ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/11087/26 Справа № 175/6185/26 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Халаджи О. В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши без повідомлення учасників справи у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2026 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів (суддя першої інстанції Журавель Т.С.),
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
01 липня 2026 року від ОСОБА_2 , до місцевого суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до завершення касаційного перегляду та ухвалення Верховним Судом остаточних судових рішень у справах № 701/667/25 та №705/3924/24.
18 серпня 2026 року від позивачки ОСОБА_1 , надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до завершення касаційного перегляду цивільної справи №701/667/25.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2026 року клопотання позивача та відповідача про зупинення провадження у справі - задоволено.
Зупинено провадження у цивільній справі №175/6185/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, до набрання законної сили судовим рішенням по справі №701/667/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру та звільнення від сплати аліментів, та до набрання законної сили судовим рішенням по справі №705/3924/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Зобов`язано позивача та відповідача повідомити Дніпровський районний суд Дніпропетровської області не пізніше 10 днів після набрання законної сили судовим рішенням по справі №701/667/25 та №705/3924/24.
Із вказаною ухвалою суду в частині зупинення провадження до вирішення справи №705/3924/24 не погодилась позивачка, та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що в цій частині вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного з`ясування обставин справи.
Скаргу мотивує тим, що позов у справі № 705/3924/24 фактично мав одну підставу - подальше зменшення розміру аліментів на утримання дитини позивача.
Наголошує на тому, що зупиняючи провадження у даній справі. про збільшення розміру аліментів до набрання рішенням у справі № 705/3924/24 законної сили фактично є визнання судом «штучного» позову ОСОБА_4 та зловживання ОСОБА_2 процесуальними правами, коли у справі № 705/3924/24 він визнав аліменти у розмірі половини всіх своїх доходів на утримання дітей, з якими проживає та подав позов (справа № 701/667/25) про зменшення розміру аліментів втричі на утримання нашої дитини.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.07.2024 року є чинним, аліменти за ним реально стягуються з відповідача, Дніпровський районний суд мав усі процесуальні можливості для оцінки майнового стану відповідача. Факт стягнення аліментів у справі № 705/3924/24 вже є доведеним і сталим фактом.
ОСОБА_1 , просила ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2026 року у справі № 175/6185/26 в частині зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 705/3924/24 - скасувати.
Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду щодо зупинення провадження у справі..
Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки, в даній справі оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі, то її розгляд слід проводити без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зупиняючи провадження у справі до закінчення перегляду Верховним Судом цивільної справи №705/3924/24 місцевий суд виходив з того, що результат її розгляду може вплинути на вирішення даної справи.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на суд повинно бути забезпечено судовими процедурами, які мають бути справедливими.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупиняючи провадження із зазначеної вище підстави та зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження, суд має проаналізувати предмети спорів у справах і вказати обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у зазначеній справі виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги. Тобто, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01.02.2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Крім того, відповідно до вимог ст. 291 ЦПК України, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертаючись із клопотання про зупинення провадження у даній цивільній справі зазначив, що предмет цієї справи безпосередньо пов`язаний із наслідками розгляду інших цивільних справ, які наразі перебувають на касаційному перегляді у Верховному Суді, а саме справ № 701/667/25 та №705/3924/24. Зокрема, у справі №701/667/25 вирішувалося питання про зміну розміру аліментів на утримання ОСОБА_5 . Постановою Черкаського апеляційного суду від 25.03.2026 року визначено стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 5000 грн щомісячно. Вказаний розмір аліментів є вихідною правовою та розрахунковою базою для розгляду справи №175/6185/26, у якій ОСОБА_1 просить збільшити його до 18000 грн щомісячно. Заявник вважає, що до завершення касаційного перегляду справи № 701/667/25 неможливо ухвалити законне та узгоджене рішення у справі №175/6185/26, оскільки за результатами касаційного перегляду визначений розмір аліментів може бути змінений або скасований, що вплине на правову та розрахункову основу заявлених вимог. Крім того, у справі №705/3924/24 вирішувалося питання про стягнення із заявника аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2026 року справу було передано на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що свідчить про незавершеність касаційного перегляду. У зв`язку з цим заявник зазначає, що розгляд справи №175/6185/26 до завершення касаційного перегляду справ №701/667/25 та №705/3924/24 створює ризик покладення в основу рішення обставин, правові наслідки яких можуть бути змінені або скасовані Верховним Судом.
Також з матеріалів справи вбачається, що постановою Верховного Суду від 19 червня 2026 року у справі №705/3924/24 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції
Крім того, позивачкою до апеляційної скарги було долучено копію постанови Черкаського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 701/1007/24. В якій було встановлено, що «Встановлено, що судом першої інстанції у рішенні від 08.07.2024 у цій справі не зазначено про надання оцінки праву дочки ОСОБА_1 на матеріальне утримання від ОСОБА_2 у будь-якій сумі та питань про такі права судом не вирішувалось. Більше того, відповідач ОСОБА_2 при розгляді справи №705/3924/24 про стягнення з нього аліментів відповідного розміру, визнаючи позовні вимоги повністю, не вказував суду про наявність у нього ще одного утриманця, відтак, сплата аліментів на користь ОСОБА_1 за іншим судовим рішенням при розгляді цієї справи оцінки не зазнавала», дана обставина у силу ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
За результатами розгляду вищевказаної справи, апеляційний суд скасував ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 14.01.2025 року. якою було зупиненго провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №705/3924/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд вважає, що можливість вирішення спору у вказаній справі ніяким чином не пов`язано з вирішенням питань у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну або звільнення від сплати аліментів, адже отримання аліментів одним утриманцем, не виключає отримання аліментів іншим, відповідно, аліментні зобов`язання платника на користь різних осіб у цьому випадку існують паралельно та не є конкуруючими - постанова Верховного Суду від 09.12.2024 у справі №404/7235/22.
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження, не звернув належної уваги на те, що згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, тобто ця інша справа має перебувати у провадженні суду на стадії судового розгляду.
За таких обставин зазначення судом в оскаржуваній ухвалі в якості обов`язкової підстави для зупинення провадження наявність цивільної справи № 705/3924/24, суперечить змісту п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції формально розглянув заяву про зупинення провадження у справі та дійшов помилкового висновку про її задоволення, в частині зупинення до набрання законної сили рішення у справі №705/3924/24 при цьому таке зупинення порушує п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, оскільки, позивачка оскаржувала ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2026 року тільки в частині зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 705/3924/24 та доводи її апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду від 19 серпня 2026 року скасуванню у відповідній частині.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, розподіл судових витрат відповідно до положень статті 141 ЦПК України не проводиться.
Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17.
Керуючись ст.ст. 367-369, 374,376, 381-384 ЦПК України,апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2026 року в частині зупинення провадження цивільної справи №175/6185/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 705/3924/24 - скасувати.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О.В. Халаджи
А.В. Гапонов
Л.П. Никифоряк