Судові рішення

Постанова № 141262012 у справі № 910/164/26 від 05.11.2026

Постанова від 05.11.2026 у господарській справі № 910/164/26 (категорія «Перевезення, транспортного експедирування»). Суд: Північний апеляційний господарський суд, суддя Чаплян С.Є.

Справа№ 910/164/26
СудПівнічний апеляційний господарський суд
СуддяЧаплян С.Є.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяПеревезення, транспортного експедирування
Дата ухвалення05.11.2026
Надійшло до реєстру06.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141262012

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2026 р. Справа№ 910/164/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чапляна С.Є.

суддів: Крижного О.М.

Іванова В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження (без виклику сторін)

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ»

про ухвалення додаткового рішення

в межах апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 (повний текст рішення суду складено 15.04.2026)

у справі №910/164/26 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецметтранс»

про стягнення 1251672,79 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» (далі - позивач, ТОВ «Трайгон-Експорт») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» (далі - відповідач, ТОВ «ПВТ») про стягнення 1251672,79 грн, з яких 1012850,71 грн неустойки (штрафних санкцій) та 238822,08 грн збитків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі №910/164/26 позов ТОВ «Трайгон-Експорт» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ПВТ» на користь позивача 140734,44 грн штрафу, 238822,08 грн збитків та 4554,68 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі №910/164/26, ТОВ «ПВТ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати зазначене рішення повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, а також покласти на позивача судові витрати.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі №910/164/26 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі №910/164/26 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» 140734,44 грн штрафу та 238822,08 грн збитків, а також у частині розподілу судових витрат скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» про стягнення 140734,44 грн штрафу та 238822,08 грн збитків відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі №910/164/26 в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 15020,10 грн покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» 22530,13 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Надходження до суду апеляційної інстанції заяви ТОВ «ПВТ» про ухвалення додаткового рішення

Через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» від представника ТОВ «ПВТ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/164/26, в якій ТОВ «ПВТ» просить стягнути з ТОВ «Трайгон-Експорт» 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких 30000,00 грн - за розгляд справи в суді першої інстанції та 30000,00 грн - у суді апеляційної інстанції.

Відповідач 03.09.2026 подав уточнення до заяви, в якому пояснив, що в окремих абзацах помилково зазначено «позивач» замість «відповідач». Уточнення стосується процесуального найменування заявника, не змінює предмета заяви та заявленої до стягнення суми.

2.1. Узагальнені доводи заяви про ухвалення додаткового рішення

Заяву мотивовано тим, що представництво інтересів відповідача здійснювала адвокат Бойко Галина Євгеніївна на підставі договору про надання правничої допомоги №05/01/2026 від 05.01.2026 та доручення №1/01 від 12.01.2026. Сторони погодили фіксований гонорар у розмірі 30000,00 грн за представництво інтересів клієнта в кожній судовій інстанції.

Заявник посилається на наведення попереднього розрахунку витрат у процесуальних документах та зазначає, що до закінчення судових дебатів його представник заявив про подання доказів розміру витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, та стверджує, що погоджений гонорар є фіксованим, а відтермінування його оплати не перешкоджає відшкодуванню витрат, які клієнт має сплатити.

На підтвердження заявленої суми відповідач посилається на договір, доручення, акт від 02.09.2026 та рахунок від 02.09.2026, зазначені в переліку додатків до заяви. Складання акта після завершення апеляційного розгляду заявник вважає об`єктивною причиною подання доказів на цій стадії.

3. Узагальнені доводи заперечень проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення

ТОВ «Трайгон-Експорт» 05.09.2026 подало заперечення на заяву та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач просить залишити заяву без розгляду в частині 30000,00 грн витрат у суді першої інстанції, оскільки докази їх розміру подано майже через п`ять місяців після ухвалення рішення від 07.04.2026. На думку позивача, складання акта 02.09.2026 не усуває порушення строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Щодо витрат в апеляційному суді позивач зазначає, що апеляційна скарга та інші письмові процесуальні документи відповідача не містили заяви про подання доказів витрат протягом п`яти днів після ухвалення постанови. З огляду на це просить залишити без розгляду і відповідну частину заяви.

У разі розгляду заяви по суті позивач просить зменшити витрати до 10000,00 грн за кожну судову інстанцію або до іншого обґрунтованого розміру. Посилається на відсутність доказів оплати, недостатню деталізацію робіт та витраченого часу, незмінність правової позиції відповідача, участь того самого адвоката в обох інстанціях і проведення лише двох засідань апеляційного суду.

4. Порядок розгляду заяви судом апеляційної інстанції

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України невирішення питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення судом, який ухвалив основне рішення.

Згідно з частиною третьою статті 244 ГПК України питання про ухвалення додаткового судового рішення вирішується тим самим складом суду. Якщо вирішується лише питання про судові витрати, розгляд здійснюється без повідомлення учасників справи.

З огляду на предмет заяви та подання позивачем письмових заперечень колегія суддів розглядає заяву без повідомлення учасників справи.

5. Фактичні обставини, що стосуються заявлених витрат

Між адвокатом Бойко Галиною Євгеніївною та ТОВ «ПВТ» 05.01.2026 укладено договір про надання правничої допомоги №05/01/2026. На виконання договору сторони підписали доручення від 12.01.2026 № 1/01 щодо представництва та захисту інтересів клієнта у справі №910/164/26.

Згідно з пунктами 1.3, 4.2 та 4.3 договору №05/01/2026 від 05.01.2026 вид і зміст допомоги та гонорар погоджуються сторонами в дорученнях, а строк оплати може визначатися актом.

Дорученням №1/01 від 12.01.2026 визначено фіксований гонорар за представництво та захист інтересів ТОВ «ПВТ» у суді апеляційної інстанції в розмірі 30000,00 грн. Він охоплює підготовку процесуальних документів та участь у судових засіданнях незалежно від їх кількості.

Пунктом 2 доручення окремо визначено гонорар за першу інстанцію - 30000,00 грн та за апеляційну інстанцію - 30000,00 грн. Первинний аналіз документів і підготовку стратегії захисту включено до послуг першої інстанції. Апеляційний комплекс охоплює складання і подання процесуальних документів та участь у засіданнях незалежно від їх кількості.

За актом від 02.09.2026, допомога в суді першої інстанції охоплювала аналіз матеріалів, підготовку відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, участь у судових засіданнях 12.02.2026, 13.03.2026 та 07.04.2026.

За змістом акта від 02.09.2026 адвокат підготувала апеляційну скаргу, заяву про усунення недоліків, додаткові пояснення від 20.07.2026 та від 28.08.2026, а також брала участь у судових засіданнях 21.07.2026 та 01.09.2026.

У вступній частині акта клієнтом названо ТОВ «Промвагонтранс», а датою доручення зазначено 15.01.2026. Водночас акт стосується справи №910/164/26 за позовом ТОВ «Трайгон-Експорт» до ТОВ «ПВТ»; у реквізитах клієнта та на печатці зазначено ТОВ «ПВТ» з кодом 45157546. Подане доручення №1/01 датоване 12.01.2026. Оцінюючи акт разом із договором, дорученням та рахунком за правилами статті 86 ГПК України, колегія суддів розцінює ці розбіжності як помилки в оформленні акта, які за сукупністю інших узгоджених реквізитів не змінюють особи клієнта та справи, в якій надано допомогу.

Акт від 02.09.2026 містить перелік послуг за двома інстанціями на загальну суму 60000,00 грн, підписи адвоката та директора клієнта, а також печатку ТОВ «ПВТ». Рахунок без номера від 02.09.2026 виставлено ТОВ «ПВТ», ідентифікаційний код 45157546, на 60000,00 грн із розмежуванням по 30000,00 грн за кожну інстанцію. Пункт 3 доручення пов`язує проведення розрахунку з набранням законної сили рішенням у справі незалежно від результату її розгляду.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «ПВТ» не зазначило попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат. В апеляційній скарзі відповідач навів розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції в сумі 30000,00 грн.

6. Оцінка доводів учасників справи та мотиви суду апеляційної інстанції

Правові підстави вирішення питання про судові витрати

Пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України закріплює принцип відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до статті 123 ГПК України.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України розмір витрат визначається з урахуванням погоджених сторонами договору умов та доказів наданих послуг і їх вартості. Фактична оплата не є єдиною передумовою компенсації: розподілу можуть підлягати також кошти, які клієнт зобов`язаний сплатити.

Невирішення постановою від 01.09.2026 питання про витрати на професійну правничу допомогу є підставою для розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України. При цьому процесуальні умови відшкодування та обґрунтованість витрат перевіряються окремо щодо кожної судової інстанції.

Щодо попереднього розрахунку судових витрат

Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Частина друга цієї статті надає суду право відмовити у відшкодуванні відповідних витрат, крім сплаченого судового збору, якщо такого розрахунку не подано.

У пункті 152 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком. Застосування цього наслідку Суд пов`язав із доведенням порушення змагальності та перешкод для заперечень щодо обґрунтованості й співмірності витрат. У пункті 151 оцінено саме неподання розрахунку разом із відзивом на позов.

Твердження заявника про наведення розрахунку у відзиві на позов не відповідає його змісту. Водночас відсутність такого розрахунку сама по собі не є підставою для залишення заяви без розгляду за частиною восьмою статті 129 ГПК України. Наслідки неподання розрахунку та порушення строків подання доказів витрат мають різні правові підстави.

Поданий в апеляційній скарзі розрахунок на суму 30000,00 грн стосується апеляційного провадження та не підтверджує виконання відповідачем відповідного обов`язку в суді першої інстанції. Позивач скористався правом подати заперечення щодо обсягу, вартості та співмірності допомоги. Тому відсутність розрахунку у відзиві не може замінювати перевірку додержання строку подання доказів витрат за першу інстанцію.

Щодо строку подання доказів витрат у суді першої інстанції

Частина восьма статті 129 ГПК України пов`язує визначення розміру судових витрат із поданням доказів до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови попереднього заявлення про це до закінчення дебатів. Недотримання строку подання доказів є підставою для залишення відповідної заяви без розгляду.

Процесуальні умови відшкодування витрат підлягають перевірці окремо щодо кожної судової інстанції. Завершення апеляційного перегляду саме по собі не поновлює строку подання доказів витрат, пов`язаних із розглядом справи місцевим господарським судом.

Рішення суду першої інстанції ухвалено 07.04.2026. За правилами обчислення процесуальних строків, установленими статтею 116 ГПК України, п`ятиденний строк після ухвалення цього рішення, з урахуванням припадання останнього дня на неділю, закінчився 13.04.2026. Складання повного тексту 15.04.2026 саме по собі не переносить початку перебігу строку, який частина восьма статті 129 ГПК України пов`язує з ухваленням рішення.

Відповідач обґрунтовує вимогу про відшкодування 30000,00 грн витрат у суді першої інстанції актом від 02.09.2026, поданим 03.09.2026. Натомість подання достатніх доказів обсягу та вартості відповідних послуг у строк, визначений частиною восьмою статті 129 ГПК України, не підтверджено.

Доводи про складання акта лише після апеляційного розгляду не пояснюють неможливості своєчасно підтвердити послуги, надані в першій інстанції. За викладеними в заяві умовами доручення їх вартість була заздалегідь визначена окремою фіксованою сумою. Завершення надання цих послуг не залежало від дати ухвалення апеляційної постанови.

Домовленість про сплату гонорару після набрання рішенням законної сили визначає строк виконання грошового обов`язку клієнта перед адвокатом. Вона не змінює процесуальних строків подання доказів суду, оскільки пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України допускає розподіл також витрат, які лише підлягають сплаті.

Частина чотирнадцята статті 129 ГПК України надає апеляційному суду повноваження змінити розподіл судових витрат у разі ухвалення нового рішення без направлення справи на новий розгляд. Проте це повноваження не звільняє учасника справи від додержання строків доказування відповідних витрат.

Подібне розмежування витрат за інстанціями застосовано в додатковій постанові Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19. У пунктах 1.22-1.29 Верховний Суд установив відсутність своєчасних заяв щодо витрат попередніх інстанцій і розглянув вимогу лише щодо касаційних витрат. П`ятиденний строк після касаційного рішення не поширено на витрати, пов`язані з попередніми стадіями розгляду.

Таким чином, підставою процесуального висновку щодо витрат у суді першої інстанції є недодержання порядку та строку подання доказів їх розміру, а не сама лише відсутність попереднього розрахунку у відзиві. Дата складання акта після апеляційного перегляду не поновлює цього строку.

За таких обставин заява в частині відшкодування 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягає залишенню без розгляду. Питання про співмірність цієї суми та її можливе зменшення суд по суті не вирішує.

Щодо дотримання процесуальних умов відшкодування витрат в апеляційній інстанції

У судовому засіданні 21.07.2026 представником відповідача, адвокатом Бойко Г.Є. при наданні письмових пояснень по суті апеляційної скарги повідомлено, що нею буде подано докази про понесені витрати на правову допомогу протягом 5 днів після ухвалення постанови за наслідками розгляду цієї апеляційної скарги.

Постанову за наслідками апеляційного перегляду ухвалено 01.09.2026, а заяву та докази щодо витрат подано 03.09.2026, тобто в межах п`ятиденного строку після її ухвалення.

ТОВ «ПВТ» уже в апеляційній скарзі навело попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 30000,00 грн. Отже, вимогу частини першої статті 124 ГПК України щодо попереднього визначення витрат відповідач виконав. Позивач був завчасно повідомлений про вид і очікуваний розмір витрат.

Частина друга статті 169 ГПК України передбачає можливість подання заяв і клопотань як письмово, так і усно, крім випадків обов`язкової письмової форми. Частина восьма статті 129 ГПК України не встановлює вимоги про викладення відповідної заяви виключно в апеляційній скарзі чи в іншому письмовому документі.

У пункті 22 додаткової постанови від 07.02.2024 у справі №910/10294/22 Верховний Суд зазначив: «Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви». Тому належить оцінювати зміст заявлення витрат в апеляційній скарзі, а не наявність окремого документа з відповідною назвою. Зазначення попереднього розрахунку та заявлення про наступне подання доказів можуть міститися в одному процесуальному документі.

Наведення орієнтовного розрахунку та заява про наступне подання доказів виконують різні процесуальні функції. Саме лише зазначення очікуваної суми не підтверджує, що представник до закінчення дебатів повідомив про подання доказів після ухвалення постанови.

З урахуванням своєчасного заявлення відповідачем про подання доказів витрат та їх подання 03.09.2026 колегія суддів відхиляє заперечення позивача про недодержання процесуальних умов розгляду заяви в частині апеляційних витрат.

Щодо підтвердження обсягу послуг та обов`язку їх оплатити

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 126 ГПК України розподілу підлягає вартість підтверджених послуг, яку сторона сплатила або має сплатити. Тому відтермінування оплати за договором не виключає компенсації, якщо обсяг допомоги та грошове зобов`язання клієнта належно підтверджено.

Зазначений опис дає можливість ідентифікувати процесуальні дії, встановити їх зв`язок з апеляційним розглядом і зіставити з матеріалами справи. Відсутність окремої ціни кожної дії та погодинного обліку не свідчить сама по собі про відсутність послуг за умови погодження фіксованого гонорару.

У пунктах 131-133 та 141-145 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду розмежувала фіксовану та погодинну винагороду й пояснила, що відсутність обліку часу за фіксованого гонорару сама по собі не перешкоджає визначенню витрат. Водночас, за пунктами 135 та 147, суд перевіряє їх обґрунтованість, а інша сторона може доводити неспівмірність погодженої суми.

Отже, посилання позивача лише на відсутність оплати та погодинної деталізації не спростовують наявності зобов`язання відповідача оплатити надану допомогу та не є самостійними підставами для відмови у відшкодуванні.

Щодо клопотання ТОВ «Трайгон-Експорт» про зменшення витрат

Суд перевіряє співмірність витрат за критеріями частини четвертої статті 126 ГПК України, враховуючи складність справи та виконаної роботи, час і обсяг допомоги, ціну позову та значення спору для сторони. Обов`язок доведення неспівмірності за клопотанням про зменшення покладається на сторону, яка подала таке клопотання, відповідно до частини шостої цієї статті.

Крім того, суд має самостійно оцінити пов`язаність витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість і пропорційність за частиною п`ятою статті 129 ГПК України. Погоджений гонорар не покладається на іншу сторону автоматично.

Заперечення позивача містять альтернативне прохання зменшити витрати до 10000,00 грн за кожну інстанцію. У частині апеляційних витрат наведені доводи підлягають оцінці по суті. Щодо витрат першої інстанції, заяву про які залишено без розгляду, питання їх зменшення не вирішується.

Довід позивача про обізнаність адвоката з обставинами спору підтверджується договором, дорученням та актом, оскільки захист відповідача в обох інстанціях здійснював один представник.

Первинний аналіз документів і підготовка стратегії захисту входили до комплексу допомоги в суді першої інстанції. Ці обставини зменшують обсяг підготовчої роботи, необхідної на стадії апеляційного перегляду, і підлягають урахуванню при визначенні розумного розміру компенсації.

В апеляційному порядку вирішувалося питання про правомірність стягнення з відповідача 379556,52 грн штрафу та збитків. Згідно з актом апеляційна допомога включала скаргу, заяву про усунення недоліків, два додаткові пояснення та участь у двох засіданнях. Підготовка апеляційної скарги вимагала аналізу мотивів рішення, проте здійснювалася в межах уже відомого представнику спору.

Погодження однакової винагороди за кожну інстанцію є умовою взаємовідносин адвоката та клієнта. Для її покладення на позивача суд оцінює фактичний обсяг допомоги саме в апеляційному провадженні. Додаткові пояснення є частиною єдиного комплексу представництва. Кількість таких документів не зумовлює автоматичного збільшення компенсації.

Заява про усунення недоліків має допоміжний процесуальний характер і не є самостійним викладенням позиції по суті спору. Окремої вартості цієї дії сторони не визначили. Тому суд оцінює загальну винагороду за апеляційне представництво, враховуючи передусім підготовку скарги, пояснень по суті та участь у двох судових засіданнях, без штучного поділу фіксованого гонорару на неузгоджені сторонами тарифи.

У сукупності обізнаність представника з матеріалами справи, виконання первинного аналізу на попередній стадії, визначений актом обсяг апеляційної допомоги та кількість засідань дають підстави визнати заявлені 30000,00 грн надмірними для покладення на позивача. Водночас запропоновані ним 10000,00 грн не повною мірою враховують необхідність підготовки апеляційної скарги, двох пояснень і представництва у двох засіданнях, а також майнове значення результату перегляду для відповідача.

Застосовуючи критерії частини четвертої статті 126 та частини п`ятої статті 129 ГПК України до наведеного комплексу послуг, колегія суддів визначає розумний і співмірний розмір відшкодування в сумі 15000,00 грн. Зазначене стосується загального фіксованого гонорару за апеляційну інстанцію і не є визначенням іншої погодинної ставки або зміною зобов`язань клієнта перед адвокатом. У компенсації решти 15000,00 грн апеляційних витрат слід відмовити, а клопотання позивача про зменшення витрат - задовольнити частково.

7. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

За наслідками апеляційного перегляду у вимогах, задоволених місцевим господарським судом, відмовлено. Тому відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 129 ГПК України обґрунтовані витрати відповідача на апеляційне представництво покладаються на позивача.

Заява ТОВ «ПВТ» підлягає частковому задоволенню зі стягненням з ТОВ «Трайгон-Експорт» 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції. У відшкодуванні решти 15000,00 грн апеляційних витрат слід відмовити. У частині стягнення 30000,00 грн витрат за першу інстанцію заява підлягає залишенню без розгляду.

Судовий збір та його розподіл, визначений постановою від 01.09.2026, повторно цією додатковою постановою не вирішуються.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 86, 116, 119, 123, 124, 126, 129, 169, 236, 244, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/164/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10, корпус Г; ідентифікаційний код 36469551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» (03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 27-Б, офіс 49НП; ідентифікаційний код 45157546) 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» в частині стягнення 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції залишити без розгляду.

4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» в частині відшкодування решти 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відмовити.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту в порядку та випадках, передбачених статтями 287-291 ГПК України.

Головуючий суддя С.Є. Чаплян

Судді О.М. Крижний

В.П. Іванов

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
05.10.2026 Ухвала № 140387870 Касаційний господарський суд Верховного Суду
08.09.2026 Ухвала № 139588227 Північний апеляційний господарський суд
01.09.2026 Постанова № 139436559 Північний апеляційний господарський суд
21.07.2026 Ухвала № 138462934 Північний апеляційний господарський суд
25.05.2026 Ухвала № 136781537 без тексту Північний апеляційний господарський суд
11.05.2026 Ухвала № 136388068 без тексту Північний апеляційний господарський суд
07.04.2026 Рішення № 135691987 без тексту Господарський суд міста Києва
07.04.2026 Рішення № 135477416 без тексту Господарський суд міста Києва
17.03.2026 Ухвала № 134875319 без тексту Господарський суд міста Києва
12.03.2026 Ухвала № 134765146 без тексту Господарський суд міста Києва
12.02.2026 Ухвала № 134016872 без тексту Господарський суд міста Києва
12.02.2026 Ухвала № 134016798 без тексту Господарський суд міста Києва
11.02.2026 Ухвала № 133982444 без тексту Господарський суд міста Києва
12.01.2026 Ухвала № 133210943 без тексту Господарський суд міста Києва

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 36469551. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг