Справа № 761/30446/25
Провадження № 2/761/3289/2026
У Х В А Л А
14 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участі секретаря: Сідого В.Ю.,
від відповідача: ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
24.07.2025 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2026 клопотання представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про повернення зі стадії судового розгляду до стадії підготовчого судового розгляду у цивільній справі № 761/30446/25, задоволено.
Також ухвалено: «Повернутися зі стадії розгляду справи № 761/30446/25 по суті до стадії підготовчого провадження для вирішення питання щодо заміни неналежного відповідача.
Замінити первісного відповідача ОСОБА_2 на належного - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).»
В судове засідання, яке відбулося 14.10.2026, представник позивача Суєтінова О.О. з`явилася, але протокольною ухвалою її було не допущено до розгляду справи, оскільки вона не надала документи, на підставі яких вона уповноважена представляти інтереси позивача.
В судовому засіданні, яке відбулося 14.10.2026, від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про зауваження до протоколу судового засідання, та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, в якому просить визнати причини пропуску строку для подачі вказаної заяви такими, що є поважними.
Вивчивши матеріали цивільної справи, заяву про зауваження до протоколу судового засідання, та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, суд дійшов наступного висновку.
Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно частини третьої статті 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ЦПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
За приписами ч. 1-3 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частинами 1, 2 статті 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідач просить поновити строк для подання заяви про зауваження до протоколу судового засідання, яке відбулося 09.09.2026.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 249 ЦПК України учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
Тобто, даний строк може бути продовжений судом за обґрунтованим клопотанням особи, яка його подала.
Як зазначає відповідач в поданому клопотанні, в умовах дії воєнного стану на території України, вона зіткнулася з об`єктивними перешкодами непереборної сили, які унеможливили вчасне вчинення даної процесуальної дії.
Суд зазначає, що саме лише посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску процесуального строку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 924/939/21, від 05.08.2022 у справі № 921/328/21 та постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 904/1938/15.
Посилання відповідача на тривалі стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії, регулярні збої в роботі телекомунікаційних мереж, відсутність стабільного доступу до мережі Інтернет, не можуть бути прийняті судом, як поважні причини пропуску строку на подання вище вказаної заяви, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження даних обставин.
При цьому, в матеріалах справи, наявна розписка про ознайомлення з матеріалами справи (за її підписом), датована 14 вересня 2026 року. Також, нею було отримано завірену належним чином копію протоколу судового засідання № 7031756 від 09.09.2026.
Тобто за період з 14.09.2026 по 14.10.2026 відповідач мала достатньо часу на подання вище вказаної заяви.
Враховуючи вищевикладене, оскільки заява про зауваження до протоколу судового засідання подана відповідачем після закінчення строку на її подання, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску відповідачем строку на подання даної заяви, а відтак відмовляє у задоволенні поданого клопотання.
Отже, клопотання про поновлення строку на подання заяви про зауваження до протоколу судового засідання слід залишити без задоволення, а заяву про зауваження до протоколу судового засідання - без розгляду, оскільки вона була подана до суду поза межами встановленого строку.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
В судовому засіданні, яке відбулось 14.10.2026, судом була постановлена ухвала, з занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача на поновлення строку на подання заяви про зауваження до протоколу судового засідання, та залишення без розгляду заяви відповідача про зауваження до протоколу судового засідання, яка оформлена судом після закінчення підготовчого засідання цим окремим процесуальним документом.
Керуючись ст. 12, 43, 126, 127, 174, 249, 259, 353, 354 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання відповідача на поновлення строку на подання заяви про зауваження до протоколу судового засідання - відмовити.
Заяву відповідача про зауваження до протоколу судового засідання - залишити без розгляду.
Ухвала суду в частині відмови у поновленні процесуального строку може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: