Постанова № 141183405 у справі № 910/15781/25 від 22.10.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. Справа № 910/15781/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Яценко О.В.

Спаських Н.М.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 22.10.2026

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2026

про відстрочення виконання рішення

повний текст ухвали складено 17.08.2026

у справі № 910/15781/25 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

про стягнення 2 529 058,98 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 у справі № 910/15781/25 заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25 на строк один рік з моменту ухвалення рішення до 02.04.2027.

При прийнятті ухвали суд першої інстанції виходив зі специфіки відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, необхідності забезпечення оптимального балансу інтересів сторін та взяття до уваги винятковості обставин, що склались на ринку електричної енергії. При цьому, судом враховано наявність заборгованості у НЕК "Укренерго" перед гарантованим покупцем за розрахункові періоди 2021 - 2026 років в розмірі 14,336 млрд грн, тоді як відповідно до встановленого Законом України "Про ринок електричної енергії" спеціального порядку розрахунків за електричну енергію, продану виробниками за "зеленим" тарифом, повна та своєчасна оплата електричної енергії продавцям за "зеленим" тарифом пов`язана зі своєчасним надходженням коштів на рахунок гарантованого покупця від НЕК "Укренерго". Отже, обсяг виконання зобов`язання гарантованого покупця з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом ставиться законом в залежність від виконання зазначених спеціальних обов`язків НЕК "Укренерго". Крім того, судом прийнято до уваги, що в період воєнного стану гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. За висновком суду, відстрочення виконання рішення у даній справі для відповідача буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить надходження коштів на рахунки боржника та можливість погашення боргу у даній справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 у справі № 910/15781/25, 19.08.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 у справі №910/15781/25 та відмовити Акціонерному товариству "Гарантований покупець" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які судом визнано встановленими, що є підставою для її скасування. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що (1) відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки доводи відповідача зводяться до загальних посилань на фінансовий стан, заборгованість НЕК «Укренерго», воєнний стан та особливий статус відповідача на ринку електричної енергії; (2) відповідачем не доведено, що надання відстрочки створить реальну можливість виконання рішення у майбутньому, як і не доведено, що після завершення строку відстрочення рішення суду буде фактично виконано після 02.04.2027; (3) судом першої інстанції не обґрунтовано, чому рішення суду відстрочено саме до 02.04.2027, та не встановлено зв`язку між цим строком і доказами можливого покрашення фінансового стану відповідача; (4) судом першої інстанції не забезпечено баланс інтересів сторін, оскільки враховано лише інтереси відповідача та не оцінено негативні наслідки для позивача подальшим невиконанням рішення, заборгованість за яким виникла ще рік тому; (5) судом першої інстанції не встановлено, якими саме доказами підтверджується неможливість виконання рішення суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" у справі № 910/15781/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Яценко О.В., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/15781/25.

03.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/15781/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 у справі № 910/15781/25 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

14.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15781/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 та призначено розгляд справи на 22.10.2026.

06.10.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Гарантований покупець» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які НЕК «Укренерго» сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Однак, наявна у НЕК «Укренерго» заборгованість перед гарантованим покупцем виключає виникнення зобов`язання гарантованого покупця з оплати вартості відпущеної продавцями за «зеленим» тарифом електричної енергії. Відповідач зазначає, що примусове виконання рішення суду у даній справі без урахування визначеного законом механізму фінансування призведе до порушення принципу пропорційності та рівності розрахунків між виробниками електричної енергії. Крім того, в період воєнного стану гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури та забезпечує населення електричною енергією за фіксованим, пільговим тарифом. Тому, враховуючи характер спірних правовідносин, особливості правового статусу АТ «Гарантований покупець», джерела фінансування діяльності товариства, фінансовий стан товариства, вплив воєнного стану на функціонування ринку електричної енергії, а також дотримання балансу інтересів сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заяви відповідача та відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25 до 02.04.2027. Також відповідач посилається на ряд ухвал Господарського суду міста Києва, які залишені без змін постановами Північного апеляційного господарського суду, якими гарантованому покупцю відстрочено виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 у справі № 910/15781/25 скасувати, з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо відстрочки виконання рішення.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2026, закрито провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 917 132,44 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" основний борг в розмірі 485 958,63 грн, 3% річних в розмірі 54 434,98 грн, інфляційні втрати в розмірі 71 532,93 грн та судовий збір в розмірі 7343,11 грн. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" з Державного бюджету України 58 925,49 грн судового збору. Зобов`язано орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій справі, в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, нарахувати 3% річних на суму основного боргу, за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д: КДР : 100, де: С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, починаючи з 27.01.2026 до моменту виконання рішення.

28.07.2026 на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

Акціонерне товариство "Гарантований покупець" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою, в якій просило відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.

В обґрунтування поданої заяви Акціонерне товариство "Гарантований покупець" посилається на сукупність таких обставин, як: (1) часткова оплата відповідачем вартості послуг за спірний період позивачу; (2) відсутність в Положенні джерела для покриття витрат на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії; (3) необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО; (4) фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії"); (5) відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП Гарантований покупець; (6) участь боржника у функціонуванні критичної сфери інфраструктури; (7) надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, ускладнює виконання рішення суду у даній справі. За доводами відповідача, наведені обставини є винятковими та є підставою для відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 у справі № 910/15781/25 заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25 на строк один рік з моменту ухвалення рішення до 02.04.2027.

