УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №279/473/26 Головуючий у 1-й інст. Пацко О.О.
Категорія 88 Доповідач Галацевич О. М.
У Х В А Л А
13 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.
суддів: Григорусь Н.Й.,
Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Бєлай Світлани Володимирівни про забезпечення позову,
у цивільній справі № 279/473/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бєлай Світлани Володимирівни
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Пацко О.О. у місті Коростені,
в с т а н о в и в :
У січні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рупс В. О. звернулася до суду із заявою, в якій просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити ОСОБА_1 його опікуном.
На обґрунтування заяви зазначала, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І «А» групи з дитинства, внаслідок психічного розладу не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду й опіки, які фактично здійснює заявник як його рідний брат.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 червня 2026 року заяву задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним внаслідок психічного розладу та встановлено над ним опіку.
До призначення опікуна обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 покладено на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області.
У задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном відмовлено.
Визначено строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною терміном на два роки з дня набрання ним законної сили.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у призначенні його опікуном, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Белай С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення про задоволення відповідної вимоги.
Рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки в апеляційному порядку не оскаржується.
01 жовтня 2026 року представник заявника - адвокат Белай С.В. подала до апеляційного суду заяву про забезпечення позову, в якій просить до набрання законної сили судовим рішенням за результатами апеляційного перегляду справи № 279/473/26 заборонити територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти щодо ОСОБА_1 дії, спрямовані на його призов на військову службу під час мобілізації, зокрема оформлення призову, направлення до військової частини та фактичне відправлення до місця проходження військової служби.
На обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , якого визнано судом недієздатним та який потребує постійного стороннього догляду, що фактично здійснює заявник.
Посилається на те, що під час апеляційного розгляду виникла реальна загроза призову заявника на військову службу, оскільки його вже двічі доставляли до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зокрема, 29 вересня 2026 року ОСОБА_1 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де щодо нього вчинялися дії, спрямовані на мобілізацію.
Після встановлення відповідних обставин його було відпущено, однак представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомлено про необхідність оформлення судового документа, який унеможливив би його мобілізацію до вирішення питання судом.
Представник заявника вважає, що у разі призову ОСОБА_1 на військову службу до завершення апеляційного розгляду навіть можливе задоволення апеляційної скарги та призначення його опікуном буде істотно ускладнене у практичній реалізації.
Зазначає, що заявлений захід забезпечення безпосередньо пов`язаний із предметом апеляційного перегляду, спрямований на збереження можливості виконання майбутнього судового рішення та не вирішує справу по суті.
Посилаючись на положення статей 149-153 ЦПК України, просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Перевіривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною третьою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені відповідним розділом Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом статей 149-151 ЦПК України забезпечення позову є процесуальним засобом охорони прав та інтересів особи, спрямованим на гарантування реального виконання можливого судового рішення та ефективного захисту прав, щодо яких виник спір.
Водночас справа № 279/473/26 розглядається в порядку окремого провадження, яке за своєю правовою природою є непозовним цивільним судочинством.
У такому провадженні суд не вирішує спір про право між позивачем і відповідачем, а розглядає питання про підтвердження наявності або відсутності визначених законом обставин, від яких залежить виникнення, зміна чи реалізація відповідних прав та обов`язків.
Положеннями статей 149-153 ЦПК України врегульовано підстави, види та порядок забезпечення позову. Натомість спеціальними нормами, які визначають порядок розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, застосування заходів забезпечення заяви не передбачено.
При цьому положення частини третьої статті 294 ЦПК України щодо застосування загальних правил цивільного судочинства до справ окремого провадження підлягають застосуванню з урахуванням правової природи такого провадження та особливостей відповідної категорії справ.
У постанові від 03 вересня 2025 року у справі № 523/7171/24 (провадження № 61-6722св25) Верховний Суд зазначив, що у справах окремого провадження предмет судового розгляду передбачає правосудний характер діяльності, з яким пов`язана специфічна процедура судочинства, тому процесуальний порядок розгляду таких справ має притаманні лише йому та відмінні від позовного провадження ознаки.
Верховний Суд наголосив, що відсутність правового спору (спору про право цивільне) та відсутність сторін в окремому провадженні унеможливлюють, зокрема, застосування інституту забезпечення позову.
Отже, саме відсутність у справі окремого провадження спору про право цивільне унеможливлює застосування інституту забезпечення позову.
З урахуванням наведеного Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову (апеляційної скарги), оскільки таке забезпечення у справі окремого провадження не допускається.
Враховуючи наведені положення процесуального закону та висновки Верховного Суду, колегія суддів виходить із того, що справа про визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна розглядається в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства.
Оскільки у справах окремого провадження застосування інституту забезпечення позову не допускається, правові підстави для вжиття передбачених статтями 149-150 ЦПК України заходів забезпечення позову в цій справі відсутні.
За таких обставин заява представника ОСОБА_1 - адвоката Белай С. В. про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 149-153, 260, 293, 294, 381, 389 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бєлай Світлани Володимирівни про забезпечення позову залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Головуючий
Судді: