ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 жовтня 2026 року Справа №160/7667/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/7667/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року у справі №160/7667/26 адміністративний позов - задоволено частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за затримку розрахунку при звільненні за період 11.07.2025 по 27.01.2026.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 73754, 13 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 15.09.2026.
28.09.2026 від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій, зокрема, позивач просив, зокрема:
- встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/7667/26 від 13.08.2026 р., встановити відповідний строк для цього (10 робочих днів);
- витребувати у відповідача прорахунок нарахованих коштів, згідно рішення суду у справі №160/7667/26 від 13.08.2026 р.
В обґрунтування вимог заяви вказав, що наразі рішення суду у справі № 160/7667/26 від 13.08.2026 р. не виконано в повному обсязі. Позивач звертався до відповідача в телефонному режимі, однак отримав відмову у виконанні рішення суду за даною справою. Відповідачем із виплачених коштів не сплачено ЄСВ, що підтверджується довідкою з ПФУ. Станом на момент подання даної заяви з боку відповідача щодо виконання судового рішення відбулися часткові дії.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд дійшов до таких висновків.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун`єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.
Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.
Відтак, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 382 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, враховуючи те, що в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Враховуючи те, що рішення суду по даній справі набрало законної сили і на момент звернення з даною заявою, на думку позивача, не виконано в повному обсязі, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній справі.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд, приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 2-9, 167, 243, 248, 256, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/7667/26 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13 серпня 2026 року у справі №160/7667/26 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13 серпня 2026 року у справі №160/7667/26 протягом 3 (трьох) місяців з дня постановлення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Н.Є. Калугіна