УХВАЛА
13 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/1562/26
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення рішення суду у справі за апеляційними скаргами Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - ОСОБА_1 про визнання рішення протиправним, зобов`язати вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним рішення Військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2026 за вих.№10/152-26 щодо відмови у звільненні з військової служби ОСОБА_1 за пп. "г" п. 2 ч. 4, абз.13 п.3 ч.12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за нею постійний догляд;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 за пп. "г" п. 2 ч. 4, абз.13 п.3 ч.12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за нею постійний догляд;
- стягнути з відповідача (Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони ДПСУ)) на користь позивача ( ОСОБА_1 ) судові витрати, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним рішення Військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2026 за вих.№10/152-26 щодо відмови у звільненні з військової служби ОСОБА_1 за пп. "г" п. 2 ч. 4, абз.13 п.3 ч.12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за нею постійний догляд. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 за пп. "г" п. 2 ч. 4, абз.13 п.3 ч.12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за нею постійний догляд. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 надала апеляційну скаргу.
Крім цього, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року залишено без змін. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).
07 серпня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення рішення суду, в якій заявник просить роз`яснити постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2026 у справі № 420/1562/26, в частині: чи підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень); чи підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи як в суді першої інстанції 5000,00 грн так і в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень). Що всього становитиме 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень).
Зазначену заяву обґрунтовано тим, що у відповідача виникла нееобхідність роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2026 у справі № 420/1562/26, щодо обов`язку відповідача відшкодувати позивачу по п`ять тисяч за надання правничної допомоги на підставі рішення першої інстанції від 30.04.2026 та п`ять тисяч гривень на підставі постанов суду другої інстанції від 28.07.2026, що всього становитиме десять тисяч гривень.
Розглянувши вищезазначену заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення рішення суду з огляду на наступне.
Згідно із частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Під роз`яснення підпадає винятково рішення, яке підлягає виконанню, й без такого роз`яснення його важко виконати або існує велика ймовірність його неправильного виконання.
Колегія суддів зазначає, що з заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що заявнику не зрозумілий саме порядок та спосіб виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Натомість чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку його виконання.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі №808/1298/15.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року труднощів для розуміння не викликає, суть постанови зрозуміла та недвозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаної постанови не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Слід додати, що судове рішення, за роз`ясненням якого звернувся заявник, є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення рішення суду в цій справі слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 254, 328 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення рішення суду - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко І.І. Тарновецький