МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 жовтня 2026 р. № 400/806/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , Військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , Військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 , Військової частини НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 року по справі № 400/806/26 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.01.2017 по 07.04.2017 відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 31.01.2017 по 07.04.2017 з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.04.2017 по 14.08.2017 відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 10.04.2017 по 14.08.2017 з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2017 по 31.10.2017 відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 17.08.2017 по 31.10.2017 з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2017 по 31.01.2020 відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців з 01.11.2017- січень 2008 року, з 01.03.2018 - із застосуванням щомісячної індексації-різниці; зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.11.2017 по 28.02.2018 з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з 01.03.2018 по 31.01.2020 індексацію-різницю у фіксованій величині у розмірі 62197,56грн. ( шістдесят дві тисячі сто дев`яносто сім грн. 56коп); в задоволенні позовних вимог про зобов`язання військові частини НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 1000грн.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення - скасовано та ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким зазначені вимоги ОСОБА_1 - задоволено: зобов`язано військові частини НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення; в інший частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року залишено без змін.
18.08.2026 судом видано виконавчі листи по справі.
Ухвалою суду від 31.08.2026 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 400/806/26 задоволено: зобов`язано військові частини НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 подати суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 400/806/26 не пізніше трьох місяців з дня отримання ухвали суду; відповідачам надати докази, що підтверджують: здійснення командирами військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 дій, які спрямовані на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 400/806/26, або відсутність бюджетних асигнувань у військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та вжиття командирами військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань.
Від представника позивача до суду надійшла заява про стягнення з відповідачів на користь Шубана витрат на професійну правничу допомогу у розмірір 6000,00 грн за складання та направлення до суду заяви про встановлення судового контролю та заперечень на заяву військової частини про відмову у встановленні судового контролю у справі № 400/806/26.
Статтею 16 КАС України регламентовано, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За змістом п.1 ч.1 ст.132 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У ч.ч.1 та 2 ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, окрім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як передбачено ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Разом з тим, за приписами ч.3,6 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст.252 цього Кодексу (ч.5 цієї статті).
У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
У цьому контексті, слід враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.10.2020 у справі №520/928/19 про те, що питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача.
Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. При цьому, адміністративний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно при ухваленні судового рішення по суті спору, а й може бути вирішено при здійсненні судового контролю.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат повинно вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом із тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Проте, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті.
За наслідками розгляду заяви позивача суд прийняв ухвалу відповідно до ст. 382 КАС України, але ст. ст. 248, 382, 3821 не передбачено розподіл судових витрат.
Посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі № 520/928/19 суд не бере до уваги, оскільки у постанові апеляційної інстанції відповідно до пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України суд у резолютивній частині здійснює розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, тому Верховним Судом і була скасована ухвала про відмову в ухваленні додаткового судового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу від 27.02.2020.
Спірні правовідносини не є тотожними.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до додаткової угоди б/н до Договору від 30.12.2025 № 36/25 від 18.08.2026 року, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 6000,00 грн не пізніше 3 днів після ухвалення судового рішення.
Ухвала про встановлення судового контролю датована 31.08.2026, а квитанція до прибуткового касового ордера № 36/6 про сплату позивачем 6000,00 грн, що додана до заяви від 03.10.2026, датована 03.10.2026 року.
Керуючись ст. 143, 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко