Судові рішення

Ухвала № 140698313 у справі № 904/3692/24 від 19.10.2026

Ухвала від 19.10.2026 у господарській справі № 904/3692/24 (категорія «Справи про банкрутство»). Суд: Центральний апеляційний господарський суд, суддя Соп'яненко Оксана Юріївна.

Справа№ 904/3692/24
СудЦентральний апеляційний господарський суд
СуддяСоп'яненко Оксана Юріївна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи про банкрутство
Дата ухвалення19.10.2026
Надійшло до реєстру19.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140698313

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

19.10.2026 м.Дніпро Справа № 904/3692/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп`яненко О.Ю.,

суддів: Дарміна М.О., Джепи Ю.А.,

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2026 (повний текст якої складено 10.09.2026, суддя Мілєва І.В.) у справі № 904/3692/24

за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 44118658)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» (49083, м. Дніпро, вул. Чикаленка Євгена, буд. 2, офіс 28, ідентифікаційний номер юридичної особи 25585987)

про визнання грошових вимог у розмірі 7828,31 грн та судового збору у розмірі 5324,80 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває на стадії ліквідації справа № 904/3692/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту».

Повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» виконує арбітражний керуючий Ковеза А.І. (свідоцтво № 129 від 30.01.2013).

23.03.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» про визнання грошових вимог на суму 7828,31 грн та судового збору у розмірі 5324,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2026 у справі № 904/3692/25 грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» (49083, м. Дніпро, вул. Чикаленка Євгена, буд.2, офіс 28, ідентифікаційний номер юридичної особи 25585987) на суму 7828,31 грн та судового збору у розмірі 5324,80 грн - відхилено.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 21.09.2026 звернулося через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2026 у справі № 904/3692/24 задовольнити в повному обсязі;

- ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2026 у справі № 904/3692/24 скасувати;

- ухвалити нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» у розмірі 7 828,31 грн та судового збору у розмірі 5 324,80 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2026 апеляційна скарга передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Соп`яненко О.Ю., (суддя-доповідач), судді: Дармін М.О., Джепа Ю.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору у розмірі 7 987,20 грн. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (10 днів з моменту отримання ухвали суду).

Вказану ухвалу апелянтом отримано 28.09.2026 о 16:45 годині, що підтверджується довідкою суду про доставку процесуального документу до електронного кабінету апелянта в ЄСІТС. Тобто, недоліки мали бути усуненні у строк до 09.10.2026.

08.10.2026 до апеляційного суду (вх. № 52892) від скаржника надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить врахувати майновий стан Управління, яке з початку бюджетного року має суттєву обмеженість у фінансуванні внаслідок впровадження воєнного стану, контролюючий орган наразі об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору

Розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні такого клопотання, враховуючи наступне.

За змістом ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 по справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

Характер порушення, встановленого ЄСПЛ у справі «Король та інші проти України» від 09.10.2025 (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 82560/17 та 6 інших заяв), в частині заяви № 36465/21(обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.

Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір») або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Як вже зазначалось, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується відповідне клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Суд наголошує, що відповідні докази фінансового становища заявника мають бути подані апеляційному суду на загальних підставах.

Натомість, всупереч зазначеному, апелянтом до клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідних доказів не надано.

Таким чином, заявником, наразі, не доведено належними доказами відповідного фінансового становища, у зв`язку з чим клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за наведеними у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22 висновками Великої Палати Верховного Суду, перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 Господарського процесуального кодексу України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Тобто, повернення скарги з розглядом клопотання не має збігатись у часі, а суд при розгляді клопотання сторони має пересвідчитись в отриманні заявником ухвали з результатом її розгляду судом та достатності часу на усунення недоліку, визначеного ухвалою про залишення скарги без руху, який не повинен перевищувати п`яти днів (за нормою ч.6 ст.260 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. ст. 119, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали виконати вимоги, що зазначені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2026 про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Попередити скаржника, що у разі невиконання вимог суду настають визначені ч. 4 ст. 174 та ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України наслідки - повернення апеляційної скарги заявнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Ухвала підписана 19.10.2026 у зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Джепи Ю.А. з 05.10.2026 по 16.10.2026.

Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко

Судді: М.О. Дармін

Ю.А.Джепа

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.11.2026 Ухвала № 141303523 Господарський суд Дніпропетровської області
04.11.2026 Ухвала № 141184324 Господарський суд Дніпропетровської області
27.10.2026 Судовий наказ № 140950270 Господарський суд Дніпропетровської області
20.10.2026 Ухвала № 140789215 Центральний апеляційний господарський суд
28.09.2026 Ухвала № 140126768 Господарський суд Дніпропетровської області
28.09.2026 Ухвала № 140126456 Центральний апеляційний господарський суд
10.09.2026 Ухвала № 139631495 Господарський суд Дніпропетровської області
08.09.2026 Ухвала № 139550299 Центральний апеляційний господарський суд
04.09.2026 Ухвала № 139474350 Господарський суд Дніпропетровської області
26.08.2026 Ухвала № 139239269 Господарський суд Дніпропетровської області
24.08.2026 Ухвала № 139175366 Центральний апеляційний господарський суд
21.08.2026 Ухвала № 139142927 Господарський суд Дніпропетровської області
21.08.2026 Ухвала № 139142926 Господарський суд Дніпропетровської області
10.08.2026 Ухвала № 138852753 Центральний апеляційний господарський суд
21.07.2026 Ухвала № 138463283 Господарський суд Дніпропетровської області
20.07.2026 Судовий наказ № 138325748 Господарський суд Дніпропетровської області
30.06.2026 Постанова № 138031236 Центральний апеляційний господарський суд
29.06.2026 Ухвала № 137760070 Господарський суд Дніпропетровської області
23.06.2026 Ухвала № 137723854 Господарський суд Дніпропетровської області
23.06.2026 Ухвала № 137723853 Господарський суд Дніпропетровської області