П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(додаткова)
15 жовтня 2026 року м. Київ
Справа № 753/2404/26
Провадження: № 22-з/824/1179/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
розглянувши заяву адвоката Безносик Алли Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені,
в с т а н о в и в:
У грудні 2025 року ТОВ «Промінь-С» звернулося до суду із вказаним позовом.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року позов ТОВ ТОВ «Промінь-С» задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Промінь-С» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 10 843 грн 03 коп.; інфляційні втрати1238,55 грн., 393,06 грн. 3 % річних від простроченої суми; 1871,60 грн. , всього 14346, 24 грн., 800 грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи, 3028 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Безносик А. О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційу скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Безносик Алли Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» (ЄДРПОУ 33587098, 02140, м. Київ, вул.. Є. Чавдар, буд. 32, кім.6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп.
22 вересня 2026 року адвокат Безносик А. О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачкою під час апеляційного перегляду справи.
Заява обґрунтована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Промінь-С» у повному обсязі. Водночас питання про відшкодування витрат відповідачки на професійну правничу допомогу судом апеляційної інстанції не вирішено.
Заявниця зазначає, що під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 надавалася професійна правнича допомога Адвокатським бюро «Алли Безносик» на підставі договору про надання правничої допомоги № АБ/63-24 від 10 грудня 2024 року. Відповідно до додаткової угоди від 21 вересня 2026 року сторони погодили фіксований розмір гонорару за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у сумі 10 000 грн.
На підтвердження заявлених витрат представником відповідачки надано договір про надання правничої допомоги, додаток до нього, додаткову угоду від 21 вересня 2026 року, детальний опис виконаних адвокатом робіт та акт приймання-передачі виконаних робіт.
Посилаючись на наведене, представник відповідачки просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ТОВ «Промінь-С» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
25 вересня 2026 року від представника ТОВ «Промінь-С», адвоката Бондаря Р. В., надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови, у яких зазначено, що заявлений ОСОБА_1 розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн є необґрунтованим, завищеним та неспівмірним зі складністю справи, обсягом фактично наданих адвокатом послуг і часом, необхідним для їх виконання.
Представник позивача зазначав, що предмет спору не є складним, а обсяг і складність підготовлених процесуальних документів не потребували значних витрат часу та зусиль адвоката. Звертав увагу на те, що апеляційну скаргу адвокатом Безносик А. О. було подано 13 квітня 2026 року, тобто, в день видачі ордера на представництво інтересів відповідачки, що, на його думку, свідчить про неспівмірність заявленого гонорару з часом, витраченим на підготовку відповідного процесуального документа.
Крім того, наголошував, що надані відповідачкою документи не підтверджують належним чином обґрунтованість заявленого розміру витрат, а їх відшкодування має здійснюватися з урахуванням критеріїв реальності, необхідності, розумності та пропорційності.
З огляду на викладене просив відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Вирішуючи порушене заявником питання, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та
виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як убачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду справи було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн та повідомлено про намір вимагати їх відшкодування.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Промінь-С».
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, представником відповідачки - адвокатом Безносик А. О. надано копію договору про надання правничої допомоги № АБ/63-24 від 10 грудня 2024 року, додаток № 1 до нього, додаткову угоду від 21 вересня 2026 року, детальний опис виконаних робіт та акт приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги № АБ/63-24 від 10 грудня 2024 року, укладеного між Адвокатським бюро «Алли Безносик» та ОСОБА_1 , адвокатське бюро зобов`язалося надавати клієнтці правничу допомогу, зокрема здійснювати представництво її інтересів у судах, а клієнтка - оплачувати надані послуги на умовах, визначених договором.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що розмір винагороди адвокатського бюро встановлюється виходячи з обсягу наданих послуг, а їх вартість визначається відповідно до погоджених сторонами розцінок та зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг.
21 вересня 2026 року між сторонами укладено додаткову угоду до зазначеного договору, якою погоджено фіксований розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги під час апеляційного перегляду справи № 753/2404/26 у сумі 10 000 грн.
Як зазначено у заяві, правнича допомога, надана адвокатом Безносик А. О., охоплювала аналіз рішення суду першої інстанції та матеріалів справи, дослідження доказів і судової практики, формування правової позиції відповідачки, підготовку та подання апеляційної скарги, заперечень на відзив, клопотання про розгляд справи з викликом сторін, інших процесуальних документів, а також аналіз постанови суду апеляційної інстанції.
Заявницею також надано детальний опис виконаних адвокатом робіт та акт приймання-передачі виконаних робіт на підтвердження обсягу і вартості наданої правничої допомоги.
При цьому, зі змісту заяви вбачається, що на час її подання зазначені послуги фактично не оплачені, однак відповідно до умов додаткової угоди їх оплата має здійснюватися після отримання судового рішення апеляційної інстанції, яке набрало законної сили.
Отже, відповідно до поданих заявницею документів погоджена сторонами вартість професійної правничої допомоги, наданої ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду справи, становить 10 000 грн.
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц з цього питання дійшла висновку, що «розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою».
Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Верховного суду від 26.07.2022 року у справі № 910/1209/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц. у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 у постанові Верховного суду від 28.06.2023 року у справі № 463/2001/19.
Тобто, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З вищенаведеного убачається, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Промінь-С» скористалося своїм процесуальним правом та подало заперечення проти заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови, у яких, зокрема, посилалося на завищений розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу та їх неспівмірність зі складністю справи й обсягом виконаних адвокатом робіт.
У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на адвоката, якщо встановить, що визначений сторонами розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на складність справи, витрачений адвокатом час та інші обставини, які мають значення для оцінки співмірності таких витрат.
Оцінюючи доводи заяви та заперечень на неї, колегія суддів виходить із того, що наданими представником ОСОБА_1 документами підтверджується факт надання їй професійної правничої допомоги адвокатом Безносик А. О. під час апеляційного перегляду справи, а також погодження сторонами фіксованого розміру гонорару в сумі 10 000 грн.
Разом з тим, установлення факту надання правничої допомоги та погодження її вартості між адвокатом і клієнтом саме по собі не свідчить про безумовну необхідність покладення всієї визначеної договором суми витрат на іншу сторону спору.
Як убачається з наданого заявницею детального опису виконаних робіт, правнича допомога, надана адвокатом Безносик А. О. під час апеляційного перегляду справи, охоплювала аналіз рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року, вивчення матеріалів справи та наявних доказів, правовий аналіз спірних правовідносин, дослідження законодавства і судової практики Верховного Суду, формування правової позиції відповідачки, підготовку та подання апеляційної скарги, підготовку заперечень на відзив на апеляційну скаргу, клопотання про розгляд справи з викликом сторін, аналіз процесуальних документів, а також постанови суду апеляційної інстанції.
Оцінюючи наведений перелік робіт, колегія суддів звертає увагу на те, що значна їх частина за своїм змістом є складовими єдиної послуги з підготовки та подання апеляційної скарги.
Зокрема, ознайомлення з рішенням суду першої інстанції, вивчення матеріалів справи, аналіз доказів, законодавства та судової практики, а також формування правової позиції апелянтки становлять необхідні підготовчі дії для складення належним чином обґрунтованої апеляційної скарги. Тому саме по собі виокремлення таких дій у детальному описі робіт не свідчить про надання самостійних за своїм змістом послуг, які об`єктивно зумовлювали б необхідність додаткового відшкодування витрат.
Водночас колегія суддів ураховує, що адвокатом Безносик А. О. не лише підготовлено апеляційну скаргу, а й здійснювався подальший процесуальний супровід справи, зокрема підготовлено та подано заперечення на відзив позивача, а також клопотання про розгляд справи з викликом учасників.
Зазначені процесуальні дії були спрямовані на підтримання правової позиції відповідачки під час апеляційного перегляду справи та підлягають урахуванню при визначенні обґрунтованого розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим колегія суддів бере до уваги характер і складність спірних правовідносин. Предметом апеляційного перегляду була справа про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, вирішення якої вимагало перевірки наданих сторонами доказів, правильності здійснених нарахувань та застосування відповідних норм матеріального і процесуального права.
Водночас спірні правовідносини не належать до категорії винятково складних, а правові питання, порушені в апеляційній скарзі, стосувалися застосування законодавства, щодо якого сформована відповідна судова практика.
Крім того, апеляційний перегляд справи здійснювався в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, у зв`язку із чим адвокат не брав участі в судових засіданнях, не витрачав часу на прибуття до суду, очікування початку судових засідань та безпосереднє представництво інтересів клієнтки під час їх проведення.
При цьому подання адвокатом клопотання про розгляд справи з викликом сторін не змінює тієї обставини, що фактично апеляційний розгляд здійснено в письмовому провадженні, а тому витрати, пов`язані з безпосередньою участю представника в судових засіданнях, відсутні.
Колегія суддів також ураховує, що аналіз постанови суду апеляційної інстанції, зазначений у переліку виконаних адвокатом робіт, не потребував самостійної значної за обсягом правової роботи, оскільки відповідне судове рішення було ухвалено за результатами розгляду апеляційної скарги, правова позиція щодо якої вже була сформована представником відповідачки.
Отже, хоча матеріалами справи підтверджується надання ОСОБА_1 професійної правничої допомоги під час апеляційного перегляду справи, фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи, характер спірних правовідносин та процесуальна форма розгляду справи не дають підстав визнати заявлений до відшкодування розмір витрат у сумі 10 000 грн повною мірою співмірним з обсягом наданих послуг.
Колегія суддів наголошує, що, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд не втручається в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом і не визначає розмір гонорару, який клієнт зобов`язаний сплатити відповідно до укладеного договору.
Предметом оцінки суду є виключно розмір витрат, який з урахуванням вимог процесуального закону, принципів розумності, співмірності та пропорційності може бути покладений на іншу сторону спору.
Тому погоджений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Алли Безносик» фіксований розмір гонорару в сумі 10 000 грн є обов`язковим для сторін відповідних договірних правовідносин, однак не є безумовно обов`язковим для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Ураховуючи наведене у сукупності, зокрема характер та складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, те, що значна частина зазначених у детальному описі дій охоплюється підготовкою апеляційної скарги, подання представником відповідачки заперечень на відзив та інших процесуальних документів, здійснення апеляційного перегляду в порядку письмового провадження, а також заперечення позивача щодо співмірності заявлених витрат, колегія суддів доходить висновку, що стягнення з ТОВ «Промінь-С» усієї заявленої суми в розмірі 10 000 грн не відповідало б критеріям розумності, необхідності та співмірності судових витрат.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника ОСОБА_1 та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ТОВ «Промінь-С» на користь ОСОБА_1 , із 10 000 грн до 5 000 грн, оскільки саме такий розмір, з огляду на конкретні обставини справи, характер та фактичний обсяг наданої правничої допомоги, відповідатиме критеріям реальності, розумності, співмірності та пропорційності судових витрат, забезпечуючи справедливий баланс інтересів учасників справи.
Керуючись ст.ст. 260, 270, 368, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву адвоката Безносик Алли Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» (ЄДРПОУ 33587098, 02140, м. Київ, вул.. Є. Чавдар, буд. 32, кім.6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 5 000 (п`ять тисяч) грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура