ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05.10.2026 Справа № 910/3027/24 (335/8468/20)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
до ОСОБА_1
Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізлайн"
приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заїри Арсенівни
приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк (Бургазли) Ірини Іванівни
Державного підприємства "Сетам"
третя особа приватне підприємство "Новий вимір-2012"
про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно
В межах справи № 910/3027/24
За заявою ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (ідентифікаційний код 41264766)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін: не з`явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/3027/24 за заявою ОСОБА_2 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2024.
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулось до Орджонікідзевського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізлайн", приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заїри Арсенівни, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк (Бургазли) Ірини Іванівни, Державного підприємства "Сетам", третя особа приватне підприємство "Новий вимір-2012" про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майна.
Разом з позовом, позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, 1/2 частини якого належить на праві власності ТОВ "Бізлайн" та 1/2 частина якого належить на праві власності ПП "Новий вимір-2012", а саме: адміністративна будівля, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1; заборонити державним реєстраторам та будь-яким іншим особам на користь ТОВ Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" здійснювати будь-які дії щодо реєстрації відчуження (купівлі-продажу, міни, дарування тощо) щодо нерухомого майна, 1/2 частина якого належить н6а праві приватної власності ТОВ "Бізлайн" та 1/2 частина якого належить на праві власності ПП "Новий вимір-2012", а саме: адміністративна будівля, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2020 відмовлено у задоволені заяви про забезпечення позову.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 02.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" задоволено частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.202 скасовано та прийнято нову постанову, якою заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно, 1/2 частини якого належить на праві власності ТОВ "Бізлайн" та 1/2 частина якого належить на праві власності ПП "Новий вимір-2012", а саме: адміністративна будівля, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.01.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 04.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - задоволено частково, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.01.2023 у цій справі скасовано. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізлайн", приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заїри Арсенівни, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк (Бургазли) Ірини Іванівни, Державного підприємства "Сетам", третя особа: приватне підприємство "Новий вимір-2012" про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, закрито. Матеріали справи № 335/8468/20 передано до Господарського суду м. Києва, у провадженні якого перебуває справа № 910/3027/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" для розгляду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2024 прийнято справу № 335/8468/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізлайн", приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заїри Арсенівни, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк (Бургазли) Ірини Іванівни, Державного підприємства "Сетам", третя особа: приватне підприємство "Новий вимір-2012" про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно до розгляду в межах справи № 910/3027/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", розгляд справи розглядається в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.12.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2024 розгляд справи відкладено на 27.01.2025.
Судове засідання 27.01.2025 не відбулося у зв`язку із відпусткою судді Чеберяка П.П.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2025 розгляд справи призначено на 05.03.2025.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.03.2025 розгляд справи відкладено на 07.05.2025.
Судове засідання 07.05.2025 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.05.2025 розгляд справи призначено на 14.05.2025.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.05.2025 розгляд справи відкладено на 21.07.2025.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.07.2025 розгляд справи відкладено на 29.09.2025.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.09.2025 розгляд справи відкладено на 10.11.2025.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.11.2025 розгляд справи відкладено на 19.01.2026.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.01.2026 розгляд справи відкладено на 30.03.2026.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізлайн", приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заїри Арсенівни, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк (Бургазли) Ірини Іванівни, Державного підприємства "Сетам" про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно в межах справи № 910/3027/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до судового розгляду справи по суті на 25.05.2026.
У судовому засіданні 25.05.2026 було оголошено перерву до 15.07.2026.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.07.2026 розгляд справи відкладено на 05.10.2026.
У судове засідання 05.10.2026 представники сторін не з`явилися.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач 1), ТОВ «Бізлайн» (відповідач 2), приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. (відповідач 3), приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк (Бургазли) І.І. (відповідач 4), Державного підприємства «Сетам» (відповідач 5), третя особа: приватне підприємство «Новий вимір-2012» про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що 27.02.2007 між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» (наразі правонаступником є позивач ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»), та ЗАТ «Інвестиції та нерухомість» був укладений кредитний договір №0010/07/07-KLІ.
Відповідно до умов вказаного договору, банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії для рефінансування кредитної заборгованості в ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ведення господарської діяльності з максимальним лімітом заборгованості у сумі 7380000,00 грн. зі сплатою 22% річних за користування кредитними коштами, з кінцевим строком повернення до 25.02.2009.
В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 28.02.2007 між АКБ «Форум» та ЗАТ «Інвестиції та нерухомість» був укладений іпотечний договір, посвідчений 28.02.2007 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №962, відповідно до п. 1.2. якого, іпотекодавцем було передано в іпотеку нерухоме майно, зокрема, адміністративну будівлю інв. №2500, літ А-2, А'-2, загальною площею 2134,5 кв.м., вартістю 9730440,00 грн. (п.1.2 Іпотечного договору), що знаходиться у АДРЕСА_2, яка належала на праві власності ЗАТ «Інвестиції та нерухомість». При нотаріальному посвідченні іпотечного договору, за заявами іпотекодержателя, приватним нотаріусом були внесені записи про реєстрацію обтяження в Державному реєстрі заборон (витяг №11440380 від 28.02.2007) та Державному реєстрі іпотек (витяг 11440859 від 28.02.2007).
У подальшому, на підставі рішення третейського суду від 07.02.2009, яким виділено адміністративну будівлю в окрему поштову адресу, присвоєно нову поштову адресу, право власності на адміністративну будівлю літ. А-2, А'-2, загальною площею 2134,5 кв.м., за новою адресою: АДРЕСА_1, перейшло у власність ПП «Корпоратив-Групп».
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 у справі №908/2652/13 задоволено позов ПАТ «Банк Форум» до ТОВ «Центр здоров`я «Азовець», третя особа: ЗАТ «Інвестиції та нерухомість», про визнання за ПАТ «Банк Форум», як іпотекодержателем, права на іпотеку адміністративної будівлі літ. А-2, А'-2, , що знаходиться у АДРЕСА_1, звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволення вимоги ПАТ «Банк Форум» у розмірі: 5226500,00 грн. заборгованості по кредиту; 596116,84 грн. заборгованості по процентам, за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки - адміністративної будівлі літ. А-2, А'-2, , що знаходиться у АДРЕСА_1, реєстраційний номер 709068.
В свою чергу Банк не зміг виконати рішення суду, так як вищевказане спірне нерухоме майно неодноразово незаконно відчужувалося у подальшому третім особам для уникнення виконання рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Так, у подальшому, право власності на вказану адміністративну будівлю перейшло до ПП «Аркадія Мелас» (1/2 частки) та до фізичної особи ОСОБА_3 (1/2 частка).
У свою чергу, 27.12.2017 відбулося чергове відчуження ОСОБА_3 1/2 частини об`єкту шляхом передачі даного майна до статутного капіталу ТОВ «Бізлайн» з метою уникнення від виконання судового рішення у справі №335/11670/17 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 , ПП «Новий вимір-2012» (який став власником 1/2 частини ПП «Аркадія Мелас») про звернення стягнення на предмет іпотеки, провадження по якій було відкрито 04.12.2017.
21.02.2019 відповідно до рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №644 від 22.02.2019 відбулись відкриті торги (голландський аукціон) щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом №F35GL40580, до якого включені права вимоги боргу за Кредитним договором №0010/07/07-КLІ від 27.02.2007, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та ЗАТ «Інвестиції та нерухомість» (надалі - Кредитний договір), предметом забезпечення якого є будівля, що є предметом спору про звернення стягнення на предмет іпотеки у даній справі. Відповідно до результатів проведення відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом №UA-EA-2019-01-31-000076-b від 21.02.2019 переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста». За результатами торгів, між АТ «Банк «Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» (Новий кредитор) був укладений Договір №0002/19/16 про відступлення прав вимог від 21.02.2019. 06 серпня 2019 року рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова компанія «Веста» прийнято рішення про зміну найменування на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». 08 серпня 2019 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснено запис про державну реєстрації зміни найменування юридичної особи. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» по Кредитному договору та вищевказаному Іпотечному договору.
У серпні 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Бізлайн», ПП «Новий Вимір-2012» про звернення стягнення на предмет іпотеки - вищевказане спірне нерухоме майно як правонаступник ПАТ «Банк Форум» у порядку ст. 23 Закону України «Про іпотеку».
19.08.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області було відкрито провадження у справі №908/2147/19 за вищевказаним позовом та прийнята ухвала Господарського суду Запорізької області про вжиття заходів про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, частина якого належить на праві приватної власності ТОВ «Бізлайн» (код ЄДРПОУ 41826585), частина якого належить на праві приватної власності ПП «Новий Вимір-2012» (код ЄДРПОУ 38362336), а саме: адміністративну будівлю, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 (номер об`єкта в РПВН: 26709068) до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили; заборони державним реєстраторам та будь-яким іншим особам на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (код ЄДРПОУ: 41264766) здійснювати будь-які дії щодо реєстрації відчуження (купівлі-продажу, міни, дарування тощо) щодо нерухомого майно, частина якого належить на праві приватної власності ТОВ «Бізлайн» (код ЄДРПОУ 41826585) та частина якого належить на праві приватної власності ПП «Новий Вимір-2012» (код ЄДРПОУ 38362336), а саме: адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 (номер об`єкта в РПВН: 26709068) до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили. Вищевказаний арешт та заборона відчуження нерухомого майна зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
12 серпня 2020 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було виявлено, що при примусовому виконанні за виконавчим провадженням № 62416368 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою Заїрою Арсенівною було здійснено незаконні дії щодо майна, що належить ТОВ «Бізлайн» (боржнику), а саме: 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1, яке є предметом спору у межах справи № 908/2147/19. Стягувачем за вищевказаним виконавчим провадження є фізична особа ОСОБА_1 (відповідач 1).
Так, згідно протоколу №476687 від 24.04.2020 торги щодо реалізації 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 - не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників.
Згідно протоколу №481974 від 28.05.2020 повторні торги щодо реалізації 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 - не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників.
У відповідності до протоколу №487424 від 30.06.2020 другі повторні торги щодо реалізації 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 також не відбулися, у зв`язку із відсутністю допущених учасників.
Таким чином, вищевказана частина нерухомого майна, не дивлячись на чинний арешт та заборону його відчуження, які зареєстровані позивачем на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.08.2019 у справі №908/2147/19, за твердженнями позивача, незаконно передана на примусову реалізацію приватним виконавцем Шавлуковою Заїрою Арсенівною шляхом проведення електронних торгів ДП «Сетам», без врахування майнових прав позивача на вищевказаний об`єкт нерухомого майна.
15 вересня 2020 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було виявлено, що приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною видано свідоцтво про право власності від 07.09.2020, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною, зареєстрованим в реєстрі за №5575.
Таким чином, приватний виконавець незважаючи на зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно арешт та заборону його відчуження здійснив протиправні дії щодо арешту, опису та передачі такого майна для реалізації ДП «Сетам». Приватним виконавцем Шавлуковою З.А., всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень передано на реалізацію частину нерухомого майна із наявним арештом та забороною його відчуження. Оцінка частини майна, визначена у межах вищевказаного виконавчого провадження не відповідає дійсній вартості зазначеного майна, є заниженою, що призвело до спаплюження результатів електронних торгів.
Зазначено, що 17.09.2020 Господарським судом Запорізької області у справі №908/2147/19 задоволено позов ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ТОВ «Бізлайн» та ПП «Новий вимір-2012»: звернуто стягнення на предмет іпотеки 1/2 частини нерухоме майно, а саме: адміністративна будівля, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 (номер об`єкта в РПВН: 26709068), яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізлайн» (код ЄДРПОУ 41826585,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код ЄДРПОУ: 41264766) шляхом проведення прилюдних торгів за ціною визначеною при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 5 822 616 грн. 84 коп. за кредитним договором №0010/07/07- КLІ від 27.02.2007, з урахуванням додаткових угод до нього, що складається з: 5 226 500,00 грн. - заборгованості по кредиту; 596 116,84 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки 1/2 частини нерухоме майно, а саме: адміністративна будівля, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 (номер об`єкта в РПВН: 26709068), яка належить на праві приватної власності Приватному підприємству «Новий Вимір-2012» (код ЄДРПОУ 38362336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код ЄДРПОУ: 41264766) шляхом проведення прилюдних торгів за ціною визначеною при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 5 822 616 грн. 84 коп. за кредитним договором №0010/07/07-КLІ від 27.02.2007 з урахуванням додаткових угод до нього, що складається з: 5 226 500,00 грн. - заборгованості по кредиту; 596 116,84 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом.
Таким чином, Господарським судом Запорізької області у справі №908/2147/19 визнано, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» як новий іпотекодержатель має право звернути стягнення на вищевказане нерухоме майно як предмет іпотеки.
З огляду на вищевказані обставини, позивач вважає, що приватним виконавцем були порушені норми ст. 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 41 Закону України «По іпотеку», що є підставою для визнання недійсними результатів електронних торгів, оформлених протоколами №476687 від 24.04.2020, №419444 від 28.05.2020, №487424 від 30.06.2020, щодо реалізації 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1, а також визнання недійсними акту приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заїри Арсенівни про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 31.07.2020 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та свідоцтва про право власності на 1/2 адміністративної будівлі, літ. А- 2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: АДРЕСА_1, від 07.09.2020, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною.
За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем.
Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19.
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/7164/19.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.
Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у визначених у законі випадках (частина перша статті 388 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 373/326/17, пославшись на свою сталу та сформовану судову практику, вказала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений.
У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.
Отже, у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Подібні висновки викладені також і в інших постановах, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц та у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 462/5804/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 263/16124/17, від 08 липня 2020 року у справі № 462/5536/16-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 463/2340/17.
У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/8412/19 зазначено, що при розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема, на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 766/4410/17).
За вказаних обставин ані позовна вимога про визнання незаконними та скасування постанови та акта державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, ані позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не призвели б до захисту прав позивача та не відповідають належному способу захисту у цій справі. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Такий висновок сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 161/15019/19.
Крім того, якщо позивач вважає, що покупець не набув право власності на отримане ним спірне майно, зокрема тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то позивач вправі скористатися передбаченими законодавством способами захисту права власності. Для застосування таких способів немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного у подальшому договору купівлі-продажу. Задоволення заявлених позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів і визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу за їх наслідками не призведе до поновлення майнових прав позивача, оскільки ці способи захисту є неефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19).
Якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним і не набув право власності на придбане приміщення, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу. Питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18).
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, обраний позивачами спосіб захисту порушених прав шляхом визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно є неналежним та неефективним, оскільки не призведе до поновлення прав позивача.
В свою чергу, обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та наведені норми, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П. Чеберяк