ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 852/2а-2/26
адміністративне провадження № К/990/40591/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2026, постановлену колегією суддів у складі Гаврищук Т. Г., Блохіна А. А., Сіваченка І. В., у справі № 852/2а-2/26 за позовом ОСОБА_1 до П`ятого окружного суду міста Дніпра, Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, Дніпровського апеляційного суду, Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, Господарського суду Дніпропетровської області, Центрального апеляційного господарського суду, Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Касаційного адміністративного суду, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду з позовом до П`ятого окружного суду міста Дніпра, Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (Чечелівського районного суду м. Дніпра), Дніпровського апеляційного суду, Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, Господарського суду Дніпропетровської області, Центрального апеляційного господарського суду, Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Касаційного адміністративного суду, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, у якому просила:
- визнати протиправними та незаконними дії відповідачів, які стали наслідками ухвалення протизаконних та необґрунтованих рішень у справах № 204/7996/18, № 204/8264/18, № 204/9036/18, № 204/9551/21, № 204/1241/20, № 204/1740/20, № 204/2138/20, № 160/26256/25, які завдали ОСОБА_1 та її дитині ОСОБА_2 моральної та матеріальної шкоди;
- визнати справи № 204/7996/18, № 204/8264/18, № 204/9036/18, № 204/9551/21, № 204/1241/20, № 204/1740/20, № 204/2138/20, № 160/26256/25 такими, що не розглянуті в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства з дотриманням норм матеріального та процесуального права та належним судом і складом суду, а всі рішення та ухвали судів у цих справах - такими, що не підлягають виконанню у виконавчих провадженнях;
- зобов`язати належний суд - П`ятий окружний районний суд м. Дніпра - зареєструвати та розглянути справу № 204/9551/18 (за уточненою позовною заявою від 24.04.2023 та за скаргою від 25.04.2025 на дії державного виконавця Другого правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) Кравченка Євгена Сергійовича) з дотриманням норм матеріального та процесуального права належним суддею;
- зобов`язати належний суд - Дніпропетровський окружний адміністративний суд - зареєструвати та розглянути справу № 160/26256/25 з дотриманням норм матеріального та процесуального права належним суддею;
- стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 та її дитині ОСОБА_2 незаконними діями відповідачів у даній справі, у розмірі станом на день подання даної позовної заяви 1 788 265,30 грн - розмір щомісячного середнього заробітку (з урахуванням ПДФО, ВС, ЄСВ) за період з 13.11.2016 і до дня фактичного виконання законного та обґрунтованого рішення у справі № 204/9551/18, який ОСОБА_1 не отримала вчасно від відповідача ОСББ "Каверіна - 1" у зв`язку з неприйняттям судами законних та обґрунтованих рішень у справах № 204/7996/18, № 204/8264/18, № 204/9036/18, № 204/9551/21, № 204/1241/20, № 204/1740/20, № 204/2138/20, № 160/26256/25; зазначений розмір позовних вимог збільшується на щомісячний розмір середнього заробітку (з урахуванням ПДФО, ВС, ЄСВ), встановленого Міністерством фінансів України та Пенсійним фондом України на період розгляду судами даної позовної заяви та проведення виконавчого провадження за законним та обґрунтованим рішенням, прийнятим судом за результатами розгляду даної позовної заяви (з урахуванням апеляційного, касаційного розгляду, а також розгляду за нововиявленими обставинами та відповідного оскарження у разі потреби);
- стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 та її дитині ОСОБА_2 незаконними діями відповідачів у цій справі, у розмірі станом на день подання даної позовної заяви 566 463,23 грн - розмір щомісячного мінімального заробітку (з урахуванням ПДФО, ВС, ЄСВ) за період з 31.10.2018 і до дня фактичного виконання законного та обґрунтованого рішення у справі № 204/9551/18 відповідно до Закону України № 266/94-ВР від 01.12.1994 "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", у редакції від 31.03.2023, помножений на 2 (2 особи, які страждали, - ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 ), що дорівнює станом на день подання до суду даної позовної заяви 566 463,23 грн х 2 = 1 132 926,46 грн; зазначений розмір позовних вимог збільшується на щомісячний розмір мінімального заробітку (з урахуванням ПДФО, ВС, ЄСВ), встановленого Міністерством фінансів України та Пенсійним фондом України на період розгляду судами даної позовної заяви та проведення виконавчого провадження за законним та обґрунтованим рішенням, прийнятим судом за результатами розгляду даної позовної заяви (з урахуванням апеляційного, касаційного розгляду, а також розгляду за нововиявленими обставинами та відповідного оскарження у разі потреби).
28.04.2026 ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності повернуто без розгляду. Позовну заяву на підставі приписів статей 22, 25, 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 адміністративну справу передано голові Дніпропетровського окружного адміністративного суду для визначення підсудності.
Розпорядженням голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 6 від 13.05.2026 вирішено надіслати матеріали адміністративної справи № 852/2а-2/26 до Третього апеляційного адміністративного суду як суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 матеріали адміністративної справи передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.06.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погодившись із такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Розпорядженням від 22.06.2026 голова Третього апеляційного адміністративного суду Суховаров А. В. передав до Верховного Суду справу № 852/2а-2/26 для визначення підсудності.
Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2026 визначено підсудність цієї адміністративної справи за Першим апеляційним адміністративним судом.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам щодо її форми, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачка подала заяву, в якій, серед іншого, зазначила, що до апеляційної скарги було додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08.06.2026 повернуто на підставі частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з тим, що скаржниця не усунула недоліки апеляційної скарги у встановлений строк.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору відсутнє у сформованих матеріалах справи у паперовому вигляді, які надійшли до Першого апеляційного адміністративного суду, а також в електронних матеріалах справи, а тому суд позбавлений можливості його розглянути.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
ОСОБА_1 , вважаючи ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2026 про повернення апеляційної скарги такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржниця зазначає, що разом з апеляційною скаргою подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке суд апеляційної інстанції не розглянув. Наголошує, що після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у межах установленого судом строку подала заяву про усунення недоліків, у якій повторно звернула увагу суду на те, що відповідне клопотання було додано до апеляційної скарги.
У зв`язку із цим ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції передчасно дійшов висновку про невиконання нею вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та повернув апеляційну скаргу, не перевіривши належним чином обставини подання клопотання про звільнення від сплати судового збору та не вирішивши питання про наявність підстав для такого звільнення.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення, на її думку, судами порядку реєстрації та опрацювання поданих нею процесуальних документів, а також звертає увагу на доставлення судових рішень до її електронного кабінету у неробочий час.
Скаржниця також зазначає про неповідомлення її судом апеляційної інстанції про дату, час і місце розгляду питання щодо подальшого руху апеляційної скарги, що, на її переконання, свідчить про порушення її процесуальних прав.
Відповідач, Дніпровський апеляційний суд, подала відзив на касаційну скаргу, в якому вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просить відмовити у її задоволенні. Інші відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу. Про відкриття касаційного провадження повідомлені належним чином.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції, та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Пунктом 3 частини першої статті 294 КАС України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Ставки судового збору, порядок його сплати, підстави для звільнення від сплати судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зі змісту статті 298 КАС України з урахуванням статті 169 цього Кодексу слідує, що апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог, передбачених статтею 296 КАС України, залишається без руху з наданням скаржнику строку, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, для усунення її недоліків.
Неусунення недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк є підставою для повернення апеляційної скарги.
У цій справі суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, оскільки вважав, що скаржниця не усунула недоліків апеляційної скарги у порядок і строки, установлені ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 про залишення апеляційної скарги без руху (не надав доказів сплати судового збору).
Верховний Суд зазначає, що вказаний висновок суду апеляційної інстанції є передчасним.
Суд встановив, що ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету скаржниці 15.07.2026 о 20:48, у зв`язку з чим передбачений ухвалою строк для усунення недоліків закінчувався 27.07.2026 (з урахуванням часу доставлення, а також вихідних днів).
Як убачається з матеріалів справи, 20.07.2026, тобто у межах строку для усунення недоліків, від позивачки до суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивачка зазначила, що додавала до апеляційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції питання про наявність чи відсутність підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору не вирішив. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору відсутнє у сформованих матеріалах справи у паперовому вигляді, які надійшли до Першого апеляційного адміністративного суду, а також в електронних матеріалах справи, а тому суд позбавлений можливості його розглянути.
Верховний Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відсутність клопотання про звільнення від сплати судового збору у сформованих матеріалах справи у паперовому вигляді та в електронних матеріалах справи позбавляла суд можливості розглянути це клопотання та свідчила про неусунення позивачкою недоліків апеляційної скарги у встановлений строк.
Як убачається з матеріалів справи, її матеріали формувалися та зберігалися у змішаній формі: частина документів була наявна у паперовому вигляді, інша частина - в електронній формі в автоматизованій системі документообігу суду. За таких обставин під час вирішення питання про виконання скаржницею вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції мав перевірити наявність відповідних документів як у паперових, так і в електронних матеріалах справи.
Отримані з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду матеріали справи в електронному вигляді свідчать про те, що при поданні апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду позивачка заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Таке клопотання було подано як додаток до апеляційної скарги, а тому становило невід`ємну частину матеріалів, поданих скаржницею разом з апеляційною скаргою. Відповідно, здійснюючи перевірку цієї апеляційної скарги на відповідність вимогам процесуального закону, Перший апеляційний адміністративний суд повинен був з`ясувати зміст не лише самої скарги, а й усіх документів, поданих разом з нею.
Крім того, у заяві про усунення недоліків, поданій 20.07.2026 у межах установленого судом строку, позивачка прямо повідомила суд апеляційної інстанції про те, що клопотання про звільнення від сплати судового збору подавалося нею разом з апеляційною скаргою. Проте суд апеляційної інстанції належним чином цю обставину не перевірив.
Саме по собі те, що зазначене клопотання було відсутнє серед сформованих у паперовому вигляді матеріалів справи, не свідчило про його неподання та не позбавляло суд апеляційної інстанції можливості перевірити його наявність в електронних матеріалах справи.
За таких обставин негативні процесуальні наслідки неповноти формування паперових матеріалів справи фактично були покладені на скаржницю, хоча наявні в автоматизованій системі документообігу суду відомості давали можливість встановити факт подання відповідного клопотання.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про невиконання позивачкою вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху зроблений без повного з`ясування обставин, які мали значення для вирішення питання про подальший рух апеляційної скарги.
Щодо посилань ОСОБА_1 у касаційній скарзі на допущення судами попередніх інстанцій істотних порушень норм процесуального права Верховний Суд зауважує, що судді не здійснюють технічну реєстрацію процесуальних документів, присвоєння номерів судовим провадженням, автоматизований розподіл судових справ та ведення судового діловодства, оскільки виконання таких функцій покладено на апарат суду. Тому обставини, пов`язані з виконанням відповідних організаційно-технічних дій, самі по собі не свідчать про допущення суддями порушень норм процесуального права.
Водночас питання про повернення апеляційної скарги вирішується судом без повідомлення учасників справи, а тому доводи ОСОБА_1 щодо обов`язку суду апеляційної інстанції повідомити її про дату, час і місце судового засідання є безпідставними.
Так само факт доставлення копії судового рішення до електронного кабінету скаржниці у неробочий час сам по собі не свідчить про порушення встановленого процесуальним законом порядку направлення судових рішень. Час фактичного доставлення документа до електронного кабінету обумовлений технічними процедурами функціонування відповідної інформаційної системи та не свідчить про вчинення судом процесуальних дій поза межами встановленого порядку. При цьому процесуальний закон (зокрема, частина шоста статті 251 КАС України) передбачає правила визначення дня вручення судового рішення залежно від часу його доставлення до електронного кабінету, що забезпечує можливість особи реалізувати належні їй процесуальні права у встановлені законом строки.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З огляду на приписи статті 353 КАС України касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2026 у справі № 852/2а-2/26 скасувати.
Указану справу направити до Першого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов