 09.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Коллект Центр» про залишення без розгляду заяви про заміни стягувача його правонаступником, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Коллект Центр» про заміну стягувача його правонаступником.
Враховуючи те, що остаточне рішення за заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні ухвалено судом 09.09.2026, саме суд першої інстанціє має вирішувати питання щодо судових витрат, які понесли учасники даного судового провадження.
Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц.
Доводи ТОВ «Коллект Центр» з посиланнями на положення ч. 8 ст.141 ЦПК України суд відхиляє, оскільки ТОВ «Коллект Центр» фактично ототожнює розгляд окремого процесуального питання із розглядом позову по суті та застосовує до нього процесуальний механізм, пов`язаний із судовими дебатами. Натомість при вирішенні питання про судові витрати суд враховує положення статті 142 ЦПК України, яка встановлює спеціальні правила розподілу витрат у випадках, коли провадження не завершується задоволенням або відмовою у позові за результатами розгляду спору по суті.
Додані до заяви докази підтверджують факт сплати ОСОБА_2 судового збору за подачу апеляційних скарг у даному судовому провадженні на загальну суму1016,96 грн, і витрати на правничу допомогу в сумі 11000,00 грн.
За правилами ч.ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами ч.ч.4 - 6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, суд вважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг доказів є невеликим, не потребував тривалого часу і не був складним для отримання представницею, а тому суд вважає, на користь ОСОБА_2 підлягають витрати на правничу допомогу за договором від 27.11.2025 (щодо представництва інтересі в суді апеляційної інстанції) у сумі 2000,00 грн, за договором від 27.11.2025 (щодо представництва інтересів в суді першої інстанції) у сумі 4000,00 грн, за договором віл 13.05.2026 у сумі 1000,00 грн, а всього на загальну суму 8000,00 грн. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
Керуючись ст. ст. 142, 258, 260, 261, 263 - 265 ЦПК України, суд
постановив:
заяву представниці заінтересованої особи (боржниці) - адвокатки Деменкової Є.С. про розподіл судових витрат, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01103, м. Київ, вул. Мечнікова, , буд. 3, офіс 306, ідентифікаційний код: 44276926) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 1016,96 грн (одну тисячу шістнадцять гривень 96 копійок) витрат по сплаті судового збору і 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала суду у набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 12.10.2026.
Суддя Р.О. Губанов