ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м.Суми
Справа №583/1189/26
Номер провадження 22-ц/816/2674/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),
суддів - Сидоренко А. П. , Сізова Д. В.
за участі секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,
учасників процесу:
представника відповідача Абрамовича О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом АБРАМОВИЧЕМ Олексієм Володимировичем,
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2026 року, ухваленого у складі судді Семенової О.С., в місті Охтирка Сумської області, повний текст якого складено 15 липня 2026 року,
у цивільній справі за позовом Охтирської міської ради Сумської області до ОСОБА_1
про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У березні 2026 року Охтирська міська рада Сумської області (звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Охтирської міської ради безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:10:015:0022, площею 0,1618 га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 6 місяців 2024 року та 6 місяців 2025 року в розмірі 222 900 грн 60 коп. та судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 є власником двоповерхової будівлі заводоуправління за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1125,1 кв. м, реєстраційний номер майна 29943993 від 17.01.2019 року. Зазначений об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер [номер приховано]:10:015:0022 загальною площею 0,1618 га. Внаслідок невжиття з боку відповідача заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі міська об`єднана територіальна громада в особі Охтирської міської ради не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
За результатами роботи комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі Охтирської міської ради було складено акт про визначення збитків № 02-09/137 від 30.10.2025, згідно з яким розмір збитків внаслідок використання відповідачем указаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період 6 місяців 2024 по 6 місяців 2025 року становить 222 900 грн 60 коп. Повідомлення з пропозицією добровільно відшкодувати збитки відповідачем проігноровано, що і стало підставою для звернення до суду з указаним позовом.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (договору оренди) в розмірі 222 900 грн 60 коп., та судовий збір в розмірі 3343 грн 50 коп.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того відповідач використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав та не сплачував за її використання орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, тому у позивача правомірно виникло право на стягнення коштів, безпідставно збережних відповідачем, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет. При цьому суд вважав, що нарахування безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів підлягає стягненню в повному розмірі, оскільки нарахована відповідно до чинного Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25 червня 2020 року № 2006- МР. Зокрема, сума орендної плати, яка б мала бути сплачена відповідачем при оформленні договору оренди у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі підлягає стягненню з подвійним коефіцієнтом, тобто в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
21.07.2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Абрамович О.В. через підсистему «Електронний суд» подав до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю; стягнути з виконавчого комітету Охтирської міської ради на користь ОСОБА_2 всі понесені ним судові витрати при розгляді справи в суді першої інстанції (витрати на правничу допомогу) та в апеляційній інстанції (судовий збір та витрати на правничу допомогу).
Апеляційна скарга мотивована тим, що при зверненні до суду Охтирська міська рада не сплатила судовий збір, тому позовна заява мала бути залишена без розгляду. Позивач не надав суду доказів того, що відповідач користується земельною ділянкою кадастровий номер [номер приховано]:10:015:0022. Крім того, розрахунок розміру збитків проведено позивачем неправильно, оскільки він є завищеним удвічі. Предметом спору у вказаній справі є стягнення не збитків чи орендної плати за користування земельною ділянкою, а суми, яка відповідає її еквіваленту і яку відповідач має сплатити за фактичне користування земельною ділянкою. Вважає, що в даному випадку, оскільки земельна ділянка кадастровий номер [номер приховано]:10:015:0022 відноситься до земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, тому має застосовуватися ставка орендної плати 5%, а не 10%, як встановлено рішенням Охтирської міської ради.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Поданий Охтирською міською радою 14.09.2026 засобами поштового зв`язку відзив на апеляційну скаргу ухвалою апеляційного суду від 01.10.2026 року повернутий без розгляду.
Повторно поданий Охтирською міською радою 07.10.2026 засобами поштового зв`язку відзив на апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення процесуального строку ухвалою апеляційного суду від 15.10.2026 року повернутий без розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
ОСОБА_2 є власником двоповерхової будівлі заводоуправління загальною площею 1125,1 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності відповідача на указане нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.01.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 658303759102.(а.с. 6-9).
