СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
16 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 917/2140/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,
розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства «ДСПГ ВЕСНА» (вх. № 9339 від 26.08.2026) про стягнення судових витрат в апеляційному провадженні з розгляду апеляційної скарги Полтавської обласної прокуратури (вх.№1394П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі №917/2140/25 (повний текст рішення складено та підписано 09.06.2026 суддею Сірошем Д.М. у приміщенні Господарського суду Полтавської області)
за позовом Полтавської обласної прокуратури, м. Полтава в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, м. Полтава,
до Приватного підприємство "ДСПГ ВЕСНА", с.Щербані, Полтавський р-н, Полтавська обл.,
про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку,-
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до Приватного підприємства "ДСПГ ВЕСНА", в якому просив:
- стягнути з Приватного підприємства "ДСПГ ВЕСНА" на користь Полтавської міської ради 536 013,90 грн заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0009 за період з 01.01.2023 по 31.08.2025 згідно з договором оренди землі від 09.04.2009;
- розірвати договір оренди землі від 09.04.2009, укладений між Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області (наразі власник землі та орендодавець Полтавська міська рада) та Дочірнім сільськогосподарським підприємством "Весна" відкритого акціонерного товариства "Керамік" (наразі орендар Приватне підприємство "ДСПГ ВЕСНА") щодо земельної ділянки площею 57,8856 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 13.03.2020, номер запису про інше речове право № 35928829;
- зобов`язати Приватне підприємство "ДСПГ ВЕСНА" повернути Полтавській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0009 площею 57,8856 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/2140/25 закрито провадження у справі в частині вимог Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до Приватного підприємства "ДСПГ ВЕСНА" про стягнення 536 013,9 грн заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:00:004:0009 за період з 01.01.2023 по 31.08.2025 згідно з договором оренди землі від 09.04.2009. В іншій частині вимог в позові відмовлено. Повернуто з Державного бюджету України Полтавській обласній прокуратурі 6 432,17 грн судового збору.
Полтавська обласна прокуратура подала на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просила це рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2026 у справі № 917/2140/25 апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі №917/2140/25 залишено без змін.
26.08.2026 відповідач - Приватне підприємство "ДСПГ ВЕСНА" через підсистему «Електронний суд» подав до Східного апеляційного господарського суду заяву про стягнення судових витрат (вх. № 9339 від 26.08.2026), в якій зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які він очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції складає 13 000 грн, а у суді першої інстанції- 50 000 грн, а також заявив про те, що він має намір стягнути з позивача судові витрати, понесені ним в суді першої та апеляційної інстанцій, докази на підтвердження яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення або до закінчення судових дебатів у справі -відповідно, після складання між адвокатом та клієнтом акту виконаних робіт.
Розглянувши матеріали вказаної заяви, колегія судів дійшла висновку про залишення її без розгляду, зважаючи на таке.
За положенням частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Пунктом 6 ч. 2 статті 42 Господарського процесукального кодексу України серед обов`язків учасників справи передбачено виконання процесуальних дій у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч. 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з вимогами ч. 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, окрім судового збору, також з витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, коли сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, відшкодування судових витрат на правничу допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести, у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
У постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18, від 20.04.2023 у справі № 917/527/18, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 зазначено, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
Вищевказану заяву відповідача про стягнення судових витрат, в якій зазначено про його намір подати суду докази на підтвердження таких витрат до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення подано 26.08.2026 -до закінчення судових дебатів, тобто у встановлений абзацем 1 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк.
Разом з цим докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у встановлений абзацем 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк -до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови, який сплив 05.10.2026, відповідачем не подано, що відповідно до абзацу 3 ч. 8 вказаної статті має процесуальним наслідком залишення заяви відповідача про стягнення судових витрат без розгляду.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 118, ч. 8 статті 129, ч. 2 статті 232, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Приватного підприємства «ДСПГ ВЕСНА» про стягнення судових витрат (вх. № 9339 від 26.08.2026) залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза