ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 жовтня 2026 року Справа №160/26208/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючї судді Ніколайчук С.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про зміну предмету позову у справі № 160/26208/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Генеральний штаб Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168), Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться справа №160/26208/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Генеральний штаб Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168), Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 24 вересня 2026 року суд відкрив провадження у справі № 160/26208/26 порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Засобами електронного зв`язку підсистеми «Електронний суд» позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд розглядати справу № 160/26208/26 з урахуванням зміни предмету позову, а саме:
Заява обґрунтована необхідністю уточнити спосіб судового захисту та визначити, на який саме орган покладається обов`язок усунути недостовірні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Розглядаючи подану позивачем заяву про зміну предмету позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України: крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За правилами ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені ст. 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права, а саме ст. 47 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
При ухваленні рішення стосовно поданої позивачем заяви про зміну (доповнення) підстав позову, суд враховує, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) та підтриманий у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою адміністративного суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.
Відтак, суд робить висновок, що оскільки заяву про зміну предмету позову подано відповідно до вимог статті 47 КАС України, заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, суд робить висновок про наявність підстав для прийняття такої заяви до розгляду.
Таким чином, подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 24.07.2026 року.
Керуючись статтями 47, 243, 248, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву позивача про зміну предмету позову у справі №160/26208/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Генеральний штаб Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168), Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Викласти позовні вимоги в новій редакції, а саме:
« 1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у невиконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 160/16085/22, а саме в неусуненні наслідків наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 5 березня 2022 року № 6/2 у документах обліку особового складу щодо ОСОБА_1 , а також у неповідомленні про скасування цього наказу Генерального штабу Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у нерозгляді рапорту ОСОБА_1 від 1 жовтня 2023 року (вхідний № 5405 від 2 жовтня 2023 року) та ненаданні на нього відповіді.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 12 грудня 2023 року № 797-РС у частині пункту 56 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
4. Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 4 лютого 2024 року № 35 у частині, що стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
5. Визнати протиправними та скасувати накази командира Військової частини НОМЕР_4 від 6 лютого 2024 року № 44, від 9 лютого 2024 року № 47, від 19 червня 2024 року № 196, від 7 червня 2025 року № 199-РС та від 7 червня 2025 року № 228 у частині, що стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
6. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у неприведенні військово-облікових даних щодо ОСОБА_1 у відповідність до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 160/16085/22.
7. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 скасувати запис про зняття ОСОБА_1 з військового обліку від 5 березня 2022 року, поновити його облік у цьому територіальному центрі та визначити його обліковий статус відповідно до законодавства станом на дату виконання рішення суду, без урахування відомостей, узятих зі скасованого наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 5 березня 2022 року № 6/2.
8. Зобов`язати Міністерство оборони України як держателя Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечити внесення до цього Реєстру за обліковим номером запису 060120231425871600003 змін, передбачених пунктом 7 цієї редакції прохальної частини. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 як орган ведення цього Реєстру виключити з Реєстру відомості про проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах України з 5 березня 2022 року, внесені на підставі скасованого наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 5 березня 2022 року № 6/2 або похідних від нього наказів, а Міністерство оборони України як держателя Реєстру зобов`язати забезпечити таке виключення.
9. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 , Військову частину НОМЕР_4 та Генеральний штаб Збройних Сил України, кожного в межах наданих йому повноважень, виключити відомості про проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах України з 5 березня 2022 року з документів обліку особового складу, передбачених Інструкцією з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, зокрема з обліково-послужної картки, електронного журналу обліку особового складу та послужної картки ОСОБА_1 , а також виключити з облікових документів відомості про календарну вислугу років, обчислену від 5 березня 2022 року.»
Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви від 05.10.2026.
Запропонувати відповідачу у разі невизнання адміністративного позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову разом із доказами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз`яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів, з дня його отримання, а відповідач - заперечення протягом п`яти днів, з дня отримання відповіді.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Особи, які беруть участь у справі, або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.
Інформацію щодо розгляду даної справи її учасники можуть отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua.
Розгляд адміністративної справи розпочати з спочатку.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Ніколайчук