КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/16980/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 753/23289/24
12 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кафідової О.В.
суддів: Оніщука М.І.
Шебуєвої В.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги представника позивача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Каліушка Ф.А. у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» до Київської міської ради та ОСОБА_1 про визнання права власності, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року У задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» до Київської міської ради та ОСОБА_1 про визнання права власності - відмовлено.
Дата складення та підписання повного тексту рішення 18 серпня 2026 року.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 02 вересня 2026 року представник позивача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвокат Євдоченко Н.Д. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року по справі № 755/23289/24 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Разом з апеляційною скаргою представником позивача заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги до одного прожиткового мінімуму.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги до одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб - відмовлено, апеляційну скаргу представника позивача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 31 756 грн. 38 коп.
16 вересня 2026 року представник Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвокат Євдоченко Н.Д. через підсистему «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
У зазначеній заяві представник позивача повторно просить зменшити розмір судового збору за подання Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-13» апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року до одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на додаткові докази майнового стану кооперативу та неможливості здійснити доплату судового збору в сумі 31 756,38 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2026 року продовжено представнику позивача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвокату Євдоченко Наталії Дмитрівні строк для усунення недоліків, визначених ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2026 року.
02 жовтня 2026 року представник ЖБК «Будівельник-13» - адвокат Євдоченко Н.Д. через підсистему «Електронний суд» подала чергову заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій повторно просить зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги до одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На обґрунтування заяви представник позивача додатково зазначає, що 25 вересня 2026 року серед членів кооперативу було проведено опитування щодо можливості спрямування коштів на сплату судового збору, участь у якому взяли 100 членів кооперативу, які висловилися проти спрямування внесків, отриманих кооперативом на оплату послуг постачальників та виплату заробітної плати, на сплату судового збору.
Також представник зазначає, що, згідно кошторису щомісячні регулярні надходження від членів кооперативу в середньому у розмірі 168 959,00 грн мають цільове використання на оплату праці працівників кооперативу, сплату податків та зборів та оплату послуг постачальників. Згідно наведених раніше розрахунків у серпні 2026 року кооператив мав можливість акумулювати кошти у сумі лише 216,00 грн., накопичення суми, необхідної для сплати судового збору, потребувало б тривалого часу, а спрямування коштів на сплату судового збору може негативно вплинути на виконання кооперативом поточних зобов`язань щодо утримання будинків.
Перевіривши доводи повторно поданого клопотання та додані матеріали, суд апеляційної інстанції доходить такого висновку.
Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку, передбаченому законом, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати, а особа, яка заявляє відповідне клопотання, зобов`язана надати докази обставин, якими його обґрунтовує.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» вирішення питання про зменшення розміру судового збору здійснюється судом з урахуванням майнового стану заявника та конкретних обставин справи. Зменшення розміру судового збору є правом суду та потребує оцінки наданих заявником доказів.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21 січня 2026 року у справі № 925/1293/19 та від 17 червня 2026 року у справі № 917/1219/24 наголосила на необхідності індивідуальної оцінки фінансового стану юридичної особи та пропорційності обмеження її права на доступ до суду, недопустимості формальної відмови виключно з огляду на організаційно-правовий статус заявника.
Разом із тим наведені правові висновки не встановлюють безумовного обов`язку суду зменшувати юридичній особі судовий збір у кожному випадку, коли заявник посилається на недостатність вільних коштів.
У даному випадку фінансовий стан ЖБК «Будівельник-13» та надані на його підтвердження докази вже були предметом оцінки суду апеляційної інстанції.
Зокрема, судом було враховано неприбутковий статус кооперативу, джерела та обсяг його регулярних надходжень, поточні господарські витрати, банківські виписки, наявність зобов`язань перед постачальниками комунальних послуг, а також фактичний рух коштів на банківському рахунку.
Нові доводи заявника про результати опитування членів кооперативу не спростовують зазначених висновків суду.
Рішення членів кооперативу не спрямовувати сплачені ними внески на оплату судового збору є внутрішнім рішенням членів юридичної особи щодо розпорядження її коштами, однак саме по собі не свідчить про об`єктивну відсутність у юридичної особи фінансової можливості виконати встановлений законом обов`язок зі сплати судового збору.
Так само наведений заявником розрахунок строку накопичення необхідної суми виходячи лише із залишку коштів після здійснення поточних витрат не характеризує майновий стан кооперативу в цілому та не спростовує встановлених судом обставин щодо регулярних надходжень і руху грошових коштів на його рахунку.
При цьому предметом справи є визнання за ЖБК «Будівельник-13» права власності на об`єкт нерухомого майна, тобто апеляційне оскарження безпосередньо пов`язане з реалізацією майнового інтересу юридичної особи.
Отже, повторно наведені заявником обставини у сукупності з раніше дослідженими судом доказами не дають підстав для висновку, що сплата визначеного законом судового збору становить для ЖБК «Будівельник-13» такий непосильний та непропорційний фінансовий тягар, який фактично унеможливлює його доступ до апеляційного суду.
Таким чином, підстав для задоволення повторного клопотання про зменшення розміру судового збору до одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд не вбачає.
Разом із тим документ про доплату судового збору у розмірі 31 756 грн 38 коп. до суду не подано.
Отже, недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2026 року, апелянтом не усунуті.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Частина 2 статті 357 ЦПК України передбачає, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому слід наголосити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст.185 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень ст.ст. 185, 357 ЦПК України, виходячи з того, що апелянт не усунула недоліки протягом встановленого судом строку, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника позивачу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року, необхідно визнати неподаною і повернути апелянту.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника позивача Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Каліушка Ф.А. у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» до Київської міської ради та ОСОБА_1 про визнання права власності - визнати неподаною та повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддями, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: