Справа № 523/13460/13-ц
Провадження №2-др/523/99/26
У Х В А Л А
"12" жовтня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Бузовського В. В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі заяву про розподіл судових витрат у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на дії Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича (місцезнаходження за адресою: вул. Асташкіна, буд.21, оф.1, м. Одеса), заінтересована особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09328601, місцезнаходження за адресою: вул. Базарна, буд.17, м. Одеса) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинення певних дій,
встановив:
В проваджені суду перебувала скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 05.08.2026р., скарга за заявою ОСОБА_1 було залишена без розгляду у зв`язку із самостійним усуненням недоліків приватним виконавцем, які були предметом скарги.
06.08.2026р., від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича надійшла заява про розподіл судових витрат пов`язаних із розглядом скарги в якій він просив стягнути на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 гривень.
Заява розглянута за відсутності учасників справи на підставі ч. 4 ст. 270 ЦПК України.
При постановлені ухвали про залишення скарги без розгляду, судом не було розглянуто вимогу про стягнення з заявника витрат на правову допомогу понесену приватним виконавцем.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України, в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення і приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України визначено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 452 ЦПК України, Судові витрати пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Таким чином, передумовою стягнення судових витрат з заявника на користь приватного виконавця є - ухвала про відмову в задоволенні скарги.
В даному випадку скарга була залишена без розгляду за клопотанням заявниці ще до початку розгляду скарги по суті у зв`язку із самостійним усуненням недоліків, які були предметом скарги, самостійно приватним виконавцем але після прийняття судом скарги до розгляду.
Крім того, суд звертає увагу приватного виконавця на те, що Розділ VІІ ЦПК України взагалі не передбачає подання відзиву приватним/державним виконавцем.
Керуючись ст. 270, 452 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
В заяві Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича про розподіл судових витрат у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на дії Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича (місцезнаходження за адресою: вул. Асташкіна, буд.21, оф.1, м. Одеса), заінтересована особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09328601, місцезнаходження за адресою: вул. Базарна, буд.17, м. Одеса) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала, може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 12.10.2026р.
Суддя