Зазначений об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер [номер приховано]:10:015:0022 загальною площею 0,1618 га з цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель землі житлової та громадської забудови, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.10.2025 № НВ-5901137112025 та кадастровим планом земельної ділянки (а.с. 10-16).
Доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:10:015:0022 загальною площею 0,1618 га за 2024-2025 роки, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Охтирською міською радою та державної реєстрації такого права, матеріали справи не містять.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2025 року у справі № 583/5077/25 за позовом Охтирської міської ради до ОСОБА_2 , яке набрало законної сили 29 грудня 2025 року, з відповідача у цій справі вже стягнуто безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:10:015:0022, площею 0,1618 га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за 2022, 2023 роки та 06 місяців 2024 року в загальній сумі 248873 грн 17 коп. (а.с.55-57).
Відповідно до акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 02-09/137 від 30.10.2025, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 02.12.2025 № 248, розмір збитків, завданих ОСОБА_2 використанням земельної ділянки без достатньої правової підстави, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за період 06 місяців 2024 року - 06 місяців 2025 року становить 222 900,60 грн (а.с. 38-53).
Листом від 05.12.2025 за № 01-05/3439 відповідачу надіслана копія Акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 02-09/137 від 30.10.2025 з повідомленням, яке містить пропозицію у 30-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду інформувати Охтирську міську раду. ОСОБА_2 повідомлено, що у разі визнання заявлених вимог, добровільне відшкодування збитків здійснюється в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків, а у разі відмови добровільно відшкодувати завдані збитки - збитки будуть стягнуті в судовому порядку (а.с. 54).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Положеннями статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив правову позицію про те, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20).
Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності обставини використання відповідачем земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:10:015:0022 спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, факт користування відповідачем указаною земельною ділянкою підтверджується рішенням Охтирської міської ради від 26 листопада 2025 року у справі № 583/5077/25, яке набрало законної сили, у справі за аналогічним позовом Охтирської міської ради до ОСОБА_2 , яким було стягнуто з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання указаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів (договору оренди) за інший період.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, факт користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без належного оформлення права користування нею, який установлений рішенням суду у справі № 583/5077/25 не потребує доказування у цій справі.
За відсутності укладеного у встановленому законом порядку договору оренди земельної ділянки відповідач не здійснював плату за користування нею у вказаний позивачем період, унаслідок чого зберіг у себе кошти, які мав би сплатити за таке користування, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки - територіальної громади в особі Охтирської міської ради. Отже, спірні правовідносини підлягають регулюванню положеннями статті 1212 ЦК України.
Таким чином, установивши факт користування відповідачем земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею та невнесення плати за таке користування, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для їх стягнення на користь Охтирської міської ради.
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне застосування ставки орендної плати у розмірі 10 % замість 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки
Погоджуючись з наданим позивачем розрахунком безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 222 900 грн 60 коп., місцевий суд вказав на те, що розрахунок проведений відповідно до діючого Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25 червня 2020 року № 2006- МР, а саме: сума орендної плати, яка б мала бути сплачена відповідачем при оформленні договору оренди у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі підлягає стягненню з подвійним коефіцієнтом, тобто в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати у розмірі 222 900 грн 60 коп.
Колегія суддів вважає помилковим указаний висновок місцевого суду зважаючи на такі мотиви.
Приписи частини першої статті 1212 ЦК України спрямовані на повернення майна або коштів, набутих чи збережених особою за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.
Пунктом 4.3 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25 червня 2020 року № 2006-МР, передбачено, що обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюється із застосуванням ставки орендної плати, відповідної категорії земель, з підвищеним коефіцієнтом К2, але не більше 12 % від нормативної грошової оцінки земель.
При цьому додатком № 2 до вказаного Положення, для земель із видом цільового призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, встановлено базову ставку орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Саме ця ставка відповідає розміру плати, яку відповідач мав би сплачувати за користування земельною ділянкою за звичайних умов оформлення відповідного договору оренди.
Визначаючи розмір безпідставно збережених коштів, необхідно враховувати, що за відсутності належно оформленого права користування земельною ділянкою між сторонами не виникли договірні відносини оренди, а тому стягувана сума не є орендною платою в її договірному розумінні. Її правова природа полягає у поверненні коштів, які землекористувач заощадив, не сплачуючи власнику земельної ділянки плату за фактичне користування нею.
За таких обставин визначальним є встановлення розміру платежу, який відповідач мав би вносити за звичайних умов належного оформлення права оренди відповідної земельної ділянки. У цій справі таким орієнтиром є базова ставка орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановлена додатком № 2 до Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок для земель із видом цільового призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Застосування цієї ставки дає змогу визначити грошовий еквівалент користування земельною ділянкою, який відповідач за звичайних умов мав би сплатити її власнику. Натомість застосування підвищеного коефіцієнта К2, унаслідок якого базова ставка збільшується до 10 %, призводить до стягнення суми, що перевищує розмір звичайної плати за користування земельною ділянкою. Така різниця за своєю суттю не є коштами, які відповідач зберіг унаслідок несплати належного платежу, а становить додатковий фінансовий тягар, пов`язаний із порушенням порядку оформлення права землекористування.
За таких обставин при визначенні розміру безпідставно збережених коштів суд має виходити з розміру плати, яку відповідач за звичайних умов мав би сплачувати власнику земельної ділянки за фактичне користування нею. При цьому покладення на особу додаткового фінансового тягаря, зумовленого невиконанням обов`язку щодо оформлення права користування земельною ділянкою, не відповідає правовій природі зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України.
Відповідно до статті 4 ЦК України цивільні відносини регулюються актами цивільного законодавства, а згідно із частиною четвертою статті 11 цього Кодексу у випадках, установлених такими актами, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.
Наявність у рішенні органу місцевого самоврядування положення про застосування підвищеного коефіцієнта до розрахунку плати за використання земельної ділянки без оформлених правовстановлюючих документів не змінює правової природи спірних правовідносин і не перетворює зобов`язання з повернення безпідставно збережених коштів на захід відповідальності. При вирішенні спору про стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України таке підвищення не може підміняти визначення фактичного майнового еквівалента користування земельною ділянкою.
Отже, за встановлених у цій справі обставин спірна сума підлягає обчисленню із застосуванням ставки 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Саме такий розрахунок відображає розмір плати, яку відповідач мав би сплачувати за звичайних умов оформлення права оренди, та забезпечує відновлення майнового інтересу територіальної громади без покладення на відповідача додаткового фінансового тягаря, не властивого зобов`язанню, передбаченому статтею 1212 ЦК України
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необхідності визначення розміру безпідставно збережених відповідачем коштів, виходячи зі ставки орендної плати 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідач розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2 229 005,55 грн не оспорює.
Таким чином, виходячи з розміру ставки орендної плати 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за 6 місяців 2024 року підлягає стягненню 55 725 грн 15 коп. та за 6 місяців 2025 року - 55 725 грн 15 коп.
Саме така сума відповідає розміру плати, яку відповідач мав би сплачувати за користування земельною ділянкою за звичайних умов, та є еквівалентом безпідставно збережених ним коштів.
Таким чином, слід зменшити загальний розмір безпідставно збережених ОСОБА_2 коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за 6 місяців 2024 року та за 6 місяців 2025 року з 222 900 грн 60 коп. до 111 450 грн 30 коп.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 376 ЦПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру безпідставно збережених ОСОБА_2 коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період 6 місяців 2024 року та 6 місяців 2025 року шляхом зменшення з 222 900 грн 60 коп. до 111 450 грн 30 коп.
Висновки суду щодо судових витрат
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).
Позивач при зверненні до суду першої інстанції сплатив 3343 грн 50 коп. судового збору, тому пропорційно до задоволеної частини позовних вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача 1671 грн 75 коп.
За подання апеляційної скарги відповідач сплатив 4012 грн 21 коп. судового збору, тому у зв`язку із частковим задоволенням позову з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2006 грн 16 коп.
Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу
Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до частин три, чотири статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
В суді першої інстанції інтереси відповідача ОСОБА_2 представляв адвокат Абрамович О.В. (а.с. 70).
У відзиві на позовну заяву стороною відповідача було заявлено, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести, складає 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було надано копії:
договору № 29 про надання правничої допомоги від 03.04.2026, укладеного між адвокатом Абрамовичем О.В. та ОСОБА_2 , за змістом якого клієнт доручає та оплачує, а адвокат бере на себе зобов`язання, зокрема вести від імені клієнта справи в судах усіх рівнів України; п. 6.1 договору передбачено, що за послуги, що надаються адвокатом у відповідності з умовами даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар готівковими коштами у розмірі, визначеному за погодженням сторін з урахуванням витрат часу на підготовку, складання процесуальних документів, участь в судовому розгляді справи, в розмірі, що визначається і підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), або платіжним дорученням, які є невід`ємними додатками до даного договору (а.с. 73);
додаткової угоди до указаного договору від 02.04.2026, відповідно до якої адвокат надає правову допомогу в якості представника відповідача в ході розгляду судової справи № 583/1189/26, орієнтовний розмір гонорару адвоката становить 10 000 грн, обсяг виконаної роботи та її вартість вказується сторонами в акті виконаних робіт (а.с. 74);
акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 29 про надання правничої допомоги від 03.04.2026, згідно з яким адвокатом надано послуги вартістю 10 000 грн (а.с. 72);
квитанції № 29 від 03.04.2026 про сплату ОСОБА_2 адвокату Абрамовичу 10 000 грн за правничу допомогу згідно акту виконаних робіт від 03.04.2026.
Позивачем клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на правничу допомогу понесених в суді першої інстанції не подавалося.
Апеляційний суд вважає, що витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн за обставин цієї справи відповідають критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.
У зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції у розмірі 5000 грн.
Крім того, в апеляційній скарзі представник відповідача - адвокат Абрамович О.В. просив стягнути з виконавчого комітету Охтирської міської ради витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було надано копії:
договору № 29 про надання правничої допомоги від 03.04.2026, укладеного між адвокатом Абрамовичем О.В. та ОСОБА_2 , за змістом якого клієнт доручає та оплачує, а адвокат бере на себе зобов`язання, зокрема вести від імені клієнта справи в судах усіх рівнів України; п. 6.1 договору передбачено, що за послуги, що надаються адвокатом у відповідності з умовами даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар готівковими коштами у розмірі, визначеному за погодженням сторін з урахуванням витрат часу на підготовку, складання процесуальних документів, участь в судовому розгляді справи, в розмірі, що визначається і підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), або платіжним дорученням, які є невід`ємними додатками до даного договору (а.с. 123);
додаткової угоди до указаного договору від 16.07.2026, відповідно до якої адвокат надає правову допомогу щодо апеляційного оскарження рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.07.2026 у справі № 583/1189/26, орієнтовний розмір гонорару адвоката становить 5000 грн (а.с. 124);
акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 29 про надання правничої допомоги, від 21.07.2026, згідно з яким адвокатом надано послуги вартістю 5000 грн (а.с. 122);
квитанції № 29/2 від 03.04.2026 про сплату ОСОБА_2 адвокату Абрамовичу 5000 грн за правничу допомогу згідно акту виконаних робіт від 21.07.2026 (а.с. 124 - на звороті).
З урахування часткового задоволення апеляційної скарги та статті 141 ЦПК України, відповідно до приписів якої розподіл судових витрат здійснюється між сторонами, необхідно стягнути з позивача Охтирської міської ради на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 2500 грн.
Керуючись вимогами статей 141, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом АБРАМОВИЧЕМ Олексієм Володимировичем, задовольнити частково.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2026 року змінити в частині розміру безпідставно збережених коштів, які підлягають стягненню та в частині розподілу судових витрат, виклавши перший та другий абзаци резолютивної частини рішення в такій редакції:
«Позов Охтирської міської ради Сумської області задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:10:015:0022, площею 0,1618 га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 6 місяців 2024 року та 6 місяців 2025 року в розмірі 111 450 гривень 30 копійок, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1671 гривню 75 копійок.
Стягнути з Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції в розмірі 5000 гривень 00 копійок.»
Стягнути з Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2006 грн 16 коп. та витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500 гривень 00 копійок
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови суду складений 16 жовтня 2026 року.
Головуючий М. В. Щербаченко
Судді А. П. Сидоренко
Д. В. Сізов