Провадження № 2/522/927/26
Справа № 212/8341/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Костинюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Полтавської міської ради, за участі прокурора Атаманенко Ірини Володимирівни, про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 28.07.2025 звернулася до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі у період з 12.09.2020 по ІНФОРМАЦІЯ_2 під час якого у них народився син ОСОБА_5 . Ще до офіційного розірвання шлюбу відповідач припинив будь-яке спілкування з дитиною й свідомо самоусунувся від сина і не бере участі в його житті, не займається його виховання, не піклується про фізичних і духовний розвиток сина, не виявляє інтересу до його проблем та інтересів, не цікавиться його життям, не піклується про його стан здоров`я. Протягом більше як трьох років у сина відсутні будь-які стосунки з батьком, незважаючи на те, що позивачка ніколи не створювала штучних перешкод в участі відповідача у житті дитини. На даний час позивачка з дитиною проживають в Республіці Польща. Позивачка проживає цивільним шлюбом з ОСОБА_6 , з яким вони разом з дитиною мешкають у місті Вроцлав. Син сторін ОСОБА_5 вважає батьком нинішнього чоловіка позивачки, який фактично і виконує всі батьківські функції щодо дитини. Позивачка вказує, що формальне батьківство відповідача створює для дитини офіційні перепони у різних сферах життя, пов`язаних з офіційними процедурами реєстрації, оформлення документів, офіційного визначення місця проживання, набуття майна у власність тощо, тому позивачка звертається до суду з цим позовом.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 13.08.2025 цивільну справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, за фактичним місцем проживання відповідача.
Справа 29.09.2025 надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та 30.09.2025 була передана судді Приморського районного суду м. Одеси Бондарю В.Я. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 01.10.2025 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 27.10.2025. Залучено до участі у справі орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної м. Полтаві ради.
У зв`язку з неявкою учасників справи у підготовче засідання 27.10.2025 та поданням представником позивача клопотання про відкладення, розгляд справи відкладено на 15.12.2025.
Ухвалою від 04.11.2025 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_7 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представник позивача ОСОБА_7 подав до суду 10.12.2025 заяву, якою повідомив, що позивачка ОСОБА_3 змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », у зв`язку з укладенням шлюбу 25.11.2025.
Розгляд справи у підготовчому засіданні 15.12.2025 відкладено на 21.01.2026, у зв`язку з відключенням подачі електроенергії до приміщення Приморського районного суду м.Одеси.
У підготовчому засіданні 21.01.2026 проведеному за участі представника позивача Гуревича М.Г., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, було оголошено перерву до 09.03.2026, у зв`язку з відсутністю висновку органу опіки та піклування.
У результаті проведеного підготовчого засідання 09.03.2026 за участі представника позивача Гуревича М.Г., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 21.04.2026.
Розгляд справи у судовому засіданні 21.04.2026 відкладено на 13.05.2026 у зв`язку з неявкою учасників справи.
У судовому засіданні 13.05.2026 проведеному за участі представника позивача Гуревича М.Г., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд задовольнив клопотання представника позивача та замінив третю особу Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради на Службу у справах дітей Полтавської міської ради та виключив орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтаві ради з кола третіх осіб. З метою сповіщення залученої третьої особи розгляд справи відкладено на 02.07.2026.
У судовому засіданні 02.07.2026 проведеному за участі представника позивача Гуревича М.Г., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд ухвалою від 02.07.2026 зобов`язав службу у справах дітей Полтавської міської ради надати висновок до суду щодо розв`язання спору по суті, з метою направлення ухвали для виконання, розгляд справи відкладено на 11.08.2026.
У результаті проведеного судового засідання 11.08.2026 за участі представника позивача Гуревича М.Г., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд залучив до участі у справі прокурора, попередив Службу у справах дітей Полтавської міської ради про подальше застосування судом заходів процесуального примусу у разі не добросовісного виконання процесуальних обов`язків, зокрема передбачених ст.19 СК України, а саме щодо надання суду письмового висновку щодо розв`язання цього спору та задоволено заяву представника Служби у справах дітей Полтавської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Наступне засідання призначено на 25.08.2026.
У судовому засіданні 25.08.2026 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_7 , представника Служби у справах дітей Полтавської міської ради - Мартиненко А.М., які брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та прокурора Атаманенко І.В., представник третьої особи пояснювала про неможливість складення висновку. З метою надання часу для письмової відповідача Служби у справах дітей, суд відклав розгляд справи до 02.10.2026.
До суду 25.09.2026 надійшла заява представника Служби у справах дітей Полтавської міської ради - Мартиненко А.П. у якій просить взяти до відмова неможливість надання Службою у справах дітей Полтавської міської ради висновку щодо доцільності / недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у зв`язку з неможливістю встановити з ним зв`язок та з`ясувати його позицію, а також перебуванням матері, батька та дитини за межами України.
У судовому засідання 02.10.2026 представник позивача Гуревич М.Г., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив задовольнити позов, адже відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, дитини вважає своїм батьком іншого чоловіка. Представник Служби у справах дітей Полтавської міської ради - Мартиненко А.П., яка брала участь в режимі відеоконференції, пояснила, що при складення висновку служба спілкується з обома батьками, проте у цій справі відсутній контакт з обома батьками та дитиною, залишається дуже багато питань через що висновок не може бути складений. Прокурор Атаманенко І.В. заперечувала проти задоволення позову.
Відповідач у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Згідно ч.1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
У судовому засіданні 02.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив, шо проголошення судового рішення відбудеться 16.10.2026 о 12:00 год.
Відповідачем відзив не поданий, поважності причин його не подачі відповідач суду не повідомив, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що з 12 вересня 2020 року по 07 листопада 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_10 перебували у шлюбі, про що свідчить заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 06 жовтня 2022 року у справі №554/7611/22, яке набрало законної сили 07.11.2022.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4 , що вбачається з свідоцтва про народження серії № НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проживають у м.Вроцлаві Польської Республіки, про що свідчить додаток до договору оренди приміщення в будівлі від 10.04.2025, укладений до договору укладеного 28.06.2024, передлад якого посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Акішиною Р.С
ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , працює у ТОВ «Пінк Ленд», про що вказано у довідці ТОВ «Пінк Ленд» від 10.04.2025, переклад якої посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Акішиною Р.С.
ОСОБА_13 відвідує Державний дитячий садок Леонардо, розташований на вул. Рузвельта, 15 в Вроцлаві з вересня 2024 року. Марка приводить і забирає мама. Вихователь контактує лише з матір`ю. Батько ОСОБА_14 ніколи не з`являвся в дитячому садочку, про що вказано в описі функціонування дитини в дитячому садочку від 21.04.2025, переклад якого посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Акішиною Р.С.
ОСОБА_3 та ОСОБА_12 зареєстрували шлюб 25 листопада 2025 року, в результаті чого ОСОБА_15 змінила прізвище на ОСОБА_9 , про що вказано у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 , видане Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 з 28.01.2025, про що свідчить відповідь Міністерства соціальної політики України, яка надійшла до Покровського районного суду м.Кривого Рогу 12.08.2025.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Служба у справах дітей Полтавської міської ради у заяві від 25.09.2026 просила взяти до відома неможливість надання висновку що доцільності / недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, у зв`язку з неможливістю встановити з ним зв`язок та з`ясувати його позицію, а також перебування матері, батька та дитини за межами України.
При тому, доказів перебування відповідача ОСОБА_2 за межами території України суду не представлено.
КЦС ВС у постанові від 22 жовтня 2025 року при розгляді справи №202/14959/23 вказав, що передбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України надання ним такого висновку є обов`язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст.141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини.
Згідно ст. 142 СК України, діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 157 СК України, той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний приймати участь в її вихованні та має право та особисте спілкування з нею. Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права чинити перешкоди тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст.ст. 11,15 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.
Частиною першою ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991 року, набула чинності 27.09.1991) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.) що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного Бахмутським відділом державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.06.2025, аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 стягуються в розмірі частки доходу, починаючи з 22.08.2022 і до досягнення повноліття. Заборгованість по аліментам станом на 26.06.2025 складає 94 664,45 грн.
Суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 обізнаний про стягнення з нього аліментів, однак свідомо ухиляється від їх сплати. Не з`явлення батька до школи чи лікарні за місцем проживання дитини з матір`ю за кордоном, не свідчать про ухилення від виконання батьківських обов`язків.
Факт перебування дитини з матір`ю за кордоном навпаки може перешкоджати батьку в спілкуванні з дитиною, оскільки наразі чоловіки призивного віку обмежені у вільному виїзді за межі території України.
У матеріалах справи відсутні дані, які б негативно характеризували відповідача як особистість чи члена суспільства.
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.
Позивачка вказує, що батько не спілкується з дитиною ще до розірвання шлюбу між сторонами, однак доказів на підтвердження таких доводів до справи не долучено.
Саме по собі перебування позивачки в іншому шлюбі та проживання з іншим чоловіком, не є підставою для позбавлення батьківських прав.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року, у справі № 409/1865/17-ц. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є сталою.
Згідно ч.2 ст.171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
ОСОБА_4 станом на час розгляду справи 5 років, тому судом вирішено у судовому засіданні не з`ясовувати думку дитини.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Ураховуючи викладене, за відсутності висновку органу опіки та піклування, суд на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов висновку про те, що передбачених частиною першою статті 164 СК України підстав для позбавлення відповідача батьківських прав немає.
Отже, на підставі всебічно оцінених доказів, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог, тому відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце перебування ВПО: АДРЕСА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), третя особа: Служба у справах дітей Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 45920809, м.Полтава, вул.Івана Мазепи, буд.30), за участі прокурора Атаманенко Ірини Володимирівни, про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 16 жовтня 2026 року.
Суддя: В.Я.Бондар