Судові рішення

Постанова № 140565661 у справі № 916/3630/23 від 12.10.2026

Постанова від 12.10.2026 у господарській справі № 916/3630/23 (категорія «Майнові спори, стороною в яких є боржник»). Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд, суддя Аленін О.Ю.

Справа№ 916/3630/23 (у рішенні: 916/3630/23(916/1465/26))
СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
СуддяАленін О.Ю.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяМайнові спори, стороною в яких є боржник
Дата ухвалення12.10.2026
Надійшло до реєстру14.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140565661

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3630/23(916/1465/26)

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення та виклику сторін апеляційну скаргу Фермерського господарства "ФЕОД"

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2026 (повний текст складено та підписано 26.05.2026, суддя Райчева С.І.)

у справі №916/3630/23(916/1465/26)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ"

до Фермерського господарства "ФЕОД"

про стягнення 8 921, 40 грн

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулось до Господарського суду Одеської області про стягнення з Фермерського господарства "ФЕОД" заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 8 921, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині оплати вартості спожитої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2026 по справі №916/3630/23(916/1465/26) позов задоволено, стягнуто з Фермерського господарства "ФЕОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" 8 921 грн. 40 коп. - основного боргу, 2 662 грн. 40 коп. - судового збору.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем на підставі даних Акціонерного товариства „ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" щодо споживання відповідачем електричної енергії було сформовано та направлено відповідачу акти та рахунки на оплату. Однак, у порушення взятих на себе за договором зобов`язань, відповідач свого обов`язку щодо оплати отриманої та спожитої електричної енергії не виконав.

Не погодившись із вказаними рішеннями до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 26 травня 2026 року у справі № 916/3630/23(916/1465/26) повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» до Фермерського господарства «ФЕОД» в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято без повного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного:

- суду першої інстанції не наданий рахунок в якості доказу виникнення заборгованості відповідача та не надано доказів вручення зазначеного рахунку в порядку, встановленому договором про постачання електричної енергії;

- на переконання ФГ «ФЕОД» предметом доказування у даній справі є підстави виникнення заборгованості її час та розмір. Однак, позивачем не надано доказів виникнення підстав для стягнення саме цієї суми заборгованості, взагалі не надано розрахунку розміру цього нарахування, а документи, надані на підтвердження зазначених обставин не є належними доказами;

- у позовній заяві, в акті звіряння розрахунків, виписці оплат та досудовій претензії позивач зазначив різні відомості щодо заборгованості ФГ «ФЕОД».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у цій справи та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що зі змісту поданої ТОВ «Херсонська обласна ЕК» позовної заяви вбачається, що заявлена останнім до стягнення заборгованість апелянта у розмірі 8 921,40 грн. виникла за грудень 2023 р. та за січень 2024 р., на підставі даних щодо обсягів спожитої (розподіленої) електричної енергії отриманих від АТ «Херсонобленерго», як того вимагають приписи профільного законодавства. Предметом цієї справи є грошове зобов`язання Скаржника перед Позивачем, що виникло на підставі рахунку № 37499705 від 31.12.2023 р. та рахунку № 37499705 від 31.01.2024 р. з урахуванням часткових оплат.

Позивач також відзначає, що апелянт прямо не заперечує спожитий ним обсяг електроенергії у спірний період (наприклад: шляхом надання звіту про покази лічильників або зверненням до ОСР та/або Позивача з проханням провести коригування/перерахунки), що само по собі надає можливість стверджувати про згоду з обставинами виникнення боргу.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Позивач скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 14 червня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (далі - ТОВ "Херсонська обласна ЕК") отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р.), яка видана державним Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП).

Відповідно до Постанови НКРЕКП № 1268 від 26 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" є постачальником універсальних послуг у Херсонській області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" у відповідності із Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Херсонської області.

Відповідно до п. 1.2.8. Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

У відповідності до п. 1.1 Додатку 6 "Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг" до Правил, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього Договору.

Пунктом 13 Розділу XVII "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Аналогічні положення закріплені п. 7 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії".

Частиною 1 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо.

Згідно з ч. 1. ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" - https://khoek.ks.ua/.

Позивач стверджує, що Фермерське господарство "ФЕОД" споживало та оплачувало електричну енергію, тому публічний договір вважається укладеним на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції (ПУП - Інші (онлайн)).

На підтвердження вказаних обставин Позивачем надано виписки по рахунку з 30.01.2019р.

Таким чином, між Позивачем та Відповідачем склались правовідносини з постачання та споживання електричної енергії.

Відповідно до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а саме п. 2.1., Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами укладеного Договором.

Відповідно до п. п. 7.1. Договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію.

Підпунктом 1 п. 6.2. укладеного правочину закріплено, що Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №3 до цього Договору.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).

Згідно з п. 5.9. Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

У відповідності до п. 5.10. Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 13.1. Договору визначено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

У відповідності до Комерційної пропозиції (ПУП - Інші (онлайн)), яка є додатком № 3 до договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги діє до 31.12.2019 р. та подовжується на кожен наступний рік якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення дії цього Договору жодна із сторін не ініціює його розірвання але не більше ніж до моменту припинення постачальником виконання функцій постачальника універсальних послуг. Припинення дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язань що виникли під час його дії.

Вказаною вище Комерційною пропозицією визначено ціни (тарифи) на універсальні послуги, порядок та терміни надання та оплати рахунків за спожиту електричну енергію.

Згідно з умовами Комерційної пропозиції Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії очікуваного на розрахунковий період за формою попередньої оплати 100 % авансування). Сума попередньої оплати визначається на основі відомостей по обсяги очікуваного споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період (які надаються Споживачем Оператору системи розподілу) та розраховується як добуток обсягу очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період та діючого тарифу на електричну енергію. В разі ненадання Споживачем обсяги очікуваного споживання електричної енергії, попередня оплата визначається на підставі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період.

Попередня оплата здійснюється до 3-го числа розрахункового місяця. Остаточний розрахунок за спожиту електричної енергію, та інших платежів згідно з умовами цього Договору, з врахуванням сум попередньої оплати, здійснюється на підставі рахунків сформованих в електронному вигляді через веб - сервіс "Особистий кабінет", який розміщений на сайті Постачальника, що підтверджується належним повідомлення споживача на його e-mail адресу (електронну поштову скриньку). Дата належного повідомлення споживача є днем отримання рахунку. Рахунок формується 7-го числа місяця наступного за розрахунковим та має бути сплачений (будь-яким зручним способом) протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Відповідно до п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Акціонерне товариство „ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" як оператор системи розподілу згідно укладеного Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №1111147 від 04.12.2021 р. щомісяця надає Товариству з обмеженою відповідальністю „ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" реєстри за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання.

Як доказ отримання від Акціонерного товариства „ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" даних щодо спожитих Фермерським господарством "ФЕОД" обсягів електричної енергії за грудень 2023 р. та січень 2024 р. Позивач надав довідку Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про обсяги споживання по споживачу - Фермерському господарству "ФЕОД", згідно якої Відповідачем у грудні 2023 р. було спожито 897 кВт/год., у січні 2024 року було спожито 997 кВт/год.

Зазначені обсяги електричної енергії підтверджується наданим ОСР щомісячним Звітом щодо звітного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "Херсонська обласна ЕК" в розрізі EIC-кодів по споживачам у вигляді реєстрів.

На підставі вказаних даних стосовно спожитої Відповідачем електричної енергії, Позивачем було складено:

- Акт прийому-передачі електричної енергії №12 від 31.12.2023 р., згідно якого у грудні 2023 р. Відповідачу поставлено 897 кВт/год електричної енергії та виставлено рахунок №37499705 від 31.12.2023 року для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію за грудень 2023 року на суму 6 322, 44 грн.;

- Акт прийому-передачі електричної енергії №1 від 31.01.2024 р., згідно якого у січні 2024 р. Відповідачу поставлено 997 кВт/год електричної енергії та виставлено рахунок №37499705 від 31.01.2024 року для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію за січень 2024 року на суму 7 598, 96 грн. З урахуванням часткової оплати заборгованості за січень 2024 р. у розмірі 5 000 грн., про що свідчить виписка від 12.02.2024 р., залишок від вказаних розрахунків у розмірі 2 598 грн. було зараховано Постачальником у рахунок часткового погашення боргу на кінець січня 2024 року (7 598, 96 грн. - 5 000 грн.).

Умовами Договору та комерційної пропозиції між Позивачем та Відповідачем не погоджено варіант можливості обміну документами, зокрема отримання Відповідачем актів і рахунків, а саме: за допомогою електронного зв`язку (електронної пошти Споживача), або через персональний кабінет на офіційному веб-сайті ТОВ "ХОЕК" www.khoek.ks.ua, або поштовим зв`язком.

Позивач звертався до Відповідача з претензією №000670 від 10.03.2026р. про сплату вартості спожитої електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №37499705.

Копії Претензії, Актів прийому-передачі електричної енергії та Рахунків Позивач направив на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку, а саме рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист, що підтверджується Накладною АТ "УКРПОШТА" №0505582863240 від 23.03.2026р.

Згідно з відомостями з сайту АТ "УКРПОШТА", поштове відправлення Позивача вручено Відповідачу 26.03.2026.

Відтак, у відповідності до вищенаведених положень Договору, комерційної пропозиції та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 оплата рахунка Постачальника за цим Договором мала бути здійснена Споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, тобто до 02.04.2026 р.

Доказів оплати Відповідачем вказаного вище рахунку до господарського суду не надано.

Таким чином, станом на дату розгляду справи розмір заборгованості Відповідача за спожиту електричну енергію за грудень 2023 р. та січень 2024 р. складає 8 921, 40 грн.

Несплата відповідачем виставлених рахунків стала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дослідивши наявні матеріали справи, доводи та вимог сторін дійшла наступних висновків.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Пунктом 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (Далі - Правил, ПРРЕЕ) встановлено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п. 3.1.1. Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

14 червня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Херсонська обласна ЕК") отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р.), яка видана державним Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП).

Відповідно до Постанови НКРЕКП № 1268 від 26 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" є постачальником універсальних послуг у Херсонській області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" у відповідності із Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Херсонської області.

Відповідно до п. 1.2.8. Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

У відповідності до п. 1.1 Додатку 6 "Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг" до Правил, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього Договору.

Пунктом 13 Розділу XVII "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Аналогічні положення закріплені п. 7 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії".

Частиною 1 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо.

Згідно ч. 1. ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.п. 1 п. 7.1. Договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію.

Підпунктом 1 п. 6.2. укладеного правочину закріплено, що Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №3 до цього Договору.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).

Згідно з п. 5.6. Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

У відповідності до п. 5.10. Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 13.1. Договору визначено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

Згідно з Комерційною пропозицією (ПУП - Інші (онлайн)), яка є додатком № 3 до договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги діє до 31.12.2019 р. та подовжується на кожен наступний рік якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення дії цього Договору жодна із сторін не ініціює його розірвання але не більше ніж до моменту припинення постачальником виконання функцій постачальника універсальних послуг. Припинення дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язань що виникли під час його дії.

Вказаною вище Комерційною пропозицією визначено ціни (тарифи) на універсальні послуги, порядок та терміни надання та оплати рахунків за спожиту електричну енергію.

Згідно з умовами Комерційної пропозиції Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії очікуваного на розрахунковий період за формою попередньої оплати (100 % авансування). Сума попередньої оплати визначається на основі відомостей по обсяги очікуваного споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період (які надаються Споживачем Оператору системи розподілу) та розраховується як добуток обсягу очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період та діючого тарифу на електричну енергію. В разі ненадання Споживачем обсяги очікуваного споживання електричної енергії, попередня оплата визначається на підставі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період.

Попередня оплата здійснюється до 3-го числа розрахункового місяця. Остаточний розрахунок за спожиту електричної енергію, та інших платежів згідно з умовами цього Договору, з врахуванням сум попередньої оплати, здійснюється на підставі рахунків сформованих в електронному вигляді через веб - сервіс "Особистий кабінет", який розміщений на сайті Постачальника, що підтверджується належним повідомлення споживача на його e-mail адресу (електронну поштову скриньку). Дата належного повідомлення споживача є днем отримання рахунку. Рахунок формується 7-го числа місяця наступного за розрахунковим та має бути сплачений (будь-яким зручним способом) протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Відповідно до п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії", розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пункт 8 ч.1 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Отже, саме оператор системи розподілу є відповідальною стороною за формування комерційних даних, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії.

Тобто, метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 р. у справі № 911/4610/15(911/1417/23) та у постанові Верховного Суду від 21.05.2024 р. у справі № 911/4610/15(910/549/23) відповідно.

АТ "Херсонобленерго", у якості оператора системи розподілу, згідно укладеного договору з Постачальником про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, щомісяця, надає Позивачу реєстри за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання.

Таким чином, у позивача з огляду на приписи чинного законодавства відсутні повноваження визначати обсяги споживання електричної енергії, коригувати їх, скасовувати (списувати) їх тощо.

За даним наданими АТ "Херсонобленерго", як оператором системи розподілу, відповідачем у грудні 2023 р. було спожито 897 кВт/год., у січні 2024 року було спожито 997 кВт/год.

Зазначені обсяги електричної енергії підтверджуються наданими ОСР щомісячними Звітами щодо звітного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "Херсонська обласна ЕК" в розрізі EIC-кодів по споживачам у вигляді реєстрів.

На підставі вказаних даних стосовно спожитої Відповідачем електричної енергії, Позивачем було складено:

- Акт прийому-передачі електричної енергії №12 від 31.12.2023 р., згідно якого у грудні 2023 р. Відповідачу поставлено 897 кВт/год електричної енергії та виставлено рахунок №37499705 від 31.12.2023 року для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію за грудень 2023 року на суму 6 322, 44 грн.;

- Акт прийому-передачі електричної енергії №1 від 31.01.2024 р., згідно якого у січні 2024 р. Відповідачу поставлено 997 кВт/год електричної енергії та виставлено рахунок №37499705 від 31.01.2024 року для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію за січень 2024 року на суму 7 598, 96 грн. З урахуванням часткової оплати заборгованості за січень 2024 р. у розмірі 5 000 грн., про що свідчить виписка від 12.02.2024 р., залишок від вказаних розрахунків у розмірі 2 598 грн. було зараховано Постачальником у рахунок часткового погашення боргу на кінець січня 2024 року (7 598, 96 грн. - 5 000 грн.).

Таким чином, загальна сума заборгованості за грудень 2023 р. та січень 2024 р. складає 8 921, 40 грн.

Доказів сплати такої заборгованості наявні матеріали справи не містять, а сторонами по справі надано не було.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що суду першої інстанції не наданий рахунок в якості доказу виникнення заборгованості відповідача та не надано доказів вручення зазначеного рахунку в порядку, встановленому договором про постачання електричної енергії, з огляду на таке.

Як свідчать наявні матеріали справи, копії Претензії, Актів прийому-передачі електричної енергії та Рахунків Позивач направив на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку, а саме рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист, що підтверджується Накладною АТ "УКРПОШТА" №0505582863240 від 23.03.2026р.

Згідно відомостей з сайту АТ "УКРПОШТА", поштове відправлення Позивача вручено Відповідачу 26.03.2026.

Не заслуговують на увагу й твердження апелянта про те, що позивачем не надано доказів виникнення підстав для стягнення саме заборгованості, розрахунку розміру цього нарахування, з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що у позивача з огляду на приписи чинного законодавства відсутні повноваження визначати обсяги споживання електричної енергії, коригувати їх, скасовувати (списувати) їх тощо.

Відповідно, визначальним для формування Постачальником рахунків на оплату вартості спожитої Споживачем електричної енергії у розрахунковому періоді є дані, отримані від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

В свою чергу, відповідачем не було надано будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність вказаних у Актах та рахунках відомостей даним фактичного споживання за адресами споживання відповідача.

Згідно з абзацами 3-6 п. 2.3.5 ПРРЕЕ споживач подає заяву оператору системи/ постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку. На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування. За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Так, судова колегія зауважує, що наявні матеріли справи не містять, а сторонами не надано доказів на підтвердження оскарження споживачем визначеного обсягу електричної енергії в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії. Відсутні також й докази на підтвердження того, що відповідач звертався до ОСР щодо перевірки даних комерційного обліку, що свідчить про відсутність з боку відповідача заперечень щодо правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування позивачем у пред`явленому до оплати документі.

Також матеріали справи не містять доказів щодо обсягів споживання електроенергії у спірний період в іншій кількості, ніж встановлено матеріалами справи.

За вимогами пункту 9.14.1. та пункту 9.14.3. Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, відібраної, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

Відповідно до п. 8.6.1. глави 8.6 розділу VIII ККО зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Згідно з п. 8.6.8. глави 8.6 розділу VIII ККО непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

Однак, у відповідності до п. 8.6.9. ККО у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Аналогічні за своїм змістом положення викладені безпосередньо у типовому договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що затверджений НКРЕКП та міститься у додатку 3 до ПРРЕЕ.

Згідно з абз. 2 п. 3.5. типового договору за наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи розподілу.

Відповідно до п. 8.6.11 розділу VIII ККО у разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, саме на відповідача, у разі наявності сумнівів у розрахунках спожитої електричної енергії, покладено обов`язок вчинення дій щодо звернення до Оператора системи розподілу з приводу здійснення корегування розрахунку, надання роз`яснень з приводу здійсненого нарахування, тощо. Однак, наявні матеріли справи не містять, а відповідач не надав жодних доказів на підтвердження звернення до оператора системи/постачальника послуг комерційного обліку з приводу виниклих сумнівів у правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії.

Відтак, як на момент звернення позивача із даним позовом до суду, так й станом на час прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не було висловлено жодних сумнівів або незгоди з виставленим рахунками, зокрема, в частині визначення обсягів та вартості спожитої електроенергії у спірному періоді.

При цьому, заперечуючи щодо фактів зафіксованих у вказаних Актах, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що останні складено неуповноваженими особами, стосується лічильника, який не знаходиться в приміщення відповідача до якого здійснювалось постачання електричної енергії тощо.

Пункт 3 ч.1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. 1, 7 ст.193 ГК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК).

Як було встановлено вище, доказів погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" за фактично поставлену електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідач не надав.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2026 по справі №916/3630/23(916/1465/26) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Датою складання та підписання даної постанови є 12.10.2026.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140532778 Господарський суд Одеської області
13.10.2026 Ухвала № 140532759 без тексту Господарський суд Одеської області
13.10.2026 Ухвала № 140532744 без тексту Господарський суд Одеської області
13.10.2026 Ухвала № 140532710 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Ухвала № 140500466 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Рішення № 140500463 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Рішення № 140500461 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Рішення № 140500457 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Ухвала № 140500456 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Рішення № 140500455 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Ухвала № 140500454 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Ухвала № 140500452 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Ухвала № 140500443 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Ухвала № 140500442 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Ухвала № 140500414 Господарський суд Одеської області
12.10.2026 Ухвала № 140500259 Господарський суд Одеської області
06.10.2026 Ухвала № 140386008 Південно-західний апеляційний господарський суд
02.10.2026 Ухвала № 140275185 Господарський суд Одеської області
02.10.2026 Ухвала № 140275180 Господарський суд Одеської області
02.10.2026 Ухвала № 140275178 Господарський суд Одеської області