Задовольняючи заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25 на 1 (один) рік до 02.04.2027, суд першої інстанції виходив зі специфіки відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, необхідності забезпечення оптимального балансу інтересів сторін та взяття до уваги винятковості обставин, що склались на ринку електричної енергії. При цьому, судом враховано наявність заборгованості у НЕК "Укренерго" перед гарантованим покупцем за розрахункові періоди 2021 - 2026 років в розмірі 14,336 млрд грн, тоді як відповідно до встановленого Законом України "Про ринок електричної енергії" спеціального порядку розрахунків за електричну енергію, продану виробниками за "зеленим" тарифом, повна та своєчасна оплата електричної енергії продавцям за "зеленим" тарифом пов`язана зі своєчасним надходженням коштів на рахунок гарантованого покупця від НЕК "Укренерго". Отже, обсяг виконання зобов`язання гарантованого покупця з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом ставиться законом в залежність від виконання зазначених спеціальних обов`язків НЕК "Укренерго". Крім того, судом прийнято до уваги, що в період воєнного стану гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. За висновком суду, відстрочення виконання рішення у даній справі для відповідача буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить надходження коштів на рахунки боржника та можливість погашення боргу у даній справі.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 по справі №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 по справі №11-рп/2012).

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм відстрочення виконання рішення за наявності певних умов.

Так, за приписами ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В той же час, надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судова колегія наголошує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

При цьому, варто зазначити, що передбачені процесуальним законодавством обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку закон відносить на розсуд суду.

Верховний Суд у постанові від 06.05.2025 у справі № 910/6632/23 виснував: « 71. З аналізу положень статті 331 ГПК України вбачається, що відстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду (судова дискреція або «суддівський розсуд»), яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

72. Тобто, законодавець пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

73. При цьому норми чинного господарського процесуального законодавства не містять вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання.

74. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять таке виконання неможливим.

75. Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

76. Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 навела висновки про те, що відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.09.2025 у справі № 905/1197/24, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі статтею 331 ГПК є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють виконання, і питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

У постанові від 18.09.2025 у справі № 905/306/25 Верховний Суд виснував: «у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої ухвалено рішення. Тобто відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву скаржника про відстрочку виконання судового рішення встановив, що заявником не надано доказів спроможності виконати судове рішення через рік, як і не надав доказів, які свідчать про існування обставин, що сприятимуть відновленню платоспроможності підприємства протягом цього періоду, зокрема, доказів на підтвердження надходження коштів за наслідками господарської діяльності, що дасть можливість погасити існуючий борг по закінченню строку відстрочення. Також суди виснували, що надання відстрочки виконання вказаного рішення судом не стимулює процедуру погашення заборгованості, а надана відстрочка може порушити майнові інтереси стягувача внаслідок відкладення терміну виконання зобов`язання боржника у спірних правовідносинах, в тому числі враховуючи інфляційні процеси в державі, а тому дійшли висновку про необґрунтованість такої заяви та відповідно відсутність підстав для її задоволення».

В обґрунтування доводів заяви АТ «Гарантований покупець» посилається на те, що джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які НЕК «Укренерго» сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Однак, наявна у НЕК «Укренерго» заборгованість перед гарантованим покупцем виключає виникнення зобов`язання гарантованого покупця з оплати вартості відпущеної продавцями за «зеленим» тарифом електричної енергії. У період воєнного стану гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. Зокрема, гарантований покупець здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим, пільговим тарифом. Гарантований покупець здійснює розрахунки з постачальниками універсальних послуг за рахунок коштів, які отримує від виробників за надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем. Збройна агресія з боку російської федерації спричинила негативні наслідки для підприємств енергетичного сектору України, у тому числі і для гарантованого покупця. У зв`язку із окупацією державою-агресором найбільшого об`єкта генеруючого електричну енергію в Україні - Запорізької АЕС, знищення великої кількості об`єктів генерації електричної енергії, в тому числі альтернативних джерел та зменшення виробництва електричної енергії, істотно зменшилось надходження коштів у електроенергетичну галузь.

При цьому, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 25.02.2022 прийнято постанову № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», згідно з підпунктом 12 частини 1 якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Відповідач стверджує, що сплата позивачу коштів на виконання рішення суду в надзвичайно складних умовах воєнного часу ще більше ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії та призведе до неотримання багатьма учасниками ринку коштів та як наслідок неможливості здійснення ними господарської діяльності в критичній сфері інфраструктури, якою є сфера електроенергетики.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що, суд першої інстанції, задовольняючи заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, виходив (1) зі специфіки відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, необхідності забезпечення оптимального балансу інтересів сторін та взяття до уваги винятковості обставин, що склались на ринку електричної енергії; (2) наявності заборгованості у НЕК "Укренерго" перед гарантованим покупцем за розрахункові періоди 2021 - 2026 років в розмірі 14,336 млрд грн; (3) порядку розрахунків за електричну енергію, продану виробниками за "зеленим" тарифом, яка пов`язана зі своєчасним надходженням коштів на рахунок гарантованого покупця від НЕК "Укренерго"; (4) що обсяг виконання зобов`язання гарантованого покупця з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом ставиться законом в залежність від виконання зазначених спеціальних обов`язків НЕК "Укренерго"; (5) в період воєнного стану гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. За висновком суду, сукупність наведених обставин є підставою для відстрочення відповідачу виконання рішення у даній справі, оскільки забезпечить надходження коштів на рахунки боржника та можливість погашення боргу у даній справі.

Відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статті 525, 526 цього Кодексу визначають, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, гарантований покупець стверджує, що заборгованість перед позивачем виникла не з його вини. Водночас, за висновком колегії суддів, неналежне виконання грошових зобов`язань контрагентом гарантованого покупця НЕК «Укренерго» не є підставою для звільнення його від виконання своїх договірних зобов`язань перед позивачем.

Недодержання НЕК «Укренерго» своїх зобов`язань перед гарантованим покупцем не є підставою для звільнення останнього від виконання зобов`язань з оплати вартості обсягу придбаної електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до умов договору та Порядку №641.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 910/13034/20.

Принагідно слід зазначити, що вказана правова позиція Верховного Суду є сталою і відступів від неї не було.

Положеннями статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено обов`язок гарантованого покупця купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на включених до складу балансуючої групи гарантованого покупця об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

При цьому, за вказаною нормою фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється в межах кошторису, що затверджується Регулятором.

Колегія суддів зазначає, що напрямок діяльності відповідача з виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії, безумовний обов`язок відповідача купувати весь обсяг відпущеної виробниками електричної енергії не свідчить про винятковість обставин, які повинні бути підставою для надання судом відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення.

На думку суду, при наданні судом відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення обов`язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої ухвалено рішення. Тобто, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Однак, постановляючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції не надано оцінки балансу інтересів сторін та не враховано доводи позивача.

Також колегією суддів не приймаються та оцінюються критично доводи АТ «Гарантований покупець», що гарантований покупець в період воєнного стану бере участь у функціонуванні критичної інфраструктури, оскільки саме по собі здійснення відповідачем суспільно важливої діяльності не надає йому переваг перед стягувачем при виконанні судового рішення.

Додатково судом апеляційної інстанції враховано, що наказом від 08.12.2025 № 500 Міністерства енергетики України визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Однак, судом першої інстанції вказані обставини і заперечення позивача проти заяви враховано не було.

Крім того, скрутне фінансове становище відповідача хоча впливає на виконання рішення суду, проте не є тією обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або роблять його неможливим, та відповідно підставою для відстрочення виконання рішення.

Щодо посилань відповідача на ряд ухвал Господарського суду міста Києва, які залишені без змін постановами Північного апеляційного господарського суду, якими задоволено заяви гарантованого покупця про відстрочення виконання рішення, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань АТ «Гарантований покупець» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі № 910/11212/24, то колегія суддів відмічає, що постановою Верховного Суду від 13.08.2025 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11212/24, а справу № 910/11212/24 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відстрочення виконання рішення суду у даній справі порушить баланс інтересів сторін, зокрема, не буде досягнуто мети виконання судового рішення з дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача. Відстрочення виконання судового рішення, за обставин відсутності доведення намірів боржника його добровільно виконувати, фактично сприятиме ухиленню від виконання ним свого обов`язку, а за наявності інфляційних процесів в економіці держави, суттєво та негативно вплине на фінансовий стан стягувача.

Враховуючи доводи заяви відповідача про відстрочення виконання рішення, а також доводи відзиву на апеляційну скаргу позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що АТ «Гарантований покупець» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25, не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання даного рішення суду, а також не надано доказів, які б свідчили про реальну можливість виконання рішення суду у строк до 02.04.2027.

На думку колегії суддів, відповідачем не надано обґрунтованих та переконливих доказів на підтвердження неможливості виконання ним рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25 за встановлених судом вище обставин.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Проаналізувавши доводи АТ «Гарантований покупець» щодо відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25 та надані в їх обґрунтування докази, колегія суддів не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у даній справі. Обставини, на які посилається гарантований покупець не є об`єктивними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, колегія суддів зазначає, що, з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору, відстрочення виконання рішення суду у даному випадку суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів держави, фізичних та юридичних осіб.

Отже, з огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25.

Однак, наведеного судом першої інстанції враховано не було.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

У даній справі неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду.

Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на АТ "Гарантований покупець".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 у справі № 910/15781/25 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 у справі № 910/15781/25 - скасувати.

3. В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у справі № 910/15781/25 - відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (ідентифікаційний код 43068454, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" (ідентифікаційний код 03757146, адреса: 26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. В`ячеслава Чорновола, 50К) 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 910/15781/25 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2026.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді О.В. Яценко

Н.М. Спаських