Ухвала № 140952682 у справі № 905/426/26 від 26.10.2026

УХВАЛА

26 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 905/426/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"

на ухвалу Господарського суду Донецької області

від 11.08.2026

у складі судді: Зекунова Е.В.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 21.09.2026

у складі колегії суддів: Хачатрян В.С. (головуючий), Россолов В.В., Склярук О.І.,

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Воронін"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (далі - ТОВ "Євроенерготрейд", заявник) 08.10.2026 засобами електронного зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.08.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 у справі № 905/426/26.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/426/26 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2026.

12.10.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Воронін" (далі - ТОВ "ШФ "Воронін") надійшли заперечення щодо відкриття касаційного провадження, в яких кредитор зазначає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, просить відмовити у відкритті касаційного провадження та визнати подання ТОВ "Євроенерготрейд" касаційної скарги зловживанням процесуальними правами.

Розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Євроенерготрейд" та заперечення ТОВ "ШФ "Воронін", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.08.2026, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2026, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Євроенерготрейд" про постановлення окремої ухвали, визнання дій ТОВ "ШФ "Воронін" зловживанням процесуальними правами та накладення штрафу.

З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції маються передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Sevices v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Пунктом 2 частини 1 статті 287 ГПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений в частині 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Згідно з абзацом другим частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Донецької області від 11.08.2026 про відмову у задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали, визнання дій кредитора зловживанням процесуальними правами та накладення штрафу та постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2026, прийнята за результатами її перегляду, можливість касаційного оскарження яких не передбачено частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, як і не передбачено можливості оскарження положеннями пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з чим, касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги ТОВ "Євроенерготрейд" на вказані судові рішення суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд, встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями статті 287 ГПК України виключає можливість касаційного перегляду.

Щодо клопотання ТОВ "ШФ "Воронін" про визнання подання ТОВ "Євроенерготрейд" касаційної скарги зловживанням процесуальними правами колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.

Визнання дій учасника справи зловживанням процесуальними правами є правом, а не обов`язком суду, і залежить від конкретних обставин справи. Враховуючи, що заявник обґрунтовував право на касаційне оскарження положеннями частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, а відмова у відкритті касаційного провадження сама по собі не свідчить про недобросовісність заявника, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ "ШФ "Воронін".

На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 43, 234, 235, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.08.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 у справі № 905/426/26.

2. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Воронін" про визнання подання касаційної скарги зловживанням процесуальними правами відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік