УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 295/15099/25
провадження № 61-12687ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2024 року в розмірі 10 200 грн.
Богунський районний суд міста Житомира заочним рішенням від 16 квітня
2026 року позов ТОВ «Юніт Капітал» задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2024 року в розмірі 17 071,40 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 квітня 2026 року.
Богунський районний суд міста Житомира ухвалою від 10 червня 2026 року заочне рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 квітня
2026 року у справі № 295/15099/25 скасував та призначив справу до судового розгляду.
Богунський районний суд міста Житомира рішенням від 08 вересня 2026 року позов ТОВ «Юніт Капітал» задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1
на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором
від 28 серпня 2024 року в розмірі 8 500 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням Богунського районного суду міста Житомира
від 08 вересня 2026 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 02 жовтня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 вересня 2026 року визнав неподаною та повернув особі, яка подала апеляційну скаргу, на підставі статей 185, 357 ЦПК України.
04 жовтня 2026 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2026 року.
Щодо сплати судового збору
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги ОСОБА_1 додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 має на утриманні дітей, сімейний та майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Посилаючись на майновий стан, ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, у разі відмови у звільненні - зменшити розмір судового збору до розміру, який відповідає майновому стану заявниці, або відстрочити сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За загальним правилом єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі» від 26 липня
2005 року, заява № 71731/01, «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року, заява № 73547/01).
Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (такими доказами можуть бути, зокрема довідки про доходи за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна тощо).
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скаргине може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки заявниця не надала належних та допустимих доказів на підтвердження майнового стану (такими доказами можуть бути, зокрема довідки про доходи за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна тощо), а також документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, тому клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Особі, яка подала касаційну скаргу, слід сплатити судовий збір на загальних підставах.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн х 0,2 = 665,60 грн).
У частині третій статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року
у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22) зазначила, що «Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі. Особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити суму судового збору у розмірі
532,48 грн (665,60 грн х 0,8) за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
За наявності визначених законом підстав, заявниця не позбавлена права звернутися до суду касаційної інстанції з іншим клопотанням про звільнення від сплати судових витрат, зменшення їх розміру або відстрочення судових витрат, обґрунтованим вказаними вище доказами.
Щодо форми і змісту касаційної скарги
У порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), а саме: ТОВ «Юніт Капітал».
Разом з тим, касаційна скарга ОСОБА_1 сформована в підсистемі «Електронний суд» та останньою до касаційної скарги не додано доказів направлення копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи: позивачу ТОВ «Юніт Капітал».
Отже, згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України заявниця має надати докази надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. В іншому випадку засобами Електронного суду заявниця має проінформувати про відсутність в інших учасників справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху, а заявниці надати строк для усунення вказаних недоліків шляхом направлення до суду касаційної інстанції доказів надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Необхідно звернути увагу заявниці на те, що відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надати: 1) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) зазначити повне найменування та місце знаходження інших учасників справи; 3) докази надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська