УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 400/1053/25
адміністративне провадження № К/990/40059/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №400/1053/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу, рішень про застосування штрафних санкцій,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області у якому просив визнати протиправними та скасувати:
податкове повідомлення-рішення №1664814292404 від 06.08.2024 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 254 094,80 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 43 056,78 грн.;
податкове повідомлення-рішення №1665814292404 від 06.08.2024 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) в сумі 619,93 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 55,65 грн.;
податкове повідомлення-рішення №1664614292404 від 06.08.2024 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 61 368,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15 342,00 грн.;
податкове повідомлення-рішення №1666814292404 від 06.08.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) на суму 489 046,85 грн.;
податкове повідомлення-рішення №1666514292404 від 06.08.2024 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму 21 174,56 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 588,06 грн.;
податкове повідомлення-рішення №1667214292404 від 06.08.2024 про застосування штрафних санкцій, згідно абзаців 1,2 п. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України в сумі 1020,00 грн.;
податкове повідомлення-рішення №1666314292404 від 06.08.2024 про застосування штрафних санкцій, згідно абзацу 1 п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України в сумі 204,14 грн.;
податкове повідомлення-рішення №1666114292404 від 06.08.2024 про застосування штрафних санкцій, згідно абзаців 1,2 п. 121.2 ст. 121 Податкового кодексу України в сумі 1020,00 грн.;
вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16232 від 30.07.2024 на суму 215 720,18 грн.;
рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за донарахуванням відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №[номер приховано] від 30.10.2024 на суму 92441,54 грн.;
вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16235 від 30.07.2024 на суму 5500,00 грн;
рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованих виплат №[номер приховано] від 30.07.2024 на суму 2750,00 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 скасовано.
Ухвалено у справі постанову, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.08.2024: №№1664814292404 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 254094,8 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 43056,78 грн., 1664614292404 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 61368грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15342 грн, 1666814292404 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР на суму 489046,85 грн, 1666514292404 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 21174,56 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3588,06 грн, 1666114292404 про застосування штрафних санкцій за порушення абз.1, 2 п.121.2 ст.121 ПК України (ненадання до перевірки первинних документів, які підтверджують понесені витрати за січень-грудень 2019, липень-вересень 2020, банківські виписки по рахунку за період з 27.01.2022 по 18.12.2023) на суму 1020грн.; Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30.07.2024 №Ф-16232 на суму 215720,18 грн;
Визнано протиправним та скасовано рішення від 30.10.2024 №[номер приховано] про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, абз.3 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (заниження єдиного внеску за період з 01.01.2018 по 31.12.2023) на суму 92441,54 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області 26.08.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2026 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему "Електронний суд" 14.09.2026 о 21:05.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду, відповідачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків, у якій просив визнати поважними підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, поновити строк на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №400/1053/25 та продовжити строк на усунення недоліків щодо сплати судового збору.
В обґрунтування заяви про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору, податковий зазначає, що утримується виключно за рахунок Державного бюджету України у відповідності до затвердженого кошторису та плану асигнувань за напрямами видатків. Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Миколаївській області повідомило управління правового забезпечення про відсутність можливості сплатити судовий збір через обмеженість відкритих бюджетних асигнувань на даний вид видатків.
Зазначені посилання відповідача не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки податковий орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
Разом з тим, податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення належних дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
Крім того, звертаючись із касаційною скаргою вчетверте, скаржник не сплатив судовий збір, що свідчить про недобросовісне користування належними йому процесуальними правами та зволікання з виконанням процесуальних обов`язків.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору.
Щодо поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що подання первісної касаційної скарги у визначений абз. 1 ч. 1 ст. 329 КАС України строк, усуненням недоліків первинної касаційної скарги, а також подання касаційної скарги повторно свідчить про намір контролюючого органу добросовісно реалізувати своє право на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026, а також повторне звернення з касаційними скаргами без зайвих зволікань у найкоротші терміни. У поданій заяві відповідач посилався на введення в Україні режиму воєнного стану 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, та практику Верховного Суду щодо поновлення строку на касаційне оскарження.
Надаючи оцінку наведеним Головним управлінням ДПС у Миколаївській області доводам щодо поважності підстав пропуску строку суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Варто зазначити, що податковий орган вже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 02.07.2026, 27.07.2026 та 19.08.2026 касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.
На думку Верховного Суду, податковому органу було надано достатньо часу для усунення недоліків касаційної скарги та зазначення підстав касаційного оскарження.
Так, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її останньому, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Щодо посилання скаржника на практику Верховного Суду щодо поновлення строку на касаційне оскарження, то колегія суддів Верховного Суду зауважує, що питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану, Суд зазначає, що дійсно Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України обов`язково враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.
При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, надаючи оцінку доводам скаржника, Суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
А тому, неналежна організація процесу із оскарження судових рішень боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Обставини, на які посилається скаржник є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи відповідача.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Отже, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 14.09.2026, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не зазначено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню ДПС у Миколаївській області у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору у справі №400/1053/25.
Відмовити Головному управлінню ДПС у Миколаївській області у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №400/1053/25.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №400/1053/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу, рішень про застосування штрафних санкцій.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова