Справа № 296/11288/25
2-др/296/44/26
У Х В А Л А
"23" вересня 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Соломонюка Святослава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу по аліментам та пені, -
встановив:
10.08.2026 на адресу Корольовського районного суду м.Житомира від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Соломонюка Святослава Анатолійовича надійшла заява, відповідно до змісту якої просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 49 500 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 28 липня 2026 року Корольовським районним судом міста Житомира ухвалено рішення у справі № 296/11288/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу по аліментам та пені. Позовні вимоги задоволені частково. При поданні відзиву на позовну заяву відповідно до вимог ЦПК України відповідачем був зазначений орієнтовний розрахунок судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Також було зазначено, що докази на підтвердження понесених витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. 06 жовтня 2025 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Соломонюк та Партнери», в особі керуючого бюро - адвоката Соломонюка Святослава Анатолійовича, укладений договір про надання правової допомоги. Розділом 4 договору сторони погодили порядок розрахунків. Заявлена відповідачем сума витрат на правничу допомогу є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами з огляду на тривалість судового розгляду та численність вчинених процесуальних дій адвокатом, зокрема і участь у судових засіданнях. Під час розгляду справи адвокатом здійснено значний обсяг професійної правничої допомоги, що включав не лише участь у судових засіданнях, а й підготовку процесуальних документів та збір доказів. Зокрема, в інтересах відповідача підготовлений та поданий відзив на позовну заяву, додаткові письмові пояснення, заперечення щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, клопотання про приєднання доказів. До подання зазначених клопотань адвокатом також були підготовлені та направлені адвокатські запити до органу державної виконавчої служби та приватного виконавця з метою отримання доказів, необхідних для належного захисту прав та законних інтересів відповідача. Усі зазначені процесуальні дії були необхідними для формування правової позиції відповідача та забезпечення її належного обґрунтування у суді. Крім того, при визначенні розміру витрат підлягає врахуванню час, витрачений адвокатом на підготовку до судових засідань, дорогу до суду та у зворотному напрямку, очікування початку судового засідання, а також інші процесуальні дії, безпосередньо пов`язані із представництвом інтересів відповідача у даній справі. Такі етапи представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. Отже, заявлена сума понесених витрат на правничу допомоги в розмірі 49 500,00 грн є співмірною з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих послуг.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 15.09.2026 заяву про ухвалення додаткового судового рішення постановлено розглядати без повідомлення сторін.
22.09.2026 від представника позивача - адвоката Томашевської О.А. надійшли заперечення, в яких просить зменшити суму витрат на правничу допомогу з 49 500,00 грн до 2000 грн.
Вказує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Долучений детальний розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ на підтвердження заявлених вимог. Сторонами вже було сформовано, підписано та належним чином узгоджено фінансовий розрахунок на первинну суму. В свою чергу детальний розрахунок суми гонорару суттєво змінює зміст первинного правочину та збільшує розмір зобов`язання. Деталізація розрахунку передбачає розшифровку його наявних статей, а не подвоєння сукупного розміру вимог. На підтвердження правничої допомоги долучено до заяви: договір про надання правової допомоги №0610/1, розрахунок №1 суми гонорару за надану правову допомогу, детальний розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, акт виконаних робіт/наданих послуг. При цьому, документу про сплату правничої допомоги адвокату до поданої заяви представником позивача не надано. Наявні в матеріалах справи акт та розрахунок суми гонорару не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Крім того, звертає увагу суду, що заявлена відповідачем сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами адвокатом в суді. Так, представник відповідача адвокат Соломонюк С.А. у своїй заяві вказує, що ним здійснено значний обсяг професійної правничої допомоги, що включав участь у судових засіданнях, підготовку процесуальних документів та збір доказів. Зокрема, представник відповідача вказує, що крім участі у судових засіданнях, в інтересах відповідача підготовлений та поданий відзив на позовну заяву, додаткові письмові пояснення, заперечення щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, клопотання про приєднання доказів. До подання зазначених клопотань адвокатом також були підготовлені та направлені адвокатські запити до органу державної виконавчої служби та приватного виконавця з метою отримання доказів, необхідних для належного захисту прав та законних інтересів відповідача. Водночас, до витрат на правничу допомогу представником відповідача включені витрати щодо подачі клопотань до органів державної виконавчої служби та приватного виконавця про приєднання платіжних документів у виконавчих провадженнях та отримання довідок-розрахунків по аліментам, що в першу чергу свідчить про врегулювання питання розміру заборгованості по виконавчим провадженням у боржника, що унормовано положеннями Закону України «Про виконавче провадження», а відтак вказані дії адвоката не були необхідними в межах розгляду цивільної справи як обов`язкові, а фактично адвокат вирішував питання щодо врегулювання правовідносин боржника із органами виконавчої служби приватного виконавця. Крім того, слід звернути увагу, що вартість послуг адвоката за первинну консультацію, складання відзиву, підготовка та подання додаткових пояснень, клопотань є завищеною та неспівмірною витраченому адвокатом часу на їх підготовку з огляду на предмет спору, який в розумінні чинного законодавства не відноситься до складних, обсяг доказування та виконані роботи. З огляду на наведене, вважає визначену вартість витрат на правничу допомогу в сумі 49 500 грн занадто завищеною та неспівмірною, а тому розмір таких витрат слід зменшити до 2 000 грн.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення та справи №296/11288/25, суд дійшов наступного висновку.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі за №285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі за №346/2744/21.
Отже, подання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення є винятком із загального правила та пов`язується не лише з поданням відповідної заяви до закінчення судових дебатів, а й з наявністю поважних причин, які об`єктивно унеможливлювали подання таких доказів до завершення дебатів.
Встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 28.07.2026 у справі №296/11288/25 цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково:
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2022 по 07.10.2025 в розмірі 19 591,10 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня десять копійок);
- в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1% від стягнутої рішенням Корольовського районного суду м.Житомира заборгованості за період його невиконання з 09.01.2023 по 07.10.2025 в сумі 582 713, 05 грн та суми заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 12 714, 82 грн, - відмовлено;
- стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень).
У відповідності до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
На підтвердження розміру понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, під час розгляду справи було подано ордер серії АМ № 1141063 від 11.12.2025 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 згідно договору про надання правничої допомоги № 1711 від 17.11.2025 адвокатом Соломонюком Святославом Анатолійовичем.
Разом з заявою про ухвалення додаткового рішення від 10.08.2026 представником відповідача було додатково подано:
- договір про надання правничої допомоги № 0610/1 від 06.10.2025, підписаний Адвокатським бюро «Соломонюк та партнери» в особі керівника Соломонюка Святослава Анатолійовича та клієнтом ОСОБА_1 ;
- розрахунок № 1 суми гонорару за надану правову допомогу від 06.10.2025, підписаний адвокатом Соломонюком Святославом Анатолійовичем та клієнтом ОСОБА_1 ;
- детальний розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 10.08.2026, підписаний адвокатом Соломонюком Святославом Анатолійовичем та клієнтом ОСОБА_1 ;
- акт виконаних робіт/наданих послуг від 10.08.2026 згідно договору про надання правничої допомоги № 0610/1 від 06.10.2025, підписаний адвокатом Соломонюком Святославом Анатолійовичем та клієнтом ОСОБА_1 , на суму 49 500 грн.
Разом з тим, представником відповідача не було зроблено заяву до закінчення судових дебатів про подання додаткових доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, оскільки адвокат Соломонюк С.А. 23.07.2026 не вийшов на зв`язок в режимі відеоконференції внаслідок наявних у нього технічних несправностей.
Договір про надання правничої допомоги № 0610/1 від 06.10.2025, розрахунок № 1 суми гонорару за надану правову допомогу від 06.10.2025, які подані представником відповідача 10.08.2026 разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, були складені до ухвалення рішення суду від 28.07.2026 та об`єктивно могли бути подані відповідачем до закінчення судових дебатів у справі.
При цьому представник відповідача не навів обставин, які б свідчили про наявність поважних причин неможливості подання зазначених доказів до закінчення судових дебатів.
Більш того, згідно ордеру серії АМ № 1141063 від 11.12.2025 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , такий було видано на підставі договору про надання правничої допомоги № 1711 від 17.11.2025, а не № 0610/1 від 06.10.2025, натомість такий договір № 1711 від 17.11.2025 представником відповідача до суду не надано.
Отже, оскільки представником відповідача не було дотримано вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, докази подано представником відповідача після ухвалення рішення у справі за відсутності відповідних поважних причин, наданий договір № 0610/1 від 06.10.2025 не був підставою для видачі ордера серії АМ № 1141063 від 11.12.2025, який, в свою чергу, був підставою для надання правової допомоги відповідачу у справі № 296/11288/25, відтак, заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача 49 500 грн витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 133, 141, 246, 258-260, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -
постановив:
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Соломонюка Святослава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу по аліментам та пені, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 23.09.2026.
Суддя М. В. Петровська