Справа № 127/16752/26
Провадження № 22-ц/801/2678/2026
Категорія: 39
Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.
Доповідач :Береговий О. Ю.
УХВАЛА
13 листопада 2026 року Справа № 127/16752/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2026 року та на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 жовтня 2026 року визнано неповажними зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2026 року та на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2026 року та на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 в якому просить відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, яке мотивувала тим, що відповідно до довідки про заробітну плату №263/10-01-27 від 02 листопада 2026 року виданою ВП ГУ ДПС у Вінницькій області її середньомісячний дохід за період з травня по жовтень 2026 року становить близько 30655 грн. При цьому вказує, що самостійно виховує та утримує двох дітей. Весь тягар фінансового забезпечення дітей, витрати на харчування, одяг, навчання, лікування, а також утримання житла та сплата комунальних послуг покладено на неї, через, що повністю відсутні вільні грошові кошти для сплати судового збору.
Також, просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду з тих підстав, що повний текст оскаржуваного рішення суду від 03 серпня 2026 року не був вручений їй у день його проголошення. Копію рішення отримала безпосередньо в приміщені суду 07 вересня 2026 року, а апеляційну скаргу подано 28 вересня 2026 року, а тому причини пропуску строку вважає поважними.
За змістом частини першої, пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як видно з матеріалів справи рішення Вінницького районного суду Вінницької області ухвалено 03 серпня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію оскаржуваного рішення суду ОСОБА_1 отримала безпосередньо в суді 07 вересня 2026 року, а апеляційну скаргу подала 28 вересня 2026 року, тобто в межах встановленого частиною другою статті 354 ЦПК України строку, а тому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції необхідно поновити.
Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
За таких обставин, в силу пункту 1 частини 2 статті 354 ЦПК України, заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а тому заява про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniatv. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права. Основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.
Втім саме по собі посилання особи на скрутне майнове становище без належних доказів не є підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, а додані до клопотання копії свідоцтва про народження двох малолітніх дітей, у яких заявниця зазначена матір`ю, свідчать лише про наявність у неї дітей на утриманні, а не про майновий стан ОСОБА_1 , розмір її доходів чи понесених витрат, у зв`язку з чим не можуть свідчити про неможливість сплати нею судового збору.
Так, скаржниця не надала інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, даних щодо наявності у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Разом з тим, з долученої довідки про заробітну плату від 02 листопада 2026 року №263/10-01-27 вбачається, що з травня 2026 року по жовтень 2026 року їй була нарахована заробітна плата в розмірі 242020,67 грн.
Враховуючи, що обставини, зазначені в клопотанні, не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан скаржниці, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором, тому у задоволенні клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Подаючи позов у 2026 році, позивач як юридична особа заявляв одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням заявленої ціни позову у розмірі 25360,00 грн, прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році, позовна заява мала бути оплачена судовим збором у розмірі 3 328 грн.
За правилами підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Отже, за подання апеляційної скарги відповідачу слід сплатити 4992 грн судового збору (3328 грн х 150%), на підтвердження чого надати квитанцію про сплату вказаної суми. Сплату потрібно провести за такими платіжними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 357, ст. 185 ЦПК України, а скаржнику надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ураховуючи викладене, оскільки подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, апеляційну скаргу слід залишити без руху для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185, ст.356, ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2026 року залишити без руху, надавши строк не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О. Ю. Береговий