ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 жовтня 2026 року м. Ужгород № 260/698/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відстрочення виконання рішення у адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
12 лютого 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська Об`їздна, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 08439994), яким просив суд: « 1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Винести судове рішення, яким стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево, код ЄДРПОУ 08439994, із місцезнаходженням: 89600, м. Мукачево, вул. Берегівська Об`їздна, буд. 1 А, податковий борг у розмірі 1062920,41 грн, у т.ч. пеня в розмірі 682 913,20 грн за платежем 50 18010500 "Земельний податок з юридичних осіб" за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево за рахунок коштів, що належить Квартирно-експлуатаційному відділу міста Мукачево на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банківських установах податковий борг у розмірі 1062920,41 (один мільйон шістдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять гривень 41 копійка) грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року - рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року залишено без змін.
02 жовтня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево із заявою, якою просив суд відстрочити, розстрочити виконання Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі № 260/698/26 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево про стягнення податкового боргу на суму 1062920,41 грн. на термін згідно чинного законодавства України. Вказана заява мотивована тим, що через значний брак коштів на видатки в бюджеті у зв`язку із повномасштабним вторгненням та військової агресії рф в Україні, у боржника на даний час відсутні кошти для оплати боргу за рішенням суду (Т. 2 а.с.а.с. 140, 141).
02 жовтня 2026 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшли заперечення на вказану заяву.
Розглянувши заяву, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 378 частиною 1 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Статтею 378 частиною 3 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд зобов`язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у даному випадку - заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами необхідно розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами, як це встановлено статями 72, 77 КАС України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заявник вказує, що не має змоги сплати податковий борг, у зв`язку з відсутністю коштів для оплати боргу за рішенням суду, внаслідок повномасштабного вторгнення та військової агресії рф в Україні.
Відповідно до статті 100 пункту 100.4 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Окрім того, відповідно до статті 100 пункту 100.7 ПК України, відповідно до якої відстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов`язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.
Статтею 5 ПК України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.
Таким чином, норми статті 100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (пункт 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (пункт 100.7 ПК України).
Відповідно до статті 100 пунктів 100.4 і 100.5 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.
Відповідно до статті 378 частини 4 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підстави відстрочення боргового зобов`язання судом, передбачені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, не є вичерпними і мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» обставини, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника є: Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частин другій статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є: - сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили); рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.
Відповідно до статті 14-1 частини 2 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
З огляду на вищенаведене, заявником не зазначено та не надано доказів жодної з підстав для розстрочення виконання рішення суду, передбачених спеціальними нормами законодавства.
Крім того, у Постанові Верховного Суду від 01 лютого 2018 року (провадження № К/9901/2411/17 805/1779/15-а) зазначено, що питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права. Разом з тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п.5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу для регулювання відносин оподаткування.
Згідно із статтею 16 пунктом 16.1 підпунктом 16.1.4 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.
Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 пункт 38.1 ПК України).
Податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (стаття 14 пункт 14.1 підпункт 14.1.156 ПК України).
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (стаття 14 пункт 14.1 підпункт 14.1.39 ПК України).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПК України або законами з питань митної справи (стаття 36 пункт 36.5 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (стаття 14 пункт 14.1 підпункт 14.1.175 ПК України).
Статтею 57 пунктом 57.1 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 100.4 та 100.5 статті 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (далі - Перелік обставин).
Згідно з пунктом 1 Переліку обставин ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).
Зазначена обставина підтверджується такими документами: довідка встановленого зразка, видана фінансовим органом та/або головним розпорядником бюджетних коштів, щодо суми бюджетних асигнувань та/або бюджетних зобов`язань, що не надані (несвоєчасно надані) заявнику, або суми фінансування видатків, що не доведене (несвоєчасно доведене) до заявника в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань;
заява (в довільній формі) отримувача бюджетних коштів про неперерахування (несвоєчасне перерахування) йому суми коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань;
довідка встановленого зразка, видана розпорядником бюджетних коштів, щодо суми коштів, яку не перераховано (несвоєчасно перераховано) заявнику в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).
Представником Відповідача долучено до заяви такі документи: звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2025 рік, звіт про надходження та використання коштів загального фонду за дев`ять місяців 2026 року, тобто заявником не надано жодного з документів, передбачених спеціальними нормами законодавства (Т. 2 а.с.а.с. 144-147).
Судом встановлено, що відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу для відстрочення, розстрочення виконання судового рішення.
Саме лише посилання відповідача на відсутність коштів для оплати боргу за рішенням суду, внаслідок повномасштабного вторгнення та військової агресії рф в Україні без надання відповідних доказів не може бути достатньою підставою для висновку про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Відповідно, відповідач не довів існування об`єктивних та виняткових обставин, які б перешкоджали належному та своєчасному виконанню судового рішення і могли б бути підставою для застосування судом відстрочення, розстрочення його виконання. При цьому обов`язок доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю сторону.
За таких обставин, з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища відповідача, відсутності у нього доходів та неможливості виконання судового рішення без розстрочення, суд доходить висновку про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення заяви про розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення.
Отже, заява відповідача про відстрочення, розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 293-295, 378 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяв представника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево про відстрочення, розстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево про стягнення податкового боргу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко