ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1232/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. доповідач,
судді: Левшина Г.В., Висоцький А.М.
при секретарі судового засідання Солодовій І.М.
Представники сторін не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 (повне рішення складено 23.07.2026, суддя Панна С.П.) у справі № 904/1232/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018", 49050, м. Дніпро, пр-т. Гагаріна, буд.175, кв.25, код ЄДРПОУ 42319894
до відповідача-1: Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, 53732, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Гречані Поди, вул. Степова, буд.1Б, код ЄДРПОУ 04525277
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ", 49000, м. Дніпро, шосе Донецьке, буд.186, код ЄДРПОУ 38300353
про визнання недійсним договору оренди землі
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ", в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення чотирнадцятої сесії восьмого скликання Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 12.11.2021 року №891-14/УІІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ" в оренду;
- визнати недійсним договір оренди землі № 3/2021 від 28.12.2021 року укладений між Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та ТОВ "СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ" предметом якого є передача в платне користування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0009, площею 32,8377 га;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 63153079 від 31.01.2022 р. та вилучити з Державного реєстру прав запис про інше речове право: 46434218 про право оренди ТОВ "СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ" земельної ділянки площею 32,8377 га з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0009.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 12.11.2021 року №891-14/УІІІ прийнято з порушенням ст.ст. 134, 135 ЗК України, як наслідок договір оренди землі №3/2021 від 28.12.2021 укладений між Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та ТОВ "СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ" є недійсним, а державна реєстрація підлягає скасуванню.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026, у позовних вимогах відмовлено у повному обсязі. Судові витрати покладено на позивача.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
Місцевий господарський суд зазначив, що земельну ділянку передано в оренду ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування сонячної електростанції).
Суд першої інстанції виснував, що процедура надання земельної ділянки без проведення торгів повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 134 ЗК України та ст. 14 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», а тому твердження позивача про порушення порядок (процедуру) укладання Договору оренди землі не знайшло свого підтвердження.
Крім того, господарський суд зазначив, що надання погодження на передачу ТОВ «Сонячне сяйво 2018» земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення було внесено до Переліку рішень сесії сільської ради Широківського району Дніпропетровської області які внесені до протоколу № 61 за №26. Під час засідання комісії було розглянуто 14 питань, питання Позивача було розглянуто під №2, що підтверджується витягом з протоколу засідання. В матеріалах справи також наявний лист Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області за №527/02-15 від 22.04.2019р., в якому повідомлено позивача, що рішенням Гречаноподівської сільської ради №853-61-VII від 16.04.2019р. відмовлено у наданні погодження щодо земельної ділянки в оренду.
Суд першої інстанції послався на ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Місцевий господарський суд вказав, що Рішення Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області «Про відмову в наданні погодження щодо земельної ділянки в оренду ТОВ «Сонячне сяйво» №853-61/УІІ від 16.04.2019 року було розміщено на сайті Ради https://grechotg.gov.ua/ за посиланням https://grechotg.gov.ua/documents/cjw62sjf23o5l0811xilg2lm7 .
Суд першої інстанції виснував, що станом на момент звернення Відповідача-2 та прийняття рішення про укладення спірного Договору, Позивач вже не був претендентом на цю ділянку, оскільки його звернення було розглянуто, а у наданні землі - відмовлено у встановленому законом порядку.
Обґрунтовуючи своє рішення, місцевий господарський суд врахував правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц, від 03 листопада 2022 року у справі № 420/2218/19, від 13 грудня 2016 року у справі №815/5987/14, від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 22 лютого 2019 року у справі № 813/1631/14 та зазначив, що надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Також не є визначальним, за чиїм замовленням такий проєкт буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проєкти одночасно розробляються різними замовниками.
Суд першої інстанції послався на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, відповідно до якої спосіб захисту має бути ефективним. Якщо задоволення позову не призводить до реального відновлення права (тобто Позивач не отримує землю одразу після суду), у позові слід відмовити.
Господарський суд зазначив, що скасування договору оренди землі № 3 від 28 грудня 2021 року не дає Позивачу автоматичного права на землю.
Також суд вказав, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).
З врахуванням вище викладеного, суд першої інстанції відмовив у позовних вимогах.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018", звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1232/26 у повному обсязі;
прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю;
визнати протиправним та скасувати рішення чотирнадцятої сесії восьмого скликання Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 12 листопада 2021 року №891-14/VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» в оренду»;
визнати недійсним договір оренди землі №3/2021 від 28 грудня 2021 року, укладений між Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ», предметом якого є передача в оренду земельної ділянки площею 32,8377 га, кадастровий номер [номер приховано]:07:001:0009;
скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №63153079 від 31 січня 2022 року та скасувати запис про інше речове право №46434218 щодо права оренди ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» на земельну ділянку площею 32,8377 га, кадастровий номер [номер приховано]:07:001:0009;
стягнути з відповідачів на користь позивача всі судові витрати, понесені у суді першої інстанції та у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- суд неправильно визначив предмет спору та фактично звів його до питання про наявність або відсутність у позивача речового права на земельну ділянку. Проте предметом позову є перевірка законності рішення органу місцевого самоврядування, яке стало підставою для укладення договору оренди та виникнення зареєстрованого речового права у іншої особи;
- суд не дослідив, чи відповідало рішення Гречаноподівської сільської ради вимогам статей 19 Конституції України, 123, 124, 134, 152 Земельного кодексу України, а також принципам добросовісності, рівності учасників земельних правовідносин та належного урядування;
- суд помилково застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо ефективного способу захисту, не врахувавши фактичні обставини цієї справи та характер заявлених позовних вимог;
- суд не надав належної оцінки всім доказам у справі, не мотивував відхилення доводів позивача та фактично залишив поза увагою обставини, що підтверджують тривале здійснення позивачем дій, спрямованих на оформлення права користування спірною земельною ділянкою;
- позивач не звертався до суду із вимогами: про визнання за ним права оренди, про укладення договору оренди, про зобов`язання укласти договір або про передачу земельної ділянки. Позов був спрямований виключно на перевірку законності дій органу місцевого самоврядування щодо вирішення питання надання конкретної земельної ділянки в оренду. Зокрема позивач просив суд: визнати незаконним рішення Гречаноподівської сільської ради, визнати недійсним договір оренди, укладений на його виконання та скасувати державну реєстрацію права оренди, яка виникла як похідний наслідок зазначеного рішення. Таким чином, предметом доказування повинні були бути саме обставини прийняття рішення органом місцевого самоврядування, а не виникнення права оренди у позивача. Проте, суд фактично ототожнив відсутність у позивача зареєстрованого речового права із відсутністю будь-якого порушеного права чи інтересу, чим істотно звузив зміст права на судовий захист;
- суд неправильно застосував статтю 21 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якщо він: суперечить актам цивільного законодавства; порушує цивільні права або інтереси особи. Отже, закон прямо передбачає можливість судового контролю за рішеннями органів місцевого самоврядування незалежно від того, чи виникло у позивача речове право. Для застосування статті 21 ЦК України суд повинен встановити: наявність індивідуального акта; його невідповідність закону; порушення права або охоронюваного законом інтересу. Саме ці три елементи складають юридичний склад, необхідний для задоволення відповідної вимоги. Проте суд першої інстанції фактично перевірив лише один із них - наявність у позивача права оренди. Натомість питання законності самого рішення ради та порушення законного інтересу позивача залишилися без належної правової оцінки. Таким чином, стаття 21 ЦК України була застосована неправильно;
- суд помилково не визнав наявність у позивача охоронюваного законом інтересу. У цій справі матеріалами підтверджується, що позивач: ініціював процедуру отримання земельної ділянки; отримав відповідні дозвільні рішення; організував розроблення землевпорядної документації; фінансував відповідні роботи; тривалий час проходив адміністративну процедуру. Такі обставини свідчать про формування у позивача законного інтересу щодо завершення адміністративної процедури у спосіб, визначений законом. Проте суд першої інстанції не дослідив ані зміст цього інтересу, ані питання його порушення внаслідок прийняття оскаржуваного рішення. Фактично суд обмежився висновком про відсутність речового права, що не відповідає статтям 15, 16, 21 ЦК України, статті 55 Конституції України та правовим висновкам Конституційного Суду України;
- виняток, передбачений частиною другою статті 134 ЗК України, стосується виключно способу передачі земельної ділянки (без проведення аукціону), але не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку діяти відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України та принципів адміністративної діяльності. Фактично суд першої інстанції ототожнив відсутність необхідності проведення земельних торгів із правом органу місцевого самоврядування на власний розсуд визначити будь-якого набувача земельної ділянки без дотримання вимог законності, рівності та мотивованості. Такий підхід не ґрунтується на законі;
- частина друга статті 134 ЗК України не надає органу місцевого самоврядування необмежених дискреційних повноважень. Навіть за наявності винятку, передбаченого частиною другою статті 134 ЗК України, відповідач-1 був зобов`язаний: забезпечити рівність заявників; розглянути всі подані документи; надати оцінку раніше поданим заявам позивача; мотивувати причини, з яких земельна ділянка була передана саме ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ»; діяти добросовісно, послідовно та неупереджено. У мотивувальній частині рішення відсутній аналіз виконання відповідачем цих обов`язків. Суд обмежився лише констатацією наявності законодавчого винятку щодо земельних торгів, залишивши поза увагою питання законності реалізації відповідних дискреційних повноважень;
- суд не перевірив дотримання процедури, передбаченої статтями 123 та 124 Земельного кодексу України. Відповідно до статей 123 та 124 Земельного кодексу України передача земельної ділянки в користування здійснюється за результатами розгляду належно оформленої документації із землеустрою та прийняття мотивованого рішення компетентним органом. При цьому суд повинен був перевірити: чи були виконані всі вимоги процедури; чи враховано документи, виготовлені позивачем; чи мала рада право ігнорувати вже розпочату процедуру оформлення земельної ділянки; чи наведено у спірному рішенні мотиви відмови позивачу. Проте зазначені обставини не були предметом належного судового дослідження. Суд не встановив, чи містить рішення ради мотивування, яке відповідало б принципам законності, обґрунтованості та пропорційності;
- суд не перевірив, чи було рішення належним чином мотивованим. У даній справі суд не встановив, які саме обставини стали підставою для передачі земельної ділянки ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» за наявності попередніх звернень позивача та здійснених ним дій щодо оформлення права користування цією ж земельною ділянкою. Відсутність такого всебічного аналізу свідчить про неповне з`ясування обставин справи та є самостійною підставою для скасування рішення відповідно до пунктів 1 та 3 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України;
- суд безпідставно посилається на наявність сповіщення відповідачем-1 позивача про наявність відмови у задоволенні заяви про оренду земельної ділянки як підстави передачі земельної ділянки в оренду відповідачу-2;
- скаржник посилається на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц щодо застосування ст. ст. 134, 135 ЗК України та зазначає, що вказана практика є релевантною до даних правовідносин. З обставин справи вбачається, що отримати в оренду спірну земельну ділянку бажали ТОВ «СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018» та ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ», при цьому позивач розпочав процедуру оформлення оренди значно раніше. Водночас земельні торги проведені не були при наявності двох кандидатів. Натомість, земельна ділянка була надана в оренду відповідачу ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ», який також звернувся за укладенням договору оренди і йому було надано незаконну перевагу. Суд першої інстанції ці положення не врахував;
- позовна вимога про визнання недійсним договору оренди є похідною від вимоги про скасування рішення ради. Саме рішення органу місцевого самоврядування стало єдиною правовою підставою укладення договору оренди. Якщо така підстава визнається незаконною, суд повинен оцінити наслідки цього для правочину. Натомість місцевий господарський суд фактично відмовив у задоволенні цієї вимоги виключно з мотивів відмови у першій позовній вимозі, не проаналізувавши самостійно доводи щодо відповідності договору вимогам статей 203 та 215 ЦК України. Такий підхід не відповідає вимогам статті 236 ГПК України щодо повноти мотивування судового рішення;
- державна реєстрація права оренди не є самостійною підставою виникнення права. Вона лише офіційно підтверджує право, набуте на підставі відповідного юридичного факту. У даному випадку таким юридичним фактом було рішення Гречаноподівської сільської ради та укладений на його підставі договір оренди. Отже, у разі встановлення незаконності рішення ради суд повинен був перевірити також питання щодо правомірності державної реєстрації права оренди. Фактично цього зроблено не було. Таким чином, висновки суду щодо похідних позовних вимог є передчасними та не відповідають змісту статей 2, 4, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також статті 236 ГПК України;
- при вирішенні даної справи суд першої інстанції фактично не застосував стандарти Конвенції та практику ЄСПЛ, хоча спір стосується втручання органу місцевого самоврядування у сферу майнових інтересів особи, реалізації дискреційних повноважень та ефективності судового захисту. Це призвело до неправильного застосування як норм матеріального права, так і принципу верховенства права;
- у даній справі позивач: отримав дозвіл на розроблення документації; здійснив фінансування відповідних землевпорядних робіт; проходив процедуру погодження; протягом тривалого часу взаємодіяв із органом місцевого самоврядування. За таких обставин у позивача сформувалися законні очікування, що подані ним документи будуть розглянуті відповідно до вимог законодавства, а рішення буде прийнято на основі об`єктивних, прозорих та однакових для всіх заявників критеріїв. Апелянт не стверджує, що сам факт проходження процедури автоматично породив право оренди. Однак зазначені обставини свідчать про наявність правомірного інтересу та легітимних очікувань на належний, добросовісний і неупереджений розгляд його звернення. Суд першої інстанції ці обставини не дослідив;
- практика ЄСПЛ виходить із того, що хоча суд не зобов`язаний відповідати на кожний аргумент сторін, він повинен надати відповідь на основні, вирішальні доводи, від яких залежить результат розгляду справи. У даній справі суд першої інстанції фактично не надав відповіді на ключові доводи позивача, а саме: щодо порушення принципу добросовісності; щодо нерівного ставлення до заявників; щодо відсутності мотивів передачі земельної ділянки іншій особі; щодо порушення охоронюваного законом інтересу; щодо тривалого проходження позивачем процедури оформлення земельної ділянки. Натомість суд обмежився загальним висновком про те, що позивач не набув права оренди. Таке мотивування не відповідає вимогам статті 6 Конвенції та статті 236 Господарського процесуального кодексу України;
- суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до статей 2, 13, 73- 79, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини справи, надати оцінку кожному доказу окремо та у їх сукупності, а також навести у рішенні мотиви прийняття або відхилення кожного істотного доводу сторін. Зазначені вимоги процесуального закону судом першої інстанції не були дотримані;
- суд здійснив розгляд справи за відсутності відповідача-1, який на момент проведення судового засідання не надав жодного документу, який би вказував на причини неприбуття у судове засідання та надавав би можливість проведення судового засідання без його участі. У судовому засіданні на цьому було акцентовано увагу суду, і було з`ясовано, що жодних клопотань від відповідача-1 не надходило, що має бути відображено у фіксації судового процесу, але суд продовжив розгляд справи у порушення встановленого процесу;
- фактично суд не дослідив причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача та подальшим прийняттям рішення про передачу спірної земельної ділянки іншій особі. Таке дослідження було необхідним для встановлення наявності або відсутності порушення охоронюваного законом інтересу позивача;
- суд не дослідив усі юридично значущі обставини. При розгляді спору суд повинен був встановити: коли саме позивач розпочав процедуру оформлення права користування земельною ділянкою; які рішення приймалися відповідачем-1 щодо звернень позивача; чи були ці рішення виконані позивачем; чи існували законні підстави для зміни позиції органу місцевого самоврядування; чи містить рішення № 891-14/VIII мотиви відхилення документів позивача; чи проводилося порівняння поданих документів двох заявників; чи досліджувалося питання добросовісності дій відповідача-1. Жодна із зазначених обставин не була належним чином встановлена судом;
- суд неправильно розподілив тягар доказування. За змістом статей 13 та 74 ГПК України кожна сторона доводить ті обставини, на які вона посилається. Разом із тим після того, як позивач навів обставини, які ставлять під сумнів законність рішення органу місцевого самоврядування, саме відповідач повинен був надати належні докази того, що: рішення прийнято відповідно до вимог закону; усі подані позивачем документи були належним чином розглянуті; перевага іншому заявнику надана на підставі об`єктивних критеріїв; рішення є мотивованим та не має ознак свавільності. Натомість суд фактично поклав на позивача обов`язок довести незаконність внутрішніх мотивів діяльності органу місцевого самоврядування, хоча відповідні документи та інформація перебувають у володінні відповідача. Такий підхід не відповідає принципу процесуальної рівності сторін;
- суд допустив порушення статті 86 ГПК України. Суд повинен оцінити: належність, допустимість, достовірність кожного доказу та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Однак мотивувальна частина рішення не містить аналізу більшості письмових доказів, наданих позивачем. Фактично суд обмежився викладенням власного правового висновку без наведення мотивів, з яких окремі докази були відхилені або визнані такими, що не впливають на вирішення спору;
- апелянт вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1232/26 ухвалено з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин справи, із неправильним визначенням предмета доказування та без належної оцінки доказів.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ" обґрунтований наступним:
- ключовим аргументом апеляційної скарги є твердження скаржника про те, що за наявності двох претендентів на одну земельну ділянку орган місцевого самоврядування був зобов`язаний виставити право оренди на конкурентні земельні торги. На підтвердження цього Апелянт посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц. Спірна земельна ділянка кадастровий номер [номер приховано]:07:001:0009 площею 32,8377 га була передана Відповідачу-2 в оренду на підставі рішення Гречаноподівської сільської ради від 12.11.2021 №891-14/VIII для будівництва та експлуатації об`єкта енергетичної інфраструктури - будівництво та обслуговування сонячної електростанції. Згідно з частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: будівництва, обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, електронних комунікаційних мереж та об`єктів дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу). Відповідно до статті 1 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» об`єкт енергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), лінійний об`єкт енергетичної інфраструктури, електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об`єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа, споруда альтернативної енергетики тощо. Як вже було зазначено, земельну ділянку передано в оренду ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій - будівництво та обслуговування сонячної електростанції. Враховуючи вищевикладене, процедура надання земельної ділянки без проведення торгів повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 134 ЗК України та ст. 14 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів». У справі №688/2908/16-ц, на яку посилається Апелянт, Велика Палата ВС досліджувала процедуру виділення землі для ведення фермерського господарства. У справі ж, що розглядається, законодавець у ч. 2 ст. 134 ЗК України встановив порядок, який не містить умов щодо кількості претендентів. Суд першої інстанції правильно зазначив, що наявність зазначеного порядку виключає обов`язок ради проводити торги;
- апелянт будує свою позицію на тому, що оскільки він розпочав процедуру оформлення ділянки раніше (подавав заяви, розробляв землевпорядну документацію тощо), у нього виник «охоронюваний законом інтерес» та «легітимні очікування» в розумінні практики ЄСПЛ. Водночас, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Гречаноподівської сільської ради від 16.04.2019 № 853-61/VII ТОВ «СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018» було відмовлено у наданні погодження щодо оренди земельної ділянки. Дане рішення є чинним, у судовому порядку апелянтом не скасовано і не оскаржувалося. Таким чином, твердження про «тривалу процедуру оформлення» є маніпулятивними, а процедура для Апелянта завершилася ще у квітні 2019 року - із прийняттям рішення Гречаноподівської сільської ради від 16.04.2019 № 853-61/VII. Станом на листопад 2021 року - момент прийняття рішення щодо надання Відповідачу-2 земельної ділянки, Апелянт не перебував у статусі чинного заявника;
- земельний кодекс не містить правила, за яким той, хто першим подав заяву, автоматично отримує пріоритет перед усіма іншими, якщо його дозвіл згодом був анульований. Зокрема, у Постанові ВП ВС від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц зазначено, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом. Особа, яка лише отримала дозвіл на розробку проєкту, має лише «процесуальне право» на розробку документів, а не пріоритетне право на саму землю. Колегія суддів у Постанові ВС КАС від 03.11.2022 у справі № 420/2218/19 наголошує, що дозвіл і проєкт землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передання (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Водночас отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Також не є визначальним, за чиїм замовленням такий проєкт буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проєкти одночасно розробляються різними замовниками. Надання дозволу на розроблення проєкту відведення не свідчить, що проєкт радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проєкту, рада може відмовити. Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у постанові від 28.02.2020 у справі № 461/1257/17;
- позивач стверджує, що мав право на землю, бо отримав дозвіл першим. Але згідно з практикою Верховного Суду, отримання дозволу на розробку проєкту не створює «легітимного очікування» на отримання землі. Маючи на руках чинну відмову - рішення Гречаноподівської сільської ради від 16.04.2019 №853-61/VII, Апелянт не міг мати жодних обґрунтованих очікувань. Скаржник намагається спростувати факт завершення процедури щодо його заяви, стверджуючи, що він не отримував листа від 22.04.2019 № 527/02-15 з повідомленням про відмову, а тому вважав себе претендентом. Відповідно до ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Рішення Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області «Про відмову в наданні погодження щодо земельної ділянки в оренду ТОВ «Сонячне сяйво» від 16.04.2019 №853-61/УІІ було розміщено на сайті Ради https://grechotg.gov.ua/ за посиланням https://grechotg.gov.ua/documents/cjw62sjf23o5l0811xilg2lm7. Таким чином, рішення Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області «Про відмову в наданні погодження щодо земельної ділянки в оренду ТОВ «Сонячне сяйво» від 16.04.2019 №853-61/УІІ було оприлюднено в порядку, визначеному ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». В матеріалах справи також наявний лист Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області від 22.04.2019 №527/02-15, в якому повідомлено позивача, що рішенням Гречаноподівської сільської ради №853-61-VII від 16.04.2019р. відмовлено у наданні погодження щодо земельної ділянки в оренду. Посилання скаржника на те, що «ми не бачили сайту», свідчить лише про власну недбалість Позивача, яка не може бути перекладена на відповідачів чи суд;
- апелянт вказує як на самостійну підставу для скасування рішення на той факт, що суд першої інстанції провів засідання 29.06.2026 без участі представника Гречаноподівської сільської ради, а клопотання від ради в системі «Електронний суд» з`явилося нібито пізніше за часом, ніж тривало засідання. За матеріалами справи, Відповідач-1 був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено, не перешкоджає розгляду справи, якщо у суду немає відомостей про причини неявки або якщо причини визнано неповажними. Навіть якщо клопотання надійшло після початку засідання, це жодним чином не порушило процесуальні права самого Позивача. Позивач брав участь у засіданні, висловлював свої доводи, надавав пояснення. У практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію - скасування рішення суду з процесуальних підстав (наприклад, через розгляд за відсутності учасника) є обов`язковим виключно тоді, коли суд розглянув справу за відсутності особи, яку НЕ було належним чином повідомлено про засідання, внаслідок чого вона була позбавлена можливості захистити свої права;
- Господарський суд Дніпропетровської області при ухваленні оскаржуваного рішення від 29.06.2026 у справі №904/1232/26 повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі фактичні обставини справи, надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності та правильно застосував норми матеріального і процесуального права;
- доводи апеляційної скарги ТОВ «СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018» є безпідставними, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та не містять належних правових обґрунтувань, які б могли слугувати підставою для скасування чи зміни законного судового рішення.
Крім того, відповідач - 2 у відзиві зазначає, що надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач-2 поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи: витрати на професійну правничу допомогу 40 000,00 гривень (аналіз матеріалів справи, в тому числі і документів, поданих клієнтом та надання консультацій з даного предмету; складання та подача відзиву на апеляційну; участь у судових засіданнях (за кожне); складання процесуальних та інших документів; складання та подача заяв по суті у справі; надання інших видів правової допомоги; витрати, пов`язані з наданням правової допомоги (придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу; на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м`яких вагонах поїздів, суден морського та річкового транспорту) та відрядження за межі регіону). Відповідач-2 вказує, що докази фактичної оплати будуть надані додатково.
У відзиві на скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ" просить: апеляційну скаргу ТОВ «СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 року у справі № 904/1232/26 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 року у справі № 904/1232/26 залишити без змін. Судові витрати покласти на позивача.
Від відповідача-1 до ЦАГС відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає апеляційному перегляду судового рішення.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Левшина Г.В., Висоцький А.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 у справі № 904/1232/26. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 30.09.2026 о 16 год. 20 хв. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи (оскарження) № 904/1232/26, необхідні для розгляду апеляційної скарги.
14.08.2026 (документ сформовано в системі «Електронний суд») представником Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» подано до Центрального апеляційного господарського суду (зареєстровано 17.08.2026) відзив на апеляційну скаргу.
31.08.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ»/відповідача -2 з використанням системи «Електронний суд» подав до Центрального апеляційного господарського суду заяву, у якій просить долучити до матеріалів справи докази на підтвердження суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 16 000,00 гривень. У заяві зазначено, що розмір гонорару за представництво адвокатом у цій справі (в суді апеляційної інстанції), а саме: аналіз матеріалів справи, надання консультацій, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, складання процесуальних документів та участь у судових засіданнях склав 16 000,00 гривень. Розмір визначено згідно з умовами договору про надання правової допомоги а також додаткової договору до нього та на підставі актів наданої правової допомоги. До заяви додаються: Договір про надання правової допомоги від 20.11.2019 №38300353; Додатковий договір від 10.08.2026 № 42319894.1 до Договору про надання правової допомоги; Акт наданої правової допомоги від 10.08.2026; Платіжна інструкція від 25.08.2026 №636 на суму 16 000,00 грн; Ордер №2094277 від 08.01.2026.
29.09.2026 від відповідача - 1 до ЦАГС надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області; рішення суду від 29.06.2026 вважає законним та обґрунтованим, висновки суду першої інстанції вважає такими, що відповідають установленим у справі обставинам та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач не вбачає підстав для скасування або зміни рішення суду та просить залишити його без змін.
29.09.2026 від позивача/скаржника до ЦАГС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018» - адвокат Сидоренко С.І. - 30.09.2026 залучений до проведення невідкладних слідчих дій у межах кримінального провадження № 4202504[телефон приховано].
Щодо клопотання скаржника про відкладення розгляду скарги суд зазначає таке.
Із поданого клопотання вбачається, що скаржник був поінформований про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник належно повідомлені про засідання, справа розглядається за їх відсутності у випадку: 1) неявки без поважних причин або без повідомлення про причини; 2) повторної неявки незалежно від причин.
Суд наголошує, що відкладення розгляду є правом суду і застосовується лише тоді, коли вирішення спору в поточному засіданні є неможливим, а не лише через відсутність представників сторін (ст. 202 ГПК України). Такий підхід відображено й у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18 та від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик наслідків, пов`язаних з вчиненням або невчиненням процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.
30.09.2026 відповідач 2/ТОВ "СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ" наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників. Про день і час розгляду справи всі учасники провадження у справі повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (а.с. 132-137 т 2).
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 30.09.2026 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Встановлені судом обставини справи.
Як зазначає позивач, метою діяльності позивача є будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, виробництво і торгівля електроенергією. В пріоритетних планах Товариства було будівництво та експлуатація сонячної електростанції територіально наближеної до міста Дніпра. Для реалізації проекту підшукувались вільні земельні ділянки для оформлення права їх оренди. За результатами проведеного моніторингу, в Широківському районі Дніпропетровської області виявлено земельну ділянку, що відповідала критеріям Товариства.
Відповідно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями за №658/179-18 від 20.08.2018р. (а.с.12, Т.1), виданої відділом у Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ділянка мала наступні характеристики:
- місце розташування: Дніпропетровська область, Широківський район, Гречаноподівська сільська рада (за межами населеного пункту);
- орієнтовний площа: 35,8250 га;
- форма власності: державна;
- категорія земель: Землі сільськогосподарського призначення;
- цільове призначення: К 16.00 - Землі запасу, шифр рядка - 94 (12.1);
- угіддя: Графа 5 - рілля.
30.08.2018р. Товариство з обмежено відповідальністю «СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018» звернулось з клопотанням (вх.№Б-6664/0/21-18 від 31.08.2018) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій орієнтовною площею 35,825 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Гречаноподівської сільської ради, Широківського району, Дніпропетровської області (а.с.11, Т.1).
11.09.2018р. Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області видано наказ №4-3544/15-/18с про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (а.с.12 зі зворотної сторони, Т.1).
Відповідно до п. 1 вищезазначеного наказу Товариству з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 35,8250 га, із цільовим призначенням (14.01) - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Пунктом 2 наказу визначено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням вимог ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
29.10.2018р. Позивач звернувся до Голови Широківської районної державної адміністрації з листом про необхідність розробки детального плану частини території Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту, орієнтовний розмір земельної ділянки - 35,8250 га, із цільовим призначенням (14.01) - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій.
На вказаний лист надійшла відповідь за вих. №1746/0/391-18 від 13.11.2018р., в якій Широківська районна державна адміністрація пропонувала уточнити будівництво яких об`єктів енергогенеруючих підприємств, планується на відповідній території та надати обґрунтовані пояснення щодо правових, економічних та екологічних наслідків розроблення даного проекту щодо будівництва таких об`єктів (а.с.13, Т.1).
18.02.2019р. Позивачем направлено заяву до Гречаноподівської сільської об`єднаної територіальної громади про погодження надання земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за виключенням земель водного фонду, розташованої за межами населеного пункту на території Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки - 35,8250 га, із цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (а.с.13 зі зворотної сторони, Т.1).
Як свідчать матеріали справи, зазначене питання було винесено на розгляд сесії Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, яке мало відбутися 10.03.2019 року.
26.02.2019р. Позивачем направлено до Широківської районної державної адміністрації додаткові пояснення за вих.№2602/19 до клопотання про надання дозволу на розробку детального плану території, в яких зокрема просив продовжити строк розгляду питання ТОВ «Сонячне сяйво 2018» про надання дозволу на розроблення детального плану території (а.с.14, Т.1).
Листом за вих.№0504/19 від 05.04.2019р Позивач звернувся до Гречаноподівської сільської об`єднаної територіальної громади із запитом щодо результатів розгляду питання з передачі в оренду земельної ділянки (а.с.15 зі зворотної сторони-16, Т.1). Утім, як зазначає позивач, будь-якої офіційної відповіді не отримав.
Листом за вих.№1305/19 від 13.05.2019р. Позивач повторно звернувся до Широківської районної державної адміністрації щодо надання дозволу на розроблення детального плану частини території (за межами населеного пункту) Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (а.с.15, Т.1), проте відповіді також не отримано.
Матеріали справи свідчать про те, що 20.05.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018" та фізичною особою-підприємцем Ремньова Наталія Валентинівна укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №20012020/1-П (а.17-20, Т.1).
Відповідно до п.1.1. виконавець зобов`язувався виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області орієнтовною площею 35,8250 га із цільовим призначенням (14.01) - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Судом встановлено, що в ході виконання договору Позивач повідомляв ФОП Ремньову Н.В. про затримку в отриманні необхідних погоджень, у зв`язку з чим сторонами продовжувались строки виконання робіт, що підтверджується листом за вих.№1309/19 від 13.09.2019р. (а.с.20 зі зворотної сторони, Т.1) та Додатковою угодою від 18.09.2019р. до Договору №20012020/1-П (а.с.21, Т.1).
Проектно-вишукувальні роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області орієнтовною площею 35,8250 га із цільовим призначенням (14.01) - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій були завершені на початку 2020 року та передані Позивачу для проходження процедури погодження.
Як вказує позивач, через карантинні обмеження, та відсутність можливості особисто подати проект на затвердження, Позивачем засобами кур`єрської служби доставки направлено до Широківської районної державної адміністрації супровідний лист №2003/20 від 20.03.2020 на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій орієнтовною площею 35,8250 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Гречаноподівської сільської ради, Широківського району, Дніпропетровської області (а.с.21 зі зворотної сторони, 22 зі зворотної сторони, Т.1).
Крім того, супровідним листом за №2303/20 від 23.03.2020р. Позивач звернувся засобами кур`єрської служби доставки до Гречаноподівської сільської об`єднаної територіальної громади, яким повідомив про проходження процедури погодження проекту землеустрою, та з огляду на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну вартість об`єднаних територіальних громад», просив погодити передачу даної земельної ділянки в оренду (а.с.22 - 22 зі зворотної сторони, Т.1).
19.02.2020р. Гречаноподівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області прийняла рішення за №1150-72/УІІ про надання дозволу ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності з визначеним кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0009 орієнтовною площею 27,0777 га для будівництва та обслуговування електростанції за межами села Миролюбівка Широківського району Дніпропетровської області в оренду (а.с.23, Т.1).
Позивач вказував, що зазначена земельна ділянка є тією самою земельною ділянкою на яку Позивачу наказом №4-3544/15-18-сг від 11.09.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області надавався дозвіл на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств.
Зазначене рішення отримано позивачем шляхом моніторингу сайту органу місцевого самоврядування за посиланням: https://grechotg.gov.ua/ .
20.08.2020р. рішенням 79 сесії 7 скликання Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області за № 1346-79/УII було визнано таким, що втратило чинність рішення сесії від 19.02.2020 №1150-72/УІІ, та прийнято нове рішення про надання дозволу ТОВ «СОЛАР ПАКР ПІДГОРОДНЕ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної форми власності з визначеним кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0009 орієнтовною площею 32,8377 га для будівництва та обслуговування сонячної електростанції за межами села Миролюбівка Широківського району Дніпропетровської області в оренду (а.с.23 зі зворотної сторони, Т.1).
У вересні 2024 року представником Позивача скеровано адвокатський запит до Гречаноподівської сільської ради на предмет результатів розгляду питання передачі в оренду землі.
Листом за №1132/02-14 від 13.09.2024р. від Виконавчого комітету Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області надано відповідь, в якому повідомили, що вказана земельна ділянка орієнтовною площею - 35,8250 га, із цільовим призначенням відповідно до КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 р. №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад», Наказами головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та додатками до Актів приймання-передачі до них №4-3775/12-18-СГ від 27.09.2018 р., №4-4139/15-18-СГ від 19.10.2018 р., № 4-1585/15-19-СГ від 19.06 .2019 р., №28-ОТГ від 30.11.2020 р. №49-ОТГ від 01.02.2021 р., №112-ОТГ від 05.03.2021 р. не передавалась, відповідно рішення сесії не проводилось. Розпорядником земель за межами населених пунктів Гречаноподівської сільська рада стала з 2021 року, відповідно до прийнятого закону України від 28.04.2021 року №1423 - ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», до цього моменту розпорядником було ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області (а.с.24, Т.1).
12.11.2024р. Гречаноподівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області прийнято рішення № 891-14/УІІІ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування сонячної електростанції), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, Гречаноподівська сільська рада, за межами села Миролюбівка з визначеним кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0009 площею 32,8377 га в оренду за рахунок земель комунальної власності (цільове призначення 14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій).
Пунктом 2 рішення від 12.11.2024р. передано в оренду ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування сонячної електростанції), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, Гречаноподівська сільська рада, за межами села Миролюбівка з визначеним кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0009 площею 32,8377 га та терміном на 49 років.
На підставі даного рішення, 28.12.2021р. між Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою віповдальністю «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» укладено договір оренди землі № 3/2021 строком на 49 років (а.с.25 зі зворотної сторони - 28, Т.1).
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 31.01.2022р. за ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» було зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0009, номер запису про речове право: 4643218 (а.с.31 зі зворотної сторони - 32, Т.1).
Позивач стверджує, що ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» отримало право на укладення договору оренди землі тільки 12.11.2021, на підставі рішення Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №891-14/УІІІ, тоді як ТОВ «Сонячне Сяйво 2018» мало першочергове право на укладення договору оренди землі відповідно до наказу Головного управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4- 3544/15-18-с від 11.09.2018, у зв`язку з чим, вважає за можливим реалізувати право на оскарження рішення про надання у користування земельної ділянки ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ», договору оренди та реєстрації речового права.
Вищезазначені обставини справи і стали причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що спірні земельні правовідносини виникли з приводу користування земельною ділянкою, що перебуває в комунальній власності.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Підпункт «а» частини 2 статті 83 Земельного кодексу України встановлює, що у комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 126 Земельного кодексу України).
Таким чином, право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності виникає лише за наявності рішення компетентних органів і тільки в межах вказаних в цих рішеннях і такі повноваження є виключною компетенцією ради. Підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності, як і визначення умов такого користування є відповідне рішення ради.
Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається незаконним у судовому порядку.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними у ст. 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 124 Земельного кодексу України).
Частинами 1, 2 статті 14 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» земельні ділянки державної та комунальної власності надаються у власність і користування (у тому числі в оренду або користування на умовах сервітуту) для потреб енергетики, у тому числі для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та в порядку, встановленому Земельним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Лінійні об`єкти енергетичної інфраструктури розміщуються на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення. На землях, віднесених до категорії земель, визначених пунктом "ж" частини першої статті 19 Земельного кодексу України, можуть розміщуватися об`єкти альтернативної енергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (енергія сонячна, вітрова, аеротермальна, геотермальна, гідротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів), незалежно від цільового призначення таких земельних ділянок.
За приписами частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності, зокрема у разі будівництва, обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, електронних комунікаційних мереж та об`єктів дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).
Статтею 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» визначено, що об`єкт енергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), лінійний об`єкт енергетичної інфраструктури, електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об`єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа, споруда альтернативної енергетики тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, земельну ділянку передано в оренду ТОВ «СОЛАР ПАРК ПІДГОРОДНЕ» для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво та обслуговування сонячної електростанції).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що процедура надання земельної ділянки без проведення торгів повністю відповідає вимогам частини 2 статті 134 Земельного кодексу України та статті 14 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», а тому твердження позивача про порушення порядку (процедури) укладання Договору оренди землі не знайшло свого підтвердження.
Посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц щодо застосування ст. ст. 134, 135 ЗК України є безпідставним, оскільки вказана практика не є релевантною до даних правовідносин. По-перше, у справі №688/2908/16-ц, на яку посилається апелянт, Велика Палата Верховного Суду досліджувала процедуру виділення землі для ведення фермерського господарства, по-друге, як правильно встановлено місцевим господарським судом, станом на момент звернення Відповідача-2 та прийняття рішення про укладення спірного Договору, Позивач вже не був претендентом на цю ділянку, оскільки його звернення було розглянуто, а у наданні землі - відмовлено у встановленому законом порядку.
Щодо доводів скаржника про те, що суд безпідставно посилається на наявність сповіщення відповідачем-1 позивача про наявність відмови у задоволенні заяви про оренду земельної ділянки як підстави передачі земельної ділянки в оренду відповідачу-2, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що надання погодження на передачу ТОВ «Сонячне сяйво 2018» земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення було внесено до Переліку рішень сесії сільської ради Широківського району Дніпропетровської області які внесені до протоколу № 61 за №26 (а.с.217-218, Т.1).
Під час засідання комісії було розглянуто 14 питань, питання Позивача було розглянуто під №2, що підтверджується витягом з протоколу засідання (а.с.219-226, Т.1).
В матеріалах справи також наявний лист Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області за №527/02-15 від 22.04.2019р., в якому повідомлено позивача, що рішенням Гречаноподівської сільської ради №853-61-VII від 16.04.2019р. відмовлено у наданні погодження щодо земельної ділянки в оренду.
За приписами частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Рішення Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області «Про відмову в наданні погодження щодо земельної ділянки в оренду ТОВ «Сонячне сяйво» №853-61/УІІ від 16.04.2019 року було розміщено на сайті Ради https://grechotg.gov.ua/ за посиланням https://grechotg.gov.ua/documents/cjw62sjf23o5l0811xilg2lm7.
Таким чином, Гречаноподівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області виконала обов`язок, прямо встановлений законом. Норма частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не покладає на сільську раду обов`язку окремо надсилати рішення кожній заінтересованій особі.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на момент звернення Відповідача-2 та прийняття рішення про укладення спірного Договору, Позивач вже не був претендентом на цю ділянку, оскільки його звернення було розглянуто, а у наданні землі - відмовлено у встановленому законом порядку.
Місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що першочергове право (а саме - «Переважне право» відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі») має лише той, хто вже є орендарем і належно виконував договір.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом (подібну правову позицію викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц).
Також, Верховний Суд у постанові від 03.11.2022 у справі № 420/2218/19 зазначив:
«Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.
Водночас отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13.12. 2016 у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17, від 22.02.2019 у справі №813/1631/14.
Зміст статті 79-1 Земельного кодексу України свідчить, що метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки, як окремого об`єкта. Також не є визначальним за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.
Надання дозволу на розроблення проекту відведення не свідчить , що проект радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити».
Апеляційний господарський суд зауважує, що чинним законодавством України не передбачено таких підстав виникнення речового права на землю, як "законний інтерес або легітимні очікування", тоді як прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду є виключно правом, а не обов`язком органу місцевого самоврядування щодо розпорядженням землею комунальної власності, оскільки частиною 15 статті 123 Земельного кодексу України визначено можливість відмови уповноваженого органу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Крім того, тривале здійснення позивачем дій, спрямованих на оформлення права користування спірною земельною ділянкою, само по собі не породжує в нього права на цю ділянку.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суд помилково застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо ефективного способу захисту, не врахувавши фактичні обставини цієї справи та характер заявлених позовних вимог.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 зазначено, що спосіб захисту має бути ефективним. Якщо задоволення позову не призводить до реального відновлення права (тобто Позивач не отримує землю одразу після суду), у позові слід відмовити.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для звернення особи до господарського суду за захистом є порушення, невизнання або оспорювання її прав чи охоронюваних законом інтересів. Тому обраний позивачем спосіб захисту має бути ефективним, відповідати змісту порушеного права і забезпечувати реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду.
Апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом, що скасування договору оренди землі № 3 від 28 грудня 2021 року не дає Позивачу автоматичного права на землю.
Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав обраний позивачем спосіб захисту неефективним і правильно застосував висновки Великої Палати Верховного Суду.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суд здійснив розгляд справи за відсутності відповідача-1, який на момент проведення судового засідання не надав жодного документу, який би вказував на причини неприбуття у судове засідання та надавав би можливість проведення судового засідання без його участі, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, зокрема, 18.05.2026, 02.06.2026 представник відповідача -1 Попова Олександра Олександрівна брала участь у судових засіданнях (а.с. 54-59; 62-66; 197-203 т 1; а.с. 10-17; 32-38; 51-58 т 2)
Участь відповідача-1 судом обов`язковою не визнавалася.
Зміст клопотання відповідача -1 від 29.06.2026 свідчить, що відповідач-1 не вважав свою участь необхідною та просив розглянути справу справи без їх участі. Тому момент надходження клопотання не є порушенням прав жодного з учасників справи. (а.с. 61 т 2)
Представник позивача був присутній у судовому засіданні, зокрема, мав змогу викласти свої доводи, подати докази та заявити клопотання, а отже розгляд справи за відсутності відповідача-1 не обмежив його процесуальних прав і не порушив принципу змагальності сторін.
Апелянт не обґрунтував, як саме розгляд справи за відсутності відповідача-1 порушив його права або вплинув на результат розгляду справи. Підстав, визначених частиною 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України у цій справі не встановлено.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що мотивування рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 6 Конвенції та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
В рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Враховуючи викладене та встановлені судом першої інстанції обставини, оскаржуване рішення місцевого господарського суду зазначеним вимогам відповідає, оскільки при ухваленні відповідного рішення не порушено положення статті 236 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1232/26 ухвалено з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин справи, із неправильним визначенням предмета доказування та без належної оцінки доказів, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 у справі № 904/1232/26 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ СЯЙВО 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 у справі № 904/1232/26 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 у справі № 904/1232/26 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 19.10.2026.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя Г.В. Левшина
Суддя А.М. Висоцький