ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 527/618/20 Номер провадження 22-ц/814/2267/26 Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук А.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві, апеляційну скаргу адвоката Халявки Ігора Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2026 року за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тюлюбаєвої Катерини Дмитрівни протиправними, стягувач : Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2025 року адвокат Халявка І.М.. діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця протиправними, в якій просив визнати протиправними дії державного виконавця Глобинського ВДВС Тюлюбаєвої К.Д. щодо винесення та надсилання на адресу боржника вимоги виконавця від 26.11.2025 за №70524, визнати незаконною вимогу державного виконавця від 26.11.2025 за №70524 та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Скарга обґрунтована тим, під час здійснення заходів у виконавчому провадженні №76820321 державним виконавцем 26.11.2025 за №70524 на адресу боржника ОСОБА_1 було надіслано вимогу про надання інформації, яка не відповідає вимогам для письмових документів державного виконавця та містить погрозу умисних дій невиконання рішення суду та настання кримінальної відповідальності.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2026 року в задоволенні скарги відмовлено.
Постановляючи ухвалу місцевий суд дійшов висновку про відсутність порушень законодавства державним виконавцем під час проведення виконавчих дій та відповідно безпідставність заявлених в скарзі вимог.
Не погодившись з даною ухвалою суду, адвокат Халявка І.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення по суті поданої скарги.
Зокрема вказує, що судом було допущено до розгляду скарги іншу особу - начальника Глобинського ВДВС Чекальського С.Б., аніж державного виконавця Тюлюбаєву К.Д., дії саме якої і оскаржувалися, яка не подала жодних обґрунтувань законності своїх дій.
Також адвокатом включено до апеляційної скарги заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а саме ухвалу суду про відмову в проведенні судового засідання в режимі відеоконференції.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, у Глобинському ВДВС у Кременчуцькому районі на виконанні перебуває ВП №76820321 щодо примусового виконання виконавчого листа № 527/618/20, виданого Глобинським районним судом Полтавської області 18.11.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованості по кредитній угоді №0239-2001 в сумі 11346,12 грн., стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі судового збору в розмірі 2102 грн. та судових витрат в розмірі 2080,70 грн., а всього - 15528,82 грн.
17.12.2025 на адресу боржника ОСОБА_1 державним виконавцем Глобинського ВДВС було направлено вимогу №70524 від 26.11.2025 щодо надання підтвердження здійснення платежів на залишок несплаченої суми щодо заборгованості по кредитній угоді на користь Обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд дійшов висновку про законність дій державного виконавця, який діяв в межах своїх повноважень та які були пов`язані з необхідністю вжиття заходів по примусовому виконанню судового рішення.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно п. 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Аналогічні норми містяться в ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження».
Права та обов`язки виконавців визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною першою цієї статті Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
З пояснень державного виконавця вбачається, що після відкриття ВП №76820321 від 20.01.2025 представник боржника повідомив в телефонному режимі про наявність судового рішення від 18.11.2024, а саме ухвали суду про розстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості, в зв`язку з чим державним виконавцем було направлено запит до суду та отримано відповідь від 31.01.2025 з Глобинського районного суду про невиконання судового рішення про розстрочення виконання рішення суду.
З часу розстрочення виконання рішення суду боржником ОСОБА_1 було добровільно сплачено на користь стягувача в листопаді 2024 року 1294,07 грн. та 07.04.2025 сплачено на рахунок ВДВС щомісячний платіж за грудень місяць 2024 року та виконавчі витрати.
Враховуючи відсутність доказів повного виконання рішення суду, а саме сплати щомісячних платежів згідно ухвали суду про розстрочення виконання рішення суду, та враховуючи закінчення визначеного судом строку розстрочення виконання рішення суду, який сплинув 14.11.2025, державним виконавцем на адресу боржника було направлено вимогу №70524 від 26.11.2025 щодо надання підтвердження здійснення платежів на залишок несплаченої суми щодо заборгованості по кредитній угоді на користь Обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
Вказані обставини та перебіг виконання судового рішення, викладені державним виконавцем, не заперечувалися стороною боржника.
Враховуючи невиконання як основного рішення про стягнення боргу, так і судового рішення яким було розстрочено виконання рішення про стягнення заборгованості, закінчення строку розстрочення рішення суду, який сплинув в листопаді 2025 року, державним виконавцем у відповідності до ч.1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень було направлено оскаржувану вимогу з метою з`ясування можливого подальшого виконання рішення суду.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши зазначені обставини, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги представника боржника.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять посилань на обставини, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Посилання апелянта на допущення до розгляду скарги іншої посадової особи - ОСОБА_2 , аніж державного виконавця Тюлюбаєвої К.Д., дії якої оскаржуються та відсутність від останньої заперечень, пояснень є безпідставними та не свідчать про порушення норм процесуального права під час розгляду судом скарги про визнання дій державного виконавця протиправними.
Згідно наказу Сумського міжрегіонального управління Міністрества юстиції України №6/04 від 31.12.2025 ОСОБА_2 обіймає посаду начальника Глобинського ВДВС з 31.12.2025.
Так, згідно посадової інструкції, до посадових обов`язків ОСОБА_2 окрім іншого входить представлення Відділу у відносинах з іншими органами, здійснення самопредставництва в судах України відділу державної виконавчої служби та його посадових осіб.
Тобто після ознайомлення з матеріалами справи начальником ВДВС, як уповноваженою особою, в межах наданих йому повноважень, було надано пояснення на скаргу та заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.
Інші посилання на здійснений боржником в добровільному порядку один платіж не свідчать про виконання рішення суду, в тому числі і за наданий судом час розстрочення виконання судового рішення.
Включені апелянтом до апеляційної скарги заперечення з діями суду щодо не забезпечення йому як представнику скаржника участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, колегія суддів зауважує, що призначення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду.
Що стосується незгоди апелянта з ухвалою суду про відмову в проведенні відеоконференції, колегія суддів зазначає, що останній просив забезпечити його участь в судовому засіданні із застосуванням відеоконференцзв`язку через систему сервісу EASYCON, тоді як на даний час для технічного забезпечення проведення відеоконференцзв`язку у судовій системі України діє ВКЗ, який є підсистемою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Поряд з цим, саме суду надано право, а не обов`язок вирішити питання про надання згоди чи відмовляти в проведенні ВКЗ з учасниками справи.
В даному випадку, представник скаржника мав доступ до всіх матеріалів справи через підсистему «Електронний суд», через яку Халявка І.М. і надсилав всі процесуальні документи та без обмежень знайомився з поданими представниками Глобинського ВДВС документами, тобто не був обмежений в своїх процесуальних правах як представник скаржника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду, яка постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу адвоката Халявки Ігора Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 жовтня 2026 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин