УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 915/633/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026
та на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.05.2026
у справі № 915/633/25
за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"
про: стягнення 1 388,74 грн,
В С Т А Н О В И В:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 05.10.2026 надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 та на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.05.2026 у справі № 915/633/25, 05.10.2026 сформована в системі "Електронний суд".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського морського порту) (далі ДП "АМПУ") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі ТОВ СП "Нібулон") про стягнення з останнього 2 722 494,11 грн, із яких 191 372,17 грн адміністративний збір, 1 478 784,95 грн корабельний збір, 35 488,26 грн санітарний збір, 164 743,19 грн 3% річних та 852 105,54 грн інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 915/411/24.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2025 роз`єднано шляхом виділення в самостійні провадження позовні вимоги ДП "АМПУ" про стягнення з ТОВ СП "Нібулон" заборгованості за послуги, надані кожному судну окремо.
Як наслідок, позовні вимоги про стягнення грошових коштів по суднозаходу 17.08.2020 - 23.08.2020 іноземного судна "OMICRON NIKOS" у загальній сумі 121 786,45 грн (75 206,05 грн основного боргу, 7 584,18 грн 3% річних, 38 996,22 грн збитків від інфляції) виділено в самостійне провадження в рамках справи № 915/228/25.
В подальшому, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2025 у справі № 915/228/25 позовні вимоги роз`єднано шляхом виділення в самостійні провадження позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) про стягнення портових зборів по буксирам та баржам, які забезпечували завантаження іноземного судна OMICRON NIKOS (суднозахід 17-23.08.2020).
В тому числі позовні вимоги про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1388,74 грн., з яких: 857,59 грн. основний борг, 86,47 грн. 3% річних; 444,68 грн. - збитків від інфляції по суднозаходу 20. - 21.08.2020 буксиру НІБУЛОН-100, які включені до рахунку ДП "АМПУ" № 74581512 від 21.08.2020 виділені у справу №915/633/25.
За такими вимогами ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.04.2025 справу № 915/633/25 прийнято до провадження та розглядати у змішаній формі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2026 у справі № 915/633/25, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026, у задоволенні позову ДП "АМПУ" відмовлено.
Предметом позову у цій справі є стягнення у розмірі 1 388,74 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 915/633/25 є малозначною.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 3 ст.12 ГПК України).
Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у зазначеному вище пункті унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких та наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у малозначній справі може бути предметом касаційного оскарження.
При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України покладається на скаржника.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в якості підстави касаційного оскарження оскаржуваних рішень у справі № 915/633/25 посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Водночас скаржник зазначає, що відповідно до пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, справа становить значний суспільний інтерес в площині забезпечення дотримання норм Наказу Мінінфраструктури України "Про портові збори" від 27.05.2013 № 316 та має виняткове значення для учасника справи, при формуванні єдиної судової практики та забезпечення верховенства права.
Доводи Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", викладені в касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України не є доводами, які у розумінні пп. "а" - "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню.
Суд зазначає, що використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес", зокрема, слід розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.
Посилання скаржника на те, що справа має виняткове значення для заявника не приймаються Судом з тих підстав, що викладені скаржником доводи зводяться до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті, і в цілому до заперечення результату розгляду справи, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі з підстави, передбаченої пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Водночас доводи Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" наведені в обґрунтування випадку, передбаченого пунктом "в" частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є загальними, абстрактними та декларативними і, за висновком Суду, не містять переконливих аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес та виняткове значення справи № 915/633/25 для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію п.п. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, п. 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь - яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки з матеріалів касаційної скарги не вбачається, а скаржником не обґрунтовано випадків, зазначених у пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 та на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.05.2026 у справі № 915/633/25, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 та на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.05.2026 у справі № 915/633/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.