справа № 755/2159/26 головуючий у суді І інстанції Гончарук В.В.
провадження № 22-ц/824/15015/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
13 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2026 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 за допомогою системи «Електронний суд» подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи після відкриття провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу.
Повноваження суду апеляційної інстанції у межах розгляду апеляційної скарги на судове рішення визначені статтею 374 ЦПК України, у відповідності до якої суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
З аналізу вказаних положень закону вбачається, що особа, яка подає апеляційну скаргу, у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, має зазначити, яке судове рішення просить ухвалити суд апеляційної інстанції.
При цьому прохальна частина скарги має узгоджуватись з повноваженями суду, визначеними ст. 374 ЦПК України.
Разом з тим, як вбачається із вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 просить змінити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19.06.2026 у справі №755/2159/26 в частині визначеного розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини від його заробітку (доходу) щомісячно але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 10 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином, подана апеляційна скарга не містить розміру частки від заробітку відповідача, на яку він просить змінити визначену судом першої інстанції частку від його заробітку (доходу) щомісячно.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (ч. 9 ст. 10 ЦПК України).
Подібними за змістом, що врегульовують питання відкриття провадження за заявою, що не відповідає вимогам закону, про що стало відомо після вчинення такої процесуальної дії, є ч. 11 ст.187 ЦПК України, яка передбачає, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2026 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.
Інакше апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Фінагеєв
Судді Т.Ц. Кашперська
М.А. Яворський