П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року
м. Рівне
Справа № 567/387/26
Провадження № 22-ц/4815/1546/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.,
секретар судового засідання - Пиляй І. С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сопруна Володимира Володимировича на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 02 червня 2026 року у складі судді Венгерчук А. О., постановлену в м. Острог Рівненської області,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/2 частку квартири.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 02 червня 2026 року клопотання представника відповідачки - адвоката Волкова С. В. задоволено. Призначено у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/2 частку квартири, судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання:
- яка ринкова вартість на дату проведення експертизи належної ОСОБА_2 1/2 частки двокімнатної квартири загальною площею 60,4 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., господарської будівлі площею 24,5 кв.м., сараю площею 17,2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ?
Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м.Львів, вул. Липинського,54).
Вважаючи ухвалу суду незаконною, представник ОСОБА_1 - адвокат Сопрун Володимир Володимирович оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до помилкової ухвали. Вказує, що позивачем до позовної заяви долучено висновок судового експерта Фурсовича М. О. від 09.02.2026р. № 260205/1_ФМ про проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, згідно якого ринкова вартість 1/2 частки квартири станом на дату оцінки становить 785134 грн. Висновок судового експерта Фурсовича М. О. від 09.02.2026р. № 260205/1_ФМ відповідає вимогам зазначеним у ст. 102 ЦПК України. В оскаржуваній ухвалі не зазначено жодних аргументів щодо того, що наявний в матеріалах справи висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви у його достовірності. У клопотанні відповідача про призначення експертизи зазначається, що у висновку наче б то визначено, що вартість спірної квартири становить 23844 дол. США, що не відповідає дійсності, адже згідно висновку вартість квартири становить 1 570 268 грн., що станом на дату проведення дослідження відповідало 36476,55 доларів США (офіційний курс НБУ станом на 09.02.2026р. - 43,0487 грн./дол.). Наведений відповідачем приклад квартири, яка продається за 60000 доларів США, не може братися судом до уваги, адже він є не релевантним по відношенню до спірної квартири. У ціну 60000 доларів США входить уся побутова техніка, дерев`яні меблі та дерев`яна підлога, які у спірній квартирі відсутні. Вказує, що при визначенні ціни спірної квартири експертом не бралась до уваги побутова техніка, а навпаки враховувався стан та вік ремонту (понад 15 років), а також стан будинку в цілому. Доводи відповідача про необхідність призначення експертизи не містять будь-яких аргументованих доводів щодо наявності сумнівів у достовірності висновку експерта. Ухвалою суду вдруге призначено первинну експертизу, що підтверджує допущенні порушення вимог чинного законодавства. Під час розгляду судом клопотання про призначення експертизи, учасниками справи не було за взаємною згодою обрано установу, якій вони бажають доручити проведення експертизи. В ухвалі також не зазначено чому саме доцільно проводити експертизу у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України, що також свідчить про допущення ще одного процесуального порушення. Також судом не взято до уваги, що на замовлення Острозького відділу ДВС проводилась оцінка 1/2 частки спірної квартири ТОВ «Консалтингова компанія «Апекс» та згідно звіту про оцінку майна від 05.02.2026р. вартість 1/2 частки спірної квартири становила 590000 грн., що становить ще меншу суму ніж зазначено у висновку судового експерта Фурсовича М. О. від 09.02.2026р. № 260205/1_ФМ. Також звертає увагу суду на процесуальну поведінку відповідача. У матеріалах справи наявний договір дарування 1/2 частки квартири, укладений 24.02.2026р. між відповідачем і третьою стороною, в якому вони оцінюють спірну частку квартири у 50000 грн. Вважає, що відповідачем ініційовано проведення ще однієї експертизи з метою затягування часу. Із цих підстав просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Волков Сергій Вікторович вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_1 .
Представником ОСОБА_2 - адвокатом Волковим Сергієм Вікторовичем заявлено клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи з метою встановлення ринкової вартості спірного майна, а саме належної його довірительці частки двокімнатної квартири загальною площею 60,4 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., господарської будівлі площею 24,5 кв.м., сараю площею 17,2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 143 ЦПК України, суд призначає експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як вбачається із клопотання представника відповідача про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, доцільність її проведення мотивована тим, що наданий позивачкою Висновок судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №260205/1_ФМ від 09.02.2026 р., згідно якого вартість належної відповідачці частки у спірній квартирі становить 785134 грн., не є релевантним дійсній ринковій вартості спірного майна, адже визначання цієї вартості здійснювалось за методикою порівняння цін подібних об`єктів, котрі, в свою чергу, не є подібними до спірного об`єкту, оскільки спірна двокімнатна квартира має більшу площу (60,4 кв.м.) за об`єкти порівняння, що свідчить про унікальність планування та підвищену комфортність такого житла, а також на відміну від об`єктів порівняння спірна квартира має складові частини (капітальні господарську будівлю (гараж) та сарай), що також свідчить про підвищення комфорту проживання у такій квартирі на відміну від об`єктів порівняння. Також, експертом обрано для порівняння три квартири вартістю 30000 доларів США, 36900 доларів США та 37000 доларів США, тобто середня ринкова вартість квартири згідно арифметичного підрахунку становить 34633,33 долари США (30000+36900+37000)/3). Натомість експерт зазначає як середньо визначену вартість спірної квартири 23844 долари США, при тому що площа порівнювальних квартир менша та вони не мають у своєму складі господарської будівлі (гаража) та сараю. Окрім того, на відміну від об`єктів порівняння спірна квартира має косметичний ремонт, обладнана необхідними меблями та побутовою технікою і повністю готова до проживання. Зазначені обставини, на думку представника відповідачки, свідчать про заниження реальної вартості спірної квартири, а її дійсна вартість орієнтовно 60000 доларів США.
Об`єкт нерухомості, щодо якого проводиться експертиза, є предметом поділу між сторонами як спільне майно, а тому його реальна ринкова вартість є тією обставиною, що потребує встановлення при розгляді спору, однак для її визначення необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє.
Покликання апелянта на те, що призначення судової оціночно-будівельної експертизи з з огляду на наявність Висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №260205/1_ФМ від 09.02.2026 р. та наявність умисного затягування розгляду справи та зловживання процесуальними правами сторони відповідача є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 1 ЦПК України).
Оцінюючи встановлені обставини справи, апеляційний доходить висновку про доцільність призначення судової оціночно-будівеольної експертизи з метою встановлення ринкової вартості спірного майна, адже такий спосіб здобуття доказів кореспондується з предметом заявлених вимог - припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/2 частку квартири, з метою визначення дійсної вартості якого і призначена оскаржувана експертиза. Без встановлення цих обставин висновок суду про доведеність або недоведеність позовних вимог буде передчасним.
Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд враховує, що в даному спорі проведення експертизи дозволить встановити істину по справі, є доцільним, а фактичні дані, що входять до предмета доказування, і які підлягають встановленню у цій справі, не можуть бути встановлені іншим чином, окрім як за допомогою висновку експерта.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сопруна Володимира Володимировича залишити без задоволення.
Ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 02 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 жовтня 2026 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.