КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 391/275/26
Провадження № 2/391/320/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2026 р. селище Компаніївка
Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Ревякіна О.В. розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Захарченка Ігоря Васильовича про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Компаніївського районного суду Кіровоградської області на стадії підготовчого провадження перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
16.10.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про відвід судді Ревякіної О.В., яка передана судді на розгляд.
Заява про відвід мотивована тим, що за змістом ухвали суду від 20.04.2026 наголошено на тому, що як слідує із матеріалів справи до позову долучені довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформовані ОСОБА_3 в листопаді 2025 року із посиланням на Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затверджений наказом Фонду державного майна України № 658 від 17.05.2018 (далі - Порядок № 658). Однак, цей Порядок № 658 визначає механізм ведення Фондом державного майна України Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку від продажу (обміну) нерухомого майна, доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна, доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Дохід, отриманий платником податку фізичною особою від продажу (обміну) об`єкта нерухомості, визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівліпродажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази, або не нижче ринкової вартості такого об`єкта, визначеної суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі (п.172.3 ст. 172 ПКУ). Як наслідок, довідка про оціночну вартість об`єктів нерухомості застосовується лише для визначення бази оподаткування доходу фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна і не може бути використана для інших цілей не передбачених п.172.3 ст. 172 ПКУ.
Позивач в заяві від 28.04.2026 зазначив суду, що позовними вимогами позивача не є сплата їй компенсації за частку у спільному майні подружжя нею заявлено вимоги про визнання за нею права власності на частки такого майна.
Тобто, позивач послався на те, що визначення вартості спірного майна не входить до предмету доказування, оскільки нею не заявлено вимоги про поділ майна в натурі.
В судовому засіданні 14.10.2026 позивач підтримав заяву про зміну предмету, згідно якої заявлено вимоги про поділ майна в натурі зі стягненням компенсації за частку у спільному майні подружжя, що вказує на те, що визначення вартості спірного майна входить до предмету доказування.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються: докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Відтак, адвокат Захарченко І.В. дійшов висновку, що суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Ревякіна О. В. відхилила надані позивачем на підтвердження вартості майна, що підлягає поділу довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості з зазначенням мотивів їх відхилення без винесення рішення по суті заявлених вимог.
Також у заяві про відвід адвокат вказує, що прояви безсторонності можуть мати певну важливість, або, інакше кажучи, «правосуддя має не тільки здійснюватися, але й має бути видно, що воно здійснюється». Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Так, будь-який суддя, щодо якого є законні підстави побоюватися відсутності безсторонності, повинен заявити самовідвід («Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП], 2009, § 98; «Стойменовіч і Мілошевіч проти Північної Македонії» (Stoimenovikj and Miloshevikj v. North Macedonia), 2021, § 40).
Вважає, що суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Ревякіна О. В. не може брати участь в розгляді справи №391/275/26 і підлягає відводу, оскільки щодо неї є законні підстави побоюватися відсутності безсторонності.
Дослідивши заяву про відвід та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Порядок вирішення заявленого відводу врегульовано ст. 40 ЦПК України, відповідно до якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (ч. 8 ст. 40 ЦПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Обставини, на які вказує адвокат Захарченко І.В. в своїй заяві про відвід судді, не слугують підставою для відводу судді, в розумінні ст.36 ЦПК України, оскільки в підготовчому судовому засіданні 14.10.2026 позивачем не надавалися довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості та відповідно не відхилялися судом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника відповідача, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена належними та допустимими доказами, є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви адвоката Захарченка Ігоря Васильовича про відвід судді Ревякіної Оксани Володимирівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ревякіна