ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
19 жовтня 2026 року Справа № 826/7878/18
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Епель О.В. у м. Києві, перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;
3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів звертає увагу на те, що у тексті апеляційної скарги (арк. 3) апелянт зазначає про наявність, на його переконання, правових підстав для часткового скасування рішення суду та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Разом з тим, у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 не зазначає жодних вимог до суду апеляційної інстанції щодо скасування рішення суду першої інстанції або його зміни, не конкретизує у якій саме частині рішення суду підлягає скасуванню/зміні та яке рішення щодо суті позовних вимог має ухвали суд апеляційної інстанції у разі скасування/зміни оскаржуваного судового рішення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність уточнення вимог апеляційної скарги. Зокрема, безпосередньо у прохальній частині скарги апелянту слід чітко зазначити, яке саме рішення суду першої інстанції оскаржується, а також сформулювати вимоги до суду апеляційної інстанції відповідно до змісту частини першої статті 315 КАС України, визначивши також, яке саме рішення має ухвалити апеляційний суд по суті позовних вимог у разі скасування/зміни оскаржуваного судового рішення.
З урахуванням цього, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС України, а вимоги апелянта, зазначені ним у його апеляційній скарзі, підлягають конкретизації.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити апелянту строк на усунення недоліків його апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 315, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду у спосіб, зазначений в ухвалі суду.
Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений цією ухвалою суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О.В. Епель