Ухвала № 141339720 у справі № 681/1748/25 від 09.11.2026

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

09 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 681/1748/25

Провадження № 22-ц/820/2184/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Сурник І.О.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року, суддя Горщар А.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, про визнання заповіту недійсним, захист гідності та стягнення моральної шкоди,

встановив:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати недійсним заповіт, складений 23 січня 2004 року ОСОБА_4 , посвідчений головою Великоберезнянської сільської ради Полонського району Хмельницької області Дончук Н.А., та стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 100000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

02 листопада 2026 року до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи підпису в журналі реєстрації нотаріальних дій, на вирішення якої поставити питання:

чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 в журналі реєстрації нотаріальних дій у відповідному записі щодо посвідчення заповіту від 23 січня 2004 року самою ОСОБА_4 чи іншою особою;

чи достатньо наданих експерту матеріалів для вирішення питання про виконавця зазначеного підпису, а якщо ні, які додаткові документи або зразки необхідні для проведення дослідження.

В обґрунтування клопотання зазначила, що не оспорює підпис спадкодавця на самому заповіті, однак підписи на заповіті та в журналі реєстрації нотаріальних дій мають візуальні відмінності за загальним виконанням та окремими характерними елементами, а для встановлення належності підпису в журналі необхідні спеціальні знання. Вказувала, що звертала увагу суду першої інстанції на відмінності між цими підписами.

В судовому засіданні позивач клопотання підтримала.

Відповідачі та їх представник проти задоволення клопотання заперечили.

Заслухавши думку учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про призначення експертизи слід залишити без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, справа в суді першої інстанції перебувала на розгляді з січня 2026 року, позивач брала участь у судових засіданнях особисто та за участю своїх представників.

Посилаючись на відмінності між підписом спадкодавця на заповіті та в журналі реєстрації нотаріальних дій, ОСОБА_1 клопотання про призначення почеркознавчої експертизи до суду першої інстанції не заявляла. Таке питання судом першої інстанції не розглядалося.

Сама по собі вказівка позивача в суді першої інстанції на відмінності підписів не є клопотанням про призначення експертизи та не покладала на суд обов`язку призначити її з власної ініціативи.

Обставин, які б перешкоджали позивачу заявити відповідне клопотання в суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї, ОСОБА_1 не навела і доказів цьому не надала.

Враховуючи вищевикладене, підстав для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи колегія суддів не вбачає, відтак в задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 103, 260, 261, 367, 368 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 10 листопада 2026 року.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай