УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/1655/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2026 (у складі колегії суддів: Левшина Г.В. (головуючий), Андрейчук Л.В., Вінніков С.В.)
у справі № 904/1655/26
за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Отіс Тарда»
про стягнення 361 069,66 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
15.09.2026 Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури через систему «Електронний суд» подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2026 у справі № 904/1655/26.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/1655/26, зважаючи на таке.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 361 069,66 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, що є меншим, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому оскаржена постанова у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом касаційної скарги скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), однак жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані судом такими, що підпадають під дію підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, касаційна скарга не містить.
Скаржник зазначає, що справа № 904/1655/26 має для нього виняткове значення та становить значний суспільний інтерес (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), зважаючи на життя країни в умовах дії воєнного стану.
Доводи, наведені як обґрунтування випадку, передбаченого підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є абстрактними і жодним чином не вказують на те, що саме ця господарська справа має виняткове значення для скаржника чи становить значний суспільний інтерес.
Вивчивши і проаналізувавши зміст оскарженої постанови, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав для розгляду касаційної скарги Верховний Суд не вбачає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/1655/26.
Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/1655/26 за касаційною скаргою Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко