Постанова № 140498095 у справі № 922/1430/26 від 30.09.2026

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/1430/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - фізичної особи-підприємця Уса Юрія Анатолійовича (вх.№1747Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2026 у справі №922/1430/26 (повний текст ухвали складено та підписано 10.08.2026 суддею Мужичук Ю.Ю. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-17", с Хиряві Миргородського району Полтавської області

до фізичної особи-підприємця Уса Юрія Анатолійовича, м. Лозова Харківської області

про розірвання договору та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропром-17" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Уса Юрія Анатолійовича в якій просило суд:

- розірвати Договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №б/н від 01.12.2025 ;

- стягнути з відповідача на користь позивача передплату (аванс) за договором №б/н від 01.12.2025 року в сумі 1171620 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача інфляційне збільшення в сумі 40 257,08 та 3 % річних від суми боргу в сумі 10 592,73 грн;

- визначити, що нарахування інфляційного збільшення та 3 відсотки річних на несплачену суму має здійснюватись до моменту повного виконання рішення з урахуванням приписів законодавства, що регулюють таке нарахування.

Позов обґрунтовано обставинами перерахування позивачем відповідачу на виконання умов Договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.12.2025 б/н попередньої оплати в розмірі 1 171 620 грн, невиконання відповідачем своїх обов`язків за цим Договором з передання позивачу в суборенду сільськогосподарської техніки з екіпажем, а саме:трактору колісного YTO-LX954 (2018 року випуску, держреєстрація АХ №049589, реєстр. номер НОМЕР_1 ) у зчепленні з оборотним плугом Kverneland LD-100 та з виконання за допомогою цієї техніки робіт з оранки землі площею 690 га, звернення позивачем у зв`язку з таким триваючим невиконанням умов договору до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати, яка залишилась без відповіді та виконання.

13.07.2026 позивачем до Господарського суду Харківської області було подане клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів та витребування доказів (вх.№ 17031), а також клопотання про призначення судової інженерно-технічної (агротехнічної) експертизи (вх.№ 17033).

У клопотанні про призначення судової інженерно-технічної (агротехнічної) експертизи позивач просив поставити на вирішення експерта наступні питання:

- Якою є нормативна та фактична максимальна технічна продуктивність (у гектарах за 1 годину та 1 робочу зміну) колісного трактора YTOLX954 (2018 року випуску, держреєстрація АХ №049589, реєстр. номер НОМЕР_1 ) у зчепленні з оборотним плугом Kverneland LD-100 при виконанні технологічної операції "оранка", за умови відсутності в договорі фіксованої глибини обробітку (із застосуванням стандартних агротехнічних норм і глибин для Харківської області)?

- Яку максимальну площу (в гектарах) фізично та технічно спроможний зорати за 10 календарних днів колісний трактор YTO-LX954 із плугом Kverneland LD-100 за умови керування ним одним механізатором, з урахуванням обмежень КЗпП України щодо тривалості робочої зміни та режиму комендантської години в Харківській області (з 00:00 до 05:00)?

- Чи є технічно, технологічно та фізично можливою оранка земельної ділянки загальною площею 690 гектарів протягом 10 календарних днів (у період з 01 по 11 грудня 2025 року) одним колісним трактором YTOL-X954 з одним плугом Kverneland LD-100 за участі одного механізатора з урахуванням технічних характеристик зазначеної техніки в умовах графіку комендантської години?

- Яка нормативна (середня) кількість дизельного палива (в літрах) необхідна для забезпечення роботи колісного трактора YTO-LX954 із плугом Kverneland LD-100 для виконання технологічної операції "оранка" на площі 690 гектарів в умовах типів ґрунтів Харківської області? Чи можливо було виконати вказаний обсяг робіт без використання (спалювання) відповідного об`єму дизельного палива?

- Чи дозволяли фактичні погодно-кліматичні умови (температура повітря, стан промерзання та вологості ґрунту, рівень опадів), що мали місце у Харківській області у період з 01 по 11 грудня 2025 року, здійснювати технологічну операцію "оранка" сільськогосподарських угідь площею 690 га трактором YTO-LX954 з плугом Kverneland LD-100 з дотриманням діючих агротехнічних вимог?

Проведення експертизи позивач просив доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" (вул. Золочівська, буд. 8-А, м. Харків, 61177).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2026 у справі №922/1430/26 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-17" про поновлення процесуального строку для подання доказів та витребування доказів (вх.№ 17031 від 13.07.2026) задоволено.

Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропром-17" процесуальний строк для подання до суду клопотання про витребування доказів.

Витребувано у фізичної особи-підприємця Уса Юрія Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) такі докази та первинні документи (за період з 01.12.2025 по 11.12.2025):

- доставки (транспортування) техніки (трактора та плуга) до земельних ділянок ТОВ "Агропром-17" на виконання п. 6.1.1 Договору, а саме: товарно-транспортні накладні (ТТН), договори на перевезення великогабаритної техніки тралом, акти наданих послуг перевезення;

- заправки техніки пальним на виконання п. 6.2.2 Договору: відомості про заправку техніки, лімітно-забірні картки, акти списання або видачі дизельного пального як для обробітку 690 га землі, так і доставки техніки (трактор з плугом) до полів ТОВ "Агропром-17";

- роботи екіпажу Відповідача відповідно до п. 1.4 Договору: накази про направлення екіпажу (трактористів) у відрядження для виконання робіт на об`єктах (земельних ділянках площею 690 га) ТОВ "Агропром-17", шляхові (путівкові) листи трактористів, табелі обліку робочого часу екіпажу за вказаний період;

- технічного виконання робіт: дані супутникового GPS-моніторингу (трекерів), встановлених на техніці Відповідача (у разі наявності), із роздруківкою маршрутів руху, географічних координат та кадастрових номерів полів, де здійснювалася оранка.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-17" про призначення судової інженерно-технічної (агротехнічної) експертизи (вх.№ 17033 від 13.07.2026) задоволено частково.

Призначено у справі №922/1430/26 судову інженерно-технічну (агротехнічну) експертизу.

На розгляд експерта поставлено наступні питання:

- Якою є нормативна та фактична максимальна технічна продуктивність (у гектарах за 1 годину та 1 робочу зміну) колісного трактора YTOLX954 (2018 року випуску, держреєстрація АХ №049589, реєстр. номер НОМЕР_1 ) у зчепленні з оборотним плугом Kverneland LD-100 при виконанні технологічної операції "оранка", за умови відсутності в договорі фіксованої глибини обробітку (із застосуванням стандартних агротехнічних норм і глибин для Харківської області)?

- Яку максимальну площу (в гектарах) фізично та технічно спроможний зорати за 10 календарних днів колісний трактор YTO-LX954 із плугом Kverneland LD-100 за умови керування ним одним механізатором, виходячи з нормативної тривалості його щоденної роботи та нормативної продуктивності машинно-тракторного агрегату?

- Чи є технічно, технологічно та фізично можливою оранка земельної ділянки загальною площею 690 гектарів протягом 10 календарних днів (у період з 01 по 11 грудня 2025 року) одним колісним трактором YTOLX954 з одним плугом Kverneland LD-100 за участі одного механізатора з урахуванням технічних характеристик зазначеної техніки та її нормативної продуктивності?

- Яка нормативна (середня) кількість дизельного палива (в літрах) необхідна для забезпечення роботи колісного трактора YTO-LX954 із плугом Kverneland LD-100 для виконання технологічної операції "оранка" на площі 690 гектарів в умовах типів ґрунтів Харківської області? Чи можливо було виконати вказаний обсяг робіт без використання (спалювання) відповідного об`єму дизельного палива?

- Чи дозволяли фактичні погодно-кліматичні умови (температура повітря, стан промерзання та вологості ґрунту, рівень опадів), що мали місце у Харківській області у період з 01 по 11 грудня 2025 року, здійснювати технологічну операцію "оранка" сільськогосподарських угідь площею 690 га трактором YTO-LX954 з плугом Kverneland LD-100 з дотриманням діючих агротехнічних вимог?

Проведення експертизи доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" (вул. Золочівська, буд. 8-А, м. Харків, 61177).

Попереджено експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Для проведення експертизи направлено експертній установі матеріали справи №922/1430/26.

Оплату витрат з проведення судової експертизи покладено на позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-17" (64606, Харківська обл., Лозівський р-н, місто Лозова, вул.Свободи, будинок 55; код ЄДРПОУ 43113528);

Зобов`язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи;

Запропоновано судовому експерту реалізувати, надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

Провадження у справі №922/1430/26 зупинено на строк проведення судової експертизи.

В обгрунтування часткового задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи суд послався на необхідність з`ясування за допомогою спеціальних знань, у сфері іншій ніж право питання, яке входить до предмету доказування, щодо якого між сторонами існує спір, і щодо якого сторонами не надано висновку експерта, а саме, щодо факту виконання/невиконання відповідачем обов`язків за договором суборенди техніки з екіпажем від 01.12.2025 з передачі техніки та виконання сільськогосподарських робіт з оранки земельних ділянок загальною площею 690 га у період з 01.12.2025 по 11.12.2025.

При цьому суд, відхиляючи доводи відповідача про те, що питання, запропоновані позивачем, повністю виходять за межі предмета судової експертизи, зазначив, що більшість ізпоставлених питань стосується визначення технічної продуктивності сільськогосподарської техніки, можливості виконання відповідного обсягу робіт, нормативних витрат пального та впливу агротехнічних і природно-кліматичних умов на виконання технологічної операції, що потребує спеціальних знань у сфері агротехніки та технічної експлуатації сільськогосподарської техніки, але лише окремі формулювання питань містять посилання на обмеження, встановлені законодавством (зокрема, КЗпП України та режим комендантської години), застосування яких належить до компетенції суду, а не експерта, у зв`язку з чим суд уточнив редакцію відповідних питань, виключивши із них елементи правової оцінки, залишивши для вирішення експертом лише ті обставини, встановлення яких потребує спеціальних знань.

Відповідач - фізична особа-підприємець Ус Юрій Анатолійович подав на зазначену ухвалу в частині призначення судової інженерно-технічної (агротехнічної) експертизи до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, нез`ясування обставин, які мають значення для справи, просить цю ухвалу в зазначеній частині скасувати та направити справу №922/1430/26 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на призначення судом оскаржуваною ухвалою судової експертизи за відсутності сукупності умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України для такої процесуальної дії.

Зокрема, відповідач вказує на те, що всупереч п. 1 ч. 1 статті 99 ГПК України судом призначено експертизу за відсутності необхідності у спеціальних знаннях для з`ясування питаня щодо фактичного виконання відповідачем робіт за Договором, оскільки така обставина підтверджується наявним у матеріалах справи актом виконаних робіт від 11.12.2025 № 1-СГ, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень, засвідчує факт передання позивачу сільськогосподарської техніки, виконання відповідачем робіт за Договором та їх прийняття позивачем, не був невизнаний недійсним у встановленому порядку, а тому є належним доказом у розумінні статей 73,74 ГПК України.

Також відповідач зазначає, що всупереч п. 2 ч. 1 статті 99 ГПК України суд призначив експертизу за клопотанням сторони, за відсутності обґрунтування нею неможливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними.

Крім цього відповідач зазначає, що всупереч вимог ч. 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, за якими предметом висновку експерта не можуть бути питання права, суд першої інстанції хоча й виключив із запропонованих позивачем формулювань прямі посилання на норми КЗпП України та режим комендантської години, друге та третє питання в уточненій судом редакції -щодо максимальної площі, яку технічно спроможний зорати трактор за 10 днів «виходячи з нормативної тривалості його щоденної роботи», та щодо технічної, технологічної і фізичної можливості оранки 690 га одним механізатором-фактично неминуче вимагають від експерта визначення допустимої тривалості робочого часу механізатора, що є предметом регулювання трудового законодавства ( у тому числі особливостей режиму роботи в умовах воєнного стану), тобто питання права, вирішення якого віднесено виключно до компетенції суду, а не судового експерта.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 для розгляду справи № 922/1430/26 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - фізичної особи-підприємця Уса Юрія Анатолійовича (вх.№1747Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2026 у справі №922/1430/26 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на 30.09.2026 о 15:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.

14.09.2026 позивач подав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 10073), згідно з яким він просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

При цьому, щодо доводів апеляційної скарги про достатність наявного у матеріалах справи акту приймання-передачі виконаних робіт, як доказу виконання робіт за Договором, позивач зазначає про їх необґрунтованість, оскільки саме з метою доказування того, що роботи за Договором не могли бути виконані у строк, що зазначений в Акті, встановленою договором кількістю техніки з певними технічними характеристиками та залученим до її керування одним працівником, позивач й просив суд призначити експертизу і з`ясування таких питань очевидно потребує спеціальних знань у сфері, іншій ніж право.

Щодо посилання відповідача на відсутність при зверненні позивачем з клопотанням про призначення експертизи обґрунтування неможливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, як на самостійну підставу для відмови в задоволенні такого клопотання, позивач зазначає, що вони ґрунтуються на неправильному розумінні положень ч. 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює сукупність умов, за яких суд з власної ініціативи або за клопотанням сторони призначає у справі експертизу, і за змістом яких в пункті 1 цієї частини статті визначено першу таку умову як необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи за допомогою спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, тоді як в її пункті 2 другу таку умову викладено альтернативно, оскільки встановлено 3 можливих варіанта дій: жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З огляду на наведене, позивач зазначає, що при зверненні з клопотанням про призначення експертизи, ним дотримано як першу із зазначених умов для призначення експертизи, оскільки в клопотанні обґрунтовано необхідність з`ясування питань, що входить до предмету доказування за допомогою спеціальних знань, так і другу умову, оскільки жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.

При цьому позивач зауважує, що положення статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачають право, а не обов`язок учасника справи самостійно залучити експерта та наявність у сторони права замовити експертизу самостійно жодним чином не обмежує її конституційне право на судовий захист та процесуальне право заявити клопотання про призначення експертизи судом на підставі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України і чинне процесуальне законодавство не обмежує позивача у доведенні неможливості самостійного замовлення висновку експерта як умову для звернення до суду.

Щодо твердження відповідача про те, що частина запропонованих позивачем до вирішення експертом питань виходить за межі предмета експертизи та стосується питань права, позивач зазначає про їх безпідставність, оскільки суд першої інстанції не доручав експерту тлумачити норми права або надавати юридичну оцінку.

29.09.2026 відповідачем подано додаткові пояснення (вх. № 10646) щодо доводів позивача на обгрунтування законності оскаржуваної ухвали.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, а представник позивача проти її доводів заперечив.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на наступне.

Як зазначено вище, предметом позову у даній справі є розірвання укладеного між сторонами договору суборенди, стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу з повернення передплати (авансу) за цим Договором в сумі 1171620 грн та нарахованих на цей борг інфляційних втрат в сумі 40 257,08 грн і 3 % річних в сумі 10 592,73 грн.

Позов обґрунтовано обставинами перерахування позивачем відповідачу на виконання умов Договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №б/н від 01.12.2025 попередньої оплати в розмірі 1 171 620 грн, невиконання відповідачем своїх обов`язків за цим Договором з передання позивачу в суборенду сільськогосподарської техніки з екіпажем, а саме:трактору колісного YTO-LX954 (2018 року випуску, держреєстрація АХ №049589, реєстр. номер НОМЕР_1 ) у зчепленні з оборотним плугом Kverneland LD-100 та з виконання за допомогою цієї техніки робіт з оранки землі площею 690 га, звернення позивачем у зв`язку з таким триваючим невиконанням умов договору до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати, яка залишилась без відповіді та виконання.

При цьому позивач зазначив, що відповідно до умов укладеного договору сторони погодили використання орендованої техніки для проведення робіт з оранки земельної площі 690,0 га, і передача сільськогосподарської техніки та виконання робіт з обробітку земель мали здійснюватися на земельних ділянках, які використовуються позивачем і розташовані на території Харківської області. У зв`язку з цим позивач вказує, що місце виконання договору знаходиться саме в Харківській області, а відтак спір підсудний Господарському суду Харківської області.

До позовної заяви позивачем додано в копіях:

- договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.12.2025 б/н;

- рахунок від 11.12.2025 № 1СГ № 1СГ на суму 1 171620 грн на сплату суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем;

- платіжну інструкцію від 11.12.2025 № 9948, у призначенні платежу якої зазначено: «згідно з рахунком № 1-СГ від 11.12.2025 за суборенду техніки з екіпажем без ПДВ»;

- вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром-17» до ФОП Уса Ю.А. про повернення 1171620 грн передплати, сплачених за платіжною інструкцією від 11.12.2025 № 9948, у зв`язку з фактичним невиконанням станом на 06.03.2026 умов договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №б/н від 01.12.2025;

- опис вкладення до цінного листа, за яким позивачем надіслано відповідачу вказану вимогу з доданими до неї завіреними копіями договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №б/н від 01.12.2025, рахунку на оплату від 11.12.2025 № 1СГ та платіжної інструкції від 11.12.2025 № 9948(поштове відправлення 646[телефон приховано];

- фіскальний чек Укрпошти, поштову накладну, повідомлення Укрпошти щодо вказаного поштового відправлення та повідомлення про його вручення адресату;

- статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром-17»;

- інформацію з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру об`єктів нерухомого майна щодо земельних ділянок, належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропром-17.

27.05.2026 від відповідача до суду першої інстанції подано відзив на позов (вх.№ 12748), в якому він заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що ним належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.12.2025 б/н. На підтвердження зазначених доводів посилається на Акт виконаних робіт від 11.12.2025 № 1-СГ, підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень чи заперечень, який, за твердженням відповідача, підтверджує факт передачі техніки, виконання робіт з оранки землі у повному обсязі та відсутність у позивача претензій щодо виконання Договору. У зв`язку з цим відповідач стверджує, що правові підстави для розірвання договору, повернення сплаченого авансу, а також стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних відсутні, оскільки зобов`язання за договором ним виконано належним чином.

01.06.2026 позивачем до суду першої інстанції подано відповідь на відзив на позов(вх.№ 13231), в якій він не погоджується з доводами відзиву та зазначає, що вони ґрунтуються виключно на Акті приймання-передачі виконаних робіт від 11.12.2025 № 1-СГ, який, за твердженням позивача, був підписаний неуповноваженою особою - головним бухгалтером Товариства, про що свідчить наказ директора від 29.05.2026 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани головного бухгалтера ТОВ "Агропром-17" та про що позивачу стало відомо лише після отримання відзиву. При цьому позивач наголошує, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів фактичного виконання договірних зобов`язань, зокрема документів, які підтверджували б доставку сільськогосподарської техніки, її експлуатацію, виконання робіт з оранки земельної ділянки площею 690 га, використання пального, направлення екіпажу, облік виконаних робіт та інші первинні документи. Крім того, посилається на складені позивачем акти обстеження земельних ділянок, які, на його думку, свідчать, що оранка використовуваних Товариством земель в період з 01.12.2025 по 11.03.2026 не була здійснена, а також зазначає, що з урахуванням нормативної тривалості виконання таких робіт та умов договору, їх фактичне виконання протягом десяти календарних днів одним механізатором, є неможливим.

На підтвердження вказаних обставин до відповіді на відзив на апеляційну скаргу додано:

- доповідну записку головного агронома ТОВ «Агропром-17» директору цього Товариства від 10.03.2026;

- наказ директора ТОВ «Агропром-17» від 10.03.2026 № 3 «Про створення комісії для обстеження земельних ділянок»;

- акт обстеження щодо виконання робіт з основного обробітку грунту (оранки) на площі 690 га від 11.03.2026, складений комісією у складі директора та працівників ТОВ «Агропром-17»;

- наказ директора ТОВ «Агропром-17» від 29.05.2025 № 4 «Про оголошення догани головному бухгалтеру товариства Мордасовій Р.А.»;

- акт списання пального від 02.01.2026 № 12, складений комісією у складі директора та працівників ТОВ «Агропром-17».

16.06.2026 відповідачем до суду першої інстанції були подані письмові пояснення (вх.№ 14651), в яких він додатково зазначив, що виконання ним договірних зобов`язань підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт від 11.12.2025 № 1-СГ, підписаним обома сторонами без будь-яких зауважень чи заперечень, який, на думку відповідача, є належним та достатнім доказом передачі техніки, виконання робіт і прийняття їх позивачем. Також зазначає, що позивач не довів недійсності зазначеного акта, не спростував презумпцію його правомірності згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України та не навів належних доказів підписання акта під впливом обману, помилки чи примусу. Крім того вважає, що надані позивачем документи на підтвердження своїх заперечень не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, оскільки складені самим позивачем.

13.07.2026 позивачем до суду першої інстанції подані письмові пояснення щодо технічної та природно-кліматичної неможливості надання послуг (вх.№ 17010), в яких він додатково обґрунтовує свої доводи щодо фактичної неможливості виконання відповідачем умов договору у заявленому ним обсязі. Зокрема, позивач зазначає, що твердження відповідача про виконання протягом періоду з 01.12.2025 по 11.12.2025 робіт з оранки земельних ділянок загальною площею 690 га за допомогою одного трактора YTO-LX954 з оборотним плугом та одним механізатором суперечать об`єктивним технічним, природно-кліматичним і організаційним умовам виконання таких робіт. На обґрунтування своєї позиції посилається на погодні умови грудня 2025 року в Харківській області, обмеження, пов`язані із запровадженням комендантської години та тривалістю світлового дня, нормативну продуктивність зазначеної сільськогосподарської техніки, розрахунки необхідного часу для виконання оранки площі 690 га, а також відсутність документального підтвердження забезпечення техніки необхідною кількістю дизельного пального.

13.07.2026 позивачем подано до суду першої інстанції клопотання (вх.№ 17031), в якому він просив:

- поновити строк для подання доказів та витребування доказів а також для подання клопотання про призначення судової інженерно-технічної (агротехнічної) експертизи (вх.№ 17033), долучити до матеріалів справи докази самостійного звернення до відповідача для отримання доказів, які він просить витребувати суд;

- витребувати у фізичної особи - підприємця Уса Юрія Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) такі докази та первинні документи (за період з 01.12.2025 по 11.12.2025):

- доставки (транспортування) техніки (трактора та плуга) до земельних ділянок ТОВ "Агропром-17" на виконання п. 6.1.1 Договору, а саме: товарно-транспортні накладні (ТТН), договори на перевезення великогабаритної техніки тралом, акти наданих послуг перевезення;

- заправки техніки пальним на виконання п. 6.2.2 Договору: відомості про заправку техніки, лімітно-забірні картки, акти списання або видачі дизельного пального як для обробітку 690 га землі, так і доставки техніки (трактор з плугом) до полів ТОВ "Агропром-17";

- роботи екіпажу Відповідача відповідно до п. 1.4 Договору: накази про направлення екіпажу (трактористів) у відрядження для виконання робіт на об`єктах (земельних ділянках площею 690 га) ТОВ "Агропром-17", шляхові (путівкові) листи трактористів, табелі обліку робочого часу екіпажу за вказаний період;

- технічного виконання робіт: дані супутникового GPS-моніторингу (трекерів), встановлених на техніці Відповідача (у разі наявності), із роздруківкою маршрутів руху, географічних координат та кадастрових номерів полів, де здійснювалася оранка.

Також 13.07.2026 позивач подав до суду першої інстанції клопотання про призначення інженерно-технічної експертизи (вх. № 17033), на вирішення якої просив поставити наступні питання:

- Якою є нормативна та фактична максимальна технічна продуктивність (у гектарах за 1 годину та 1 робочу зміну) колісного трактора YTOLX954 (2018 року випуску, держреєстрація АХ №049589, реєстр. номер НОМЕР_1 ) у зчепленні з оборотним плугом Kverneland LD-100 при виконанні технологічної операції "оранка", за умови відсутності в договорі фіксованої глибини обробітку (із застосуванням стандартних агротехнічних норм і глибин для Харківської області)?

- Яку максимальну площу (в гектарах) фізично та технічно спроможний зорати за 10 календарних днів колісний трактор YTO-LX954 із плугом Kverneland LD-100 за умови керування ним одним механізатором, з урахуванням обмежень КЗпП України щодо тривалості робочої зміни та режиму комендантської години в Харківській області (з 00:00 до 05:00)?

- Чи є технічно, технологічно та фізично можливою оранка земельної ділянки загальною площею 690 гектарів протягом 10 календарних днів (у період з 01 по 11 грудня 2025 року) одним колісним трактором YTOLX954 з одним плугом Kverneland LD-100 за участі одного механізатора з урахуванням технічних характеристик зазначеної техніки в умовах графіку комендантської години?

- Яка нормативна (середня) кількість дизельного палива (в літрах) необхідна для забезпечення роботи колісного трактора YTO-LX954 із плугом Kverneland LD-100 для виконання технологічної операції "оранка" на площі 690 гектарів в умовах типів ґрунтів Харківської області? Чи можливо було виконати вказаний обсяг робіт без використання (спалювання) відповідного об`єму дизельного палива?

- Чи дозволяли фактичні погодно-кліматичні умови (температура повітря, стан промерзання та вологості ґрунту, рівень опадів), що мали місце у Харківській області у період з 01 по 11 грудня 2025 року, здійснювати технологічну операцію "оранка" сільськогосподарських угідь площею 690 га трактором YTO-LX954 з плугом Kverneland LD-100 з дотриманням діючих агротехнічних вимог?

Проведення експертизи позивач просив доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" (вул. Золочівська, буд. 8-А, м. Харків, 61177).

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив про наявність об`єктивної необхідності з`ясування за допомогою спеціальних знань обставин, що входять до предмету доказування і щодо яких між сторонами існує спір, враховуючи те, що відповідач у відзиві на позов та у письмових поясненнях в обґрунтування заперечень проти позову стверджує, що у період з 01.12.2025 по 11.12.20225, тобто всього за 10 календарних днів в повному обсязі виконав роботи за Договором з оранки земельних ділянок відповідача на території Харківської області площею 690 га, за допомогою лише однієї одиниці техніки: трактору колісного YTO-LX954 (2018 року випуску, держреєстрація АХ №049589, реєстр. номер НОМЕР_1 ) у зчепленні з оборотним плугом Kverneland LD-100 під керуванням одного механізатора ОСОБА_1 , що, як зазначалось позивачем в заявах по суті справи, технічно, технологічно та природно неможливо, враховуючи те, що у договорі не було зафіксовано глибину оранки, режим роботи екіпажу та питомі норми витрат палива (за умови, що заправка техніки за договором мала здійснюватись паливом позивача, яке фактично ним не видавалося на такі цілі).

21.07.2026 від відповідача до суду першої інстанції надійшли заперечення на клопотання про призначення у справі № 922/1430/26 судової інженерно-технічної (агротехнічної) експертизи (вх.№ 17773), в яких він просить відмовити у задоволенні цього клопотання та відмовити у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів та витребування доказів. Вказує, що клопотання про витребування доказів заявлено позивачем повторно, тоді як суд уже відмовляв у його задоволенні через пропуск процесуального строку, а наведені позивачем обставини не свідчать про існування поважних причин для його поновлення. На думку відповідача, неодноразове подання аналогічного клопотання свідчить про недобросовісне користування позивачем процесуальними правами та є проявом зловживання ними.

Заперечуючи проти призначення судової експертизи, відповідач зазначив, що передбачені статтею 99 ГПК України умови для її призначення у даному випадку відсутні. На обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що факт виконання спірного договору підтверджується підписаним сторонами без зауважень актом приймання-передачі виконаних робіт, який не визнаний недійсним та є належним письмовим доказом виконання зобов`язань. При цьому відповідач вважає, що поставлені позивачем питання спрямовані не на встановлення нових обставин, які потребують спеціальних знань, а фактично на спростування змісту вже наявного у справі письмового доказу. Крім того зазначає, що позивач не обґрунтував неможливість подання висновку експерта, складеного на його замовлення, у строки, встановлені для подання доказів, а окремі із запропонованих питань потребують правової оцінки та виходять за межі компетенції судового експерта. Також стверджує, що призначення судової експертизи призведе до безпідставного затягування розгляду справи.

04.08.2026 позивач до суду першої інстанції надав пояснення на заперечення відповідача щодо клопотань про витребування доказів та призначення судової інженерно-технічної (агрохімічної) експертизи (вх.№18960), в яких зазначає про безпідставність наведених в обгрунтування цих заперечень доводів. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що ним вживалися заходи для самостійного отримання необхідних доказів, зокрема шляхом направлення відповідачу відповідного письмового запиту, однак останній запитуваних документів не надав, що, на думку позивача, свідчить про поважність причин пропуску строку на звернення з клопотанням про їх витребування. Необхідність призначення судової експертизи позивач обґрунтовує потребою у застосуванні спеціальних інженерно-технічних знань для встановлення технічної можливості виконання передбачених договором робіт з оранки земельних ділянок загальною площею 690 га протягом 10 днів одним трактором із залученням одного механізатора. При цьому позивач зазначає, що наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі робіт не має преюдиційного значення та підлягає оцінці судом поряд з іншими доказами.

06.08.2026 відповідачем до суду першої інстанції подана заява (вх.№19217), в якій він заперечує проти наведених доводів позивача та просить відмовити у задоволенні клопотань про витребування доказів і призначення судової інженерно-технічної (агротехнічної) експертизи.Щодо витребування доказів зазначає, що відповідне клопотання заявляється позивачем втретє, тоді як попередні клопотання судом залишалися без задоволення. Посилаючись на положення статті 81 ГПК України, вказує на пропуск позивачем установленого процесуального строку для подання такого клопотання та відсутність, на його думку, належного обґрунтування причин неможливості його подання разом із позовною заявою.

Заперечуючи проти призначення судової експертизи, відповідач послався на відсутність передбачених статтею 99 ГПК України умов для її проведення, оскільки, на його думку, обставини виконання договору підтверджуються наявним у матеріалах справи актом, підписаним сторонами без зауважень, а тому встановлення відповідних обставин не потребує спеціальних знань. Також відповідач зазначає, що позивачем не обґрунтовано неможливості подання висновку експерта у строки, встановлені для подання доказів. Крім того, відповідач вважає, що частина запропонованих позивачем питань щодо можливості виконання робіт з урахуванням тривалості робочої зміни та режиму комендантської години передбачає необхідність тлумачення та застосування норм права, що, на його думку, виходить за межі компетенції судового експерта та допустимого предмета експертного дослідження.

Надаючи оцінку правомірності призначення у справі оскаржуваною ухвалою судової інженерно-технічної (агротехнічної) експертизи за клопотанням позивача, колегія суддів зазначає таке.

Приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з положеннями статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 ст. 99 ГПК України).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.4, 5, 6 ст. 99 ГПК України).

Згідно зі статтею 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Частиною 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є предметом судового розгляду.

Виходячи зі змісту статті 99 Господарського процесуального кодексу України, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, зокрема, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 06.07.2023 у cправі № 915/212/20).

Тобто, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Проте, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

При цьому слід враховувати, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Сама лише наявність клопотання сторони про призначення експертизи у справі, за відсутності передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України умов, необхідних для її призначення, не є безумовною підставою для призначення судом відповідної експертизи.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (схожий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20, від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22, від 08.07.2025 у справі № 909/857/24).

Враховуючи вищенаведені підстави вимог і заперечень сторін, подані ними на обґрунтування своїх позицій докази, вбачається дотримання судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали в частині призначення експертизи встановлених ч. 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України умов для вказаної процесуальної дії.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, для з`ясування обставин, які входять у предмет доказування, щодо яких між сторонами виник спір і щодо яких сторонами не надано висновку експерта, а саме, щодо факту виконання/невиконання відповідачем обов`язків за договором суборенди техніки з екіпажем від 01.12.2025 з передачі техніки та виконання сільськогосподарських робіт з оранки земельних ділянок загальною площею 690 га у період з 01.12.2025 по 11.12.2025 необхідні спеціальні знання, у сфері іншій ніж право.

При цьому слід враховувати наявність суперечності у фактичних даних наданих сторонами доказів щодо вказаного питання, яка не може бути усунута судом без спеціальних знань.

Так, обставинами невиконання відповідачем обов`язків за договором суборенди техніки з екіпажем від 01.12.2025 з передачі техніки та виконання сільськогосподарських робіт з оранки земельних ділянок загальною площею 690 га, за які позивач здійснив передплату, обґрунтовано підстави позову у даній справі про розірвання договору та повернення передплати та стягнення нарахованих на неї інфляційних та річних.

До позовної заяви додано копію договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.12.2025 б/н, згідно з предметом якого орендар, відповідач зобов`язується передати суборендареві, позивачеві у строкове платне користування сільськогосподарську техніку разом із обслуговуючим персоналом (екіпажем), а суборендар зобов`язується прийняти техніку орендаря та сплачувати суборендну плату за її користування(пункт 1.1.).

Ознаки техніки, її характеристики тощо, в розрізі кожної одиниці відображаються в Додатку № 1 до Договору.

В Додатку № 1 до вказаного Договору сторони визначили перелік техніки, що передається в суборенду та склад екіпажу: один трактор колісний YTO-LX954, реєстраційний номер НОМЕР_1 2018 року випуску із плугом Kverneland LD-100 під керуванням одного механізатора-особисто відповідача- ОСОБА_1 .

В пункті 2.1. Договору метою суборенди визначено використання техніки для оранки 690 га землі.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що техніка надається в суборенду на підставі відповідного Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки та в межах строку дії даного Договору.

Строк дії договору сторони встановили до 31.12.2025.

Суборендар зобов`язаний у присутності орендаря перевірити справність, кількість, комплектність техніки. Після підписання представником орендаря акту приймання-передачі техніка вважається такою, що передана в належному стані (пункт 3.2. Договору).

Техніка вважається переданою в суборенду з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі (4.2.Договору).

В пункті 5.1. Договору зазначено, що загальний розмір орендної плати за користування технікою визначається згідно з відповідними рахунками та актами, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 5.2. Договору суборендна плата визначається в акті приймання-передачі наданих послуг, що підписується сторонами протягом 5-ти робочих днів після кожного місяця суборенди техніки.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що виплата суборендної плати проводиться протягом десяти банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.Суборендар має право достроково сплатити суборендну плату на користь орендаря.Суборендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендарем рахунку.

За змістом наведених умов Договору передання техніки в суборенду та приймання-передача виконаних робіт оформляється окремими актами.

При цьому Договір передбачає загальне правило щодо визначення суборендної плати в акті приймання-передачі виконаних робіт, що складається протягом 5-ти днів після їх фактичного виконання, і при цьому надає право суборендареві здійснити передплату, яка визначається у виставленому орендарем рахунку.

Як зазначалось вище, позовні вимоги обґрунтовано здійснення позивачем саме передплати на підставі виставленого відповідачем рахунку та невиконанням відповідачем обов`язків як з передання техніки в суборенду, так і з виконання за її допомогою екіпажем визначених Договором робіт з оранки землі площею 690 га, у той час як заперечення відповідача обгрунтовано здійсненням позивачем оплати вже по факту виконаних відповідачем робіт, оформленого підписаним сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт.

При цьому до позовної заяви позивачем додано виставлений відповідачем рахунок на сплату суборендної плати за договором від 01.12.2025 б/н на суму 1 171620 грн, тобто документ, який передбачений договором підставою для здійснення саме передплати, а також платіжну інструкцію від 11.12.2025 № 9948 на сплату позивачем відповідачу вказаної суми згідно з цим рахунком.

Також до позовної заяви додано лист позивача на адресу відповідача від 06.03.2026 б/н із доказами його надсилання 06.03.2025 та вручення відповідачеві 10.03.2025 (опис вкладення до цінного листа, фіскальний чек, повідомлення про вручення поштового відправлення), в якому позивач, посилаючись на обставини оплати зазначеного рахунку на суму 1 171620 грн та невиконання відповідачем станом на 06.03.2026 умов пункту 2.1. Договору щодо оранки землі площею 690 га, вимагає повернути зазначену суму.

Разом з цим відповідач, стверджуючи про належне виконання обов`язків за договором з передання сільськогосподарської техніки в суборенду та виконання за її допомогою оранки землі площею 690 га, надав на підтвердження цього лише акт приймання-передачі виконаних робіт, датований 11.12.2025, тобто через 10 днів після дати укладення договору, в якому зазначено про підтвердження позивачем та відповідачем виконання робіт(послуг) з суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем за договором від 01.12.2025 б/н на суму 1171620 грн в повному обсязі та про відсутність у сторін претензій щодо якості та обсягу робіт.

Акт містить підписи від імені ФОП Уса Ю.А. та ТОВ «Агропром-17», які скріплені печатками цих суб`єктів господарювання.

При цьому у матеріалах справи відсутня відповідь відповідача на вимогу про повернення сплачених позивачем за платіжною інструкцією від 11.12.2025 № 11 грошових коштів передплати за невиконані роботи в сумі 1 171620 грн, і відповідач не наводить заперечень щодо отримання такої вимоги та причин ненадання відповіді на неї.

Разом з цим, у матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки в суборенду, який за умовами Договору оформляється сторонами для підтвердження відповідного факту окремо від акту приймання-передачі виконаних робіт, який у свою чергу має оформляєтися за результатами приймання-передачі фактично виконаних робіт та визначає розмір суборендної плати, який суборендар має сплатити вже по факту виконаних робіт, у той час як підставою для попередньої оплати, тобто авансу за ще не виконані роботи, Договором визначено саме рахунок, який позивач і надав до позовної заяви. При цьому рахунок відповідача на сплату суборендної плати, платіжна інструкція на його сплату позивачем та акт приймання-передачі виконаних робіт складені однією датою -11.12.2025.

Водночас, у відповіді на відзив на позов позивач в особі його директора Крижановського В.М. посилається на те, що про вказаний Акт приймання-передачі виконаних робіт він дізнався після отримання відзиву, оскільки його підписано неповноважною особою- головним бухгалтером Мордасовою Р.А., на підтвердження чого надав наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани від 29.05.2026. Стверджує про відсутність факту реального виконання робіт за Договором, відсутність будь-яких первинних документів, які б могли це підтвердити, нездійснення позивачем за даними його бухгалтерського обліку списання пального за період з 01.12.2025 по 11.12.2025, необхідного для заправки орендованої техніки, яку він мав здійснювати за умовами Договору, та окремо звертає увагу на неможливість виконання робіт за Договором з оранки землі площею 690 га одним механізатором, визначеною договором технікою з певними технічними характеристиками за десять днів після укладення Договору.

На підтвердженя таких доводів до відповіді на відзив позивачем додано:

- доповідну записку головного агронома ТОВ «Агропром-17» Черкаського О.М. директору цього Товариства від 10.03.2026 , в якій повідомлено керівника позивача про невиконання станом на 10.03.2026 робіт, передбачених договором суборенди техніки з екіпажем від 01.12.2025 б/н та запропоновано створити з метою документального підтвердження вказаного факту комісію у складі представників підприємства для проведення обстеження земельних ділянок та складання відповідного акту;

- наказ директора ТОВ «Агропром-17» про створення комісії у складі директора ТОВ «Агропром» Крижановського В.М. та працівників Товариства: головного агронома Черкаського О.М., головного інженера Гриня Р.А., управляючого Мірошниченка Д.Ю., для проведення обстеження земельних ділянок, у зв`язку з виробничою необхідністю перевірки факту виконання робіт з основного обробітку грунту (оранки), передбачених договором суборенди техніки з екіпажем від 01.12.2025 площею 690 га;

- акт обстеження щодо виконання робіт з основного обробітку грунту (оранки) на площі 690 га від 11.03.2025, складений комісією у складі директора ТОВ «Агропром» Крижановського В.М. та працівників Товариства: головного агронома Черкаського О.М., головного інженера Гриня Р.А., управляючого Мірошниченка Д.Ю., в якому зазначено про підтвердження комісією факту невиконання робіт з основного обробітку грунту (оранки) на площі 690 га, передбачених договором суборенди техніки з екіпажем від 01.12.2025, станом на дату обстеження;

- наказ директора ТОВ «Агропром-17» від 29.05.2026 № 4, яким головному бухгалтеру Товариства Мордасовій Р.П. за порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку у вигляді завчасного підписання Акту виконаних робіт від 11.12.2025 за відсутності фактичного виконання робіт за договором суборенди техніки з екіпажем від 01.12.2025 оголошено догану;

- акт списання пального від 02.01.2026 № 12, складений комісією у складі: директора ТОВ «Агропром-17» Крижановського В.М., головного бухгалтера Черкаського О.М., головного бухгалтера Мардасової Р.П., в якому зазначено, що комісія прийняла рішення про списання пального, використаного для внутрішньоскладських робіт, переміщення сільськогосподарської продукції і добрив, ремонтів та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки та вантажних автомобілів в період з 01 по 31 грудня 2025 року із наведенням у таблиці кількості та вартості пального.

Разом з цим, як зазначалось вище, 13.07.2026 позивачем до суду першої інстанції було надані пояснення (вх. № 17010), в яких він зазначив про суперечність твердження відповідача про виконання протягом періоду з 01.12.2025 по 11.12.2025 робіт з оранки земельних ділянок загальною площею 690 га за допомогою одного трактора YTO-LX954 з оборотним плугом та одним механізатором суперечать об`єктивним технічним, природно-кліматичним і організаційним умовам виконання таких робіт.

З вищенаведеного в сукупності вбачається наявність суперечності у наданих сторонами доказах щодо обставин, які мають істотне значення для вирішення спору по суті - фактичного виконання/невиконання відповідачем робіт за спірним Договором з оранки земельних ділянок загальною площею 690 га у період з 01.12.2025 по 11.12.2025, зокрема, щодо технічної, технологічної та фізичної можливості виконання відповідачем таких робіт у вказаний проміжок часу визначеною Договором технікою з певними технічними характеристиками та з екіпажем у складі одного механізатора, витратами дизельного пального, з урахуванням впливу погодно-кліматичних умов і стану грунту на можливість виконання таких робіт.

При цьому, окрім наявності суперечності у доказах щодо самої можливості виконання відповідачем робіт за договором на дату складання акту приймання-передачі виконаних робіт(на 10-й день після укладення договору), слід враховувати й заперечення позивача щодо відсутності доказів доставки відповідачем із місцезнаходженням у Полтавській області сільськогосподарської техніки до земельних ділянок позивача у Харківській області, тобто факту, який є передумовою виконання робіт, що додатково підтверджує наявність обгрунтованих сумнівів у достовірності наведених в акті відомостей щодо реальності виконаних робіт.

Відповідна суперечність очевидно не може бути усунута судом шляхом оцінки наявних у справі доказів, оскільки з`ясування технічної, технологічної та фізичної можливості виконання відповідачем робіт з оранки земельних ділянок загальною площею 690 га у період з 01.12.2025 по 11.12.2025 одним трактором YTO-LX954 із плугом Kverneland LD-100 під керуванням одного механізатора, а також визначення нормативної продуктивності зазначеної техніки, необхідних витрат дизельного пального та впливу погодно-кліматичних умов на можливість виконання таких робіт очевидно потребує спеціальних знань у сфері агротехніки та технічної експлуатації сільськогосподарської техніки.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо відсутності потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин щодо виконання ним робіт за Договором, в обґрунтування яких він посилається на достатність підтвердження такої обставини доданим ним до відзиву на позов актом виконаних робіт від 11.12.2025 № 1-СГ, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень, і який не був визнаний недійсним у встановленому порядку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема викладеною у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, від 03.06.2022 у справі 922/2115/19, постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 12.06.2019 у справі №910/6002/18, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 17.08.21 у справі № 910/16308/20, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому судам у розгляді справ належить дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху активів.

Зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18 зі спору про визнання недійсним договору про надання послуг, викладено правову позицію, відповідно до якої оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю. Факт складання та підписання сторонами актів надання послуг не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах.

Отже, відповідно до чинного законодавства визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Як зазначено вище, при розгляді даної справи позивач навів суду доводи і міркування та надав докази щодо обгрунтованих сумнівів як щодо підписання повноважною стороною наданого відповідачем акту приймання-предачі виконаних робіт, так і щодо факту доставки техніки для виконання обумовлених договором робіт,виконання яких зафіксовано в цьому акті, а також фізичної, технологічної та природно-кліматичної неможливості виконання відповідних робіт зазначеною в ньому одиницею сільськогосподарської техніки екіпажем у складі одного механізатора, у 10денний проміжок часу з дати укладення Договору до дати складання акту- з 01.12.2025 по 11.12.2025.

Натомість відповідач належне виконання ним обов`язків за договором щодо передання техніки в суборенду та виконання за її допомогою робіт з оранки землі площею 690 га обґрунтовує лише підписанням сторонами без зауважень наведеного Акту приймання-передачі виконаних робіт від 11.12.2025 № 1- СГ, не наводячи доводів та не надаючи доказів на противагу доводам та доказам позивача щодо підписання вказаного акту з його боку неповноважною особою за відсутності фактичного виконання робіт, фізичної, технічної, технологічної та природно кліматичної неможливості їх виконання, відсутності доказів доставки техніки відповідача до земельних ділянок позивача та її передання позивачу в суборенду відповідно до умов Договору за відповідним актом.

Зокрема, відповідач не надав висновку почеркознавчої експертизи щодо підписання Акту директором позивача, висновку експерта щодо можливості виконання робіт за Договором визначеною ним технікою та екіпажем протягом періоду з 01.12.2025 по 11.12.2025, доказів щодо технічної продуктивності цієї техніки, необхідної кількості пального для її роботи, доставки техніки до земельних ділянок позивача та її передання у встановленому Договором порядку позивачу в суборенду тощо.

При цьому колегія суддів зазначає про безпідставність посилання відповідача у запереченнях на клопотання позивача про призначення експертизи на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину стосовно наданого ним акту приймання-передачі виконаних робіт, оскільки акт приймання-передачі виконаних робіт за своєю суттю не є правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України через те, що його складання саме по собі не призводить до набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, а є первинним обліковим документом, який складається сторонами на виконання умов вже укладеного між ними правочину-договору для оформлення результатів приймання-передачі виконаних за цим договором робіт.

Також колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо того, що всупереч п. 2 ч. 1 статті 99 ГПК України суд призначив експертизу за клопотанням сторони, за відсутності обґрунтування нею неможливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними.

Колегія суддів погоджується з позицією позивача, викладеною у відзиві на апеляційну скаргу, щодо суперечності таких доводів змісту ч. 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За змістом положень цієї частини статті, вони встановлюють сукупність умов, за яких суд з власної ініціативи або за клопотанням сторони призначає у справі експертизу і при цьому в пункті 1 цієї частини статті визначено першу таку умову як необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи за допомогою спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, тоді як в її пункті 2 другу таку умову викладено альтернативно, оскільки встановлено 3 можливих варіанта дій: жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З огляду на наведене, при зверненні позивача з клопотанням про призначення експертизи, ним дотримано як першу із зазначених умов для призначення експертизи, оскільки в клопотанні обґрунтовано необхідність з`ясування питань, що входить до предмету доказування за допомогою спеціальних знань, так і другу умову, оскільки жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.

Разом з цим колегія суддів зауважує на наступному.

За вищенаведеними обставинами даної справи позивач в поданій суду 23.04.2026 позовній заяві, послався на здійснення ним передплати за Договором, невиконання відповідачем обов`язків з передання техніки в суборенду та виконання за її допомогою робіт з оранки землі та надсилання відповідачу у зв`язку з цим вимоги про повернення передплати, додавши до позовної заяви докази надсилання відповідної вимоги відповідачу та її отримання останнім 10.03.2026, у той час як в матеріалах справи відсутня відповідь відповідача на вказану вимогу, а свої заперечення щодо вказаних доводів позивача відповідач надав через підсистему «Електронний суд» 26.05.2026, додавши в їх обґрунтування акт приймання -передачі виконаних робіт від 11.12.2025 № 1-СГ, у той час, як позивач у відповіді на відзив стверджує про те, що він дізнався про вказаний Акт, й відповідно, про заперечення відповідачем обставини невиконання робіт за Договором, лише після отримання відзиву на позов.

З наведеного вбачається, що про заперечення відповідачем стверджуваної позивачем в позові обставини щодо відсутності фактичного передання техніки в суборенду та виконання робіт за Договором та про наданий в підтвердження цих заперечень акт приймання-передачі виконаних робіт позивач дізнався вже після ознайомлення з відзивом на позов через підсистему «Електронний суд», а тому про спірність такої обставини, й відповідно необхідність її підтвердження за допомогою спеціальних знань позивач дізнався та міг дізнатися вже після подання позову.

Разом з цим статтею 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Серед питань, які вирішує суд під час проведення підготовчого засідання п. 8 ч. 2 статті 181 Господарського процесуального кодексу України визначено питання про призначення експертизи.

У даному випадку позивач дізнався про обставини, які зумовлюють необхідність призначення експертизи після подання відзиву на позов, у зв`язку з чим у відповідності до наведених норм заявив клопотання про її призначення під час підготовчого провадження і це клопотання було вирішено судом оскаржуваною ухвалою на відповідній стадії процесу.

Також безпідставними є посилання відповідача на те, що всупереч вимог ч. 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, за якими предметом висновку експерта не можуть бути питання права, суд першої інстанції хоча й виключив із запропонованих позивачем формулювань прямі посилання на норми КЗпП України та режим комендантської години, друге та третє питання в уточненій судом редакції -щодо максимальної площі, яку технічно спроможний зорати трактор за 10 днів «виходячи з нормативної тривалості його щоденної роботи», та щодо технічної, технологічної і фізичної можливості оранки 690 га одним механізатором-фактично неминуче вимагають від експерта визначення допустимої тривалості робочого часу механізатора, що є предметом регулювання трудового законодавства ( у тому числі особливостей режиму роботи в умовах воєнного стану), тобто питання права, вирішення якого віднесено виключно до компетенції суду, а не судового експерта.

Зі змісту наведених питань, які суд поставив на вирішення експерту, вбачається, що вони не передбачають вирішення експертом правових питань, оскільки стосуються вирішення технічних питань щодо спроможності виконання сільськогосподарською технікою робіт за певний проміжок часу, з урахуванням нормативно встановленої її щоденної роботи, без необхідності тлумачення норм права або надання правової оцінки певним обставинам.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 129, 269, 271, п. 1 ч.1 статті 275, статтею 276, статтями 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Уса Юрія Анатолійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2026 у справі №922/1430/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.10.2026.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза