Судові рішення

Ухвала № 140713987 у справі № 127/16752/26 від 19.10.2026

Ухвала від 19.10.2026 у цивільній справі № 127/16752/26 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Вінницький апеляційний суд, суддя Береговий О. Ю.

Справа№ 127/16752/26
СудВінницький апеляційний суд
СуддяБереговий О. Ю.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення19.10.2026
Надійшло до реєстру20.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140713987

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 127/16752/26

Провадження № 22-ц/801/2679/2026

№22-ц/801/2678/2026

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.

Доповідач :Береговий О. Ю.

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року Справа № 127/16752/26 м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2026 року та на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2026 року в задоволенні клопотання відповідача про об`єднання в одне провадження з первісним позовом зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Стар Файненс Груп» про визнання дій нечесною підприємницькою практикою, визнання недійсними умов кредитного договору та скасування штрафних санкцій - відмовлено. Роз`яснено відповідачу, що відмова у прийнятті до спільного розгляду зустрічного позову не позбавляє відповідача можливості звернутись до суду з окремим позовом. Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернуто ОСОБА_1 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Стар Файненс Груп» заборгованість за кредитним договором №72726-12/2025 від 31 грудня 2025 року в розмірі 19360,00 грн, а також витрати на оплату судового збору в розмірі 2032,17 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2862,75 грн.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду від 23 липня 2026 року та із рішенням суду від 03 серпня 2026 року, ОСОБА_1 28 вересня 2026 року подала апеляційну скаргу. Водночас ОСОБА_1 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 23 липня 2026 року та рішення суду від 03 серпня 2026 року, оскільки фактично отримала судові рішення лише 07 вересня 2026 року, тому вважає, що строк пропущений з поважних причин.

Крім того, просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Розглянувши клопотання, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Преамбула Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) зазначила, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. Велика Палата констатувала, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді.

Отже, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року (справа № 761/24881/16-ц) визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сформулювавши, що виключно позивачі - споживачі у таких справах звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 160/15864/20 (провадження № 11-177апп21) зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.

Ураховуючи наведене, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними в ухвалах від 10 січня 2023 року у справі № 344/8736/21, від 18 березня 2024 року у справі № 211/446/21, від 16 січня 2025 року у справі № 761/34584/23.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник ОСОБА_1 є відповідачкою по справі про стягнення заборгованості, а отже не звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Подаючи позов у 2026 році, позивач як юридична особа заявляв одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням заявленої ціни позову у розмірі 25360,00 грн, прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році, позовна заява мала бути оплачена судовим збором у розмірі 3 328 грн.

За правилами підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Отже, за подання апеляційної скарги відповідачу слід сплатити 4992 грн судового збору (3328 грн х 150%), на підтвердження чого надати квитанцію про сплату вказаної суми. Сплату потрібно провести за такими платіжними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача [рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд зазначає таке.

Положеннями статті 354 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Мотивуючи пропуск строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначила, що ухвалу суду від 23 липня 2026 року вона фактично отримала 07 вересня 2026 року, тому вважає, що строк пропущений з поважних причин.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що вказані причини є неповажними, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду постановлена 23 липня 2026 року та відповідно до супровідного листа направлена ОСОБА_1 на її адресу - 23 липня 2026 року.

Згідно даних з ЄДРСР ухвалу суду надіслано судом 24 липня 2026 року та забезпечено надання загального доступу 27 липня 2026 року.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).

Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, ОСОБА_1 могло бути відомо про наявність ухвали суду, оскільки згідно даних з ЄДРСР, було забезпечено надання загального доступу до ухвали суду - 27 липня 2026 року.

При цьому, скаржник зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, вказуючи в апеляційній скарзі, що фактичне отримання оскаржуваної ухвали - 07 вересня 2026 року, є підставою для поновлення строку, апеляційним судом відхиляється, оскільки при таких обставинах останнім днем подання апеляційної скарги було 22 вересня 2026 року, проте її було подано 28 вересня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Крім того, рішення суду ухвалено 03 серпня 2026 року та направлено ОСОБА_1 - 03 серпня 2026 року.

Згідно даних з ЄДРСР рішення суду надіслано судом 04 серпня 2026 року та забезпечено надання загального доступу 06 серпня 2026 року.

Як зазначалося, апеляційна скарга подана 28 вересня 2026 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подавала відзив на позову заяву, тобто їй було відомо про наявність вказаного судового провадження.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та не уможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен звернути увагу на доводи заявника, врахувати тривалість строку, який пропущено, поведінку заявника протягом цього строку, які дії він вчиняв.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року) було констатовано, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведене, вивчивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху, надавши особі, що подала апеляційну скаргу строк для надання суду вмотивованої заяви про пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали суду та рішення суду з зазначенням обґрунтованих причин пропуску строку та надання доказів, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними (ч. 3 ст. 357 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 357, ст. 185 ЦПК України, а скаржнику надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ураховуючи викладене, оскільки подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, апеляційну скаргу слід залишити без руху для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185, ст.356, ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Визнати неповажними зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2026 року та на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2026 року та на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі не виконання у встановлений судом строк зазначених вимог цієї ухвали про подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені у ній підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Роз`яснити, що у разі не виконання у встановлений судом строк решти вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду О. Ю. Береговий

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141485227 Вінницький апеляційний суд
13.11.2026 Ухвала № 141485225 Вінницький апеляційний суд
19.10.2026 Ухвала № 140713963 Вінницький апеляційний суд
01.10.2026 Ухвала № 140235388 Вінницький апеляційний суд
01.10.2026 Ухвала № 140235385 Вінницький апеляційний суд
03.08.2026 Рішення № 138739530 Вінницький міський суд Вінницької області
23.07.2026 Ухвала № 138476119 Вінницький міський суд Вінницької області
05.06.2026 Ухвала № 137149430 Вінницький міський суд Вінницької області