13.10.26
22-ц/812/1470/26
Провадження № 22-ц/812/1459/26
Провадження № 22-ц/812/1470/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
13 жовтня 2026 року м. Миколаїв
справа № 487/3524/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем - Коростієнко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
ОСОБА_1 , поданої його представником -
адвокатом Давидовою Оленою Юхимівною,
ОСОБА_2 , поданої її представником -
адвокатом Цимбаленко Ганною Володимирівною,
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 04 травня 2026 року суддею Сухаревич З.М., у приміщенні цього ж суду, (дата складання повного тексту не зазначена), у цивільній справі за позовом
Акціонерного товариства «ПРАВЕКС БАНК» до
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У квітні 2024 року АТ «Правекс Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 700 097, 47 грн кредитної заборгованості.
Позивач зазначав, що 04.03.2020 між АТ «Правекс Банк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 169RPUA200640001 за умовами якого позичальниця отримала 750 000 грн кредитних коштів строком до 03.03.2025, у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Сторони договору погодили, що за користування кредитом Позичальник сплачує відсотки за процентною ставкою 8%.
У разі настання відкладальної обставини передбаченої у п. 1.7 процентна ставка змінюється до 20,99%.
Дата щомісячних платежів за Кредитним договором, у тому числі процентів - до 04 числа кожного місяця.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальниці за цим договором між АТ «Правекс Банк» та ОСОБА_1 того ж дня було укладено Договір поруки № 169RPUA200640001, відповідно до якого Поручитель зобов`язаний нести солідарну майнову відповідальність перед Кредитором на виконання у повному обсязі зобов`язань та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.
Посилаючись на невиконання позичальницею ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, банк просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 700 097,47 грн, з яких: за тілом кредиту - 508 612,47 грн, за відсотками - 191 485 грн.
25.01.2024 АТ «Правекс банк» звернувся до позичальника та поручителя з досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань, проте досудова вимога до ОСОБА_2 була повернута установою поштового зв`язку з поміткою про закінчення терміну зберігання, а досудова вимога, адресована ОСОБА_1 - з інших причин.
Узагальнені доводи інших учасників
Відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Давидову О.Ю., та відповідачка ОСОБА_2 , діючи через свого представника - адвоката Лавошник Г.В., просили у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що приписами пункту 9.3. кредитного договору безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання є виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості і направлення банком письмового повідомлення позичальнику і поручителю про припинення строку користування кредитом, в якому банк вимагає дострокового виконання зобов`язань. Однак, в матеріалах справи відсутній належний доказ направлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досудової вимоги. Опис вкладення у цінний лист не завірений поштовою печаткою та відсутнє поштове повідомлення про вручення або невручення досудової вимоги. Зазначене не підтверджує направлення відповідачам досудової вимоги, тому у банку не виникло підстав для звернення з позовом про дострокове повернення всієї суми кредиту в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
У відповіді на відзиви представник позивача вказував на помилковість доводів відповідачів, оскільки направлення позичальникам досудової вимоги підтверджується доданими до позову копіями цих вимог, описом вкладень у цінний лист та витягом з офіційного сайту АТ «Укрпошта».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2026 року позов задоволено, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Правекс банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 169RPUA200640001 від 04.03.2020 у сумі 700 097,47 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 508 612,47 грн; заборгованості за відсотками - 191 485,00 грн.
Також з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Правекс банк» стягнуто по 4 200,59 грн судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Цимбаленко Г.В., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалите нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Давидову О.Ю., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду змінити та ухвалите нове судове рішення, яким відмовити у стягненні з нього кредитної заборгованості солідарно з позичальницею ОСОБА_2 .
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Представник ОСОБА_2 адвокат Цимбаленко Г.В. у своїй апеляційній скарзі посилалась на неналежність доказу - відправлення за трек-номером №0505155098460, що було надано банком на підтвердження факту відправлення ОСОБА_3 досудової вимоги, з огляду на наступне.
Згідно Інструкції відправлення цінного листа з описом вкладення (ф. 107):
1. Цінний лист (запит, звернення) із заповненим поштовим конвертом подається працівнику АТ «Укрпошта» у не запечатаному стані, разом з двома заповненими бланками опису вкладеного;
2. Працівник поштового відділення звіряє вміст документів у конверті з заповненим примірником бланку опису;
3. Лист (запит, звернення) разом з одним примірником опису вкладення працівник АТ «Укрпошта» самостійно запаковує у підписаний відправником конверт та оформлює відправлення (обов`язковою умовою є - зазначення номеру телефону одержувача);
4. Відправнику, видається другий примірник опису вкладення з відміткою АТ «Укрпошта» та фіскальний чек, які необхідно зберегти разом з копією відправленого листа (запиту, звернення).
Натомість позивачем до додаткових пояснень додано новий, відмінний від доданого до позовної заяви, опис вкладення, де олівцем дописаний трек номер, печатка стоїть на папері нижче опису. Також не додано чеків та накладної для підтвердження присвоєння трекномера цього відправлення.
Тому, прийнявши такий доказ, суд першої інстанції рунтував свої висновки на припущеннях, що є неприпустимим.
Крім того, відповідно до Інструкції відправлення цінного листа з описом вкладення, цінний лист з описом вкладення зберігається у відділенні Укрпошти 14 календарних днів з дня його надходження. Однак згідно наданих позивачем даних, лист був направлений 02.02.2024, а повернутий позивачу 13.02.2024, з причиною - закінчення терміну зберігання, тобто через 11 календарних днів, що є грубим порушенням Інструкції відправлення Цінного листа з описом вкладення.
Також, на сайті Укрпошти не можливо відслідкувати трекінг відправлення №0505155098460, так як він ще не створений (скрін додається).
Крім того, в суді першої інстанції було зазначено, що ОСОБА_2 з 2022 року перебуває за межами території України і отримати особисто цінний лист не могла.
Представник ОСОБА_1 адвокат Давидова О.Ю. у своїй апеляційній скарзі посилалась на недоведеність направлення йому банком досудової вимоги. Також представник вказувала на порушення судом норм процесуального права долученням до матеріалів справи копії направленої ОСОБА_1 досудової вимоги тільки 27.02.2025 після закриття підготовчого провадження у справі 13.11.2024.
Узагальнені доводи інших учасників
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Правекс Банк» просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Посилався на те, що ні відповідачі ні їхні представники не скористались правом подання відзиву на позовну заяву.
Попередні судові засідання двічі відкладалися за клопотаннями представників відповідачів.
12.11.2024 представники відповідачів на електронну пошту правили до суду пояснення, в яких вказувала про недоліки долучених до позовної заяви доказів, які не були отримані позивачем до попереднього судового засідання, призначеного на 9 год 30 хв 13.11.2024.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач був позбавлений можливості висловити свої заперечення проти пояснень представників відповідачів та закрив стадію підготовчого засідання, призначивши справу до розгляду по суті.
Отже, зазначене вказує на те, що представники відповідачів зловживали своїми правами, не направили до суду відзиву на позовну заяву, натомість у подальшому у поясненнях, наданих суду напередодні попереднього судового засідання, вказали на недоліки додатків до позовної заяви, не направивши їх позивачу.
Судовому засіданні 09.10.2025 обговорювалось питання належності доказу опису вкладення відправлення досудової вимоги та представник позивача клопотав про відкладення судового слухання, пояснивши, що позивач має опис вкладення зі штампом Укрпошти та готовий надати його суду.
18.03.2026 представник позивача М. Стеценко направив до суду докази: - список згрупованих відправлень від 02.02.2024; - опис вкладення досудової вимоги ОСОБА_1 ; - опис вкладення досудової вимоги ОСОБА_2 .
При цьому представник позивача вважає, що суд першої інстанції правомірно долучив до справи зазначені докази, оскільки вони сприяють повному та всебічному з`ясуванню обставин справи.
Крім того, досудова вимога, направлена ОСОБА_2 була вручена їй особисто, про що свідчить трекінг поштового відправлення №0505155098460.
Щодо неможливості відслідкувати лист за трек номером №0505155098460, то зі скріну сайту Укрпошти вбачається, що запит представником відповідача було зроблено 03.06.2026, тобто після спливу більше двох років від дати направлення листа 02.02.2024. Тоді як Законом України «Про поштовий зв`язок» та Правилами надання послуг поштового зв`язку строк, протягом якого користувач має право звернутися зі скаргою, заявою про розшук відправлення або відшкодування збитків, становить 6 місяців з дня приймання оператором поштового відправлення. Отже, після спливу шестимісячного строку такі дані на сайті компанії не зберігаються.
2.Мотивувальна частина
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача - адвоката Стеценка М.В., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Давидової О.Ю., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Судом встановлено, що 21.02.2020 року між АТ «ПРАВЕКС БАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 169RPUA200640001 за умовами якого остання отримала кредит у сумі 750 000 грн шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 , на споживчі цілі строком до 03.03.2025 та зобов`язалась повернути (погасити) кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, комісії, неустойки та інші платежі на умовах встановлених в кредитному договорі.
Відповідно до умов договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 8%. У разі настання відкладальної обставини передбаченої у п. 1.7 процентна ставка змінюється до 20,99%.
Відповідно до п.п. 4.2 Загальної частини Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за Кредитом щомісяця в строки, вказані в п. 3.1 особливої частини, тобто 04 числа кожного місяця.
Відповідно до п. 9.1 загальної частини Кредитного договору, Банк має право достроково припинити строк користування кредитом та вимагати погашення заборгованості за Кредитом у повному обсязі, включаючи сплату суми боргу за Кредитом, що залишилась, належних процентів, пені та інших платежів та відшкодування завданих Банку збитків у разі настання будь-якої з подій зазначених в цьому пункті Договору, які Сторони домовились вважати суттєвим порушенням умов цього договору.
Відповідно до п.п. 9.1.1 Загальної частини Кредитного договору, у разі невиконання Позичальником будь-яких своїх зобов`язань по цьому Договору, у тому числі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань (з затриманням строків платежів, які встановлені п.п. 4.2., 4.3., даного Договору) більше, ніж на один календарний місяць.
Відповідно до п. 9.3.Загальної частини Кредитного договору, сторони за взаємною згодою встановили, що визначений у даному Договорі строк (щодо 30 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення/Вимоги Банку) починає відраховуватися з дати вручення Позичальнику поштового відправлення, яка зазначена в повідомленні про вручення поштового відправлення, або з дати, зазначеної на Вимозі позичальником при отриманні зазначеної Вимоги особисто. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити Вимогу Позичальнику через відсутність за місцем проживання вказаної особи, через його відмову прийняти поштове відправлення, незнаходження фактичного місця проживання Позичальника або інших причин, Вимога вважається врученою Позичальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
04.03.2020 між АТ «ПРАВЕКС БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 169RPUA200640001, відповідно до умов якого останній зобов`язався нести солідарну майнову відповідальність перед Кредитором за виконання у повному обсязі зобов`язань та за кредитним договором № 169RPUA200640001 від 04.03.2020, укладеним з ОСОБА_2 у сумі 750 000 грн, будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.
Відповідно до п. 1.4. Договору поруки, порукою за цим Договором також забезпечується виконання зобов`язань по кредиту у разі вимоги Кредитора про дострокове виконання зобов`язань по Кредитному договору на умовах та з підстав, передбачених у Кредитному договорі.
Відповідно до виписки Банку за особовим рахунком за період з 01.01.2018 по 24.03.2024 за договором № 169RPUA200640001 та розрахунку заборгованості, останній платіж ОСОБА_2 здійснила 04.05.2022 року, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 19.01.2024 складає 700 097,47 грн , що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 508 612,47 грн; заборгованості за відсотками - 191 485,00 грн.
02.02.2024 представник АТ «ПРАВЕКС БАНК» надіслав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досудову вимогу про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором № 169RPUA200640001 від 04.03.2020, що підтверджується описом вкладень у цінний лист, списком згрупованих відправлень та трекінгом поштових відправлень (том 1 а.с. 257, 269, том 3 а.с. 18-21, 23).
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частинами першою та другою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Оскільки апелянт не заперечувала факт укладання договорів позики та застави, не надала доказів визнання таких договорів чи їх окремих положень недійсними, колегія суддів погоджується із висновком районного суду про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за договором позики.
Доводи апелянта, що позивачем не надано доказів сповіщення відповідача про вимогу дострокового повернення коштів, колегія суддів відхиляє.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до п.п. 4.2 Загальної частини Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за Кредитом щомісяця в строки, вказані в п. 3.1 особливої частини, тобто 04 числа кожного місяця.
Відповідно до п. 9.1 загальної частини Кредитного договору, Банк має право достроково припинити строк користування кредитом та вимагати погашення заборгованості за Кредитом у повному обсязі, включаючи сплату суми боргу за Кредитом, що залишилась, належних процентів, пені та інших платежів та відшкодування завданих Банку збитків у разі настання будь-якої з подій зазначених в цьому пункті Договору, які Сторони домовились вважати суттєвим порушенням умов цього договору.
Відповідно до п.п. 9.1.1 Загальної частини Кредитного договору, у разі невиконання Позичальником будь-яких своїх зобов`язань по цьому Договору, у тому числі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань (з затриманням строків платежів, які встановлені п.п. 4.2., 4.3., даного Договору більше, ніж на один календарний місяць.
Відповідно до п. 9.3.Загальної частини Кредитного договору, сторони за взаємною згодою встановили, що визначений у даному Договорі строк (щодо 30 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення/Вимоги Банку) починає відраховуватися з дати вручення Позичальнику поштового відправлення, яка зазначена в повідомленні про вручення поштового відправлення, або з дати, зазначеної на Вимозі позичальником при отриманні зазначеної Вимоги особисто. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити Вимогу Позичальнику через відсутність за місцем проживання вказаної особи, через його відмову прийняти поштове відправлення, незнаходження фактичного місця проживання Позичальника або інших причин, Вимога вважається врученою Позичальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Факту отримання кредиту, укладення договору поруки та розміру заборгованості сторона відповідачів не оскаржувала.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в частині доведеності направлення позивачем та отримання відповідачами досудової вимоги, а отже і права позивача звернення до суду за достроковим стягненням кредитної заборгованості.
З матеріалів справи, що переглядається, вбачається, що представник АТ «Правекс банк» до позовної заяви про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кредитної заборгованості додав копії Досудових вимог банку про дострокове погашення заборгованості, датовані 25 січня 2024 року.
Копії описи вкладень цінних листів підтверджують факт їх направлення ОСОБА_2 на адресу - АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 на адресу - АДРЕСА_2 .
З доданого до позову трекінгу поштових відправлень вбачається, що поштове відправлення 05[телефон приховано] повернуто відправнику 27 лютого 2024 року у зв`язку з невдалою спробою вручення та закінченням терміну зберігання, а поштове відправлення 0505155098460 вручено отримувачу особисто 13 лютого 2024 року.
У подальшому представником позивача надано суду копії описів вкладень у цінний лист, направлені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 02 лютого 2024 року, що підтверджується штампом АТ «Украпошта».
На цих копіях зазначено номери поштових відправлень 0505155098460 - адресовано ОСОБА_2 та 05[телефон приховано] - адресовано ОСОБА_1 .
Отже, колегія суддів вважає належним чином доведеним направлення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 досудових вимог про дострокове повернення кредитної заборгованості 02 лютого 2024 року.
При цьому датою отримання ОСОБА_2 досудової вимоги є 13 лютого 2024 року. Датою вручення досудової вимоги ОСОБА_1 слід вважати 27 лютого 2024 року - у день, зазначений поштовою службою про невручення із зазначенням причин невручення.
Отже, виходячи з п. 9.3.Загальної частини Кредитного договору, АТ «Правекс банк» дотримався строків дострокового стягнення із відповідачів всієї суми заборгованості, звернувшись до суду з позовом 22 квітня 2024 року.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність в АТ «Правекс банк» передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України права на дострокове стягнення усієї суми заборгованості є необґрунтованими, оскільки банком було дотримано як умов кредитного договору, так і встановлених законодавством вимог щодо підстав та порядку пред`явлення вимоги на дострокове повернення кредиту.
При цьому апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційних скарг про безпідставне долучення до матеріалів справи додаткових доказів - копій описів вкладень цінних листів, належним чином завірених установою поштового зв`язку, які були надані представником позивача після закриття підготовчого судового засідання, під час слухання справи по суті спору.
Як вбачається з матеріалів справи, представники відповідачів не скористались своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву, а надали письмові пояснення напередодні попереднього удового засідання. При цьому пояснення були надані не в установлений спосіб, а саме - на електронну адресу суду без надання доказів отримання їх позивачем.
Таким чином, на цій стадії судового розгляду, позивач був позбавлений можливості висловити свої заперечення, надати пояснення та відповідні докази.
Отже, права позивача були порушені у тому числі самими представниками відповідачів, оскільки вони не дотримались порядку та строку подання відзиву на позовну заяву.
У подальшому, довідавшись про доводи представників відповідачів щодо неналежності доказів, представником позивача було надано додаткові докази, на підтвердження обставин справи.
Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що додані представником АТ «Правекс банк» докази - копії описів вкладень цінних листів, що були належним чином завірені установою поштового зв`язку, не спростовують та не суперечать інформації, що наявна у копіях описів вкладень, доданих до позовної заяви, а навпаки - сприяють повному та всебічному встановленню обставин справи. Таким чином не приймати ці докази до уваги суд підстав не має.
Також безпідставними є посилання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Цимбаленко Г.В. на те, що відповідно до Інструкції відправлення цінного листа з описом вкладення, такий лист зберігається у відділенні Укрпошти 14 календарних днів з дня його надходження. Відповідно до наданих даних Позивачем, лист був направлений 02.02.2024, а повернутий позивачу 13.02.2024, з причиною - закінчення терміну зберігання, тобто через 11 календарних днів, що є грубим порушенням Інструкції відправлення Цінного листа з описом вкладення.
З доданого до позову трекінгу поштових відправлень вбачається, що поштове відправлення 0505155098460 вручено отримувачу особисто 13 лютого 2024 року.
Посилання апелянта на неможливість відстеження трекінгу 0505155098460 на сайті Укрпошти є неспроможними, оскільки представник намагалась відстежити інформацію після спливу більше двох років з дати направлення листа, що є об`єктивно неможливим, оскільки зазначена інформація протягом такого тривалого часу не зберігається.
Також на висновки суду не впливає довід апеляційної скарги про перебування відповідачки ОСОБА_2 за межами України.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_2 свідомо самоусунулась від участі у розгляді справи, оскільки не повідомила ні банку ні суду своєї адреси, при цьому забезпечивши представлення своїх інтересів адвокатом Цимбаленко Г.В.
З огляду на зазначене права ОСОБА_2 не порушені.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, рішення підлягає залишенню без змін відповідно до положень статті 375 ЦПК України.
Щодо судових витрат
Згідно із підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, понесені апелянтами витрати відносяться на їхній рахунок.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Давидовою Оленою Юхимівною та ОСОБА_2 , подану її представником - адвокатом Цимбаленко Ганною Володимирівною, залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 04 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: В.В.Коломієць
Т.В.Серебрякова
---------------------------------
Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2026 року