ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 527/618/20 Номер провадження 22-ц/814/2862/26 Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук А.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.
суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу адвоката Халявка Ігора Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 26 березня 2026 року за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тюлюбаєвої Катерини Дмитрівни протиправними, стягувач : Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2026 року адвокат Халявка І.М. , діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця протиправними, в якій просив визнати протиправними дії державного виконавця Глобинського ВДВС Тюлюбаєвої К.Д. щодо винесення постанови 16.01.2026 у виконавчому провадженні №76820321 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, скасувати вказану постанову та стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Скарга обґрунтована тим, що сплата заборгованості ОСОБА_1 здійснюється відповідно до порядку виконання рішення суду, встановленого ухвалою Глобинського районного суду від 11.11.2024, з внесеними виправленнями, якою розстрочено виконання рішення суду.
Разом з тим державний виконавець стягує з боржника суму заборгованості, яку не має права стягувати в примусовому порядку у вказаному виконавчому провадженні з огляду на винесення судом рішення про розстрочку виконання рішення суду.
Вважає дії державного виконавця щодо винесеної у виконавчому провадженні постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - протиправною.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 26 березня 2026 року в задоволенні скарги відмовлено.
Постановляючи ухвалу місцевий суд дійшов висновку про відсутність порушень законодавства державним виконавцем при винесення оскаржуваної постанови та відповідно безпідставність заявлених в скарзі вимог оскільки рішення суду боржником не виконано.
Не погодившись з даною ухвалою, адвокат Халявка І.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення по суті поданої скарги.
Зокрема вказує, що судом під час розгляду було безпідставно допущено іншу особу - начальника Глобинського ВДВС Чекальського С.Б., аніж державного виконавця Тюлюбаєву К.Д., дії саме якої і оскаржувалися, яка не подала жодних обґрунтувань законності своїх дій.
Вважає, що державний виконавець мав проводити виконавче провадження з урахуванням судового рішення про розстрочення рішення суду, не намагаючись здійснювати стягнення всієї суми боргу.
Також адвокатом включено до апеляційної скарги заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а саме ухвалу суду про відмову в проведенні судового засідання в режимі відеоконференції.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як встановлено судом першої інстанції, у Глобинському ВДВС у Кременчуцькому районі на виконанні перебуває ВП №76820321 щодо примусового виконання виконавчого листа № 527/618/20, виданого Глобинським районним судом Полтавської області 18.11.2024 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованості по кредитній угоді №0239-2001 в сумі 11346,12 грн., стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі судового збору в розмірі 2102 грн. та судових витрат в розмірі 2080,70 грн., а всього - 15528,82 грн.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2024 року розстрочено виконання рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 серпня 2022 року у справі №527/618/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованості за кредитною угодою №0239-2001 несплаченої суми частинами: одинадцять платежів по 1294,07 грн. та останній платіж 294,05 грн. до 14 листопада 2025 року.
Постановою державного виконавця Глобинського ВДВС 16.01.2026 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд дійшов висновку про законність дій державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови про звернення стягнення на доходи боржника, враховуючи невиконання ним рішення суду, оскільки вжиті виконавцем заходи в межах відкритого виконавчого провадження узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та спрямовані на примусове виконання рішення.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Права та обов`язки виконавців визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною першою цієї статті Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у Глобинському ВДВС перебуває ВП №76820321 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованості по кредитній угоді №0239-2001 в сумі 11346,12 грн., стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі судового збору в розмірі 2102 грн. та судових витрат в розмірі 2080,70 грн., а всього - 15528,82 грн.
З наданих суду пояснень державного виконавця вбачається, що після відкриття ВП №76820321 від 20.01.2025 представник боржника повідомив в телефонному режимі про наявність судового рішення від 18.11.2024, а саме ухвали суду про розстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості, в зв`язку з чим державним виконавцем було направлено запит до суду та отримано відповідь від 31.01.2025 з Глобинського районного суду про невиконання судового рішення про розстрочення виконання рішення суду.
З часу розстрочення виконання рішення суду ОСОБА_1 було добровільно сплачено на користь стягувача в листопаді 2024 року 1294,07 грн. та 07.04.2025 сплачено на рахунок ВДВС щомісячний платіж за грудень місяць 2024 року та виконавчі витрати.
Жодних інших платежів станом на 24.03.2026 боржником не здійснювалося, незважаючи на факт розстрочення рішення суду до 14.11.2025.
Вказані обставини, викладені державним виконавцем не заперечувалися стороною боржника.
Таким чином, враховуючи невиконання судового рішення, яким було розстрочено виконання рішення про стягнення заборгованості, закінчення строку розстрочення рішення, який сплинув в листопаді 2025 року, у державного виконавця були наявні законні підстави для винесення постанови про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , оскільки фактично рішення суду не виконано та за період розстрочення виконання судового рішення боржником також не було відшкодовано стягувачу присуджену судом суму заборгованості.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та про відповідність дій державного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять посилань на обставини, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Посилання апелянта на допущення до розгляду скарги іншої посадової особи - ОСОБА_2 , аніж державного виконавця Тюлюбаєвої К.Д., дії якої оскаржуються та відсутність від останньої заперечень, пояснень є безпідставними та не свідчать про порушення норм процесуального права під час розгляду скарги на дії державного виконавця.
Так, Чекальський С.Б. є начальником Глобинського ВДВС та відповідно до посадової інструкції його посадовими обов`язками є окрім іншого представлення Відділу у відносинах з іншими органами, здійснює самопредставництво в судах України відділу державної виконавчої служби та його посадових осіб.
Після ознайомлення з матеріалами справи начальником ВДВС, саме державним виконавцем Тюлюбаєвою К.Д. особисто було надано пояснення на скаргу та скориставшись своїм правом вона заявила клопотання про розгляд справи без її участі.
Жодних заперечень чи зауважень щодо викладеної хронології подій у виконавчому провадженні, як і щодо фактичного невиконання рішення суду, стороною боржника надано не було.
Посилання на здійснення боржником в добровільному порядку одного платежу за час розстрочки виконання судового рішення - не свідчить про виконання рішення суду, щодо якого відкрито виконавче провадження і по виконанню якого державним виконавцем здійснюються примусові заходи у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В даному випадку, судом було забезпечено право сторони скаржника на доступ до всіх матеріалів справи через підсистему «Електронний суд», через яку Халявка І.М. і надсилав всі процесуальні документи, в тому числі і клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке направив суду 05.03.2026 о 19:15 год., тобто за межами робочого часу, що призвело до отримання вказаного листа лише 06.03 2026, а останнім не було дотримано визначеного законом п`ятиденного строку для подання такої заяви до суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду, яка постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу адвоката Халявка Ігора Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 26 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 жовтня 2026 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин