ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9524/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Малашенкова Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 28" - Маркова Т.Л.,
Акціонерного товариства "Гарантований покупець" - Франюк А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 (суддя Курдельчук І.Д.),
додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 (суддя Курдельчук І.Д.),
постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 (колегія суддів: Коробенко Г.П., Сибіга О.М., Кравчук Г.А.)
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 (колегія суддів: Коробенко Г.П., Сибіга О.М., Кравчук Г.А.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 28"
до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"
про стягнення грошових коштів.
Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Санвін 28" (далі - Товариство) продавало Акціонерному товариству "Гарантований покупець" (далі - Гарантований покупець) електричну енергію за "зеленим" тарифом. Гарантований покупець оплатив її не повністю. Товариство звернулося з позовом про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, а також пені і штрафу за прострочення оплати електричної енергії, відпущеної у жовтні 2021 року. Пеню і штраф нарахувало за період з 26.11.2021 по 23.02.2022.
2. Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Апеляційний суд зменшив суми 3% річних та інфляційних втрат, а в частині основного боргу, пені і штрафу рішення залишив без змін. Додатковими судовими рішеннями з Гарантованого покупця стягнуто 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 30 000,00 грн в суді апеляційної інстанції.
3. Гарантований покупець оскаржив судові рішення лише в частині стягнення пені і штрафу та в частині витрат на професійну правничу допомогу.
4. Перед Верховним Судом постали такі питання:
- чи можна стягнути з гарантованого покупця пеню і штраф за прострочення остаточного розрахунку за період, що передує оприлюдненню рішення Регулятора про затвердження розміру вартості послуги за відповідний розрахунковий місяць;
- чи врахували суди попередніх інстанцій висновки Верховного Суду щодо критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
5. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
6. 29.10.2019 Державне підприємство "Гарантований покупець", правонаступником якого є Гарантований покупець, та Товариство уклали договір №897/01 (далі - Договір). За Договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок №641).
7. Відповідно до п.3.3 Договору оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, здійснюється згідно з гл.10 Порядку №641.
8. За п.4.6 Договору (в редакції додаткової угоди від 16.02.2021 №595/01/21) гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від не оплаченої згідно з п.10.4 гл.10 Порядку №641 суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої згідно з п.10.4 гл.10 Порядку №641 суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.
9. Сторони підписали акти купівлі-продажу електричної енергії, зокрема за жовтень 2021 року на загальну суму 5 273 645,57 грн.
10. Постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої гарантованим покупцем у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року. Цю постанову оприлюднено на офіційному вебсайті Регулятора 12.09.2022.
11. З урахуванням акта звірки розрахунків та актів зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.03.2025 і від 14.03.2025 заборгованість Гарантованого покупця за електричну енергію, відпущену у травні-жовтні та грудні 2022 року, становить 11 166 748,45 грн.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
12. У липні 2025 року Товариство до Господарського суду міста Києва з позовом до Гарантованого покупця про стягнення 20 832 452,52 грн.
13. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням грошового зобов`язання з оплати електричної енергії за Договором, у зв`язку з чим заявлено вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 11 166 748,45 грн, пені в сумі 16 765,75 грн, 7% штрафу в розмірі 13 040,03 грн, 3% річних у сумі 1 968 879, 68 грн та інфляційних втрат у розмірі 7 667 018,61 грн.
14. Гарантований покупець проти позову заперечував. Щодо пені і штрафу він посилався на пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - Постанова №332) про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій. Щодо нарахувань за ст.625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) він зазначав, що позивач неправильно визначив початок періоду прострочення, оскільки не врахував дати оприлюднення рішень Регулятора про затвердження розміру вартості послуги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
15. Господарський суд міста Києва рішенням від 21.10.2025 у справі №910/9524/25 позов задовольнив повністю.
16. Рішення в частині, що стосується строку оплати, пені і штрафу, мотивоване таким:
- з огляду на умови Договору, положення Порядку №641 та постанови НКРЕКП відповідач був зобов`язаний здійснити 100% оплати відпущеної електричної енергії протягом трьох (п`яти) робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора про затвердження розміру вартості послуги;
- водночас залежність строку оплати від рішення Регулятора, яке ухвалювалося несистематично та із значною затримкою, позбавила позивача права на вчасне отримання оплати; з посиланням на ч.1, 3 ст.212 ЦК суд дійшов висновку, що обов`язок оплати настав після поставки та двостороннього підтвердження факту поставки в актах купівлі-продажу;
- позивач правомірно та арифметично правильно визначив суми пені і штрафу.
17. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 11.11.2025 заяву Товариства про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково; стягув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
18. Суд виходив з того, що заявлений розмір витрат не може бути покладений на відповідача повністю, та визначив суму відшкодування з урахуванням принципу пропорційності.
19. Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.06.2026 змінив рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та витрат з оплати судового збору, виклавши його в такій редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (код ЄДРПОУ 43068454; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 28" (код ЄДРПОУ: 41793246, 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 6,) 11 166 748,45 грн - основний борг, 1 813 292,60 грн - три відсотки річних; 6 356 322,82 грн втрат від інфляційних процесів, 16 765,75 грн пеня, 13 040,03 грн штраф 7%, сплачений судовий збір у розмірі 232 394,03 грн.
В іншій частині позову відмовити".
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 залишив без змін.
20. Постанова в оскаржуваній частині мотивована так:
- відповідач був зобов`язаний здійснити 100% оплати відпущеної електричної енергії протягом трьох (п`яти) робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора про затвердження розміру вартості послуги; постанову НКРЕКП №1117 оприлюднено 12.09.2022;
- розрахунок пені є правильним, вимога про стягнення штрафу є обґрунтованою;
- довід відповідача про застосування Постанови №332 суд відхилив з посиланням на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2025 у справі №908/948/23: зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій стосується лише періоду воєнного стану, а пеню і штраф у цій справі нараховано за період з 26.11.2021 до 23.02.2022;
- суд першої інстанції правомірно визначив, що обґрунтованою, розумною та співмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн; відповідач не довів неспівмірності цієї суми.
21. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 02.07.2026 заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнив частково; стягнув з Гарантованого покупця на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн; в іншій частині заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат залишив без задоволення.
22. Додаткову постанову мотивував, зокрема, таким:
- договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.06.2025 №02/06 С та акт приймання-передачі від 16.02.2026 підтверджують реальність надання правничої допомоги;
- заявлений розмір витрат є завищеним: розгляд справи в апеляційному суді не потребував тривалої підготовки, позиція Товариства не змінювалася, нормативне регулювання спірних правовідносин залишалося незмінним;
- ознайомлення з апеляційними скаргами та аналіз судової практики є складовою підготовки відзиву;
- витрати на підготовку заяви про розподіл судових витрат не відшкодовуються (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
23. 06.07.2026 Гарантований покупець через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 в частині стягнення з Гарантованого покупця на користь Товариства 16 765,75 грн пені та 13 040,03 грн штрафу, ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову;
- скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 в частині стягнення з Гарантованого покупця на користь Товариства 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства про розподіл судових витрат у відповідній частині - відмовити;
- скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 в частині стягнення з Гарантованого покупця на користь Товариства 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства про розподіл судових витрат у відповідній частині - відмовити.
24. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК).
25. Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував:
- ст.530 ЦК, п.10.4 Порядку №641, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №910/15867/21, від 21.06.2024 у справі №910/4439/23, у подібних правовідносинах;
- статті 549, 611 ЦК без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №552/6997/19, у подібних правовідносинах;
- статті 126, 129 ГПК без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20, у подібних правовідносинах.
26. Доводи скаржника щодо пені і штрафу зводяться до такого:
- строк остаточного розрахунку за електричну енергію визначено вказівкою на подію, яка неминуче має настати, а саме на оприлюднення рішення Регулятора про затвердження розміру вартості послуги;
- постанову НКРЕКП №1117, яка стосується жовтня 2021 року, оприлюднено 12.09.2022, тому остаточний розрахунок за цей місяць мав бути здійснений не пізніше 15.09.2022;
- суди не з`ясували, з якої дати настало прострочення за розрахунковий період жовтень 2021 року, і дійшли помилкового висновку, що зобов`язання було простроченим у період з 26.11.2021 до 23.02.2022;
- неустойка є правовим наслідком порушення зобов`язання; оскільки в період, за який нараховано пеню і штраф, прострочення не було, підстав для їх стягнення немає.
27. Доводи скаржника щодо витрат на професійну правничу допомогу:
- за договором про надання правничої допомоги гонорар є фіксованим (2% від суми позову, але не менше 416 649,05 грн) і охоплює представництво в судах усіх інстанцій, тому на час розподілу витрат неможливо було встановити, що вартість допомоги в суді першої інстанції становить саме 200 000,00 грн;
- суди формально відхилили заперечення відповідача про те, що позовна заява та відповідь на відзив складаються переважно з цитат і дублюють одна одну, справа не є складною, а в суді першої інстанції відбулося одне судове засідання;
- в апеляційному суді допомога звелася до складання відзиву на 16 сторінках, який повторює попередню позицію, та участі у двох судових засіданнях загальною тривалістю менше години; ознайомлення з апеляційними скаргами, опрацювання клопотання про долучення контррозрахунків і заява про долучення доказів витрат не відповідають критерію реальності адвокатських витрат;
- суми 50 000,00 грн та 30 000,00 грн не є співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг і витраченим адвокатом часом.
28. 03.09.2026 Товариство подало відзив, у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.
29. У відзиві зазначає таке:
- пеню і штраф нараховано за період до введення воєнного стану, тому Постанова №332 до них не застосовується (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2025 у справі №908/948/23);
- відповідач не оспорює порушення строків розрахунків за жовтень 2021 року і не розрахувався за цей місяць на час ухвалення судових рішень;
- суди визначили розмір витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням критеріїв ст.126, 129 ГПК і зменшили заявлені суми; доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (ч.2 ст.300 ГПК).
30. У відзиві Товариство також заявило, що його витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції становлять 30 000,00 грн, а докази цих витрат буде подано до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
31. Верховний Суд ухвалою від 17.08.2026 відкрив касаційне провадження та призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.10.2026.
32. У судовому засіданні 07.10.2026 Верховний Суд оголосив перерву до 14.10.2026.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Межі касаційного перегляду
33. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
34. Судові рішення в частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат скаржник не оскаржує, тому в цій частині Верховний Суд їх не переглядає.
Щодо стягнення пені і штрафу
35. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК).
36. Згідно з п.10.4 Порядку №641 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
37. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) у постанові від 07.04.2023 у справі №910/15867/21 сформулювала такі висновки:
- гарантований покупець оплачує куплену електричну енергію у три етапи: два авансових (до 15 та до 25 числа розрахункового місяця) та остаточний, у розмірі 100%, протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги (п.29.5);
- строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією), з посиланням на п.10.4 Порядку №641 (п.29.8);
- неправильне визначення строку виконання грошового зобов`язання у розмірі 100% оплати має наслідком неправильне визначення моменту прострочення боржника; від установлення цього моменту залежить перевірка заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та штрафу (п.35).
38. У постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23 об`єднана палата підтвердила висновок про те, що строк остаточного розрахунку за електричну енергію сторони визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на п.10.4 Порядку №641.
39. Правовідносини у справах №910/15867/21 і №910/4439/23 та у цій справі є подібними. В усіх трьох справах виробник за "зеленим" тарифом стягує з гарантованого покупця кошти за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, умови якого відсилають щодо порядку оплати до гл.10 Порядку №641. У справі №910/15867/21 предметом позову також були пеня і штраф, а у справі №910/4439/23 спір стосувався, зокрема, електричної енергії, відпущеної у жовтні 2021 року.
40. Суди попередніх інстанцій встановили, що за п.3.3 Договору оплата електричної енергії здійснюється згідно з гл.10 Порядку №641, а розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у жовтні 2021 року, затверджено постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117, яку оприлюднено 12.09.2022.
41. Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію, відпущену у жовтні 2021 року, настав після оприлюднення постанови НКРЕКП №1117 і сплив 15.09.2022. До цієї дати Гарантований покупець не міг вважатися таким, що прострочив остаточний розрахунок за цей місяць.
42. Суд першої інстанції дійшов іншого висновку, а саме, що обов`язок оплати настав після поставки електричної енергії та підписання актів купівлі-продажу. Цей висновок не відповідає ч.1 ст.530 ЦК, п.10.4 Порядку №641 та наведеним висновкам об`єднаної палати.
43. Апеляційний господарський суд цієї помилки в частині пені і штрафу не виправив. Він обмежився оцінкою доводу про Постанову №332 і не з`ясував, з якої дати настало прострочення остаточного розрахунку за жовтень 2021 року.
44. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК). Сплата неустойки є правовим наслідком порушення зобов`язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК).
45. Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №552/6997/19 зазначив, що неустойка є видом забезпечення виконання зобов`язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності), а законодавець пов`язує її стягнення саме з порушенням зобов`язання. Цей висновок є загальним і стосується правової природи неустойки, тому він застосовний і до спірних правовідносин.
46. Товариство заявило до стягнення пеню і штраф за прострочення оплати електричної енергії, відпущеної у жовтні 2021 року, за період з 26.11.2021 до 23.02.2022. У цей період строк остаточного розрахунку ще не настав, отже порушення, за яке Договір встановлює пеню і штраф, не було. Відповідно підстав для їх стягнення за цей період немає.
47. Довід відзиву про те, що відповідач не розрахувався за жовтень 2021 року і після настання строку, цього висновку не спростовує. Суд вирішує спір у межах заявлених вимог (ч.2 ст.237 ГПК), а Товариство просило стягнути пеню і штраф саме за період з 26.11.2021 по 23.02.2022.
48. Посилання відзиву на постанову об`єднаної палати від 04.07.2025 у справі №908/948/23 Верховний Суд залишає без оцінки, оскільки доводів про застосування Постанови №332 касаційна скарга не містить.
49. Таким чином, підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, у частині стягнення пені і штрафу підтвердилася. Суди застосували статті 530, 549, 611 ЦК та п.10.4 Порядку №641 без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.04.2023 у справі №910/15867/21, від 21.06.2024 у справі №910/4439/23 та від 21.04.2021 у справі №552/6997/19.
50. Обставини, необхідні для вирішення спору в цій частині (умови Договору, дата оприлюднення постанови НКРЕКП №1117, період нарахування пені і штрафу), суди встановили. Тому Верховний Суд скасовує судові рішення в частині стягнення 16 765,75 грн пені та 13 040,03 грн штрафу і ухвалює в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
51. Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті (п.1 ч.2 ст.126 ГПК).
52. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання (частини 4-6 ст.126 ГПК).
53. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (ч.8 ст.129 ГПК).
54. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду мають бути надані договір про надання правової допомоги та документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у їх відшкодуванні. Формулювання про критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, яке скаржник наводить як висновок Великої Палати, ця постанова не містить.
55. Об`єднана палата у додатковій постанові від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Застосовуючи ці критерії, об`єднана палата врахувала, що позиція сторони під час апеляційного і касаційного перегляду не змінювалася, а її процесуальні документи містили аналогічні аргументи, і зменшила заявлені до відшкодування витрати з 251 225,02 грн до 45 000,00 грн.
56. Суди попередніх інстанцій діяли відповідно до цих висновків. Вони дослідили подані Товариством докази витрат і встановили, що правнича допомога надавалася на підставі договору від 02.06.2025 №02/06 С, а її зміст і вартість визначено в актах приймання-передачі від 22.10.2025 (200 000,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції) та від 16.02.2026 (200 000,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції). За клопотаннями відповідача суди визнали заявлені суми надмірними і зменшили їх до 50 000,00 грн та 30 000,00 грн відповідно.
57. При цьому суди врахували саме ті обставини, на які посилається скаржник: справа не потребувала тривалої підготовки та опрацювання значного обсягу законодавства і судової практики; позиція Товариства під час розгляду справи не змінювалася. Апеляційний суд також погодився з відповідачем у тому, що ознайомлення з апеляційними скаргами є складовою підготовки відзиву.
58. Довід про те, що гонорар за договором є фіксованим і охоплює всі інстанції, не свідчить про неправильне застосування статей 126, 129 ГПК. Вартість правничої допомоги, наданої в суді кожної інстанції, сторони договору визначили в актах приймання-передачі, які суди дослідили. Суди не поклали на відповідача визначені в актах суми, а присудили відшкодування в розмірі, який визнали розумним і співмірним.
59. Решта доводів скаржника (обсяг і зміст позовної заяви, відповіді на відзив та відзиву на апеляційні скарги, кількість і тривалість судових засідань, складність справи) зводиться до незгоди з оцінкою, яку суди дали обсягу наданої правничої допомоги та співмірності витрат. Такі доводи спрямовані на переоцінку обставин і доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (ч.2 ст.300 ГПК).
60. Такого ж висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 26.05.2026 у справі №910/10196/25 за касаційною скаргою Гарантованого покупця, в якій позивач за аналогічним договором про надання правничої допомоги (фіксований гонорар у розмірі 2% від суми позову) заявив до відшкодування 200 000,00 грн, а суди визнали обґрунтованою суму 49 542,76 грн. Незгода скаржника з розміром стягнутих витрат не свідчить про неправильне застосування норм про розподіл судових витрат.
61. Скаржник не зазначив, який із критеріїв, сформульованих у додатковій постанові у справі №925/1545/20, суди не застосували. Наведені висновки не передбачають відмови у відшкодуванні витрат, реальність яких підтверджена, лише через незгоду іншої сторони з їх розміром.
62. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, у частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу не підтвердилася.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
63. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
64. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (п.3 ч.1 ст.308 ГПК).
65. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 ГПК межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (ч.1 ст.311 ГПК).
66. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та:
- скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду в частині стягнення 16 765,75 грн пені та 13 040,03 грн штрафу та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в позові;
- зміни додаткового рішення суду першої інстанції та додаткової постанови апеляційного суду в частині розміру витрат шляхом їх пропорційного зменшення у зв`язку із відмовою в задоволенні частини вимог судом касаційної інстанції (ч.14 ст.129 ГПК).
Судові витрати
(І) судовий збір
67. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.14 ст.129 ГПК). У разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.4 ст.129 ГПК).
68. Верховний Суд відмовив у стягненні 29 805,78 грн, що становить 0,143% від ціни позову, у зв`язку з чим розподіл судового збору змінюється так:
- за подання позовної заяви: сума, що підлягає стягненню з Гарантованого покупця на користь Товариства, зменшується на 357,48 грн і становить 232 036,55 грн (замість 232 394,03 грн, розрахованих судом апеляційної інстанції);
- за подання апеляційної скарги: сума, що підлягає стягненню з Товариства на користь Гарантованого покупця, збільшується на 670,28 грн і становить 33 661,64 грн (замість 32 991,36 грн, розрахованих судом апеляційної інстанції);
- за подання касаційної скарги: вимоги скаржника щодо пені та штрафу задоволено повністю, тому сплачений скаржником судовий збір у сумі 4 844,84 грн покладається на Товариство; за подання касаційної скарги на додаткові судові рішення судовий збір не сплачувався.
(ІІ) витрати на професійну правничу допомогу
69. Витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову також покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.4 ст.129 ГПК).
70. Тому на підставі ч.14 ст.129 ГПК розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих з Гарантованого покупця, зменшується: (І) у суді першої інстанції на 71,50 грн, до 49 928,50 грн; (ІІ) у суді апеляційної інстанції на 42,90 грн, до 29 957,10 грн.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі №910/9524/25 скасувати в частині стягнення з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 28" 16 765,75 грн пені та 13 040,03 грн штрафу.
3. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.
4. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі №910/9524/25 в частині розподілу судового збору змінити:
стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 28" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 6; код ЄДРПОУ 41793246) 232 036,55 грн судового збору за подання позовної заяви;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 28" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 6; код ЄДРПОУ 41793246) на користь Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; код ЄДРПОУ 43068454) 33 661,64 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі №910/9524/25 в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу змінити:
стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 28" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 6; код ЄДРПОУ 41793246) 49 928,50 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 29 957,10 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 28" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 6; код ЄДРПОУ 41793246) на користь Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; код ЄДРПОУ 43068454) 4 844,84 грн судового збору за подання касаційної скарги.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
Т. Малашенкова