УХВАЛА
09 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 199/7242/23
провадження № 61-12697ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Санцевич Вікторія Володимирівна, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, про визнання протиправним рішення державного реєстратора,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу
Вдовіна Л. Л., про визнання протиправним рішення державного реєстратора.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 30 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року, відмовлено ОСОБА_1
у задоволенні позову.
03 жовтня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Санцевич В. В., через підсистему «Електронний суд», звернулася до Верховного Суду
із касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року у цій справі, у якій представник заявниці, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права,
просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року.
Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Санцевич В. В., подала заяву про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Санцевич В. В., про забезпечення позову, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених
чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся
або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження обмежені правилами Глави 2 Розділу V ЦПК України «Касаційне провадження».
За правилом частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги,
які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вирішення питання про забезпечення позову правилами зазначеної Глави
ЦПК України не передбачене та до компетенції Верховного Суду не належить.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2026 року № 925/632/19 зазначила, що оскільки під час розгляду і вирішення заяви про забезпечення позову необхідним є встановлення наявності або відсутності підстав
для забезпечення позову з урахуванням установлених фактичних обставин кожної конкретної справи, а обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, то вирішення цієї заяви безпосередньо пов`язано з необхідністю оцінки доказів і встановлення обставин,
що не є притаманним для суду касаційної інстанції. У касаційному провадженні передбачена інша процедура, властива лише суду касаційної інстанції, - процесуальна можливість на стадії касаційного розгляду справи зупинити виконання або дію оскаржуваного судового рішення.
Отже, відповідно до визначених процесуальним законом повноважень та функцій Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій,
що виключає можливість вирішення процесуального питання забезпечення позову на цій стадії розгляду справи.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Санцевич В. В., про забезпечення позову у цій справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 400 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої
діє адвокат Санцевич Вікторія Володимирівна, про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна, про визнання протиправним рішення державного реєстратора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара