Судові рішення

Ухвала № 140937691 у справі № 320/3353/25 від 26.10.2026

Ухвала від 26.10.2026 в адміністративній справі № 320/3353/25 (категорія «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Білак М.В.

Справа№ 320/3353/25
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяБілак М.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата ухвалення26.10.2026
Надійшло до реєстру27.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140937691

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

26 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 320/3353/25

адміністративне провадження № К/990/45308/26

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року у справі №320/3353/25 за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного суду Київської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Бучанської районної ради Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Бучанської районної ради Київської області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення зборів суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області №21 від 09 грудня 2024 року припинити автоматизований розподіл справ на присяжного ОСОБА_1 до прийняття рішення про його увільнення на сесії Бучанської районної ради Київської області та направити розпорядження в.о.голови Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо увільнення з числа присяжного ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київський області, розпорядження в.о.голови Києво-Святошинського районного суду Київської області В.В.Лисенка №6 від 10 грудня 2024 року «Про увільнення присяжного ОСОБА_1 », подання начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області С.В.Шевченко від 10 грудня 2024 року вих.№03-13/2556/24 до Бучанської районної ради Київської області про виключення зі списку присяжних та переглянути список присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області для заміни ОСОБА_1 , рішення Бучанської районної ради Київської області від 24 грудня 2024 року №294-24-VIII про внесення змін до рішення Ради від 18 листопада 2022 року №212-16-VIII «Про затвердження списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області», в частині виключення зі списку присяжних ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Києво-Святошинського районного суду Київської області, що полягають в порушенні принципу верховенства права, обов`язку діяти в правовій державі лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, недотриманні Конституції та законів України, незаконному увільненні ОСОБА_1 від виконання обов`язків присяжного, у відмові ОСОБА_1 в доступі до інформації про нього, яка не є державною або іншою захищеною законом таємницею, приховуванні, незаконному використанні доповідних записок суддів О.Г.Скрипник, І.О.Фінагеєвої стосовно нього, відмовлені у задоволенні його запитів від 20 грудня 2024 року (вх.№5708 20 грудня 2024 року) і від 27 грудня 2024 року (вх.№5831 30 грудня 2024 року) в частині ненадання інформації: коли збори суддів скликались у 2024 році; хто, коли, з якого приводу і яким чином був ініціатором скликання зборів суддів 09 грудня 2024 року та розгляду питання стосовно нього; хто із суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області приймав участь в зборах суддів 09 грудня 2024 року та яким чином; ненаданні протоколу з результатами поіменного голосування суддів «за»/»проти»/«утримались» за рішення щодо направлення розпорядження про його увільнення з числа присяжних та доповідних записок суддів О.Г.Скрипник, І.О.Фінагеєвої стосовно нього; необґрунтованому віднесенні цієї інформації до інформації з обмеженим доступом, приховуванні даної інформацію, та зобов`язати Києво-Святошинський районний суд Київської області утриматися від порушення статей 1, 8, 19, 21, 22, 32, 40, 43, 68 Конституції України, статті 66, частини третьої статті 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 2 частини першої, пунктів 1, 2, 4 часини третьої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, що полягають в порушенні принципу верховенства права, обов`язку діяти в правовій державі лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, недотриманні Конституції та законів України, у необґрунтованій та безпідставній відмові ОСОБА_1 в задоволені запиту від 24 грудня 2024 року (вх.№інф/К162-24 25 грудня 2024 року) щодо невідкладного виправлення неточної, неповної і застарілої інформації у поданні до Бучанської районної ради Київської області від 10 грудня 2024 року №03-13/2556/24 про його виключення із списку присяжних та його перегляд у зв`язку вибуття ОСОБА_1 на підставі незаконного розпорядження в.о.голови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2024 року №6, оскільки він не посилався на жодні причини для увільнення від виконання обов`язків присяжного, не подавав заяву, відповідно до частини третьої статті 66 Закону «Про судустрій і статус суддів», в ігноруванні викладених ним обставин і вимог пункту 3 частини першої, пункту 4 частини третьої статті 10, частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», на які безпосередньо посилався та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області утриматися від порушення статей 1, 8, 19, 21, 22, 43, 68 Конституції України, статей 64, 66, частини третьої статті 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 2 частини першої, пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- визнати протиправними дії Бучанської районної ради Київської області, що полягають в порушенні принципу верховенства права, обов`язку діяти в правовій державі лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, недотриманні Конституції та законів України, ігноруванні вказаної в запиті ОСОБА_1 до Бучанської районної ради Київської області від 18 грудня 2024 року (вх.№12/06-05 18 грудня 2024 року) інформації щодо відсутності передбачених законодавством обставин та підстав для увільнення його від виконання обов`язків присяжного суду, заперечень щодо виключення його із затвердженого рішенням Бучанської районної ради Київської області VIII скликання від 18 листопада 2022 року №212-16-VIII списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області, неповідомлені про дату, час і місце засідання Бучанської районної ради Київської області, не запрошені його на засідання за його проханням і не наданні слова, несвоєчасному розгляді його заяви від 23 грудня 2024 року (вх.№249/06-04 24 грудня 2024 року) виконувачем обов`язки голови Бучанської районної ради Київської області Хахуліним Владиславом Костянтиновичем, не інформуванні про матеріали, що надійшли від ОСОБА_1 , не оголошені його заяви та запиту, приховуванні інформації з даного приводу на пленарному засіданні позачергової 24 сесії Бучанської районної ради Київської області VIIІ скликання 24 грудня 2024 року, прийнятті незаконного рішення №294-24-VIII про виключення ОСОБА_1 із списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області з порушенням реєстрації депутатів без вільного обговорення та не персональним голосуванням за відсутніх депутатів, яке не відповідає Конституції і законам України, що призвело до порушення законних прав і охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , та зобов`язати Бучанську району раду Київської області утриматися від порушення статей 1, 3, 8, 19, 21, 22, 24, 68 Конституції України, статей 4, 24, 43, 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 18-20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», статей 15, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», статей 64, 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 2, 4, 9, 11, 13, 22 Регламенту Бучанської районної ради Київської області;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Києво-Святошинського районного суду Київської області 130 110 (сто тридцять тисяч сто десять) гривень, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області гривень, з Бучанської районної ради Київської області 130 110 (сто тридцять тисяч сто десять) гривень, на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року, відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати рішення зборів суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області №21 від 09 грудня 2024 року припинити автоматизований розподіл справ на присяжного ОСОБА_1 до прийняття рішення про його увільнення на сесії Бучанської районної ради Київської області та направити розпорядження в.о. голови Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо увільнення з числа присяжного ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київський області, розпорядження в.о.голови Києво-Святошинського районного суду Київської області В.В. Лисенка №6 від 10 грудня 2024 року «Про увільнення присяжного ОСОБА_1 », подання начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області С.В.Шевченко від 10 грудня 2024 року вих.№03-13/2556/24 до Бучанської районної ради Київської області про виключення зі списку присяжних та переглянути список присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області для заміни ОСОБА_1 , рішення Бучанської районної ради Київської області від 24 грудня 2024 року №294-24-VIII про внесення змін до рішення Ради від 18 листопада 2022 року №212-16-VIII «Про затвердження списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області», в частині виключення зі списку присяжних ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

06 жовтня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року у справі №320/3353/25. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови позовних вимог, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення скаржнику з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеному конституційному положенню кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини третьої статті 2 та частини першої статті 13 КАС України.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 2 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

За приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність її застосування.

Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущені судом при його ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Позивач в обґрунтування касаційної скарги зазначає, що:

- порушено норми процесуального права, оскільки апеляційну скаргу від 26 лютого 2026 року у справі №320/3353/25 розглянуто неповноваженим складом Шостого апеляційного адміністративного суду, за відсутності позивача, через неповідомлення про дату, час і місце судового засідання та в ухвалені оскаржуваних судових рішень брали участь суддя КОАС Колеснікова І.С. і судді Шостого ААС Кобаль М.І., Бужак Н.П., Черпак Ю.К., яким було заявлено обґрунтовані відводи, що є підставами для скасування вказаних оспорюваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій;

- судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено чи діяли збори суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом;

- у оскаржуваних судових рішеннях не зазначили мотивів відхилення аргументів позивача у позовній заяві та апеляційній скарзі, обґрунтовані правовою позицією викладеною в пункті 5 Конституційного Суду України у рішенні від 16 квітня 2009 року у справі №1-9/2009, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення;

- суди першої та апеляційної інстанції також не навели жодних мотивів відхилення моїх аргументів в частині позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення Бучанської районної ради Київської області від 24 грудня 2024 року №294-24-VIII про внесення змін до рішення Бучанської ради від 18 листопада 2022 року №212-16-VIII «Про затвердження списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області», в частині виключення зі списку присяжних мене ( ОСОБА_1 );

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду у справах №812/1749/18, №460/14220/22, №600/6374/23-а, що є підставою касаційного оскарження цього судового рішення, згідно пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України;

- існує необхідність відступити від викладеного правового висновку в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №804/4177/17, який унеможливлює ефективний захист інтересів осіб в адміністративному судочинстві, за результатами розгляду цієї адміністративної справи №320/3353/25, з метою забезпечення права на справедливий суд і ефективний засіб юридичного захисту, згідно пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, гарантування принципу верховенства права, звернення до суду для захисту конституційних прав людини безпосередньо на підставі Конституції України, судового захисту прав громадян, гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відповідно до статті 8, частини першої і другої статті 55, статті 56 Конституції України;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, коли у непередбачений законодавством спосіб зборами суддів увільняють присяжного та на підставі цього начальник територіального управління ДСА України робить незаконне подання і районна рада неперсональним голосуванням з грубим порушенням Конституції і законів України виключає зі списку присяжного, що також є підставою для касаційного оскарження цього судового рішення.

Перевіряючи доводи поданої касаційної скарги, Верховний Суд установив, що аргументи заявника зводяться до часткового викладення обставин справи з посиланням на норми КАС України. Водночас у скарзі не наведено аргументів щодо неправомірного застосування судами першої та апеляційної інстанцій пункту 1 частини першої статті 170 КАС України або порушення інших норм процесуального права.

Суд наголошує, що підставами касаційного оскарження можуть бути не будь-які порушення процесуального права, а лише ті, які впливають на правильність вирішення судом процесуального питання або які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Однак подана касаційна скарга не містить обґрунтування того, у чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зокрема, суд щодо доводів про порушення норм процесуального права, оскільки апеляційну скаргу від 26 лютого 2026 року у справі №320/3353/25 розглянуто неповноваженим складом Шостого апеляційного адміністративного суду, за відсутності позивача, через неповідомлення про дату, час і місце судового засідання та в ухвалені оскаржуваних судових рішень брали участь суддя КОАС Колеснікова І.С. і судді Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., Бужак Н.П., Черпак Ю.К., яким було заявлено обґрунтовані відводи, то суд зазначає, що ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2026 року та від 13 липня 2026 року заява позивача про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаля М.І визнано необґрунтованою та відмовлено у її задоволенні, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року та від 22 липня 2026 року заяву позивача про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаля М.І., Бужак Н.П. та Черпака Ю.К. визнано необґрунтованою та відмовлено у її задоволенні, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року повторну заяву позивача про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаля М.І., Бужак Н.П. та Черпака Ю.К. залишено без розгляду на підставі абзацу 2 частини третьої статті 39 КАС України. Щодо розгляду апеляційним судом справи без участі позивача, то суд зазначає, що згідно частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. При цьому, суд зазначає, що позивачем у касаційній скарзі не наведено аргументів яким чином розгляд справи апеляційним судом у письмовому провадженні перешкодив йому викласти свою позицію, або які нові доводи чи докази він був позбавлений можливості надати, і чому це призвело до ухвалення апеляційним судом помилкового рішення.

Щодо посилання на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено чи діяли збори суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом, то суд зазначає, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку що збори суддів Києво-Святошинський районний суд Київської області, як орган суддівського самоврядування, не є суб`єктом владних повноважень у контексті здійснення ним дій/бездіяльності або прийняття рішень, пов`язаних з реалізацією функцій суддівського самоврядування, а тому, відповідно, не може бути відповідачем в межах цієї адміністративної справи. У зв`язку з цим, судами не надавалась оцінку правомірності дій чи бездіяльності зборів суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області при прийнятті оскаржуваного рішення у відповідності до частини другої статті 2 КАС України.

Щодо посилання скаржника на те, що у оскаржуваних судових рішеннях не зазначено мотивів відхилення аргументів позивача у позовній заяві та апеляційній скарзі, якім обґрунтовані правовою позицією викладеною в пункті 5 Конституційного Суду України у рішенні від 16 квітня 2009 року у справі №1-9/2009, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, а також щодо того, що суди першої та апеляційної інстанції також не навели жодних мотивів відхилення аргументів в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Бучанської районної ради Київської області від 24 грудня 2024 року №294-24-VIII про внесення змін до рішення Бучанської ради від 18 листопада 2022 року №212-16-VIII «Про затвердження списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області», в частині виключення зі списку присяжних мене ( ОСОБА_1 ), зазначає, що у оскаржуваній ухвалі суд відмовив у відкритті лише щодо однієї позовної вимоги. Тобто суд першої інстанції ще не розглядав справу по суті та не надавав оцінки іншим доводами позивача.

Щодо посилання на не врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах №812/1749/18, №460/14220/22, №600/6374/23-а, необхідність відступлення від викладеного правового висновку в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №804/4177/17, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, то суд зазначає, що зважаючи на те, що скаржник оскаржує ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку, зазначену в частині другій статті 328 КАС України, то, як вже зазначалось, підставами касаційного оскарження таких процесуальних рішень можуть бути неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Тобто, предметом касаційного перегляду буде виключно дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при відкритті провадження у справі, а саме підстави для відмови у відкритті провадження.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанції, покладених в основу ухвали про відмову у відкритті провадження у справі.

Право на доступ до суду кореспондується обов`язок учасника справи добросовісно користуватися наданими процесуальними правами, дотримуватись установлених законом строків, форми та змісту процесуальних документів.

За вказаних обставин скаржник належним чином не обґрунтовує, у чому саме полягає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України та постанови, за результатами розгляду цієї ухвали.

Слід зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Наведені у касаційній скарзі доводи не свідчать про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 248, 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року у справі №320/3353/25 за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного суду Київської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Бучанської районної ради Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя М.В. Білак

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.09.2026 Постанова № 139651541 Шостий апеляційний адміністративний суд
09.09.2026 Постанова № 139649562 Шостий апеляційний адміністративний суд
04.09.2026 Ухвала № 139529527 Шостий апеляційний адміністративний суд
22.07.2026 Ухвала № 138413476 Шостий апеляційний адміністративний суд
17.07.2026 Ухвала № 138344199 Шостий апеляційний адміністративний суд
17.07.2026 Ухвала № 138344198 Шостий апеляційний адміністративний суд
13.07.2026 Ухвала № 138163786 Шостий апеляційний адміністративний суд
09.07.2026 Ухвала № 138093504 Шостий апеляційний адміністративний суд
09.07.2026 Ухвала № 138093503 Шостий апеляційний адміністративний суд
08.07.2026 Ухвала № 138093416 Шостий апеляційний адміністративний суд
08.07.2026 Ухвала № 138093414 Шостий апеляційний адміністративний суд
12.06.2026 Постанова № 137362070 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
05.06.2026 Ухвала № 137166801 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
27.11.2025 Ухвала № 132146088 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
24.11.2025 Ухвала № 132031010 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
20.11.2025 Ухвала № 131922028 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
18.11.2025 Ухвала № 131870206 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
14.11.2025 Ухвала № 131801286 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
21.10.2025 Постанова № 131228196 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
26.06.2025 Ухвала № 128432754 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд