Справа № 344/14762/22
Провадження № 22-ц/4808/1593/26
Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.
Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,
секретар Шемрай Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2026 року, ухвалене судом у складі головуючої судді Мелещенко Л.В. у м. Івано-Франківськ, у справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталія Василівна, ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності від 18 травня 2007 року,
у с т а н о в и в:
У листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., ОСОБА_4 , про визнання внесену в реєстр нотаріальних дій інформацію про паспорт громадянина України недійсною, визнання нотаріальної дії від 17 травня 2007 року недійсною, визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності від 18 травня 2007 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказував, що 12.11.2004 позивачем на підставі договору купівлі-продажу за ціною 1 857 205,00 гривень набуто право власності на домоволодіння та земельну ділянку, що розташовані в АДРЕСА_1 .
17.05.2007 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. на виготовленому з використанням спеціального бланку нотаріального документу серії ВЕО №562517 договору купівлі-продажу вищезазначених домоволодіння та земельної ділянку, що розташовані в АДРЕСА_1 , з реєстровим № 1152, який співпадає з реєстровим номером вчиненої цього ж дня (17.05.2007) нотаріусом Кучак Н.В. іншої нотаріальної дії, що полягає у нотаріальному посвідченні за реєстровим №1152, виготовленого на спеціальному бланку нотаріального документу серії ВЕО № 562515 договору дарування квартири за адресою: АДРЕСА_2 , сторонами є ОСОБА_5 (особа дарувальник) і ОСОБА_6 (обдарована особа).
На підставі вказаного вище договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, виготовленого на спеціальному бланку нотаріального документу серії ВЕО №562517 та начебто посвідченого (Кучак Н.В.) за реєстровим №1152, з власності ОСОБА_1 (позивач) начебто вибуло, а ОСОБА_3 (відповідач) начебто набуто право власності на нерухоме майно, що розташоване в АДРЕСА_1 .
18.05.2007 ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності, де підставою був договір від 17.05.2007 на бланку ВЕО 562517, засвідчений за № 1152.
Позивач зазначав, що з приватним нотаріусом позивач взагалі не зустрічався, до нотаріальної контори 17.05.2007 не приходив та свій особистий паспорт з кодом не надавав. Вважає, що ОСОБА_3 також не приходила до нотаріуса ОСОБА_7 свій паспорт та код не надавала. ОСОБА_7 є тіткою ОСОБА_3 . Вважає, що була змова. Приватному нотаріусу ОСОБА_7 була надана ксерокопія першого аркушу його паспорта.
При ознайомленні з матеріалами нотаріальної справи приватного нотаріуса Кучак Н.В. позивачу стало відомо, що у приватного нотаріуса ОСОБА_7 в наявності копія першого аркушу його паспорту громадянина України, який, як йому стало відомо, взагалі не є дійсним, доказом являється висновок та рішення Київського районного суду м. Одеси.
ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси у справі №520/21210/18 від 21.10.2019 складено правову експертизу, відповідно до висновків якої паспорт України НОМЕР_1 , виданий 08.04.2000 Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області громадянину ОСОБА_1 , не був дійсним та придатним для користування, нотаріус не мав права здійснювати нотаріальні дії за умов відсутності в паспорті печатки органу, який видав даний паспорт.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.05.2020 у справі №520/21210/18 встановлено обставини недійсності з моменту видачі паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 08.04.2000 Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області, на ім`я ОСОБА_1 , що підлягав обов`язковому обміну. У зв`язку з його непридатністю до використання.
Таким чином, нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. було порушено порядок посвідчення правочину, а саме не дотримано вимог ст. 47 Закону України «Про нотаріат», щодо перевірки відповідності вимогам чинного законодавства документів, поданих для вчинення нотаріальних дій.
Тому позивач ОСОБА_1 у поданому позові вказував, що нотаріальна дія приватного нотаріуса Кучак Н.В. від 17.05.2007 являється недійсною, у зв`язку з недійсністю свого паспорту через відсутність печатки на другій сторінці та порушення нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 порядку посвідчення правочину.
Паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Зазначав, що на момент проведення посвідчення договору купівлі-продажу від 17.05.2007 у ОСОБА_1 , якому ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 45 років, нове фото не було вклеєно.
Так, згідно відповіді Кальміуського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області від 05.12.2018 паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 08.04.2000 на ім`я ОСОБА_1 не є дійсним з моменту отримання власником та підлягає обов`язковому обміну, у зв`язку з непридатністю до використання, оскільки відсутній відбиток мастикової гербової печатки органу оформлення на другій сторінці паспорту.
Згідно з висновком правової експертизи № 9454 від 21 січня 2020 року, яка була проведена ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», паспорт НОМЕР_1 , виданий 08.04.2000 Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області громадянину ОСОБА_1 , не був дійсним та придатним для користування. Нотаріус не мав право здійснювати нотаріальні дії за умов відсутності в паспорті печатки органу, який видав даний паспорт.
Приватним нотаріусом Кучак Н.В. Івано-Франківського міського нотаріального округу під час посвідчення договору купівлі-продажу домоволодіння між продавцем ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_3 від 17.05.2007, зареєстрованої в реєстрі за № 1164, для вчинення нотаріальної дії було прийнято паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 08.04.2000 на ім`я ОСОБА_1 , який не відповідав вимогам законодавства, що є порушенням ст. 47 Закону України «Про нотаріат».
20.01.2016 року ОСОБА_7 листом за № 2/01-16 підтверджено фактичне посвідчення нею 17.05.2007 за реєстровим №1164 договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, стороною якого є ОСОБА_1 , що підтверджується листом ОСОБА_7 за №2/01-16 від 20.01.2016. Отже, з вказаного листа від 20.01.2016 за №2/01-16 вбачається, що 17.05.2007 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. за реєстровим №1152 не вчинялось нотаріальних дій посвідчення виготовленого на спеціальному бланку нотаріального документу серії BEO № 562517 договору купівлі-продажу вищезазначених домоволодіння та земельної ділянку, що розташовані в АДРЕСА_1 .
29.12.2017 листом Міністерства юстиції України за № 51474/6-28911/19 доведено до третьої особи ( ОСОБА_2 ) інформацію про фактичне виникнення права власності за посвідченим приватним нотаріусом Кучак Н.В. 17.05.2007 за реєстровим №1152 договором не у відповідача ( ОСОБА_3 ), а у іншої особи ОСОБА_8 .
Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, а також існуюче на даний час обмеження позивача у праві розпорядження належним йому на праві приватної власності домоволодінням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 8388444, до моменту реєстрації права власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач просив визнати недійсною нотаріальну дію від 17.05.2007 та скасувати свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрованого приватним нотаріусом за номером 1152 на бланку ВЕО 562517, виданого на підставі недійсного паспорту.
Позивач вважав, що родич ОСОБА_3 (а саме батько ОСОБА_9 , який продав та отримав гроші 07.09.2009) приніс до нотаріуса копію першого аркуша паспорту ОСОБА_1 , розписався в журналі нотаріальних дій за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та вони без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 взагалі провели дану угоду.
За наведених обставин позивач просив визнати недійсною, внесену в реєстр нотаріальних дій інформацію про паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданого 08 квітня 2000 року Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) у зв`язку з недійсністю, який підлягав обов`язковому обміну у зв`язку з його непридатністю до використання; визнати недійсною нотаріальну дію від 17.05.2007 посвідчення договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_3 за реєстровим номером 1164; визнати недійсним свідоцтво про право приватної власності від 18.05.2007, видане на ім`я ОСОБА_3 на будинковолодіння та земельну ділянку що розташовані по АДРЕСА_1 , набутого на підставі поданого до МБТІ Івано-Франківської області оригіналу договору купівлі-продажу від 17.05.2007 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Кучак Н.В. за реєстраційним номером 1152 на нотаріальному бланку ВЕО 562517 на підставі, що така нотаріальна дія приватним нотаріусом не посвідчувалась та в реєстр нотаріальних дій не вносилась (а.с. 1-13).
20 травня 2024 року позивачем ОСОБА_1 була подана до суду заява про зменшення позовних вимог. У даній заяві позивач просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним свідоцтво про право приватної власності від 18 травня 2007 року, видане на ім`я ОСОБА_3 на будинковолодіння та земельну ділянку, що розташовані по АДРЕСА_1 , набутого на підставі поданого до МБТІ Івано-Франківської області оригіналу договору купівлі-продажу від 17.05.2007 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Кучак Н.В. за реєстраційним номером 1152 на нотаріальному бланку ВЕО 562517, з тієї підставі, що така нотаріальна дія приватним нотаріусом не посвідчувалась та в реєстр нотаріальних дій не вносилась (т. 2 а.с. 98-106).
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області заочним рішенням від 06 липня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності від 18 травня 2007 року відмовив.
Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з істотним порушенням норм процесуального права.
Обгрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд встановив існування двох різних реєстрових номерів (1152 та 1164), офіційної відповіді Міністерства юстиції України щодо реєстрового номера 1152, листа приватного нотаріуса Кучак Н.В., документів БТІ та інших доказів, однак не встановив, який саме документ був правовою підставою видачі свідоцтва про право приватної власності від 18.05.2007. Не встановивши цієї ключової обставини, суд дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що суд не розглянув спір у тому вигляді, в якому він був заявлений після зміни предмета позову. Суд не виконав свого обов`язку щодо вирішення спору в межах заявлених позовних вимог та фактично не дослідив предмет доказування, визначений позивачем після зміни предмета позову.
Суд, визначивши, що предметом розгляду є вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 18.05.2007, фактично не встановив жодної із обставин, які сам позивач визначив як предмет доказування, та які підлягали встановленню для вирішення цього спору. Суд першої інстанції не виконав свого обов`язку надати мотивовану оцінку доказам, щодо яких позивач у письмових клопотаннях та поясненнях прямо просив висловити правову позицію. Замість аналізу кожного з таких доказів суд обмежився загальним висновком про їх недостатність, не навівши мотивів відхилення кожного з ключових доводів.
Суд послався на преюдиційність попередніх судових рішень та зробив висновок, що договір купівлі-продажу не був визнаний недійсним. Проте суд не врахував, що у даній справі були подані нові докази, які не були предметом дослідження у попередніх справах. Суд не надав належної оцінки ключовим доказам, чим порушив вимоги статей 76-81, 89, 263 та 264 ЦПК України.
У мотивувальній частині рішення суд визнав доведеними такі обставини: існування офіційної відповіді Державної міграційної служби щодо непридатності паспорта ОСОБА_1 до використання; існування висновку правової експертизи щодо невідповідності паспорта вимогам законодавства; наявність рішення Київського районного суду м. Одеси; існування відповіді Міністерства юстиції України; існування суперечностей між реєстровими номерами 1152 та 1164. Однак після наведення зазначених доказів суд зробив протилежний висновок про недоведеність позовних вимог.
Суд першої інстанції помилково виходив із презумпції правомірності договору купівлі-продажу, хоча предметом даного спору після зміни позовних вимог було не встановлення недійсності договору, а перевірка законності видачі свідоцтва про право приватної власності. Суд не перевірив чи існували належні правові підстави для видачі свідоцтва від 18.05.2007.
Вказує, що суд обмежився викладенням загальних висновків щодо недоведеності позовних вимог та посиланням на судові рішення, ухвалені в інших справах, не надавши відповіді на питання, які безпосередньо визначали предмет доказування у даному спорі. За таких обставин висновок суду про недоведеність позовних вимог є передчасним, оскільки зроблений без встановлення всіх юридично значимих обставин справи та без належного дослідження предмета доказування, визначеного після зміни предмета позову. Суд не надав відповіді на істотні доводи позивача та не виконав обов`язку щодо мотивованої оцінки доказів.
Зазначає, що у позові просив суд встановити: який саме документ був підставою для видачі свідоцтва про право власності від 18.05.2007 року; з яких підстав існують розбіжності між реєстровими номерами №1152 та №1164; яке правове значення мають офіційні відповіді Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції щодо встановлених розбіжностей; яке значення має встановлений факт використання різних спеціальних бланків нотаріальних документів; чому в матеріалах нотаріальної справи міститься спеціальний бланк ВЕО №562516, визначений як зіпсований, тоді як у реєстрі нотаріальних дій зазначено інший спеціальний бланк - ВЕО №562517; чому реєстровий номер №1152 відноситься до іншої нотаріальної дії; який саме документ був використаний органом БТІ як правова підстава для державної реєстрації права власності.
Наведені питання становили предмет доказування у даній справі, оскільки без їх встановлення неможливо зробити висновок щодо законності видачі свідоцтва про право власності.
Вирішуючи дану справу, суд першої інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин, що безпосередньо вплинуло на предмет дослідження доказів, коло юридично значимих обставин та остаточний висновок суду. Після прийняття судом заяви позивача про зміну предмета позову, предметом судового розгляду більше не були питання дійсності договору купівлі-продажу, його виконання чи правомірності самого правочину. Предметом спору стало встановлення законності видачі свідоцтва про право власності від 18.05.2007 року, а також перевірка законності документів, які стали підставою для його видачі.
Стверджує, що суд фактично обмежився констатацією наявності доказів, однак не здійснив їх правового аналізу. Прийнявши заяву про зміну предмета позову, суд був зобов`язаний змінити предмет судового дослідження та перевірити ті юридично значимі обставини, які стали предметом доказування у справі. Проте цього зроблено не було. Замість дослідження нових доказів та вирішення спору в межах заявлених позовних вимог суд фактично повторно дослідив правовідносини, які були предметом інших судових справ. Саме ця процесуальна помилка стала причиною неповного встановлення обставин справи, неналежної оцінки доказів та ухвалення необґрунтованого рішення.
Просить скасувати заочне рішення Івано-Франківського міського суду ІваноФранківської області від 06 липня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності від 18 травня 2007 року.
Третя особа ОСОБА_2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, подала відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що апеляційну скаргу підтримує повністю, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На її думку після прийняття судом заяви позивача про зміну предмета позову предметом судового розгляду залишилося виключно питання законності видачі свідоцтва про право приватної власності від 18 травня 2007 року та документів, які стали підставою для його видачі. Незважаючи на це, суд першої інстанції фактично не змінив предмет судового дослідження. Суд прийняв заяву про зміну предмета позову, але фактично продовжив досліджувати попередні правовідносини.
Вважає, що рішення суду не відповідає вимогам статей 13, 76-81, 89, 263 та 264 ЦПК України, оскільки суд не визначив належним чином предмет доказування після зміни предмета позову, не встановив усіх юридично значимих обставин справи та не надав мотивованої оцінки істотним доводам сторони позивача.
Суд визнав існування низки офіційних документів та встановлених ними фактів, однак без належного правового аналізу дійшов протилежного висновку про недоведеність позовних вимог. Такий спосіб мотивування не відповідає принципам справедливого судового розгляду, практиці Верховного Суду та Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду надати відповідь на всі істотні доводи сторін. Оскаржене рішення підтверджує, що суд першої інстанції не вирішив саме той спір, який перебував у нього на розгляді після зміни предмета позову. У зв`язку з цим рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.
Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2026 року скасувати.
Позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_3 , представник відповідача ВК Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., ОСОБА_4 до апеляційного суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апелянт ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, третю особу на стороні позивача ОСОБА_2 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
З наявних у справі матеріалів судом встановлено, що ОСОБА_10 29.12.2017 була дана відповідь Міністерством юстиції України стосовно посвідчення договору купівлі-продажу від 17.05.2007 № 1164 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. та повідомлено, що Міністерство юстиції України, діючи у межах компетенції, визначеної Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), не має повноважень щодо надання правової оцінки та законності вчиненим нотаріусом нотаріальним діям (т. 1 а.с. 15-18, 198-201).
12 листопада 2004 року між ОСОБА_11 , яка діяла від імені ОСОБА_12 на підставі нотаріально посвідченого доручення №2916 від 10.11.2004 року, (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність та сплатити обговорену грошову суму за належні ОСОБА_12 будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, розташовану на території Івано-Франківської міської ради в АДРЕСА_1 , що надана для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 19-20, 195-197). Вказане будинковолодіння належало ОСОБА_12 на підставі Свідоцтва про право власності на будинковолодіння, виданого 10 вересня 2001 року, а земельна ділянка належала ОСОБА_12 на підставі Державного акту направо приватної власності на землю, виданого 10 вересня 2001 року.
17 травня 2007 року укладений договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки між ОСОБА_1 як Продавцем, та ОСОБА_3 як Покупцем. За цим договором Продавець продає і передає, а Покупець купує і приймає домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Кучак Н.В. (т. 1 а.с. 22-23, 36-37, 39-40, 204, т. 2 а.с. 29-30, 42-43, т. 3 а.с. 18, 44).
З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища вбачається, що 18 січня 2012 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 (т. 3 а.с. 161)
З письмової відповіді ОСОБА_1 від 20.01.2016 від приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. на його заяву від 14.01.2016, вбачається, що нею на особисте прохання та за безпосередньою участю ОСОБА_1 було вчинено такі нотаріальні дії: посвідчено довіреність на транспортний засіб від імені та на ім`я ОСОБА_14 , 15.04.2009 за реєстровим № 358, та посвідчено договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки за реєстровим номером № 1164 від 17.05.2007, де ОСОБА_1 являється продавцем (т. 1 а.с. 21, т.3 а.с.29, 43, 154).
19.01.2021 у результаті перевірки спеціального бланка нотаріального документа серія бланка ВЕО, номер бланка НОМЕР_3 , встановлено, що бланк зіпсовано (т. 1 а.с. 24-25, т. 3 а.с. 162-163).
08 квітня 2000 року Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області був виданий паспорт серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.26-27).
Кальміуським РВ у місті Маріуполі ГУДМС України в Донецькій області надана відповідь ОСОБА_1 на його звернення від 04.12.2018 щодо роз`яснення положень законодавства про визнання його паспорта недійсним або непридатним до використання та повідомлено, що паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 08.04.2000 на ім`я ОСОБА_1 не є дійсним з моменту отримання власником та підлягає обов`язковому обміну, у зв`язку з непридатністю до використання, оскільки відсутній відбиток мастикової гербової печатки органу оформлення на другій сторінці паспорту (т. 1 а.с. 28, т. 3 а.с. 219).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 19 січня 2017 року по справі №826/653/16, що залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та постановою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним не проведення Міністерством юстиції України належної об`єктивної та всебічної перевірки обставин вчинених правопорушень, викладених в заяві ОСОБА_1 вх. №Б-11384 від 08.06.2015 року. Визнано протиправним надання Міністерством юстиції України неповної та недостовірної інформації у своїй відповіді №Б-11384/13 від 08.07.2015 року на заяву ОСОБА_1 вх. №Б-11384 від 08.06.2015 року. Зобов`язано Міністерство юстиції України в межах повноважень в строк та в порядку, передбаченому діючим законодавством України провести перевірку відповідальності вчинених (проведених) приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. нотаріальних дій за участю або від імені ОСОБА_1 вимогам чинного законодавства України і міжнародного права. Зобов`язано Міністерство юстиції України у строки, встановлені законом, надати ОСОБА_1 повну, об`єктивну і достовірну інформацію на його звернення від 08.06.2015 року та 21.07.2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю (т. 3 а.с. 227-234).
27 січня 2020 року Незалежним інститутом судових експертиз складений висновок правової експертизи № 9454, згідно якого паспорт НОМЕР_1 , виданий 08.04.2000 Іллічівським РВ Маріупольського МУГУМВС України громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не був дійсним та придатним для користування; нотаріус не мав права здійснювати нотаріальні дії за умов відсутності в паспорті печатки органу, який видав даний паспорт (т. 1 а.с. 29-33, т. 3 а.с. 222-226).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/21210/18, провадження №2/947/922/20 від 14 травня 2020 року, що набрало законної сили 07 серпня 2020 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_15 , третя особа Приватний нотаріус Павлісяк Т.Ю., про визнання довіреності від 04.12.2009 року недійсною задоволено. Визнано недійсною довіреність від 04.12.2009 року, видану ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_15 , посвідчену приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Павлісяк Т.Ю. за № 179 (т.1 а.с.34-35, т.3 а.с.205-208, 220-221).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . на праві приватної власності, розмір частки 1/1, належить ОСОБА_6 на підставі договору дарування, 1152, 17.05.2007, приватний нотаріус Кучак Н.В. (т.1 а.с.41-42, т.3 а.с.17).
Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року по справі № 344/4640/17, провадження № 61-31843св18 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. про визнання порушеними особисті немайнові права ОСОБА_1 приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу; визнання протиправним збирання та зберігання приватним нотаріусом без дозволу чи згоди ОСОБА_1 інформації про його особу (особистих персональних даних); визнання протиправним використання і поширення приватним нотаріусом Кучак Н. В. без дозволу чи згоди ОСОБА_1 інформації про його особу (особистих персональних даних) в договорі купівлі-продажу від 17 травня 2007 року, виготовленого, засвідченого з використанням спеціального бланку нотаріальних документів та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №№ 1152, 1153; стягнення з приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. на користь ОСОБА_1 завдану йому моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн залишено без змін (т. 1 а.с. 102-105).
Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року по справі № 344/3608/18, провадження №61-5641св19 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , про визнання протиправною державну реєстрацію, здійснену Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 18 травня 2007 року права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 17 травня 2007 року, зареєстрованого за № 1152; скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 18 травня 2007 року № 14595213 на ім`я ОСОБА_3 на підставі зазначеного договору купівлі-продажу; скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно залишено без змін (т. 1 а.с. 106-111).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 19 січня 2017 року по справі №826/653/16, що залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та постановою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним не проведення Міністерством юстиції України належної об`єктивної та всебічної перевірки обставин вчинених правопорушень, викладених в заяві ОСОБА_1 вх. №Б-11384 від 08.06.2015 року. Визнано протиправним надання Міністерством юстиції України неповної та недостовірної інформації у своїй відповіді №Б-11384/13 від 08.07.2015 року на заяву ОСОБА_1 вх. №Б-11384 від 08.06.2015 року. Зобов`язано Міністерство юстиції України в межах повноважень в строк та в порядку, передбаченому діючим законодавством України провести перевірку відповідальності вчинених (проведених) приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. нотаріальних дій за участю або від імені ОСОБА_1 вимогам чинного законодавства України і міжнародного права. Зобов`язано Міністерство юстиції України у строки, встановлені законом, надати ОСОБА_1 повну, об`єктивну і достовірну інформацію на його звернення від 08.06.2015 року та 21.07.2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю (т. 3 а.с. 227-234).
Згідно з договором купівлі-продажу домоволодіння від 24 квітня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Девляшевською С.П., зареєстрованим в реєстрі за № 430, витягом з Державного реєстру правочинів від 24 квітня 2012 року № 11251855, витягом про державну реєстрацію прав № 33951233, виданим ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» 25 квітня 2012 року, ОСОБА_16 продала та передала у власність ОСОБА_4 вищевказане домоволодіння.
Постановою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 344/18932/18, провадження № 61-18440св19 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2019 року про закриття провадження та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року залишено без змін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про встановлення нікчемності договору купівлі-продажу від 17 травня 2007 року домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 . (т. 1 а.с.112-114).
Постановою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 344/1587/16-ц, провадження № 61-9614св19 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння; виселення ОСОБА_4 та невідомих осіб з будинковолодіння та земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташовані в АДРЕСА_1 ; вселення ОСОБА_1 у вказане будинковолодіння, залишено без змін (т. 1 а.с. 115-119).
Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року по справі №344/16968/16-ц, провадження № 61-9280св19 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 січня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року залишено без змін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_3 про скасування свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16 травня 2007 року на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження міського голови від 15 травня 2007 року № 270-р та скасування державної реєстрації права власності від 16 травня 2007 року, реєстраційний номер 8388444, на домоволодіння в АДРЕСА_1 , номер запису: 7579 у книзі 207 за ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 120-124).
Постановою Верховного Суду від 23 червня 2021 року по справі №344/3693/17, провадження № 61-22684св19 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2019 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_16 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 від 17.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Кучак Н.В. за реєстровим номером 1164 із використанням спеціального бланка нотаріального документа серії ВЕО номер 522516 нікчемним та застосування наслідків нікчемності, та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, якою рішення Івано-Франківського міського суду від 23 вересня 2019 року залишено без змін змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. Суд касаційної інстанції встанови, що суди попередніх інстанції дійшли правильного по суті висновку щодо відмови у задоволенні вищевказаного позову,однак з помилкових мотивів (а.с. 125-130).
16.01.2015 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Одерій А.С. посвідчена заява ОСОБА_17 про те, що остання працювала з 2005 по травень 2009 року в сім`ї ОСОБА_18 та ОСОБА_19 домогосподаркою та мешкала з ними в одному будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Свідчить про те, що ОСОБА_20 та ОСОБА_21 проживали однією сім`єю, спали разом в одній кімнаті, їздили на відпочинок. Коли ОСОБА_22 захворів 09.10.2007 і був тривалий час прикутим до ліжка, то ОСОБА_3 весь час знаходилася з ОСОБА_1 у лікарні в Києві та за кордоном в Австрії з ним поруч (т. 1 а.с. 202).
16.01.2015 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Одерій А.С. посвідчена заява ОСОБА_23 про те, що з 2005 до квітня 2009 року працював у сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_19 садівником та мешкав у їх заміському будинку в с. Затока біля Одеси. Засвідчує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали разом, проживали однією сім`єю. У квітні 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 поїхали разом в м. Івано-Франківськ, де у них був свій дім, далі йому невідомо про їхні стосунки (т. 1 а.с. 203).
Відповідно до Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві приватної власності належало домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі розпорядження міського голови від 15.05.2007 № 270-р (т. 2 а.с. 9-12).
ОСОБА_1 була видана довідка про те, що у будинку АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований (т. 2 а.с. 13-14).
Позивачу був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, по АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 15-16).
17.05.2007 Івано-Франківським міським управлінням земельних ресурсів була видана довідка ОСОБА_1 про те, що інформація щодо наявності сервітутних обмежень та обтяжень на використання земельною ділянкою площею 0,1000 га, яка знаходиться в його власності і розташована на АДРЕСА_1 міському управлінні земельних ресурсів, відсутня. Довідка видана для оформлення цивільно-правової угоди (т. 2 а.с. 17).
Згідно з висновком експерта про експертну грошову вартість земельної ділянки від 17.05.2007, експертна грошова вартість частини земельної ділянки площею 1000 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в АДРЕСА_1 , становить 22960,00 гривень (т. 2 а.с. 18-20).
17.05.2007 ОСОБА_1 була адресована заява приватному нотаріусу Кучак Н.В. про те, що на момент придбання та продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , він був розлучений (з 05.12.2000), в іншому шлюбі не перебував і не перебуває, ні з ким не проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу (тобто не перебував у фактичних шлюбних стосунках) (т.2 а.с.27).
17.05.2007 ОСОБА_3 була написана заява приватному нотаріусу Кучак Н.В. про те, що на момент придбання та продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вона неодружена, в шлюбі не перебуває, ні з ким не проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу (тобто не перебувала у фактичних шлюбних стосунках) (т. 2 а.с. 28).
Згідно з даними Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 18.12.2004 зареєстровано заборону на нерухоме майно (т. 2 а.с. 31-41).
16 квітня 2019 року складена довідка про результати проведеної повторної цільової перевірки приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. в межах звернення ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 , за результатами якої ОСОБА_7 було рекомендовано пройти курси підвищення кваліфікації за програмами тематичних короткострокових курсів (т. 2 а.с. 44-48, т.3 а.с.24-28, 83-87).
23.02.2024 ОСОБА_24 була надана відповідь Міністерством юстиції України, якою було надано можливість ознайомитися з результатами повторної цільової перевірки приватного нотаріуса (т. 2 а.с. 49-50, т. 3 а.с. 22-23).
Згідно з даними Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, 18.05.2007 було зареєстровано право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2007, № 1152, приватний нотаріус Кучак Н.В. (т. 2 а.с.108-109, 202).
ОСОБА_25 була надана відповідь Обласним комунальним підприємством «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», якою повідомлено, що перехід права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , відбувся 18.05.2007 на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2007 реєстраційний номер 1152, посвідченого приватним нотаріусом Кучак Н.В. (т. 3 а.с. 19-20, 64, 80).
18 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «Престиж», Іпотекодержателем, та ОСОБА_3 - Іпотекодавцем, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., зареєстровано в реєстрі за №1173, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно: домоволодіння під АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку цегляного, загальною площею 586,7 кв.м., житловою площею 289,7 кв.м., зазначеного в плані під Літерою "А", літної кухні цегляної, загальною площею 28,2 кв.м. зазначеної в плані під Літерою "Б", воріт металевих, загальною площею 10,6 кв.м., зазначених в плані під номером 1, сауни цегляної, загальною площею 26,2 кв.м., зазначеної в плані під номером "В", який належить іпотекодавцю на праві приватної власності в цілому на підставі Договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. 17 травня 2007 року по реєстру №1152, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за №2092593 (згідно витягу з ДРП №3993976 від 17.05.2007) та зареєстрованого в Обласному комунальному підприємстві "Івано-Франківське обласне Бюро Технічної Інвентаризації" 18.05.2007 за реєстровим номером запису 7579 в реєстровій книзі 207, в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно - за реєстраційним номером 8388444, що підтверджується також Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" 18.05.2007 за №14595176 та Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" 18.05.2007 року за №14595213. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки - 261010000[телефон приховано], цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Іпотекодавцю за цим договором належать майнові права на земельну ділянку на підставі Договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. 17 травня 2007 по реєстру №1152, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за №2092593 (згідно витягу з ДРП №3993976 від 17.05.2007).
18.05.2007 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., на підставі ст.73 Закону України "Про нотаріат" та у зв`язку із посвідченням даного договору іпотеки накладено заборону відчуження зазначеного в договорі домоволодіння із земельною ділянкою площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до припинення дії даного договору іпотеки; зареєстровано в реєстрі за №1173 (т. 3 а.с. а.с. 35-36).
Міністерством юстиції України надано відповідь на звернення (вх. № Б-3998 від 10.02.2020) ОСОБА_1 щодо вчинення нотаріальних дій у разі відсутності у паспорті громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальних дій фотокартки по досягненню 45-річного віку та без мастикової печатки (т. 3 а.с. 235-237) Зазначено, що для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема якщо у паспорті громадянина України відсутня отокартка по досягненню 45-річного віку та відбиток мастикової печатки.
12.11.2025 року Міністерством юстиції України Т. Бондаренко була дана чергова відповідь та повідомлено про те, що недійсність договору купівлі-продажу від 17.05.2007 року реєстровий № 1164 та протиправність дій приватного нотаріуса Кучак Н.В., були предметом численних судових розглядів, за наслідками яких у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Нотаріальна дія від 17.05.2007 реєстровий номер 1152 була вчинена приватним нотаріусом Кучак Н.В. відносно та за участю третіх осіб. Міністерство юстиції не вбачає наявність підстав для проведення контрольної перевірки приватного нотаріуса Кучак Н.В. (т. 3 а.с. 50-51, 62-63, 81-82).
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2026 року по справі № 344/12192/23, провадження №61-5262ск26 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2026 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2026 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 квітня 2025 року у справі № 344/12192/23 за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., ОСОБА_2 , про визнання протиправною державної реєстрації права власності на нерухоме майно відмовлено (т. 3 а.с. 134-142).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року у справі №344/1740/25, провадження №22-ц/4808/429/26, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 січня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , треті особи - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Кучак Н.В. за № 1059 від 07.09.2009, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_16 , реєстраційний № об`єкта: 8388444, адреса: АДРЕСА_1 , підписаний від імені ОСОБА_3 ОСОБА_9 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Кучак Н.В. за № 1053 від 07.09.2009, кадастровий номер: 261010000[телефон приховано], адреса: АДРЕСА_1 , підписаний від імені ОСОБА_3 її представником ОСОБА_9 ; витребування у ОСОБА_4 будинку і земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які вона набула за договором купівлі продажу від 24 квітня 2012 року; вселення ОСОБА_1 у вказане домоволодіння та виселення ОСОБА_4 й інших осіб, які проживають без законних підстав залишено без змін (т.3 а.с.175-180).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_3 проведена у встановленому законом порядку, а позивачем не представлено належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення його прав, позивачем під час розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами, що видача свідоцтва про право власності відбулося з порушенням вимог законодавства України.
Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивачем не представлено доказів порушення його майнового права, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).
Згідно з ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 Цивільного кодексу України .
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В статті 328 Цивільного кодексу України вказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно на час виникнення спірних правовідносин був врегульований Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Так, відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об`єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст 18 даного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб. Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об`єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки або іншого нерухомого майна (ст. 19 Закону).
Документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 20 Закону).
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей; перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним; при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. З, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, спірне майно (домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0, 1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ) було відчужене від позивача на користь відповідача ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 17 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В.
Доводи апеляційної скарги про те, що після уточнення позовних вимог судом не досліджувалося питання законності видачі свідоцтва про право власності від 18 травня 2007 року, спростовуються змістом оскарженого рішення. Суд першої інстанції проаналізував докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, включаючи обставини оформлення прав на майно, видачі свідоцтва та відповідні судові рішення у попередніх справах між тими ж сторонами.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як правильно встановлено судами у попередніх судових справах між тими ж сторонами (зокрема у справах № 344/1587/16-ц, № 344/1640/21 тощо), законність та дійсність договору купівлі-продажу від 17 травня 2007 року неодноразово перевірялися судами. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання вказаного договору недійсним, нікчемним або про витребування майна було відмовлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2026 року у справі № 344/1740/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., ОСОБА_2 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення у домоволодіння підтвердив, що правомірність договору купівлі-продажу від 17 травня 2007 року вже була предметом судового дослідження, суди надали оцінку аналогічним доводам позивача щодо недійсності паспорта чи особливостей оформлення нотаріальних бланків, і законність правочину не була спростована. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, доки його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Оскільки договір купівлі-продажу від 17 травня 2007 року є дійсним і в судовому порядку не скасований та не визнаний недійсним, він слугував правомірною та належною правовою підставою для видачі свідоцтва про право приватної власності від 18 травня 2007 року на ім`я ОСОБА_3 та подальшої реєстрації прав на нерухоме майно у встановленому законом порядку. Доводи позивача про формальні суперечності, розбіжності реєстрових номерів чи особливості оформлення бланка самі по собі, за відсутності встановленого законом рішення про недійсність правочину або доведеності факту вибуття майна поза волею власника, не можуть слугувати підставою для визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Крім того, як зазначено у вищезгаданій постанові Верховного Суду від 23 вересня 2026 року у справі № 344/1740/25, особа, яка звертається до суду з позовом про оспорювання правовстановлюючих документів чи договорів, повинна довести факт порушення її майнових прав та інтересів. Оскільки позивач не є власником спірного майна (майно у подальшому правомірно відчужувалося іншим особам), а первинний договір є чинним, він не довів, яким саме чином оскаржене свідоцтво про право власності порушує його права, що є самостійною та достатньою правовою підставою для відмови у задоволенні позову.
З огляду на викладене, суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, надав належну правову оцінку наявним у справі доказам і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи, наведені в апеляційні скарзі, суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, крім того були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів та правової аргументації на спростування висновків суду першої інстанції щодо неефективності обраного позивачем способу захисту прав та його невідповідності меті звернення до суду.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості в достатній мірі.
Отже колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381,382,384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.
Судді Є.Є. Мальцева
В.А. Девляшевський
В.М. Луганська