Справа № 761/32723/26
Провадження № 2-з/761/380/2026
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову
15 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участю секретаря Гончаренка Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Хоменка Володимира Валентиновича про зустрічне забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2026 року до Шевченківського районного суду міста Києва від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Хоменка Володимира Валентиновича надійшла заява про зустрічне забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення коштів.
Відповідно до вищезазначеної заяви представник відповідача просить суд: зобов`язати ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Шевченківського районного суду міста Києва протягом десять днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення грошові кошти в розмірі 565 840, 00 грн. для забезпечення відшкодування збитків ФОП ОСОБА_1 , які можуть бути спричинені забезпеченням позову ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 року, у випадку відмови у позові.
Необхідність зустрічного забезпечення позову вмотивано тим, що заяву позивача про забезпечення позову розглянуто без повідомлення та виклику відповідача - виключно на підставі тверджень і доказів, поданих позивачем. У заяві позивач просив накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах 1 490 500, 00 грн. та на нерухоме майно відповідача шляхом заборони відчуження та вчинення реєстраційних дій. Натомість, ухвалою про забезпечення позову суд наклав арешт на грошові кошти на банківських рахунках відповідача в межах 3 536 500, 00 грн. та одночасно на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , і господарське приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Вартість квартири за договором купівлі-продажу становить 2 046 000,00 грн., а тому сукупна вартість коштів і майна, розпорядження якими обмежено ухвалою про забезпечення позову, перевищує 5 582 500, 00 грн. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно. На її виконання в межах виконавчого провадження № 81747015 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бандола Олександр Олексійович постановою від 14.08.2026 наклав арешти на всі банківські рахунки відповідача - як фізичної особи, так і фізичної особи-підприємця. Відмовляючи на той момент у застосуванні зустрічного забезпечення, суд зазначив: «Враховуючи предмет позову та захід забезпечення позову, відсутність підстав щодо існування розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову, суд приходить до висновку, що на даній стадії, зустрічне забезпечення судом не застосовується». Тобто питання вирішено без дослідження доказів щодо можливих збитків відповідача та майнового стану позивача, оскільки відповідач не був заслуханий, а позивач таких відомостей не подавав.
14 вересня 2026 року відповідач у межах встановленого ухвалою про відкриття провадження строку подав відзив на позовну заяву з доданими до нього доказами, яких на момент постановлення ухвали про забезпечення позову в матеріалах справи не було. До них, зокрема, належать: 1) докази визнання Позивачем заборгованості перед Відповідачем у розмірі 559 500,00 грн - акти надання послуг № 31/03/2026 від 31.03.2026 та № 30/04/2026 від 30.04.2026 з доказами надсилання, експортований файл листування у застосунку «Telegram» (повідомлення Позивача від 04.05.2026: «Не оспорюю ваш scope і оцінки»; «Акт за березень - оплачую за вашою сумою»; «Акт за квітень - оплачую за вашою сумою»), а також вимога вих. № 2026-05/25-1 від 25.05.2026 (пп. 1-3, 7 переліку доказів, доданих до відзиву); 2) докази фактичного надання послуг і передачі їх результатів - протоколи огляду адвокатом електронних доказів № П-2026-05-1 та № П-2026-05-2 від 21.05.2026, № П-2026-07-1 від 08.07.2026, № П-2026-09-10 від 10.09.2026, витяги з платформи «GITLAB», відеозаписи внесених змін (комітів) та розгортання програмного продукту «VODIY» на хмарному веб-ресурсі DigitalOcean, повторний лист Відповідача від 12.06.2026 з флеш-носієм; 3) докази блокування Позивачем доступу Відповідача 16.07.2026 до хмарного веб-ресурсу DigitalOcean, до месенджера «Telegram» та до серверів на хостингу Hetzner, а також видалення Позивачем інших підрядників із чату «VODIY.UA»; 4) докази розірвання Договору Відповідачем - повідомлення від 29.07.2026, направлене 30.07.2026 та вручене Позивачу 12.08.2026 (відстеження поштового відправлення № 01 0114 2158 362), на підставі п. 9.3 Договору.
На думку сторони відповідача, вказані докази спростовують ключові твердження, якими позивач обґрунтовував необхідність забезпечення позову, зокрема, про те, що відповідач нібито припинив доступ до інформаційних ресурсів проєкту та не передав жодних результатів робіт.
Як вказує сторона відповідача, майновий стан позивача та його дії (неоплата визнаного боргу, залучення третіх осіб як платників) можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача у випадку відмови у позові. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України за таких умов суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення. Позивач, який стверджує про сплату на користь відповідача понад 3, 5 млн. грн., не може посилатися на неможливість внести суму зустрічного забезпечення, яка є значно меншою (ч. 4 ст. 154 ЦПК України). Якщо ж Позивач заявить про таку неможливість, це лише підтвердить доводи цього клопотання, а невиконання вимоги суду у визначений строк за ч. 10 ст. 154 ЦПК України тягне скасування ухвали про забезпечення позову, у зв`язку з чим, подається зустрічне забезчення позову.
Дослідивши матеріали справи та заяву щодо зустрічного забезпечення, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову після відкриття провадження подається до суду, у провадження якого перебуває справа.
Питання забезпечення позову вирішується без повідомлення учасників справи за правилами частини 1 статті 153 ЦПК України. За аналогією суд вирішує питання і про зустрічне забезпечення позову.
Порядок застосування судом заходів забезпечення позову та зустрічного забезпечення регулюється главою 10 ЦПК України.
Пунктом першим частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частин першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову ( зустрічне забезпечення ).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
Виходячи із системного тлумачення частини першої і третьої статті 154 ЦПК України, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: - позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; - або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений у частині 3 статті 154 ЦПК України та є вичерпним.
У постанові Верховного Суду від 17.11.2021 року у справі № 487/4873/20, виходячи із системного тлумачення норм частин першої і третьої статті 154 ЦПК України, зазначено, що реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України.
Отже, зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, а невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку ст.ст. 76-81 ЦПК України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Враховуючи зазначене, суд, аналізуючи доводи заяви про застосування зустрічного забезпечення встановив, що дана заява не містить доказів та належних обґрунтувань підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбачених ст. 154 ЦПК України, а лише зводиться до незгоди з ухвалою про забезпечення позову, правильність якої буде перевірена апеляційною інстанцією. Водночас, наведений розрахунок, у зв`язку з підвищенням облікової ставки, не підтверджує можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом заходів забезпечення позов.
При цьому, заява не містить обґрунтувань наявності підстав, які вказують на обов`язковість застосування заходів зустрічного забезпечення позову, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України.
Посилання представника відповідача про майновий стан позивача є його суб`єктивним баченням, водночас, жодних доказів про матеріальний стан позивача суду не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову, у зв`язку з її необґрунтованістю та відсутністю обов`язкових підстав для застосування такого заходу.
Керуючись ст.ст. 153, 154 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Хоменка Володимира Валентиновича про зустрічне забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення коштів - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА