Ухвала № 141364518 у справі № 440/6630/26 від 09.11.2026

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 листопада 2026 року м. Полтава Справа № 440/6630/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши заяву представника позивача подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

27.10.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить:

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.10.2026 № 916030158291 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, прийняте на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 у справі № 440/6630/26.

Постановити окрему ухвалу відповідно до частини шостої статті 383 та статті 249 КАС України і направити її Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області та Пенсійному фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, забезпечення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 у справі № 440/6630/26 в повному обсязі та розгляду питання про відповідальність посадових осіб, які прийняли рішення від 05.10.2026 № 916030158291, встановивши строк для надання відповіді на окрему ухвалу тридцять днів з дня отримання її копії.

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2026 призначено до розгляду в порядку письмового провадження заяву представника позивача подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області до 05.11.2026 надати до суду докази фактичного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/6630/26.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

06.11.2026 до Полтавського кружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій відповідач зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 по справі № 440/6630/26 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуто заяву від 28.03.2026 та прийнято рішення від 05.10.2026 року № 916030158291 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності (в розмірі пенсії за віком), на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Померлий годувальник ОСОБА_2 отримував довічне грошове утримання суддям відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Оскільки положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про державну службу» не передбачено право на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника, а визначено можливість призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" тому підстави для переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у з`язку з втратою годувальника згідно із заявою від 28.03.2026 №1356 відсутні.

Так, суд зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 по справі №440/6630/26 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.04.2026 № 916030158291, рішення Комісії з розгляду скарг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 27588/Ф-2000-26 та № 28161/Ф-2000-26 від 20.05.2026 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2026 щодо переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 у розмірі 70% пенсії за віком померлого годувальника - ОСОБА_2 , нарахованої відповідно до довідок Господарського суду Полтавської області від 16.03.2026 № 08- 13/237/2026 та від 16.03.2026 № 08-13/238/2026.

Суд наголошу, що станом на дату розгляду заяви позивача рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/6630/26 є чинним та таким, що набрало законної сили.

Приймаючи дане рішення, суд виходив з того, що "Питання, пов`язані з обчисленням розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, унормовані ст. 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058- IV, якою передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї -100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Законом № 1058 передбачено загальний підхід для обчислення усіх видів пенсій з базової величини - пенсії за віком, порядок обчислення якої унормовано у статті 27 цього Закону.

Так само від розміру пенсії за віком визначається розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, незалежно від того, отримувала особа пенсію за віком чи ні, усі пенсії, в тому числі і пенсія у зв`язку з втратою годувальника, обчислюються з однакової базової величини - пенсії за віком.

З огляду на це, та обставина, що суддя у відставці ОСОБА_2 пенсії за віком не отримував (а отримував щомісячне грошове утримання судді у відставці), не є перешкодою для застосування пенсії за віком як базової величини для обчислення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Тобто, базовою величиною для визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058- IV є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника, яку, ОСОБА_2 не отримував, а отримував довічне грошове утримання, однак Верховний Суд в схожих правовідносинах в постанові від 16.05.2024 в справі №480/9570/21 зробив висновок, що неотримання суддею у відставці пенсії за віком (а отримував щомісячне грошове утримання судді у відставці) не є перешкодою для застосування пенсії за віком як базової величини для обчислення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_2 перебував на обліку в органах ПФУ як отримувач довічного грошового утримання на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ від 02.06.2016, то його дружина, має право на переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі ст. 37 Закону №3723-XII, та відповідно до статті 37 Закону №1058-ІV у розмірі 70 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Також суд зауважує, що Верховний Суд у постановах від 21.12.2021 у справі № 440/7341/20, від 16.05.2024 у справі №480/9570/21 сформував правовий висновок, що Закон України № 1058 не містить норми, яка б дозволяла замість пенсії за віком померлого годувальника застосовувати щомісячне довічне грошове утримання судді. Однак цей Закон і не визначає, за яким законом повинна розраховуватися пенсія за віком померлого годувальника, якщо він мав право на таку пенсію за Законом № 3723 і за Законом № 1058.

Частину першу статті 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слід застосовувати з урахуванням того, що розмір пенсії у зв`язку із втратою годувальника - судді у відставці, що отримував щомісячне довічне грошове утримання і на час смерті мав право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993, визначається на вибір заявника, що звернувся за призначенням пенсії у зв`язку із втратою годувальника у розмірі:

1) 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, або

2) 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором".

Більш того, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 по справі №440/6630/26, яким визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.04.2026 № 916030158291, рішення Комісії з розгляду скарг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 27588/Ф-2000-26 та № 28161/Ф-2000-26 від 20.05.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 05.10.2026 прийнято рішення №916030158291, яке містить фактично ті ж самі підстави для відмови.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 по справі №440/6630/26 не виконано.

У свою чергу, суд зазначає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишається обов`язок виконати рішення суду від 20.07.2026 по справі №440/6630/26.

При цьому суд звертає увагу, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України не містить застережень щодо зобов`язання вчинити дії на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та залишається не виконаним.

Щодо вимоги представника позивача постановити окрему ухвалу, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктами владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Тобто, даною нормою передбачено право, а не обов`язок суду постановити окрему ухвалу.

Розглянувши заяву представника позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали.

Таким чином заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.10.2026 № 916030158291 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, прийняте на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 у справі № 440/6630/26.

В решті заяву залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.О. Удовіченко