ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року Справа № 902/1219/24(902/1005/26)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився;
відповідача - не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "КАРАТ" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31 липня 2026 року у справі № 902/1219/24(902/1005/26) (суддя Лабунська Т.І.)
за позовом ОСОБА_1
до Фермерського господарства "КАРАТ"
про розірвання договорів оренди землі
в межах справи № 902/1219/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЕДА"
до Фермерського господарства "КАРАТ"
про банкрутство
(ухвала про забезпечення позову)
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.07.2026 у справі №902/1219/24(902/1005/26) заяву ОСОБА_1 від 29.07.2026 про вжиття заходів забезпечення позову, задоволено.
Заборонено Фермерському господарству "КАРАТ" та керуючому санацією Болховітіну Віталію Михайловичу до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, продаж або передачу третім особам прав оренди земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:01:003:0380 та [номер приховано]:01:003:0381, у тому числі у складі лота № 32067642-13, а саме: укладати та підписувати протокол про результати аукціону, акт про придбання майна на аукціоні, договір чи інший документ, що є підставою для переходу або державної реєстрації цих прав.
Заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти реєстраційні дії щодо переходу, зміни суб`єкта, припинення або іншого відчуження права оренди Фермерському господарству "КАРАТ" за номером запису 47348156 щодо земельної ділянки [номер приховано]:01:003:0380 та за номером запису 47348327 щодо земельної ділянки [номер приховано]:01:003:0381 на підставі результатів аукціону BRE001-UA- 20260716-78469, акта про придбання майна на аукціоні, договору або іншого правочину Фермерському господарству "КАРАТ", крім реєстраційних дій на виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Фермерське господарство "КАРАТ" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення Господарським судом Вінницької області норм матеріального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства "КАРАТ" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.07.2026 у справі № 902/1219/24(902/1005/26) залишено без руху. Запропоновано Фермерському господарству "КАРАТ" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: доплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі, докази чого надати суду.
08.09.2026 на адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "КАРАТ" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.07.2026 у справі №902/1219/24(902/1005/26). Призначено справу № 902/1219/24(902/1005/26) до розгляду на 12.10.2026 об 12:00 год.
В судове засідання представники сторін не з`явилися, водночас від представника позивача - адвоката Кугутюка О.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій останній підтримав свою правову позицію у справі та заперечив проти задоволення апеляційної скарги Фермерського господарства "КАРАТ".
Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а матеріали справи є достатніми для її розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, у провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1219/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЕДА" про банкрутство Фермерського господарства "КАРАТ".
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.12.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "КАРАТ", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.04.2025 затверджено план санації Фермерського господарства "КАРАТ", введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
29.07.2026 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фермерського господарства "КАРАТ" про розірвання договору оренди землі від 08.04.2022 щодо земельної ділянки площею 3,3631 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:003:0380, право оренди якої зареєстровано за номером запису 47348156, а також про розірвання договору оренди землі від 08.04.2022 щодо земельної ділянки площею 2,4547 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:003:0381, право оренди якої зареєстровано за номером запису 47348327.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2026 зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Лабунській Т.І.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.07.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі №902/1219/24(902/1005/26), визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 09.10.2026.
Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся до Господарського суду Вінницької області із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- заборони Фермерському господарству "КАРАТ" та керуючому санацією Болховітіну Віталію Михайловичу до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, продаж або передачу третім особам прав оренди земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:01:003:0380 та [номер приховано]:01:003:0381, у тому числі у складі лота № 32067642-13, зокрема, укладати та підписувати протокол про результати аукціону, акт про придбання майна на аукціоні, договір чи інший документ, що є підставою для переходу або державної реєстрації відповідних прав;
- заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з переходом, зміною суб`єкта, припиненням або іншим відчуженням права оренди Фермерського господарства "КАРАТ", зареєстрованого за номером запису 47348156 щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:003:0380 та за номером запису 47348327 щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:003:0381, на підставі результатів аукціону BRE001-UA-20260716-78469, акта про придбання майна на аукціоні, договору або іншого правочину Фермерського господарства "КАРАТ", за винятком реєстраційних дій, що здійснюються на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Місцевий господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, яке допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами пунктів 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Згідно з частиною четвертою статті 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову за своєю правовою природою є процесуальним засобом охорони прав та законних інтересів особи, спрямованим на запобігання виникненню обставин, які можуть ускладнити або унеможливити ефективний судовий захист, а також на збереження можливості реального виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності застосування відповідних заходів з врахуванням їх розумності, адекватності та співмірності, забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, наявності безпосереднього зв`язку між обраним заходом забезпечення і предметом позову, ймовірності утруднення ефективного захисту порушеного права в разі невжиття такого заходу, а також недопущення безпідставного обмеження прав осіб, які не є учасниками судового провадження.
При цьому достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування відповідного заходу, тоді як сама лише можливість настання несприятливих наслідків без належного фактичного обґрунтування не може вважатися достатньою підставою для його вжиття.
Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Водночас при вирішенні питання про забезпечення позову суд не здійснює оцінки обґрунтованості заявлених позовних вимог по суті, оскільки встановлення наявності чи відсутності підстав для їх задоволення належить до предмета судового розгляду відповідного спору, а не до стадії вирішення заяви про забезпечення позову, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.10.2018 у справі № 913/257/18.
Особливістю застосування заходів забезпечення позову у спорах немайнового характеру є необхідність дослідження насамперед того, чи може невжиття відповідних заходів призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту прав позивача, оскільки у таких спорах судове рішення у разі задоволення позову не завжди потребуватиме примусового виконання, проте відсутність забезпечення може зумовити необхідність повторного звернення до суду для захисту того самого права.
Таким чином, визначальним при вирішенні питання про забезпечення позову є не лише ймовірність утруднення виконання майбутнього судового рішення, а й необхідність запобігання таким змінам у спірних правовідносинах, які можуть позбавити позивача можливості отримати ефективний захист у межах уже відкритого судового провадження.
При цьому співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення можливих негативних наслідків їх застосування з тими наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття відповідних заходів, з врахуванням характеру спірних правовідносин, змісту заявлених вимог та обсягу обмежень, які покладаються на відповідача.
Відповідно до статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України та іншими законами України.
За змістом частин першої, другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, зокрема майнові спори з вимогами до боржника та щодо його майна, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за правилами, передбаченими ГПК України, з врахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Зазначене правове регулювання забезпечує концентрацію спорів за участю боржника в межах справи про банкрутство, водночас не виключаючи застосування передбачених процесуальним законом засобів захисту прав учасників відповідних спорів з врахуванням спеціального правового режиму майна боржника.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 50 КУзПБ, арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації за умови, що вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Отже, застосування заходів забезпечення позову щодо майнових прав боржника, який перебуває у процедурі санації, потребує врахування не лише загальних процесуальних критеріїв, встановлених статтями 136, 137 ГПК України, а й спеціальних обмежень, передбачених КУзПБ, зокрема, необхідності збереження балансу між правом позивача на ефективний судовий захист та інтересами боржника і його кредиторів у належному виконанні плану санації.
Як встановлено судом першої інстанції, предметом позову у справі №902/1219/24(902/1005/26) є вимоги ОСОБА_1 про розірвання двох договорів оренди землі від 08.04.2022, укладених із Фермерським господарством "КАРАТ", щодо земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:01:003:0380 та [номер приховано]:01:003:0381, з підстав систематичної несплати відповідачем орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник посилався на те, що 16.07.2026 керуючим санацією Фермерського господарства "КАРАТ" Болховітіним В.М. у системі "Прозорро.Продажі" оприлюднено аукціон BRE001-UA-20260716-78469 з продажу прав оренди шістнадцяти земельних ділянок загальною площею 45,9627 га, об`єднаних у лот № 32067642-13, до складу якого включено також права оренди двох земельних ділянок, що є предметом спірних договорів.
З долучених до заяви про забезпечення позову документів вбачається, що стартова ціна зазначеного лота становила 2 300 000,00 грн, кінцевий строк подання цінових пропозицій визначено на 04.08.2026 о 20:00, а проведення аукціону призначено на 05.08.2026 о 12:15, що свідчило про наявність конкретних дій, спрямованих на відчуження спірних прав оренди, та реальну можливість зміни їх суб`єкта до вирішення судом спору по суті.
Крім того, судом першої інстанції враховано наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про арешт прав оренди № 56336208 та № 56336451 від 20.08.2024, які, однак, самі по собі не гарантували збереження існуючого суб`єктного складу спірних орендних правовідносин до остаточного вирішення заявлених позовних вимог.
За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що включення спірних прав оренди до складу виставленого на продаж лота та визначення конкретної дати проведення аукціону свідчили про існування об`єктивно підтвердженого ризику їх переходу до третьої особи, внаслідок чого вирішення питання про розірвання договорів оренди із Фермерським господарством "КАРАТ" могло втратити здатність забезпечити повний та ефективний захист прав позивача.
При цьому можливий перехід прав оренди до іншого суб`єкта до завершення судового розгляду створював би ризик виникнення нових спірних правовідносин, необхідності оспорювання результатів аукціону, відповідних правочинів або реєстраційних дій, що виходило б за межі предмета заявленого позову та могло б зумовити потребу в додаткових судових провадженнях.
Важливим є те, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову спрямовані на збереження існуючого правового становища виключно щодо двох конкретно визначених прав оренди, які безпосередньо пов`язані з предметом спору, та не передбачають припинення процедури санації боржника, позбавлення його права користування іншими земельними ділянками чи вирішення питання про належність спірних прав оренди до розгляду справи по суті.
Заборона вчинення дій щодо відчуження спірних прав оренди та їх державної реєстрації за іншими особами має тимчасовий характер, діє до набрання законної сили судовим рішенням у справі та спрямована на недопущення зміни правового становища сторін у період судового розгляду, а не на остаточне вирішення спору щодо наявності підстав для розірвання договорів оренди землі.
Отже, місцевий господарський суд, встановивши безпосередній зв`язок між предметом позову та заявленими заходами його забезпечення, а також наявність конкретних обставин, які свідчили про реальну загрозу відчуження спірних прав оренди до вирішення справи по суті, обґрунтовано визнав необхідним застосування тимчасових обмежень, спрямованих на збереження можливості ефективного захисту прав позивача.
Стосовно доводів скаржника про пріоритет положень КУзПБ, особливий правовий режим майна боржника та необхідність концентрації спорів у межах справи про банкрутство колегія суддів зазначає, що відповідний спір розглядається саме в межах справи про банкрутство Фермерського господарства "КАРАТ" з врахуванням спеціального правового регулювання, тоді як положення КУзПБ не виключають можливості застосування передбачених ГПК України заходів забезпечення позову за умови дотримання встановлених законом обмежень.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на майновий характер права оренди земельних ділянок, можливість його відчуження відповідно до земельного законодавства та спрямування отриманих від реалізації коштів на задоволення вимог кредиторів як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки сама по собі можливість відчуження відповідного майнового права не усуває необхідності забезпечення ефективного судового захисту орендодавця, який оспорює подальше існування договірних правовідносин.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.07.2026 у справі № 904/2216/21(904/3670/25), за змістом якої можливість включення права оренди земельної ділянки до складу майнових активів боржника та його подальшого відчуження для задоволення вимог кредиторів сама по собі не виключає права орендодавця на судовий захист у разі порушення орендарем договірних зобов`язань, що свідчить про необхідність врахування інтересів обох сторін відповідних правовідносин без надання безумовної переваги інтересам процедури банкрутства.
Водночас наведена правова позиція враховується колегією суддів у контексті необхідності забезпечення балансу інтересів орендодавця та учасників процедури банкрутства, без вирішення на цій стадії питання про наявність передбачених законом підстав для розірвання спірних договорів оренди землі.
Щодо посилань Фермерського господарства "КАРАТ" на затвердження ухвалами Господарського суду Вінницької області від 02.04.2025 та 25.09.2025 плану санації боржника та змін до нього, якими передбачено реалізацію прав оренди земельних ділянок для задоволення вимог кредиторів, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність відповідного способу відновлення платоспроможності не свідчить про недопустимість застосування заходів забезпечення позову, водночас визначальним у контексті спеціальних положень КУзПБ є встановлення фактичного впливу тимчасового обмеження відчуження двох спірних прав оренди на можливість виконання затвердженого плану санації та дотримання інтересів конкурсних кредиторів, а не лише посилання на включення зазначених прав до складу активів, запланованих до реалізації.
При цьому судом враховано, що передбачена затвердженим планом санації можливість реалізації прав оренди земельних ділянок не свідчить про необхідність їх відчуження виключно у складі одного лота, а тому встановлення тимчасової заборони щодо двох спірних прав оренди за відсутності підтверджених обставин, які виключають можливість реалізації інших активів боржника, саме по собі не свідчить про перешкоджання виконанню плану санації чи порушення інтересів конкурсних кредиторів.
Не спростовує правильності висновків місцевого господарського суду і посилання скаржника на скасування керуючим санацією 01.08.2026 аукціону BRE001-UA-20260716-78469 та неможливість реалізації прав оренди інших земельних ділянок, оскільки встановлені судом обмеження стосуються виключно двох спірних прав оренди та не містять заборони на відчуження інших майнових активів боржника, тоді як скасування аукціону, до складу єдиного лота якого було включено шістнадцять прав оренди, саме по собі не доводить неможливості застосування іншого порядку реалізації решти активів відповідно до затвердженого плану санації та вимог законодавства.
Крім того, колегія суддів враховує, що скасування аукціону відбулося 01.08.2026, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали від 31.07.2026, а тому зазначена обставина не спростовує обґрунтованості встановленого місцевим господарським судом на момент вирішення заяви ризику відчуження спірних прав оренди, який підтверджувався їх включенням до оголошеного продажу та визначенням конкретної дати проведення торгів.
Отже, наведені скаржником заперечення не спростовують встановленої судом першої інстанції необхідності тимчасового збереження спірних прав оренди до вирішення заявлених позовних вимог, оскільки інтереси боржника та його кредиторів у процедурі санації підлягають врахуванню у взаємозв`язку з правом орендодавця на ефективний судовий захист.
За наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, належним чином враховано превентивне призначення інституту забезпечення позову та обґрунтовано застосовано процесуальний механізм, який забезпечує збереження існуючого правового становища сторін на час судового розгляду, не допускаючи при цьому передчасного вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для розірвання спірних договорів оренди землі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з приписами статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "КАРАТ" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31 липня 2026 року у справі №902/1219/24(902/1005/26) залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "13" жовтня 2026 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Тимошенко О.М.